Рішення

від 19.03.2009 по справі 11/80/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/80/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "19" березня 2009 р.                                                 Справа №  11/80/09

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Стройтехнологія”

(54030, м.Миколаїв, вул.Нікольська, 16, кв.6, р/р2600830013153 в МФ ВАТ “ВіЕйБі

Банк”, МФО 326063, код ЄДРПОУ 31882271)

до  відповідача:  Приватного підприємства МЖК “Вітовка”

(54050, м.Миколаїв, вул.Ленінградська, 5в, кв.5, р/р2600401300409 в ТОВ Укрпромбанк, МФО 326814, код ЄДРПОУ 19291543)

Суддя Василяка К.Л.

при секретарі Заболотній І.В.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

від позивача:

від  відповідача:

СУТЬ СПОРУ: стягнення 32598,67 грн.

Відповідач  відзив на позов не надав, заперечень проти позову не висловив, представник відповідача у судове засідання не з'явився, причин неявки не пояснив.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, однак не скористався своїм процесуальним правом участі в судовому засіданні.

На підставі ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами та поясненнями позивача.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали суд, –

ВСТАНОВИВ:

10 червня 2008 року між TOB «Стройтехнология»та ПП МЖК «Витовка»укладено договір купівлі-продажу №10/07 (надалі - договір), відповідно до умов якого TOB «Стройтехнология»зобов'язане продати будівельні матеріали, а  ПП МЖК «Витовка»прийняти та сплатити їх вартість.

Згідно з п.1.1 договору представником відповідача отримано будівельні матеріали на загальну суму 51 761,65 грн., що підтверджується видатковими накладними: №РН-0000441 від 11.06.08р. на суму 19947,85 грн.; №РН-0000485 від 25.06.08р. на суму 2544,00 грн.; №РН-0000556 від 17.07.08р. на суму 6272,40 грн.; №РН-0000607 від 31.07.08р. на суму 1132,60 грн.; №РН-0000623 від 04.08.08р. на суму 2559,66 грн.; №РН-0000640 від 07.08.08р. на суму 2119,68 грн.; №РН-0000668 від 12.08.08р. на суму 12254,76 грн.; №РН-0000694 від 20.08.08р. на суму 3179,52 грн.; №РН-0000762 від 05.09.08р. на суму 1751,18 грн. та  відповідними довіреностями: серія НБЛ №639570 від 24.06.2008 р.; серія НБЛ №639568 від 11.06.2008 р.; серія НБЛ №639579 від 31.07.2008 р.; серія НБЛ №639585 від 12.08.2008 р. та серія НБЛ №639588 від 05.09.2008 р.

За отримані будівельні матеріали відповідач розрахувався частково, а саме сплатив суму 28896, 85 грн., про що свідчить виписка з банківського рахунку станом на 07.07.2008 р.

Отже, основна заборгованість станом на день подання позовної заяви становить  22 864,80 грн. (51761,65 грн. –28896, 85 грн.)

Приписами статті 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до положень ст. 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися у встановлені договором строки.

На момент розгляду справи відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також обґрунтованими є вимоги позивача про сплату пені та індексу інфляції за весь час прострочення.

Так, у відповідності з п. 6.1 договору передбачено обов'язок покупця сплатити пеню в разі порушення строків оплати в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.

Згідно з п. 1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлена неустойка (пеня, штраф), то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Пунктом 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Отже, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 2551, 10 грн. та інфляційних нарахувань в сумі 2182, 77 грн. обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Що стосується позовних вимог про сплату моральної шкоди в сумі 5000 грн., то дані вимоги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Згідно із п. 3 Постанови Пленуми ВСУ N 4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»під  немайновою  шкодою,  заподіяною  юридичній  особі,  слід розуміти втрати немайнового характеру,  що  настали  у  зв'язку  з приниженням   її   ділової   репутації,   посяганням   на  фірмове найменування,  товарний  знак,  виробничу   марку,   розголошенням комерційної  таємниці,  а  також  вчиненням  дій,  спрямованих  на зниження  престижу  чи  підрив  довіри до її діяльності.

Відповідно до положень ст.ст. 42, 44 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на   власний   ризик   господарська  діяльність,  що  здійснюється суб'єктами  господарювання  (підприємцями)  з   метою   досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, принципами якої є самостійний вибір контрагентів та власний комерційний ризик.

Аналізуючи вказані вище норми, можна сказати, що ризиковий характер господарської діяльності якраз і полягає у ймовірності настання несприятливих наслідків у вигляді збитків, не пов'язаних з виною самого суб'єкта господарювання.

Крім того, здійснення підприємницької діяльності з іншими суб'єктами господарювання відбувається на основі вільного та власного волевиявлення у виборі контрагента (ст.. 627 ЦК України).

Отже, неналежне виконання за договором купівлі-продажу господарського зов'язання ПП МЖК «Витовка», не може розцінюватися як підстава для стягнення моральної шкоди.

Для такого виду провини діючим законодавством передбачено застосування господарські санкції (неустойка, штраф, пеня) .

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню частково.

Судові витрати підлягають розподілу пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.44,49,82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

         1.   Позов задовольнити частково.

         2. Стягнути з приватного підприємства МЖК “Вітовка” (54050, м. Миколаїв, вул. Ленінградська, 5-в, кв. 5, р/р2600401300409 в ТОВ Укрпромбанк, МФО 326814, код ЄДРПОУ 19291543) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Стройтехнологія” (54030, м.Миколаїв, вул. Нікольська, 16, кв.6, р/р2600830013153 в МФ ВАТ “ВіЕйБі Банк”, МФО 326063, код ЄДРПОУ 31882271) основний борг в сумі 22 864 (двадцять дві тисячі вісімсот шістдесят чотири) грн. 80 коп., пеню в сумі 2551 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят одна) грн.. 10 коп., втрати від інфляції в сумі 2182 (дві тисячі сто вісімдесят дві) грн.. 77 коп., держмито в сумі 275 (двісті сімдесят п'ять) грн.. 99 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. У решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

          У разі подання  апеляційної скарги, або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

   Суддя                                                        К.Л.Василяка