Ухвала

від 05.07.2013 по справі 620/266/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22ц/790/4460/13 Головуючий 1-інстанції - Яценко Є.І.

Справа № 620/266/13-ц Доповідач - Борова С.А.

Категорія - договірні

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого - Борової С.А.

суддів - Крилової Т.Г., Маміної О.В.,

за участі секретаря - Карамишевої Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Зачепилівського районного суду Харківської області від 29 травня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АПК «Зачепилівське», треті особи: реєстраційна служба Зачепилівського районного управління юстиції Харківської області, відділ Держземагентства у Зачепилівському районі Харківської області про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки-

в с т а н о в и л а:

В березні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом.

Зазначав, що в лютому 2005 року між ОСОБА_3, правонаступником якого є позивач та СТОВ «За мир», правонаступником якого є ТОВ «АПК «Зачепилівське», укладено договір оренди земельної ділянки. Вважав, що зазначений договір укладено з порушенням вимог Закону України «Про оренду землі», в ньому відсутній ряд умов, передбачених цим законом, внаслідок чого просив визнати зазначений договір недійсним, зобов'язати відповідача повернути земельну ділянку, стягнути з ТОВ «АПК «Зачепилівське» судові витрати.

Рішенням Зачепилівського районного суду Харківської області від 29 травня 2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 в особі свого представника - ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати, позовні вимоги задовольнити. Посилається на порушення норм матеріального і процесуального права.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія приходить до наступного.

Судом першої інстанції вірно встановлено, підтверджується наявними у справі доказами та не заперечується сторонами, що ОСОБА_3 був власником земельної ділянки площею 4,5106 га, розташованої на території Чернещинської сільської ради Зачепилівського району Харківської області. Позивач ОСОБА_1. є спадкоємцем після смерті ОСОБА_3, померлого 05 січня 2009 року, яким 08 лютого 2005 року зі СТОВ «За мир», правонаступником якого є відповідач, було укладено договір оренди вищезазначеної земельної ділянки. Даний договір 18.04. 2007 р. пройшов відповідну реєстрацію.

У спірному договорі розділ 17 "Умови збереження стану об'єкта оренди" не заповнений. За текстом спірних договорів оренди земельних ділянок не виявлено зазначення або посилання на будь - які умови збереження стану об'єкта оренди, що є істотними умовами договору оренди за змістом ч. 1 ст. 15 закону України "Про оренду землі ."

Згідно із ч. 1 ст. 210 ЦК України та ч. 1 ст. 20 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі підлягає державній реєстрації, після чого він відповідно до ст. 18 Закону України «Про оренду землі» набирає чинності.

Частиною 1 ст. 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені чч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» визначені істотні умови договору оренди, відсутність хоча б однієї з цих істотних умов є відповідно до ч. 2 цієї ж статті підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору оренди недійсним.

Відповідно до змісту ст. 360-7 ЦПК України обов'язкові для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права, та для всіх судів України постанови Верховного Суду України від 18 липня 2012 р. по справі № 6-77цс12, від 4 квітня 2012 р. по справі №6-21 цс 12, від 14 березня 2012р. по справі №6-7цс12, від 06.02.2012р. по справі №6-104ц11, в яких Верховним Судом України за наслідками розгляду заяв про перегляд судових рішень з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах дійшов висновку про те, що за змістом вказаних норм матеріального права відсутність у договорі оренди земельної ділянки хоча б однієї істотної умови, а саме коли не вказані умови збереження стану об'єкта оренди, - є підставою для визнання таких договорів недійсними.

Таким чином, суд вірно прийшов до висновку, що права позивача порушені та підлягають захисту шляхом визнання договору оренди недійсним з наслідками його недійсності. Разом з тим позивачем пропущений строк позовної давності на звернення до суду за захистом свого порушеного права, щодо застосування якого представником відповідача подана відповідна заява.

Як вбачається з матеріалів справи свідоцтво про право на спадщину за заповітом ОСОБА_1 отримав 25.09. 2009 р.

Сторони у судовому засіданні не оспорювали тих обставин, що позивач знав про наявність договору оренди земельної ділянки зразу ж після смерті ОСОБА_3 Неодноразово звертався до Товариства з питань виплати орендної плати.

До суду ж з даним позовом звернувся у березні 2013 р., тобто з пропуском трирічного строку.

Посилання представника позивача стосовно того, що не підлягає застосуванню до даних правовідносин строк позовної давності, оскільки вимога, щодо постійного збереження стану об'єкта оренди, а тому і захист майнового інтересу позивача, націлені на майбутнє безпідставне, оскільки договір укладений з порушенням чинного законодавства( у даному випадку у зв'язку з відсутністю усіх істотних умов) є недійсним з моменту його укладення..

За статтями 1218, 1219 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, а право власника земельної ділянки на визнання договору оренди недійсним має не особистий, а майновий характер і не є нерозривно пов'язаним з його особою.

В ч. 1 ст. 261 ЦК формулюється загальне правило, відповідно до якого перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась про порушення свого права. Якщо встановити день, коли особа довідалась про це, неможливо, або маються докази того, що особа не знала про порушення права, хоч за наявних умов повинна була знати про це, перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа повинна була довідатися про порушення свого права.

Відповідно до ч.4 ст. 267ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки судове рішення ухвалені з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а наведені в апеляційних скаргах доводи не відносяться до тих підстав, з якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення відносно скасування чи зміни оскаржуємого судового рішення і висновків суду першої інстанції не спростовують, в її задоволенні належить відмовити на підставі ст.308 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Зачепилівського районного суду Харківської області від 29 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий -

судді -