Рішення

від 18.03.2009 по справі 38/39

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

38/39

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

18.03.09 р.                                                                                                       Справа № 38/39                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Радіонової О.О.

при секретарі судового засіданні Зікєєвої Л.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні  в  м. Донецьку справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Дон-Термінал” м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕКО-ІНВЕСТ” м. Шахтарськ Донецька область

про стягнення 10 149грн.98коп.

за участю

представників сторін:

від позивача: Картавих С.М. - адвокат за дов. № 1 від 20.11.2008р.

від відповідача:  Єжова Л.М. - юрист за дов. № б/н від 10.01.2009р.

Суть спору:

Позивач,  Товариство з обмеженою відповідальністю “Дон-Термінал” м. Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕКО-ІНВЕСТ” м. Шахтарськ Донецька область про стягнення заборгованості за поставлені йому мастильні матеріали в сумі 10 149грн.98коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір поставки                            № 03/01-07 від 03.01.2007р.

05.03.2009р. на адресу господарського  суду надійшов лист із Головного  управління статистики у Донецькій області від 26.02.2009р. № 14/4-20/829, відповідно до якого         Товариство з обмеженою відповідальністю “ЕКО-ІНВЕСТ” значиться у ЄДРПОУ (ідентифікаційний код 32144901) як юридична особа та знаходиться за адресою: 86200, Донецька область, м. Шахтарськ, вул.Театральна,7, який судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.

Позивач 11.03.2009р. надіслав на адресу господарського суду клопотання, в якому просить суд залучити до матеріалів справи копію витягу із ЄДРПОУ, яке судом розглянуте та залучене до матеріалів справи.

18.03.2009р. відповідач надіслав відзив на позовну заяву №97 від 16.03.2009р., в якому повідомив суд, що позовні вимоги визнає у повному обсязі, але не має можливості погасити існуючу заборгованість у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем на підприємстві.

Відзив  судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

Позивач 18.03.2009р. надав суду акт звірки розрахунків станом на 31.03.2009р., який судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін  було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні сторони надали клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши  уповноважених представників сторін, господарський суд, -

                                                         ВСТАНОВИВ:

03.01.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Дон-Термінал” м.Донецьк (за договором – постачальник, далі – позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ЕКО-ІНВЕСТ” м. Шахтарськ Донецька область (за договором – покупець, далі – відповідач)  було укладено договір поставки № 03/01-07 (далі – Договір), згідно до п.1.1 якого постачальник  зобов'язався поставити, а покупець прийняти товар і оплатити відповідно з умовами договору і додатками до нього технічні масла, змазки та іншу продукцію (далі - товар). Ціна, кількість, асортимент і якість товару визначається у товарних накладних, рахунках-фактурах та інших додатках до договору.

Розділом 3 договору сторони визначили ціну постачаємого  товару та загальну суму договору. Так, загальна сума договору орієнтовно складає 100 000грн., в тому числі ПДВ 20%.

Специфікаціями до договору №03/01-07 від 03.01.2007р. сторони визначили найменування товару та його характеристику, кількість, ціну без ПДВ та суму в грн. з урахуванням ПДВ. Дані специфікації є невід'ємною частиною договору, підписані сторонами та скріплені печатками підприємств у встановленому порядку.

Розділом 6 договору сторони визначили порядок розрахунків. Пунктом 6.1 договору передбачалося, що розрахунки за договором здійснюються у національній валюті України шляхом прямого банківського перерахування на розрахунковий рахунок продавця у вигляді передплати. За узгодженням сторін можлива оплата протягом 20 календарних днів з моменту отримання товару.

На виконання вимог договору  позивачем був поставлений відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними від 30.01.2007р. № ДТ-01/30-02 на суму 1839,98грн.,  від 13.03.2007р. №ДТ-03/13-10 на суму 2359,99грн.,  від 13.03.2007р. №ДТ-03/13-11 на суму 820грн,  від 12.04.2007р.  № ДТ-04/12-02 на суму 2359,99грн.; від 21.05.2007р. №ДТ-05/21-04 на суму 3400грн., від 08.06.2007р. №ДТ-06/08-18 на суму 1520грн., від 08.06.2007р. №ДТ-06/08-19 на суму   820грн., від 11.06.2007р. №ДТ-06/11-19 на суму 840грн., від 25.06.2007р. №ДТ-06/25-19 на суму 1600грн.., від 09.07.2007р. №ДТ-07/09-17 на суму 1610грн., від 24.07.2007р. №ДТ-07/24-16 на суму 1620грн., а всього                         18 789грн.98коп.

Відповідач  прийняв цей товар, що підтверджено довіреностями на отримання товару, які містяться у матеріалах справи.

Відповідач частково розрахувався з позивачем на суму 8 639грн.98коп., що підтверджено платіжними дорученнями, які містяться у матеріалах справи.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем склала 10 149грн.98коп.

У встановлений договором строк відповідач не розрахувався за поставлений товар.

16.01.2009р.  позивачем була направлена відповідачу вимога, в якій позивач пропонував відповідачу у добровільному порядку сплатити суму у розмірі                                  10 149грн.98коп., яку відповідач залишив без реагування та задоволення.

Оскільки  до теперішнього часу відповідач не розрахувався з позивачем за поставлений товар, позивач просить суд стягнути  з відповідача  суму заборгованості у розмірі 10 149грн.98коп., яку відповідач визнав, що підтверджено відзивом на позовну заяву №47 від 16.03.2009р.

Відповідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на договір поставки  №03/01-07 від 03.01.2007р.,  видаткові накладні, довіреності на отримання товару, вимогу від 16.01.2009р., правовстановлюючі документи тощо.

Відповідач посилається на відзив на позовну заяву №97 від 16.02.2009р.,  правовстановлюючі документи тощо.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то  судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює право відношення у господарській сфері.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема,  з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України).

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору   ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів  абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інши правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.

Ст.509 ЦК України передбачено, що у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК передбачений строк (термін) виконання зобов'язання. Якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару ( ч. 1 ст.692 ЦК України).

Суд вважає, оскільки відповідач до теперішнього часу не розрахувався за поставлений товар,  вимога позивача щодо  погашення суми заборгованості у розмірі                       10 149грн.98коп. є доказаною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Позовні вимоги підтверджуються представленими доказами по справі та визнаються відповідачем.

Визнання відповідачем позову не суперечить законодавству та не порушує прав та охоронюваних  законом інтересів інших осіб.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 174, 193 Господарського кодексу України,  ст.ст.11, 509, 526, 530, 692 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 78, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги  Товариства з обмеженою відповідальністю “Дон-Термінал” м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕКО-ІНВЕСТ” м. Шахтарськ Донецька область про стягнення заборгованості за поставлені йому мастильні матеріали в сумі 10 149грн.98коп. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕКО-ІНВЕСТ” м.Шахтарськ Донецька область (юридична адреса: 86200, Донецька область, м.Шахтарськ, вул.Театральна,7, поштова адреса: 86156, Донецька область, м.Макіївка, м-р Зелений, 11А,  ЄДРПОУ 32144901) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Дон-Термінал” м.Донецьк (юридична адреса: 83117, м. Донецьк, вул.Бахметьєва, 51, поштова адреса: 83015, м.Донецьк, пр.Ватутіна,35, ЄДРПОУ 33109845) заборгованість за поставлені мастильні матеріали в сумі 10 149грн.98коп.,  держмито у сумі 102грн.00коп. та витрати на інформаційно-технічне  забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Рішення оголошено у судовому засіданні 18.03.2009року.

Видати наказ після набрання рішення законної сили, по закінченні десятиденного строку з дня його прийняття.

               Суддя                                                                                                                                           

Надруковано 5 примірника:

1 – до справи

4—сторонам у справі