Постанова

від 18.03.2009 по справі 12/936

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

12/936

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 18 березня 2009 р.                                                                                    № 12/936  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючогоГубенко Н.М.

суддівБарицької Т.Л.Подоляк О.А.

розглянувши у відритому судовому засіданні касаційне подання

Першого заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради

на рішеннявідгосподарського суду Хмельницької області23.06.2008

у справі№ 12/936

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Мерс"

доВиконавчого комітету Хмельницької міської ради

провизнання права власності на майно

у судовому засіданні взяли участь представники:

- прокуратурине з'явився;

- позивачане з'явився;

- відповідачане з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 23.06.2008 у справі № 12/936 (Шпак В.О.) задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мерс" до Виконавчого комітету Хмельницької міської ради про визнання права власності на майно.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Перший заступник прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради звернувся до Вищого господарського суду України з касаційним поданням, в якому просить скасувати оскаржуване рішення та направити справу на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційним поданням, Перший заступник прокурора Хмельницької області посилається на те, що оскаржуваним рішенням порушено права Хмельницької міської ради як власника землі, без дозволу якого споруджено капітальну споруду, у зв'язку з чим відповідно до вимог ст. 24 ГПК України суд повинен був залучити до участі у справі в якості співвідповідача Хмельницьку міську раду як орган, який здійснює розпорядження земельною ділянкою; за таких обставин, прийнятим рішенням порушено встановлений державою порядок здійснення будівництва, використання для цих цілей земельних ділянок, метою якого є забезпечення сталого і безпечного розвитку населених пунктів з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, а також Хмельницької міської ради та її виконавчого комітету (Закон України "Про основи містобудування", Закон України "Про планування і забудову територій", Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень").

Відзиви на касаційне подання від позивача та відповідача не надходили, що відповідно до ч. 2 ст. 1112 ГПК України не перешкоджає перегляду судових рішень, що оскаржуються.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Представники сторін  у призначене судове засідання не з'явились.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм місцевим господарським судом належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційне подання Першого заступника прокурора Хмельницької області підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач звернувся з позовом про визнання за ним права власності на будівлі згідно із схемою розміщення будівель і споруд, складеної Хмельницьким БТІ 07.11.2007 по вул. Геологів, 1/1 у м. Хмельницькому на підставі ст. 376 ЦК України.

Розглянувши заявлений позов, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 316, 328, 392 ЦК України, виходячи із досліджених судом доказів: договору оренди земельної ділянки № 862 від 18.06.2003, рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради № 637-А від 14.10.2004, архітектурно-планувального завдання № 286 на проектування і будівництво виробничих і побутових приміщень з реконструкції котельні по вул. Геологів, 1/1, технічного висновку Хмельницького філіалу Державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту "НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ" за результатами обстеження будівель і споруд ТОВ "Мерс", розташованих по вул. Геологів, 1/1 у м. Хмельницькому, що дали змогу місцевому господарському суду прийти до наступних висновків:

-          позивач здійснив будівництво за власні кошти;

-          будівництво здійснювалось позивачем під час дії договору оренди земельної ділянки;

-          таке будівництво не можна вважати самочинним, оскільки право власності на майно набуто позивачем у передбачений чинним законодавством спосіб.

Вищий господарський суд України не може погодитись з позицією господарського суду першої інстанції, оскільки останнім не було вчинено усіх необхідних дій, спрямованих на дослідження всіх обставин справи, чим було допущено порушення прав та інтересів осіб, яких не було залучено до участі у справі, порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Звертаючись з касаційним поданням, Перший заступник прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради зазначає, що в матеріалах справи наявний дозвіл на підставі рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради з видачею архітектурно-планувальних завдань на закріплених земельних ділянках площею 0,15 га по вул. Геологів, 1/1 у м. Хмельницькому для будівництва виробничих і побутових приміщень з реконструкції котельні, однак, відсутні докази того, що орендар отримав у встановленому законом порядку дозвіл на будівництво інших споруд за межами закріплених земельних ділянках площею 0,15 га.

Колегія суддів суду касаційної інстанції, враховуючи заявлений позивачем позов про визнання права власності на підставі ст. 376 ЦК України (є всі підстави вважати, що заявивши вимоги про визнання за ним права власності на ці будівлі в порядку, передбаченому ст. 376 ЦК України, позивач тим самим підтвердив факт самочинного їх будівництва), та доводи касаційного подання про відсутність в матеріалах справи доказів отримання позивачем у встановленому законодавством порядку дозволу на здійснення будівництва, вважає висновок місцевого господарського суду про те, що таке будівництво не можна вважати самочинним, оскільки право власності на майно набуто позивачем у передбачений чинним законодавством спосіб, таким, що не відповідає обставинам справи, зроблений судом без посилання на належні та допустимі докази в розумінні ст. ст. 33, 34 ГПК України, якими б підтверджувався даний факт (правомірності набуття позивачем спірного нерухомого майна).

Частина 1 ст. 376 ЦК України передбачає три самостійні підстави для визнання нерухомого майна самочинним будівництвом: побудова на земельній ділянці, не відведеній для цієї мети; відсутність дозволу чи належно затвердженого проекту; істотні порушення будівельних норм і правил.

За загальним правилом відповідно до ч. 2 ст. 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Але згідно з ч. 3 даної норми право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 376 ЦК України якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

З аналізу вказаних норм вбачається, що необхідними умовами узаконення самочинно побудованих об'єктів є:

- відведення для цієї мети в установленому порядку забудовнику земельної ділянки;

- відсутність заперечень з боку власника земельної ділянки;

- відсутність порушення в результаті самочинної забудови прав інших осіб.

Так, в ухвалах про відкладення розгляду справи від 28.02.2008, 24.03.2008, 13.05.2008 та 03.06.2008 місцевий господарський суд зобов'язував позивача надати суду докази наявності оренди (користування) земельної ділянки; докази звернення до відповідача стосовно самочинного будівництва.

Витребування таких документів повинно було бути спрямоване на з'ясування питання того, на якій правовій підставі знаходиться земельна ділянка у позивача (дослідження правовстановлюючих документів на землю), на якій здійснено останнім самочинне будівництво, а також отримання доказів звернення позивача до відповідача для отримання згоди (відсутності у нього заперечень) на визнання за позивачем права власності на споруджені за власні кошти об'єкти нерухомості на земельній ділянці.

Враховуючи ту суттєву обставину, що позивач, звертаючись з позовом до суду, не доводив обставин відсутності заперечень з боку власника земельної ділянки проти визнання за ним права власності на спірні самочинно збудовані об'єкти, та в подальшому на неодноразові вимоги суду таких документів не надав, є помилковим висновок місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позову відповідно до положень ст. ст. 316, 328, 392 ЦК України, оскільки позовні вимоги повинні були розглядатися саме в площині наявності підстав для задоволення позову в порядку ст. 376 ЦК України (самочинне будівництво).

Відтак поза правовим дослідженням суду залишилось питання встановлення факту дотримання позивачем вищезазначених судом касаційної інстанції обов'язкових умов (надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно, дозвіл власника земельної ділянки на визнання за особою права власності на самочинно збудовані об'єкти, відсутність порушень в результаті самочинної забудови прав інших осіб), необхідних для узаконення самочинного будівництва.

При цьому, з метою уникнення можливого порушення прав та інтересів власника земельної ділянки в особі відповідного органу місцевого самоврядування –Хмельницької міської ради, місцевий господарський суд повинен був залучити її до участі у справі, тоді як, не вчинивши таких дій, суд прийняв рішення, що стосується прав та обов'язків особи, яку не було залучено до участі у справі, і, як наслідок, стало підставою звернення Першого заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради з касаційним поданням з мотивів порушення оскаржуваним рішенням прав власника землі.

За таких обставин слід визнати, що господарський суд першої інстанції ухвалив рішення, що стосується прав і обов'язків особи, яку не було залучено до участі у справі –Хмельницьку міську раду.

Відповідно до вимог статті 11110 Господарського процесуального кодексу України прийняття рішення, що стосується прав і обов'язків осіб, яких не було залучено до участі в справі, є підставою для скасування судового рішення і передачі справи на новий розгляд, при якому суду належить залучити до участі у справі осіб, права і обов'язки яких стосуються предмета спору, встановити їх права на спірне майно, вжити заходів щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи під час якого необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам учасників судового процесу належну правову оцінку і ухвалити відповідне рішення.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційне подання Першого заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради задовольнити.

Скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 23.06.2008 у справі № 12/936.

Справу № 12/936 передати на новий розгляд до господарського суду Хмельницької області в іншому складі суду.

Головуючий суддя                                                                            Н.М. ГУБЕНКО

Судді                                                                                            Т.Л. БАРИЦЬКА

                                                                                                                       О.А. ПОДОЛЯК