Постанова

від 29.05.2013 по справі 2а-6212/12/1470

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2013 року м. Миколаїв Справа № 2а-6212/12/1470

12:30

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брагар В.С. розглянувши адміністративну справу в порядку письмового провадження,

за позовомФізичної особи підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

доЖовтневої міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби, вул. Торгова, 63-А, м. Миколаїв, 54050 про визнання протиправними дій, скасування податкового повідомлення - рішення від 16.11.2012р. № 0008961700, №0008951700,

Позивач звернувся до суду з позовними вимогами про визнання протиправними дій Жовтневої МДПІ Миколаївської області ДПС, щодо включення до акту перевірки від 25.10.11 №763/17/3199-13292 висновку про порушення позивачем ч.5, ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених позивачем при придбані та продажу товарів протягом 2011, висновку про визнання податкового кредиту з ПДВ, задекларованого позивачем у 2011 на суму 1 040 604грн. штучно сформованим, висновку про визнання податкових зобов'язань з ПДВ, задекларованих позивачем у 2011 на суму 1 542 668грн. штучно сформованими; визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 16.11.12 №0008951700 та №0008961700.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач безпідставно прийняв рішення про збільшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на доходи фізичних осіб, оскільки суми коштів зазначені а акті не є базою оподаткування. Крім того відповідач не мав законного права робити висновки вказані в позовних вимогах.

Відповідач заперечив проти позову і зазначив, що позивач не включив до сум оподаткованого доходи отримані готівкові кошти. В зв'язку з цим відповідач просив суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.

Представники сторін надали до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа підприємець, та є платником податків.

28.09-11.10.11 відповідачем проведено планову виїзну документальну перевірку позивача, з питань дотримання податкового та іншого законодавства за період з 01.01.11 по 31.12.11.

25.10.11 за результатами перевірки відповідачем було складено акт №763/17/3199-13292, у висновках якого крім іншого зазначено, що позивачем порушено:

п.177.2 ст.177 ПК України, занижено оподатковує мий чистий дохід за 2011, а саме не включено до загального оподатковуваного доходу надходження готівкових коштів (торгова виручка) в сумі 25 000грн, яка надійшла 22.08.11 на банківський рахунок позивача, перевіркою донараховано податок на доходи фізичних осіб в сумі 3 125грн.;

п.п."а" п.187.1 ст.187 ПК України, не включено до складу податкових зобов'язань з ПДВ суму 4 167грн., а саме не включено надходження готівкових коштів(торгова виручка) в сумі 25 000грн. (в т.ч. ПДВ 4 167грн.), яка надійшла 22.08.11 на банківський рахунок позивача, перевіркою донараховано ПДВ в сумі 4 167грн.

16.11.12 на підставі даного акту відповідачем були прийняті податкове повідомлення-рішення:

№0008961700, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем на суму 3 125грн. та штрафними санкціями на суму 781грн.;

№0008951700, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 4 167грн. та штрафними санкціями на суму 1041грн.

Що стосується податкових повідомлень-рішень №0008951700 та №0008961700, суд зазначає наступне:

Позивач в позові зазначає, що відповідач в акті перевірки не вказує, за яким саме платіжним документом він отримав 22.08.11 готівкові кошти в сумі 25 000грн. на банківський рахунок.

Відповідача в запереченнях, як і в акті перевірки, теж тільки вказує, позивач отримав 22.08.11 готівкові кошти в сумі 25 000грн. на банківський рахунок.

Суд зазначає, що ні в акті перевірки, ні в запереченнях, ні в поясненнях представника відповідача не було вказано за яким саме платіжним документом позивач отримав 22.08.11 готівкові кошти в сумі 25 000грн. на банківський рахунок. Крім того відповідач не де не зазначає, за яку саме господарську операцію позивач отримав ці кошти, чи є ці кошти виручкою а розумінні ст.177 ПК України, чи ці кошти були отримані з ПДВ чи без ПДВ.

Позивач пояснив суду, що кошти в сумі 25 000грн. були ним самостійно внесені на власний рахунок для поповнення обігових коштів.

Відповідно до п.177.2 ст.177 ПК України - об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Виходячи з вказаної норми та приймаючи до уваги той факт, що кошти в сумі 25 000грн. не є вирачкую, суд вважає, що ці кошти не включаються до оподатковуваного доходу, а тому позивач не порушував вимоги п.177.2 ст.177 ПК України.

Аналогічно позивач не порушував і п.п."а" п.187.1 ст.187 ПК України - датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку, оскільки вказані кошти не є оплатою за товари чи послуги.

Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення відповідача 16.11.12 №0008951700 та №0008961700 підлягають скасуванню.

Що стосується вимог позивача про визнання протиправними дій відповідача, суд зазначає наступне:

Відповідно до ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

До суду, згідно ч.1 ст.2 КАС України, можуть звернутися юридичні особи за захистом прав та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади.

Таким чином, виходячи з положень вказаних статей КАС України, дії суб'єкта владних повноважень повинні порушувати права та інтереси особи.

Висновки зроблені в акті перевірки ніяким чином не порушують права та інтереси позивача, оскільки акт перевірки не є актом індивідуальної дії (рішення дія якого поширюється на конкретну особу), і його висновки не тягнуть за собою ніяких юридичних наслідків.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати по справі присудити на користь позивача в частині задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 69, 71, 86, 159-163, КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Жовтневої міжрайонної Державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби від 16.11.12 №0008951700 та №0008961700.

3. Присудити на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 107,30грн. з Державного бюджету України. Державній казначейській службі України стягнути судові витрати з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Жовтневої міжрайонної Державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби.

4. Роз'яснити сторонам строк і порядок набрання цією постановою законної сили та її оскарження.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня проголошення/отримання її копії. Апеляційна скарга подаються Одеському апеляційному адміністративному суду через Миколаївський окружний адміністративний суд.

Суддя В. С. Брагар