Ухвала

від 17.12.2015 по справі 2а-6212/12/1470

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2015 р.м.ОдесаСправа № 2а-6212/12/1470

Категорія: 8.3.2 Головуючий в 1 інстанції: Брагар В. С.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Вербицької Н.В., Єщенка О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Жовтневої об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 травня 2013 року по справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Жовтневої об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень про збільшення сум грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та з податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИВ:

Жовтнева міжрайонна Державна податкова інспекція Миколаївської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 травня 2013 року, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в повному обсязі.

Постановою від 29 травня 2013 року, ухваленою в порядку письмового провадження, Миколаївський окружний адміністративний суд частково задовольнив адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Жовтневої МДПІ Миколаївської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Суд першої інстанції визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення Жовтневої МДПІ Миколаївської області Державної податкової служби від 16 листопада 2012 року №0008951700 про збільшення грошових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 5208,75 грн. та №0008961700 про збільшення грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб в сумі 3906,25 грн. В задоволенні вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо включення до акту перевірки висновків про порушення позивачем вимог ч.5 ст.203, ч.1, ч.2 ст.215, ст.216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, а також висновків щодо штучного формування податкового кредиту з ПДВ суд відмовив.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального і процесуального права, оскільки при проведенні перевірки ФОП ОСОБА_1 достовірно встановлено заниження позивачем об'єкту оподаткування податку з доходів фізичних осіб та заниження суми ПДВ за 2011 рік, а саме: не включено до загального оподатковуваного доходу надходження готівкових коштів (торгова виручка) в сумі 25 000 грн., яка надійшла 22.08.2011р. на банківський рахунок ФОП ОСОБА_1

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 письмових заперечень на апеляційну скаргу не надав.

Ухвалюючи постанову про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції встановив, що в період з 28.09.2012р. по 11.10.2012р. Жовтневою МДПІ Миколаївської області Державної податкової служби проведена планова виїзна документальна перевірка ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2011р. по 31.12.2011р., за результатами якої складений акт перевірки №763/17/3199-13292 від 25.10.2012р., у висновках якого, серед іншого, зафіксовано порушення позивачем:

- п.177.2 ст.177 ПК України - занижено оподатковуваний чистий дохід за 2011 рік, а саме: не включено до загального оподатковуваного доходу надходження готівкових коштів (торгова виручка) в сумі 25 000 грн., яка надійшла 22.08.2011р. на банківський рахунок позивача. Перевіркою донараховано податок на доходи фізичних осіб в сумі 3 125грн.;

- п.п. а п.187.1 ст.187 ПК України - не включено до складу податкових зобов'язань з ПДВ суму 4 167 грн., а саме: не включено надходження готівкових коштів(торгова виручка) в сумі 25 000грн. (в т.ч. ПДВ 4167грн.), яка надійшла 22.08.2011р. на банківський рахунок позивача. Перевіркою донараховано ПДВ в сумі 4 167грн.

Суд першої інстанції встановив, що 16.11.2012р., на підставі вказаного акту перевірки, відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення:

- №0008961700, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 3906,25 грн. (в тому числі: 3125 грн. за основним платежем та 781 грн. та штрафними санкціями);

- №0008951700, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 5208,75 грн. (в тому числі: 4167 грн. за основним платежем та 1041,75 грн. за штрафними санкціями).

Суд першої інстанції встановив, що підставою для донарахування сум грошових зобов'язань за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями є висновок податкового органу стосовно того, що ФОП ОСОБА_1 не включив до загального оподатковуваного доходу надходження готівкових коштів (торгова виручка) в сумі 25 000 грн., яка надійшла 22.08.2011р. на банківський рахунок ФОП ОСОБА_1

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції, з посиланням на приписи п.177.2 ст.177, п.187.1 ст.187 ПК України, дійшов висновку про відсутність у діях позивача порушення вказаних норм, так як податковий орган не вказав, за яким саме платіжним документом позивач отримав 22.08.2011р. готівкові кошти в сумі 25 000 грн. на банківський рахунок, та не зазначив, за яку саме господарську операцію ФОП ОСОБА_1 отримав ці кошти, чи є ці кошти виручкою в розумінні ст.177 ПК України, чи ці кошти були отримані з ПДВ чи без ПДВ.

За висновками суду першої інстанції, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого ч. 2 ст. 71 КАС України покладений тягар доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не спростував доводи позивача стосовно того, що кошти в сумі 25 000грн. самостійно внесено позивачем на власний рахунок для поповнення обігових коштів. Зазначене стало підставою для скасування податкових повідомлень-рішень Жовтневої МДПІ Миколаївської області Державної податкової служби від 16.11.2012р. №0008951700 та №0008961700.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2015 року відповідача, апелянта - Жовтневу міжрайонну Державну податкову інспекцію Миколаївської області Державної податкової служби, замінено на процесуального правонаступника - Жовтневу об'єднану Державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Миколаївській області (ідентифікаційний код юридичної особи: 39738707, місцезнаходження: 54050, Миколаївська обл., місто Миколаїв, вулиця Торгова, будинок 63-А).

Сторони, належним чином повідомлені про час та місце апеляційного розгляду справи, у судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим, відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження.

На підставі ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 травня 2013 року в межах вимог апеляційної скарги Жовтневої ОДПІ Головного управління ДФС у Миколаївській області, тобто, в частині вимог ФОП ОСОБА_1, які задоволено оскарженим судовим рішенням.

Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив та оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив правову природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Предметом спору є податкові повідомлення-рішення від 16 листопада 2012 року №0008951700 та №0008961700, які прийнято на підставі акту №763/17/3199-13292 від 25.10.2012р. планової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2011р. по 31.12.2011р., в якому податковий орган зафіксував порушення позивачем п.177.2 ст.177, п.п. а п.187.1 ст.187 ПК України.

При цьому, за висновками апелянта, порушення позивачем вказаних норм Кодексу полягає у не включенні позивачем до загального оподатковуваного доходу надходження готівкових коштів (торгова виручка) в сумі 25 000 грн., яка надійшла 22.08.2011р. на банківський рахунок ФОП ОСОБА_1

Згідно з положеннями п.177.2 ст.177 ПК України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Відповідно до п.п. а п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку, оскільки вказані кошти не є оплатою за товари чи послуги.

Таким чином, під загальним оподатковуваним доходом, який враховується при визначенні об'єкта оподаткування, розуміється виручка в грошовій і не грошовій формі. При цьому, зарахування коштів покупця/замовника на банківський рахунок платника податку має відбуватися як оплата товарів (робіт, послуг).

Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апелянт не довів того факту, що кошти, в сумі 25 000 грн., є виручкою ФОП ОСОБА_1 від здійснення господарських операцій, яка має включатися до загального оподатковуваного доходу при визначенні об'єкта оподаткування. Ні в акті перевірки, ні під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій податковий орган не зазначив від кого надійшли кошти, за якою господарською операцією, коли саме відбувалося постачання товарів (робі, послуг).

Також апеляційний суд зазначає, що відповідно до матеріалів справи, а саме банківської квитанції №30 від 22.08.2011р. (а.с.89), кошти в сумі 25 000 грн. внесено 22.08.2011р. безпосередньо ФОП ОСОБА_1 на поповнення банківського рахунку, у зв'язку з чим, є правильними висновки суду першої інстанції що вказана сума не є виручкою позивача від здійснення господарської діяльності та правомірно не віднесена ним до загального оподатковуваного доходу.

За таких обставин, апеляційний суд вважає правильним та погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновки акту перевірки №763/17/3199-13292 від 25.10.2012р. про порушення позивачем п.177.2 ст.177, п.п. а п.187.1 ст.187 ПК України є недоведеними, та спростовані матеріалами справи, у зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення від 16 листопада 2012 року №0008951700 та №0008961700, які прийнято на підставі цього акту перевірки, є незаконними та підлягають скасуванню.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2, 11, 69-71, 195, п. 2 ч. 1 ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 206, 211, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Жовтневої об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя С.Д.Домусчі

суддя Н.В.Вербицька

суддя О.В.Єщенко