Постанова

від 18.07.2013 по справі 823/1844/13-а

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2013 року справа № 823/1844/13-а

11 год. 39 хв.м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Гаврилюка В.О.,

секретар судового засідання - Литвинчук В.М.,

за участю представників:

позивача - Потапенка С.В., Філіпенка О.О.,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Айлін" до державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Айлін" подало позов, в якому просить податкові повідомлення-рішення, винесені державною податковою інспекцією у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби, форми "Р" за № 0002252301 від 09.04.2013 року та № 0000442301 від 22.01.2013 року визнати протиправними повністю та скасувати їх.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підтвердження своїх висновків в акті перевірки відповідачем не зазначено жодного доведеного факту, підтвердженого належними письмовими доказами, який підтверджує припущення, що правочини укладалися позивачем без мети реального настання правових наслідків, що обумовлені ними, а також, що вони були спрямовані на порушення публічного порядку.

Висновки відповідача, наведені в акті перевірки, спростовуються належним чином укладеними договорами, накладними на передачу товару, що підтверджують факт реалізації та платіжними дорученнями про перерахування коштів за товари та обладнання, в тому числі податку на додану вартість в ціні товарів, що повністю відповідає умовам договору купівлі-продажу і підтверджує саме направлення правочинів на реальне настання правових наслідків.

В письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач просив в його задоволенні відмовити повністю зазначивши при цьому, що для відображення господарської операції в податковому обліку недостатньо самого лише її документального оформлення, господарська операція повинна фактично відбутися, однак в ході перевірки позивача було виявлено, що його контрагенти-постачальники відображали в обліку господарські операції, які фактично не відбулися, а тому первинні документи та податкові накладні за такими операціями не мають юридичної сили та доказовості.

Заслухавши пояснення представників позивача, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Айлін" як суб'єкт господарювання - юридична особа, ідентифікаційний код 33018402, зареєстроване 27.08.2004р., та є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва від 01.09.2004 № 32149904.

Судом встановлено, що на підставі наказу ДПІ у м. Черкаси від 04.01.2013 року № 15 проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Айлін" з питань господарських взаємовідносин з ТОВ "Майвін" за жовтень 2011р. та ПП "Прилукихімснаб" за березень 2012р.

За результатами проведеної перевірки складений акт № 7/22-14/33018402 від 14.01.2013р., в якому встановлені порушення ТОВ "Айлін" вимог п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за IV квартал 2011 року на суму 15618 грн., та вимог п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на 46474 грн., в тому числі за жовтень 2011 року на суму 13581 грн. та за березень 2012 року на суму 32893 грн.

На підставі зазначеного акту відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 22 січня 2013 року № 0000442301 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 15618 грн. та від 09 квітня 2013 року № 0002252301 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 58093 грн., в т. ч. за основним платежем - 46474 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 11619 грн.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що відповідно до підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно пункту 138.2 статті 138 цього Кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 зазначеного Кодексу передбачає, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 цієї статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 вказаного Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Абзацом першим пункту 198.6. статті 198 Податкового кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Зі змісту статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" випливає, що первинний документ - це будь-який документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Законодавством не визначений вичерпний перелік документів, які можуть вважатися первинними, відтак таким, що підтверджують проведення господарської операції і на підставі яких формується звітність. Відсутність деяких реквізитів в одному з первинних документів не робить автоматично господарську операцію такою, що не відбулася.

Частинами 1, 2 ст. 9 вказаного Закону встановлені вимоги до первинного документу та визначена сфера застосування первинного документу.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції. а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші данні, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як свідчать матеріали справи, позивачем з ПП "Прилукихімснаб" укладений договір купівлі-продажу основних засобів № 30/03-001 від 30 березня 2012 року, згідно якого позивач придбав фальцувальний верстат МВО В20 (1999 року випуску) загальною вартістю 197358 грн., в тому числі ПДВ - 32893 грн. Про фактичне здійснення вказаної господарської операції свідчать акт приймання-передачі основних засобів від 30 березня 2012 року, видаткова накладна № РН-0000164 від 30 березня 2012 року, рахунок-фактура № 30/03-001 від 30 березня 2012 року та товарно-транспортна накладна серії ПР № 30.03.12-1 від 30 березня 2012 року.

Позивачем з ТОВ "Майвін" укладений договір поставки № 24/10 від 03 жовтня 2011 року, згідно якого позивач зобов'язувався прийняти і оплатити друкувальні товари у кількості, за номенклатурою, ціною, строками та умовами поставки відповідно умовам договору на підставі специфікації та накладних, які є невід'ємними частинами договору.

На виконання вказаного договору позивач прийняв та оплатив товар на загальну суму 81486 грн., в тому числі ПДВ - 13581 грн., що підтверджується видатковими накладними № 100303 від 03 жовтня 2011 року та № 102002 від 20 жовтня 2011 року, рахунками-фактурами № 03/10-1 від 03 жовтня 2011 року та № 20/10-2 від 20 жовтня 2011 року, товарно-транспортними накладними № ТТН-00015 від 03.10.2011 та № ТТН-00027 від 20.10.2011

На час укладення вказаних договорів та здійснення господарських операцій з поставки товарів та купівлі-продажу основних засобів ТОВ "Майвін" та ПП "Прилукихімснаб" були належним чином зареєстровані як юридичні особи та мали статус платників податку на додану вартість, що підтверджується наданими ними позивачу копіями виписок з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та свідоцтвами про реєстрацію платниками податку на додану вартість.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що позивач обґрунтовано сформував витрати на придбання товарів від ТОВ "Майвін" та ПП "Прилукихімснаб" і включив до складу податкового кредиту жовтня 2011 року суму ПДВ в розмірі 13581 грн. згідно податкових накладних від 01.10.2011 № 100303 та від 20.10.2011 № 102002 та до складу податкового кредиту березня 2012 року суму ПДВ в розмірі 32893 грн. згідно податкової накладної від 30.03.2012 № 164.

Встановлені відповідачем деякі недоліки при оформленні окремих документів первинного бухгалтерського обліку у сукупності з наявністю юридичних та фінансових документів, не є доказом безтоварності господарсько-фінансових відносин з ТОВ "Майвін" та ПП "Прилукихімснаб", ці документи відображають реальність та сутність господарських операцій, що відбулися.

Крім того, відповідач посилається на акти ДПІ у Печерському районі м. Києва від 20.08.2012 № 3169/22-9/31360133 щодо ПП "Прилукихімснаб" та від 27.02.2012 № 1024/23-6/36423962 щодо ТОВ "Майвін". Однак суд зауважує, що у вказаних актах зазначено про неможливість проведення зустрічних звірок цих контрагентів, що свідчить про те, що ДПІ у Печерському районі м. Києва будь-яких первинних документів по взаємовідносинах між позивачем та ТОВ "Майвін" і ПП "Прилукихімснаб" не перевіряла та не досліджувала. Також суд зазначає, що постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2012 року у справі № 2а-12208/12/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2013 року, задоволений позов товариства з обмеженою відповідальністю "Майвін" та визнані протиправними дії державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби по проведенню зустрічної звірки, що оформлено актом від 27.02.2012 № 1024/23-6/36423962 про неможливість проведення зустрічної звірки.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 цього Кодексу, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 94, 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби від 22 січня 2013 року № 0000442301 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 15618 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби від 09 квітня 2013 року № 0002252301 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 58093 грн., в т. ч. за основним платежем - 46474 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 11619 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Айлін" (18030, м. Черкаси, вул. Пацаєва, 53/9, ідентифікаційний код 33018402) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 738 (сімсот тридцять вісім) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.О. Гаврилюк

Постанова складена в повному обсязі 23.07.2013р.