Постанова

від 18.07.2013 по справі 826/10383/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 липня 2013 року 12:19 № 826/10383/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі: судді Добрянської Я.І., секретаря судового засідання Корніюк А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Енерго» до відповідачаДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва ДПС провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.02.2013 р. № 0001052280 та № 0001042280 за участю представників сторін:

від позивача: Бойко А.Д. (довіреність № 1 від 23.05.2013 р.)

від відповідача: Марченко Р.В. (довіреність № 50/10-015 від 15.07.2013 р.)

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 18.07.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Капітал Енерго» звернувся в Окружний адміністративний суд м. Києва з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.02.2013 р. № 0001052280 та № 0001042280.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.07.2013 р. суддею Добрянською Я.І. було відкрито провадження в адміністративній справі № 826/10383/13-а та призначено справу до судового розгляду на 18.07.2013 р.

В судовому засіданні 18.07.2013 р. представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та в судових дебатах просив суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва ДПС від 06.02.2013 р. № 0001052280 та № 0001042280;

- стягнути з Державного бюджету на користь позивача сплачений судовий збір.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача послався на те, що при проведенні перевірки, відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем вимог абз. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР, із змінами та доповненнями, та п. 138.2 ст. 138 розділу III Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. за № 2755-VІ, зі змінами та доповненнями, щодо заниження податку на прибуток підприємств на загальну суму 99 680 грн., в т.ч. по періодах: за 4 квартал 2010 року в сумі 43 426 грн.; за 1 квартал 2011 року в сумі 18 591 грн.; за 2 квартал 2011 року в сумі 7 794 грн.; за 3 квартал 2011 року в сумі 29 869 грн., а також п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», із змінами та доповненнями, та п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), щодо заниження податку на додану вартість на загальну суму 82 365 грн., в тому числі по періодах: за жовтень 2010 року в сумі 17 408 грн.; за грудень 2010 року в сумі 17 333 грн.; за січень 2011 року в сумі 10 182 грн.; за лютий 2011 року в сумі 3 457 грн.; за березень 2011 року в сумі 1 234 грн.; за квітень 2011 року в сумі 6 777 грн.; за травень 2011 року в сумі 25 974 грн.

На думку позивача, висновки, викладені в Акті перевірки не відповідають дійсності та нормам чинного законодавства, а тому податкові повідомлення-рішення, винесені за наслідками такої перевірки та складеного Акта перевірки, є протиправними та підлягають скасуванню.

Представник відповідача подав письмові заперечення проти позову та в судовому засіданні 18.07.2013 р. проти позову також заперечив і просив суд у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити повністю.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначив, що матеріалами справи підтверджується фіктивна діяльність контрагентів позивача ТОВ «Євросонік» (код ЄДРПОУ 37240875) та ТОВ «Росаріо» (код ЄДРПОУ 37323055), а саме те, що такі контрагенти позивача здійснювали фінансово-господарську діяльність поза межами правового поля, зазначені товариства не набули цивільної право-дієздатності, взаємовідносини ТОВ «Євросонік» та ТОВ «Росаріо» з іншими контрагентами були вчинені без наміру створення реальних правових наслідків, а тому є фіктивними, внаслідок чого в даному випадку не можуть виникати як податкові зобов'язання (валові витрати) так і податковий кредит.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем, Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва ДПС, на підставі направлення від 14.01.2013 р. № 97/22-80, згідно з п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), було проведено документальну позапланову перевірку позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Енерго» (код ЄДРПОУ 35644330) з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків, а саме: ТОВ «Євросонік» (код ЄДРПОУ 37240875) за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2010 р., та ТОВ «Росаріо» (код ЄДРПОУ 37323055) за період з 01.02.2011 р. по 31.05.2011 р.

За результатами зазначеної перевірки відповідачем було складено Акт перевірки від 24.01.2013 р. № 34/1-22-80-35644330, в якому встановлені порушення позивачем вимог абз. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР, із змінами та доповненнями, та п. 138.2 ст. 138 розділу III Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. за № 2755-VІ, зі змінами та доповненнями, щодо заниження податку на прибуток підприємств на загальну суму 99 680 грн., в т.ч. по періодах: за 4 квартал 2010 року в сумі 43 426 грн.; за 1 квартал 2011 року в сумі 18 591 грн.; за 2 квартал 2011 року в сумі 7 794 грн.; за 3 квартал 2011 року в сумі 29 869 грн., а також п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», із змінами та доповненнями, та п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), щодо заниження податку на додану вартість на загальну суму 82 365 грн., в тому числі по періодах: за жовтень 2010 року в сумі 17 408 грн.; за грудень 2010 року в сумі 17 333 грн.; за січень 2011 року в сумі 10 182 грн.; за лютий 2011 року в сумі 3 457 грн.; за березень 2011 року в сумі 1 234 грн.; за квітень 2011 року в сумі 6 777 грн.; за травень 2011 року в сумі 25 974 грн.

В Акті перевірки відповідачем встановлено, що у перевіряємому періоді позивач мав взаємовідносини з контрагентами:

- «Євросонік» (код ЄДРПОУ 37240875), щодо постачання останнім на користь позивача товару (рельєфний прокат, болти, хомути, лічильники, трансформатори, інше);

- ТОВ «Росаріо» (код ЄДРПОУ 37323055), щодо постачання останнім на користь позивача товару (лічильники, адаптери, інше), та виконання пусконалагоджувальних робіт.

На підставі вказаних висновків Акта перевірки відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 0001052280 від 06.02.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 99 680 грн., та нараховано штрафні санкції в сумі 15 505 грн.;

- № 0001042280 від 06.02.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 82 365 грн., та застосовано штрафні санкції в сумі 8 686 грн.

Однак, вважаючи такі податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва ДПС від 06.02.2013 р. № 0001052280 та № 0001042280 - протиправними, позивач оскаржив їх у судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача, зважаючи зокрема на наступне.

Згідно з п. 3 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу» від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ (із змінами та доповненнями), державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Відповідно до п. 63.11 ст. 63 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби забезпечують достовірність даних про платників податків в Єдиному банку даних про платників податків - юридичних осіб та Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, реєстрі платників податку на додану вартість, реєстрі неприбуткових організацій та інших реєстрах, що формуються та ведуться органами державної податкової служби згідно з цим Кодексом, їх захист від несанкціонованого доступу, оновлення, архівування та відновлення даних.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 2 Порядку оформлення результатів невиїзних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.2005 року № 327 (із змінами та доповненнями, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), статистичної та іншої звітності, даних обліку, ведення якого передбачено законом, первинних документів, які використовуються в обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та у повній мірі, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані за обліком та підтверджують наявність зазначених фактів.

Також, згідно п. 4.11 Порядку, податкове повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій) приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок або вручення його поштою суб'єкту господарювання (на підставі відмітки на поштовому повідомленні), а за наявності заперечень посадових осіб суб'єкта господарювання до акта перевірки - приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді суб'єкту господарювання.

Згідно п. 78.4 ст. 78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу ДПС приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

В позовній заяві та в судовому засіданні представник позивача не заявляв позовних вимог, які б стосувалися не дотримання відповідачем законодавчо визначеної процедури проведення та підстав проведення документальної позапланової перевірки, а також належного отримання документів прийнятих за наслідками такої перевірки.

По суті встановлених в Акті перевірки порушень позивачем вимог чинного законодавства та правомірності визначення позивачу оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями податкових зобов'язань, з матеріалів справи вбачається наступне.

Так, у перевіряємому періоді позивач мав господарські відносини із контрагентами ТОВ «Євросонік» (код ЄДРПОУ 37240875) та ТОВ «Росаріо» (код ЄДРПОУ 37323055).

Як встановлено перевіркою, між ТОВ «Євросонік» (Виконавець) та ТОВ «Капітал Енерго» (Замовник) було укладено договір поставки товару від 01.10.2010 р. № 1010-01, відповідно до якого виконавець зобов'язується здійснити поставку товарів (рельєфний прокат, болти, хомути, лічильники, коробка, трансформатори), а замовник прийняти і сплатити за товар.

Відповідно до видаткових накладних: № 100401 від 04.10.2010 р. на суму 10 185,58 грн., в т.ч. ПДВ - 20 37,12 грн.; № РН-10158 від 15.10.2010 р. на суму 56 262,50 грн., в т.ч. ПДВ - 11 252 грн.; № РН-10157 від 15.10.2010 р. на суму 20 590 грн., в т.ч. ПДВ - 41 18 грн.; № РН-11183 від 18.11.2010 р. на суму 8 650 грн., в т.ч. ПДВ - 1 730 грн.; № 120611 від 06.12.2010 р. на суму 33 634,50 грн., в т.ч. ПДВ - 6 726,90 грн.; № 120804 від 08.12.2010 р. на суму 4 245,50 грн., в т.ч. ПДВ - 849,10 грн.; № 120907 від 09.12.2010 р. на суму 40 137,50 грн. в т.ч. ПДВ - 8 027,50 грн., ТОВ «Євросонік» здійснив поставку товарів на загальну суму 173 705,58 грн., в т.ч. ПДВ - 34 740,62 грн.

На виконання договору ТОВ «Євросонік» на адресу позивача були виписані податкові накладні: № 100401 від 04.10.2010 р. на суму ПДВ 2 037,12 грн.; № 10158 від 15.10.2010 р. на суму ПДВ 11 252,50 грн.; № 10157 від 15.10.2010 р. на суму ПДВ 4 118 грн.; № 11183 від 18.11.2010 р. на суму ПДВ 1 730 грн.; № 120611 від 06.12.2010 р. на суму ПДВ 6 726,90 грн.; № 120804 від 08.12.2010 р. на суму ПДВ 849,10 грн.; № 120907 від 09.12.2010 р. на суму ПДВ 8 027,50 грн.

Згідно платіжного доручення № 557 від 22.10.2010 р. проведена оплата у сумі 12 222,70 грн.; № 561 від 02.11.2010 р. проведена оплата у сумі 67 515 грн.; № 546 від 15.10.2010 р. проведена оплата у сумі 24 708 грн.; № 720 від 22.12.2010 р. проведена оплата у сумі 40 361,40 грн.; № 611 від 20.12.2010 р. проведена оплата у сумі 5 094,60 грн.; № 597 від 09.12.2010 р. проведена оплата у сумі 48 165 грн.; № 585 від 03.12.2010 р. проведена оплата у сумі 10 380 грн.

Проведеною перевіркою встановлено, що ТОВ «Капітал Енерго» за наслідками правовідносин із контрагентом ТОВ «Євросонік» задекларовано валові витрати за товар всього у сумі 173 706 грн., що відображено в декларації з податку на прибуток підприємства за 4 квартал 2010 року в сумі 173 706 грн.

Також, проведеною перевіркою встановлено, що ТОВ «Капітал Енерго» задекларовано податковий кредит за наслідками правовідносин із контрагентом ТОВ «Євросонік» всього в сумі 34 741 грн., що відображено в деклараціях з податку на додану вартість: за жовтень 2010 року в сумі 17 408 грн.; за грудень 2010 року в сумі 17 333 грн.

При аналізі бази даних АІС «Співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагенті на рівні ДПА України», а також Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів Додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за перевіряємий період, встановлено розбіжності у задекларованих сумах ПДВ:

- за жовтень 2010 року на загальну суму 17 408,00 грн.;

- за листопад 2010 року на загальну суму 1 730,00 грн.;

- за грудень 2010 року на загальну суму 15 603,00 грн.

Крім того, згідно наявних матеріалів справи підтверджується фіктивна діяльність такого контрагента позивача ТОВ «Євросонік» (код ЄДРПОУ 37240875), а саме те, що зазначений контрагент позивача здійснював фінансово-господарську діяльність поза межами правового поля, зазначене товариство не набуло цивільної право-дієздатності, взаємовідносини ТОВ «Євросонік» з іншими контрагентами були вчинені без наміру створення реальних правових наслідків, а тому є фіктивними, внаслідок чого в даному випадку не можуть виникати як податкові зобов'язання (валові витрати) так і податковий кредит.

Відповідно до Акту перевірки ТОВ «Євросонік», складеного ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 31.03.2011 р. № 337/23-6/37240875 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Євросонік», код за ЄДРПОУ 37240875, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 р. по 28.02.2011 р.» встановлено порушення:

- ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Євросонік» при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662, 655 та 656 ЦК України;

- перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) у січні та лютому 2011 року, які підпадають під визначення ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року за № 334/94-ВР (зі змінами та доповненнями);

- перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) у січні та лютому 2011 року, які підпадають під визначення ст. Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року за № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями).

Також, Актом ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 09.03.2011 р. № 174/23-6/37240875 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Євросонік», код за ЄДРПОУ 37240875, з питань дотримання вимог податкового законодавства за грудень 2010 року», встановлено порушення:

- ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Євросонік» при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662, 655 та 656 ЦК України.

- перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) у грудні 2010 р., які підпадають під визначення ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року за № 334/94-ВР (зі змінами та доповненнями);

- перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) у грудні 2010 року, які підпадають під визначення ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року за № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями).

Крім того, як підтверджується наявними у справі доказами, відповідно до комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем податкового органу, інформація яких використана під час перевірки, стан платника ТОВ «Євросонік» - 23 (місцезнаходження не встановлено), про що складено Акт про неможливість вручення зазначених документів в зв'язку з відсутністю підприємства за фактичним та юридичним місцезнаходженням № 2121/23-6/37240875 від 31.03.2011 року.

Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Євросонік» від 25.08.2010 р. № 100299095 - було анульовано 02.12.2011 р., у зв'язку з відсутністю поставок та не подання декларацій.

Підприємство відсутнє за юридичною адресою: м. Київ вул. Мечникова, буд. 2/Б.

Остання звітність ТОВ «Євросонік» надана до податкового органу з податку на додану вартість за січень 2011 року.

Звітність з податку на прибуток підприємств не подавалась.

Задекларовані операції з продажу та оплати за товари (роботи послуги), що формують податкові зобов'язання з податку на додану вартість становлять суму ПДВ - 0грн.

Задекларовані операції з придбання, які дають право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість становлять суму ПДВ - 0 грн.

Крім того, відповідно до висновків спеціалістів Головного управління міністерства внутрішніх справ України в м. Києві Науково-дослідного Експертно-криміналістичного центру від 14.06.2011 р. № 427 та від 11.04.2011 р. № 574, підпис виконаний від імені гр. ОСОБА_4 (директора ТОВ «Євросонік») в декларації з ПДВ та в додатку 5 до податкової декларації за звітний 1 місяць 2011 року виконано не гр. ОСОБА_4, а іншою особою.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, та наявні у справі докази, суд погоджується із висновком відповідача, що фінансово-господарські взаємовідносини позивача із ТОВ «Євросонік» носять характер фіктивного правочину, оскільки дані правочини не відповідають обов'язковим умовам чинності правочину, а саме частинам 1, 3 та 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, так як суперечить моральним засадам суспільства (ч. 1 ст. 203 ЦКУ), не виявляється за можливе встановити вільне волевиявлення учасників правочину (ч. 3 ст. 203 ЦКУ) - посадові особи товариства та саме товариство за місцем його реєстрації не знаходяться, підписи на первинних документах виконані невідомою особою, та правочини не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (ч. 5 ст. 203 ЦКУ).

Також, як встановлено перевіркою, між іншим контрагентом позивача ТОВ «Росаріо» (Виконавець) та ТОВ «Капітал Енерго» (Замовник) було укладено договір купівлі-продажу від 05.01.2011 р. № 05-01/11, відповідно до якого виконавець зобов'язується передати у власність продукцію, а замовник зобов'язується прийняти продукцію та оплатити відповідно до видаткових накладних: № 20105 від 01.02.2011 р. на суму 1 200 грн., в т.ч. ПДВ 240 грн.; № 25501 від 25.05.2011 р. на суму 129 867,50 грн., в т.ч. ПДВ 25 973,50 грн.; № 41403 від 14.04.2011 р. на суму 16 820 грн., в т.ч. ПДВ 3 364 грн.; № 40509 від 05.04.2011 р. на суму 17 065 грн., в т.ч. ПДВ 3 413 грн.; № 10503 від 05.01.2011 р. на суму 50 907,60 грн., в т.ч. ПДВ 10 181,52 грн.

Отже, згідно наведених видаткових накладних, ТОВ «Росаріо» здійснив поставку товарів позивачу на загальну суму 215 860,10 грн., в т.ч. ПДВ 43 172,02 грн.

На виконання зазначеного договору ТОВ «Росаріо» були виписані на адресу позивача податкові накладні: № 20105 від 01.02.2011 р. на суму ПДВ 240 грн.; № 52501 від 25.05.2011 р. на суму ПДВ 5 973,50 грн.; № 41403 від 14.04.2011 р. на суму ПДВ 3 364 грн.; № 40509 від 05.04.2011 р. на суму ПДВ 3 413 грн.; № 010503 від 05.01.2011 р. на суму ПДВ 10 181,52 грн.

Згідно платіжних доручень була проведена оплата: № 797 від 14.04.2011 р. у сумі 20 184 грн.; № 804 від 28.04.2011 р. у сумі 20 478 грн.; № 823 від 25.05.2011 р. у сумі 155 841 грн.; № 758 від 17.02.2011 р. у сумі 1 440 грн.; № 759 від 17.02.2011 р. у сумі 61 089,12 грн.

Також, між ТОВ «Росаріо» (Виконавець) та ТОВ «Капітал Енерго» (Замовник) було укладено договір виконання послуг від 10.01.2011 р. № 1011-01ПН, відповідно до якого виконавець зобов'язується здійснити пусконалагоджувальні роботи АСКОЕ на території «Центру відпочинку та здоров'я» КТП 2*250, ТП-949, ТП-942, а замовник зобов'язується прийняти та здійснити оплату.

Відповідно до актів виконаних послуг: № б/н від 08.02.2011 р. на суму 6 435 грн.; № б/н від 08.02.2011 р. на суму 6 435грн.; № б/н від 08.02.2011 р. на суму 6 435 грн. ТОВ «Росаріо» виконало пусконалагоджувальні роботи на загальну суму 19 305 грн. в т.ч. ПДВ 3 217,50 грн.

На виконання зазначеного договору ТОВ «Росаріо» виписало на адресу позивача податкову накладну № 20802 від 08.02.2011 р. на суму ПДВ 3 217,50 грн.

Згідно платіжного доручення № 771 від 03.03.2011 р., проведена оплата у сумі 19 305 грн.

Також, між ТОВ «Росаріо» (Виконавець) та ТОВ «Капітал Енерго» (Замовник) було укладено договір виконання послуг від 20.01.2011 р. № 2011-01ПН, відповідно до якого виконавець зобов'язується здійснити пусконалагоджувальні роботи на об'єкті: житловий будинок з вбудовано-прибудованими спорудами, а замовник зобов'язується прийняти та здійснити оплату.

Відповідно до Акта виконаних послуг від 03.03.2011 р. № б/н, ТОВ «Росаріо» виконало пусконалагоджувальні роботи на загальну суму 7 404 грн., в т.ч. ПДВ 1 234 грн.

На виконання зазначеного договору ТОВ «Росаріо» виписало на адресу позивача податкову накладну від 03.03.2011 р. № 17 на суму ПДВ 1 234 грн.

Згідно платіжного доручення від 03.03.2011 р. № 772, проведена оплата у сумі 7 404 грн.

Проведеною перевіркою встановлено, що за наслідками таких правовідносин із контрагентом ТОВ «Росаріо», позивачем було задекларовано валові витрати всього в сумі 238 118 грн., що відображено в декларації з податку на прибуток підприємства: за 1 квартал 2011 року в сумі 74 365 грн., за 2 квартал 2011 року в сумі 33 885 грн., за 3 квартал 2011 року в сумі 129 868 грн.

Також, проведеною перевіркою встановлено, що за наслідками таких правовідносин із контрагентом ТОВ «Росаріо», позивачем було задекларовано податковий кредит всього у сумі 47 624 грн., що відображено в декларації з податку на додану вартість: за січень 2011 року в сумі 10 182 грн., за лютий 2011 року в сумі 3 457 грн., за березень 2011 року в сумі 1 234 грн., за квітень 2011 року в сумі 6 777 грн., за травень 2011 року в сумі 25 974 грн.

При аналізі бази даних АІС «Співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагенті на рівні ДПА України», а також Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів Додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за перевіряємий період, було встановлено розбіжності у задекларованих сумах ПДВ на загальну суму 47 624 грн.

Крім того, згідно наявних матеріалів справи підтверджується фіктивна діяльність такого контрагента позивача ТОВ «Росаріо» (код ЄДРПОУ 37323055), а саме те, що зазначений контрагент позивача здійснював фінансово-господарську діяльність поза межами правового поля, зазначене товариство не набуло цивільної право-дієздатності, взаємовідносини ТОВ «Росаріо» з іншими контрагентами були вчинені без наміру створення реальних правових наслідків, а тому є фіктивними, внаслідок чого в даному випадку не можуть виникати як податкові зобов'язання (валові витрати) так і податковий кредит.

Відповідно до Акта перевірки ТОВ «Росаріо», складеного Бориспільською ОДПІ від 20.05.2011 р. № 408/7/23-1/37323055 «Про результати проведення документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Росаріо», код за ЄДРПОУ 37323055, з питань достовірності визначення показників декларації з податку на додану вартість за період лютий-квітень 2011 року», встановлено наступне:

- ТОВ «Росаріо» (код ЄДРПОУ 37323055) зареєстроване за адресою: Київська обл. м. Бориспіль, вул. Київський шлях, буд. 45. кв.16;

- Директор - ОСОБА_5, значиться зареєстрованим за адресою: Російська Федерація, Пензенська область, с. Вачелай. Перевірено адресу реєстрації, складено довідку про незнаходження.

В подальшому встановлено, що від імені даної особи укладено договір про визнання електронних документів від 08.02.2011 року з Бориспільською ОДПІ, що дає можливість подавати до органу ДПС податкові документи в електронному вигляді.

Зібрано матеріали для проведення почеркознавчого дослідження підписів виконаних від імені гр. ОСОБА_5, та направлено до СТКЗР по обслуговуванню м. Бровари та Броварського району Київської області НДЕКЦ при ГУМВС України в Київській області.

Відповідно до Висновку спеціаліста СТКЗР по обслуговуванню м. Бровари та Броварського району Київської області НДЕКЦ при ГУМВС України в Київській області майора міліції Лавріненко Л.М. від 14.04.2011 року № 96, підписи від імені гр. ОСОБА_5 в представлених на дослідження документах виконані не гр. ОСОБА_5, а іншою особою.

Таким чином, ВПМ Бориспільської ОДПІ було встановлено, що невстановлені особи використовуючи ім'я гр. ОСОБА_5 для прикриття незаконної діяльності створили підприємство, до реєстрації та діяльності якого останній не має жодного відношення. А отже, створення даного підприємства було скеровано на здійснення протиправної діяльності, направленої на ухилення від сплати податків, відмивання та легалізацію коштів.

Чим саме займалося підприємство, в кого знаходиться печатка та бухгалтерська документація гр. ОСОБА_5 невідомо.

Також, зазначеною перевіркою контрагента позивача ТОВ «Росаріо» встановлено:

- неможливість фактичного здійснення ТОВ «Росаріо» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.

Як було наголошено відповідачем, та не було жодними доказами спростовано позивачем, директор ТОВ «Росаріо» - ОСОБА_5 (контрагент позивача), - що зареєстрований та проживає у Російській Федерації, згідно інформації Прикордонної служби України, на час здійснення правовідносин позивача із ТОВ «Росаріо» (у 2011 році) не перетинав державного кордону України.

Отже, в даному випадку, є незрозумілим яким саме чином ОСОБА_5 (директор ТОВ «Росаріо», що зареєстрований та проживає у Російській Федерації), не знаходячись на території України, мав змогу підписувати первинні документи по правовідносинах із позивачем (договори, Акти приймання-передачі, видаткові та податкові накладі), а також виконувати такі послуги з постачання товару та надання пусконалагоджувальних робіт.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, та наявні у справі докази, суд погоджується із висновком відповідача, що фінансово-господарські взаємовідносини позивача із ТОВ «Росаріо» носять характер фіктивного правочину, оскільки дані правочини не відповідають обов'язковим умовам чинності правочину, а саме частинам 1, 3 та 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, так як суперечить моральним засадам суспільства (ч. 1 ст. 203 ЦКУ), не виявляється за можливе встановити вільне волевиявлення учасників правочину (ч. 3 ст. 203 ЦКУ) - посадові особи товариства та саме товариство за місцем його реєстрації не знаходяться, підписи на первинних документах виконані невідомою особою, та правочини не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (ч. 5 ст. 203 ЦКУ).

Зазначене відповідно підтверджує неможливість здійснення ТОВ «Росаріо» його господарської діяльності, а отже свідчить про непідтвердження товарності вказаних операцій між суб'єктами господарювання, що є порушенням вимог Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України та Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Згідно з частиною 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.

Відповідно до частини другої ст. 215 ЦКУ, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до п. 1, п. 2 ст. 49 Господарського кодексу України, підприємці зобов'язані не порушувати права та законні інтереси держави, за завдані шкоду і збитки підприємництво несе майнову та іншу встановлену законом відповідальність.

Крім того, частиною 1 статті 55 ГК України передбачено, що суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями (стаття 3 ГК України).

Згідно зі статтею 56 ГК України, суб'єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і громадян шляхом заснування нового, реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб'єкта господарювання з додержанням вимог законодавства.

Відповідно до ст. 55 1 Господарського кодексу України визначено ознаки фіктивної діяльності суб'єкта господарювання , а саме:

- підприємство зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження;

- підприємство зареєстровано (перереєстровано) та проваджує фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників.

Отже, на порушення вимог п. 3 ст. 5 та п. 1 ст. 7 Господарського Кодексу України, якими визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства, та відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами», ні позивачем, ні його контрагентами ТОВ «Євросонік» та ТОВ «Росаріо» не було надано належних підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань.

Відповідно до п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 р. зі змінами та доповненнями (що також з 2011 р. кореспондується із відповідними нормами Податкового кодексу України), датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п. 7.4.1, п.п 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», із змінами та доповненнями, (що також з 2011 р. кореспондується із відповідними нормами Податкового кодексу України), не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Відповідно до вимог п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97-ВР від 22.05.1997 року, із змінами та доповненнями, (що також з 2011 р. кореспондується із відповідними нормами Податкового кодексу України) визначено, що валові витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно вимог п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97-ВР від 22.05.1997 року, із змінами та доповненнями, (що також з 2011 р. кореспондується із відповідними нормами Податкового кодексу України), не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб , відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями).

Згідно з пунктом 3 статті 8 Розділу III Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями) визначено, що відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

В даному випаду, як підтверджується наявними матеріалами справи, та не було допустимими доказами заперечено позивачем, первинні документи по господарських операціях із контрагентами ТОВ «Євросонік» та ТОВ «Росаріо» (зокрема, але не виключно, податкові накладні), від імені останніх були підписані невідомою особою, оскільки згідно висновків почеркознавчої експертизи, підписи на первинних документах від імені директорів таких товариств: ОСОБА_4 (ТОВ «Євросонік») та ОСОБА_5 (ТОВ «Росаріо») - виконані не ними, а іншими особами.

А отже, на підставі таких неналежним чином оформлених первинних документів (податкових накладних), не може формуватися податковий кредит та валові витрати.

Таким чином, враховуючи наведені вище факти, вбачається проведення контрагентами позивача ТОВ «Євросонік» та ТОВ «Росаріо» транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру (платник не знаходиться за місцезнаходженням) тому наведені обставини свідчать про відсутність факту реального здійснення господарських операцій з контрагентами-покупцями та постачальниками. Вказані факти свідчать про укладення договорів без мети настання реальних наслідків.

Враховуючи вищевикладене та наявні у справі докази вбачається, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Євросонік» та ТОВ «Росаріо» об'єктивно призвели до порушення інтересів Держави і суспільства у цілому. У даному випадку йдеться про порушення фінансово-економічних інтересів держави, її бюджетної системи, оскільки відповідно до п.п. 19 п. 1 ст. 2 «Бюджетного кодексу України» від 21.06.2001 р. доходи бюджету складаються з усіх податкових, неподаткових та інших надходжень на безповоротній основі справляння яких передбачено законодавством України. Податковими надходженнями згідно з п. 2 ст. 9 вищезазначеного Кодексу визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі, згідно з ст.2 Закону України «Про систему оподаткування» № 1251-12 від 25.06.1991 р., під податком слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня, здійснений платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Сукупність податків і зборів до бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку, становить систему оподаткування та Конституції України, оскільки протиправні дії позивача руйнують бюджетну систему держави та систему оподаткування, яка створена в інтересах Держави.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 26 вересня 2006 року, правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Це означає, що в результаті виконання сторонами нікчемного правочину не можуть виникати як податкові зобов'язання, так і податковий кредит з податку на додану вартість.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р. зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Таким чином, проаналізувавши наявні матеріали справи та норми зазначеного законодавства, суд вважає правомірними висновки відповідача, викладені в Акті перевірки, а саме те, що зазначені правовідносини позивача із контрагентами ТОВ «Євросонік» та ТОВ «Росаріо» мали виключно паперовий характер, а отже не були спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Допустимих доказів, які б спростовували викладенні в Акті перевірки висновки контролюючого (податкового) органу - позивачем до суду надано не було.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що відповідачем було правомірно винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, на підставі висновків, викладених в Акті перевірки.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів суду правомірність винесених ним податкових повідомлень-рішень від 06.02.2013 р. № 0001052280 та № 0001042280.

Натомість позивач не надав суду допустимих доказів на обґрунтування заявлених ним позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В адміністративному позові відмовити.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови 23.07.2013 р.