Рішення

від 22.07.2013 по справі 904/3686/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.07.13р. Справа № 904/3686/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Максі-Транс", м. Кременчук Полтавської області

до Приватного підприємства „ТРАНС-ПХМ", м. Павлоград Дніпропетровської області

про стягнення 9 500 грн. 00 коп.

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники

від позивача: Деревягіна Є.В. - представник, дов. від 05.07.2013р. б/н;

Пузь Ю.А. - представник, дов. від 03.06.2013р. б/н (був присутній у судовому засіданні 12.06.2013р. та 03.07.2013р.);

від відповідача: Маслов Д.В. - представник, дов від 10.06.2013р. №107.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з відповідача 9 500 грн. 00 коп. - штрафу за понаднормовий простій транспортного засобу відповідно до умов договору від 12.11.2012р. №36 про міжнародне перевезення вантажів автомобільним транспортом.

Відповідач у відзиві (вх.№ 35975/13 від 12.6.2013р.) на позовну заяву просить відмовити в позові повністю, посилаючись на те, що: - відповідно до пункту 4.3 Договору від 12.11.2012р. 336 та положення законодавства щодо застосування відповідальності вбачається, що вона може бути застосована за простій транспортного засобу на митниці лише в тому випадку, коли простій транспортного засобу є наслідком неналежного виконання зобов'язань щодо оформлення документів відповідачем; - в матеріалах справи відсутні докази такого господарського правопорушення відповідачем; - ні чинним законодавством, ні нормами Договору не встановлений строк виконання зобов'язання по сплаті зазначеного штрафу; - тому відповідач не міг порушити своє зобов'язання по його сплаті станом на дату подання позову.

Також відповідач у листі (вх.№44250/13 від 22.07.2013р.) повідомляє про те, що відповідач у період з 13.12.2012р. по 20.12.2012р. сплату митних платежів за пунктом 2.1.6 Договору від 12.11.2012р. №36 не здійснював, оскільки відповідач не є відповідальним за сплату митних платежів на Бєлгородській митниці.

Оригінали документів, оглянуті у судовому засіданні, відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представниками сторін заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

12.11.2012р. між відповідачем - Приватним підприємством „ТРАНС-ПХМ", як замовником, та позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю „Максі-Транс", як перевізником, було укладено договір №36 про міжнародне перевезення вантажів автомобільним транспортом (надалі - Договір про міжнародне перевезення), у відповідності до пункту 1.1. якого замовник доручає і надає для перевезення вантаж, а перевізник зобов'язується здійснити перевезення вантажу автомобільним транспортом у міжнародному сполученні до умов заявок замовника, а замовник зобов'язується сплатити погоджену сторонами провізну плату.

Заявка є невід'ємною частиною цього Договору, в якій відображається істотні умови кожного конкретного перевезення, а саме: найменування товару, кількість (вага) та пакування вантажу, його особливі характеристики, найменування та адреса відправника та одержувача вантажу, напрямок перевезення, пункти завантаження та розвантаження, пункти перетинання кордону України, державні реєстраційні номери транспортного засобу, прізвище, ім'я, по-батькові водія транспортного засобу, вимоги щодо технічного стану транспортного засобу, особливі вказівки замовника, дата і час завантаження та розвантаження або строк виконання перевезення, розмір оплати (що включає плату експедитору та вартість послуг третіх осіб, якщо вони залучені експедитором для виконання цього Договору) (пункт 1.2. Договору).

Пунктом 8.6 Договору про міжнародне перевезення передбачено, що Договір, заявки підписані з використанням факсимільного зв'язку або вислані по електронній пошті, мають юридичну силу.

Як вбачається відповідачем позивачу факсимільним зв'язком було подано заявку від 05.12.2012р. №05/12/1-12, що також підтвердив представник відповідача у судовому засіданні, відповідно до якої було визначено істотні умови перевезення автомобілем Івеко ВІ 6659 ВІ /ВІ 0137 XX у сполучені м. Павлоград (Україна)- м. Рязань (Росія).

Вказану заявку позивачем було виконано, про що свідчить міжнародна товарно - транспортна накладна СМR №048132 з відповідними відмітками та акт від 24.12.2012р. №ОУ-0000321 здачі прийняття робіт (надання послуг).

24.12.2012р. позивачем відповідачу було виставлено рахунок - фактуру №СФ-00313 на суму 13 500 грн. 00 коп. за послуги перевезення, який було оплачено відповідачем 11.01.2013р. в повному обсязі, про що свідчить виписка по рахунку від 11.01.2013р. №260064039.

Також позивачем було виставлено відповідачу рахунок - фактуру від 24.12.2012р. №СФ-00314 на суму 9 500 грн. 00 коп. для сплати штрафу за простій автомобіля, який відповідачем оплачено не було.

Позивач вважає, що з відповідача підлягає стягненню штраф за понаднормовий простій транспортного засобу у розмірі 9 500 грн. 00 коп., що включає 3 500 грн. 00 коп. - штраф за понаднормовий простій транспортного засобу на території України та 6 000 грн. 00 коп. - штраф за понаднормовий простій транспортного засобу на території Росії; відповідач проти цього заперечує, що і є причиною виникнення спору.

Враховуючи викладене, оцінивши докази в їх сукупності, суд доходить висновку про часткове задоволення вимог позивача, виходячи з наступного:

- як вбачається автомобіль Івеко ВІ 6659 ВІ прибув на завантаження згідно заявки 05.12.2012р. в м. Павлоград об 11:00 год. та був завантажений 11.12.2012р. об 14:30 год., про що свідчить картка простою при завантаженні (а.с. 15);

- також відповідно до картки простою при завантаженні датою митного оформлення вантажу є 12.12.2012р., що додатково підтверджується міжнародною товаро транспортною накладною (СМR) №048132;

- згідно складеної сторонами заявки нормативний простій автомобіля при завантаженні / замитненні становить 48 годин;

- отже, при завантаженні та замитненні вантажу було допущено простій транспортного засобу - автомобіля Івеко ВІ 6659 ВІ протягом 7-ми діб, з них 2 доби (48 годин) - нормативний час на завантаження автомобіля та замитнення вантажу, а 5 діб - понаднормовий простій автомобіля;

- згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання);

- статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки;

- відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання;

- згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання;

- відповідно до пункту 4.3 Договору про міжнародне перевезення у випадку простою транспортного засобу замовник сплачує штраф за простій транспортного засобу за кожну розпочату добу простою, що включає вихідні і святкові дні, в пунктах завантаження/розвантаження або в митниці на кордоні у зв'язку з неналежним оформленням документів у розмірі: 700 (сімсот) грн. - на території України і 1000 (тисяча) грн. на території інших держав, за кожну розпочату добу простою;

- згідно заявки від 05.12.2012р. №05/12/1-12 за понаднормовий простій автомобіля штрафна санкція складає 100 умовних одиниць за кожну розпочату добу, якщо інше не обумовлено договором;

- оскільки умовами укладеного Договору про міжнародне перевезення передбачений штраф за простій транспортного засобу, то загальна сума штрафу за простій автомобіля на території України складає - 3 500 грн. 00 коп. без ПДВ. (з розрахунку 5 діб простою х 700 грн. 00 коп. = 3 500 грн. 00 коп.), який підлягаю стягненню з відповідача;

- відповідно до статті 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено Цивільним кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Одночасно суд вважає помилкою думку відповідача про те, що умовами укладеного Договору про міжнародне перевезення не встановлено строку сплати суми штрафу через що вимоги позивача про сплату штрафу за простій автомобіля є передчасними, оскільки:

- штраф не є зобов'язанням ані у розумінні Договору про міжнародне перевезення ані у розумінні чинного законодавства, а є одним із способів забезпечення виконання зобов'язання, тобто спеціальним заходом майнового характеру, що стимулює належне виконання основного зобов'язання шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора.

Що стосується вимоги щодо стягнення штрафу за понаднормовий простій транспортного засобу - автомобіля Івеко ВІ 6659 ВІ на території Росії, то вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне:

- як вбачається з картки простою при вивантаженні та міжнародної товаро транспортної накладної (СМR) №048132 автомобіль Івеко ВІ 6659 ВІ прибув на пункт розмитнення 13.12.2012р., вантаж було розмитнено 20.12.2012р. та 24.12.2012р. автомобіль було вивантажено;

- згідно складеної сторонами заявки нормативний простій автомобіля при вивантаженні/розмитненні становить 48 годин;

- отже, понаднормовий простій автомобіля на території Росії при розмитненні вантажу становить 6-ть діб;

- проте умовами пункту 4.3 Договору про міжнародне перевезення передбачено, що штраф сплачується за простій транспортного засобу в митниці на кордоні тільки у разі неналежного оформлення документів;

- відповідно до пункту 2.1.6. Договору про міжнародне перевезення на відповідача покладено обов'язок забезпечити оформлення товаросупровідних (міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR), інших товаросупровідних документів (сертифікати, висновки тощо, необхідних для здійснення міжнародного перевезення вантажів і подання до митного оформлення вантажу до митних органів);

- позивачем не надано доказів в підтвердження неналежного оформлення відповідачем будь-яких товаросупровідних документів, тобто тих документів, які супроводжують товар, що стало наслідком затримки автомобіля при розмитненні вантажу;

- ухвалою від 03.07.2013р. у справі №904/3686/13 господарським судом Дніпропетровської області було витребувано у Бєлгородської митниці відомості щодо причини затримки митного оформлення вантажу за CMR 048132 в період з 13.12.2012р. по 20.12.2012р., коли автомобіль Івеко BI6659 ВI п/прицеп BI0137 ХХ знаходився на митному посту Бєлгородський 10101030;

- проте на момент слухання справи відомостей щодо причини затримки митного оформлення вантажу Бєлгородською митницею не надано;

- відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі розподіляються між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства „ТРАНС-ПХМ" (51400, м. Павлоград Дніпропетровської області, вул. Харківська, б. 15; ідентифікаційний код 36568895) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Максі-Транс" (39627, м. Кременчук Полтавської області, квартал 274, будинок 4; ідентифікаційний код 31574569) 3 500 грн. 00 коп. - штрафу та 633 грн. 87 коп. - витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

„22„ липня 2013р.