Постанова

від 24.03.2009 по справі 26/163-08-5531

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

26/163-08-5531

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"24" березня 2009 р. Справа № 26/163-08-5531

 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

 Головуючого:       Петрова М.С.  

 Суддів:                   Разюк Г.П.

                                 Колоколова С.І.                                  

(Відповідно із розпорядженням голови Одеського апеляційного господарського суду № 42 від 16.03.09р. для розгляду справи № 26/163-08-5531 встановлено наступний склад суддів: М.С. Петров, Г.П. Разюк, С.І. Колоколов)

при секретарі судового засідання: Ніколовій Г.П.

за участю представників сторін:

від позивача та відповідача: не з'явились, про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином повідомлені

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний дім Вуітонторгсервіс”

на рішення господарського суду Одеської області від 12.02.2009 р.

по справі № 26/163-08-5531

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю” Імпрес”

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний дім Вуітонторгсервіс”

про стягнення 49415,06 грн.

                                                   В С Т А Н О В И Л А :

      25 грудня 2008 року ТОВ „Імпрес” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до ТОВ „ТД Вуітонторгсервіс” про стягнення з останнього боргу у сумі 49415,06 грн., який складається з 34229,06 грн. основного боргу, а також пені у сумі 2700 грн. за період з 15.07.07 р. по 15.01.08 р., 3% річних –1449 грн. за період з 15.07.07 р. по 15.12.08 р., збитків від інфляції –11037 грн. за період з серпня 2007 р. по листопад 2008 р. за прострочення оплати основного боргу.

Рішенням господарського суду Одеської області від 12.02.2009р.(суддя Никифорчук М.І.) позов задоволено, з ТОВ „ТД Вуітонторгсервіс” на користь ТОВ „Імпрес” стягнуто 34229,06 грн. основного боргу, а також пені у сумі 2700 грн.., 3% річних –1449 грн., збитки від інфляції – 11037 грн. з огляду на те, що позивач довів належними доказами факт поставки відповідачу товару на суму 34229,06 грн. і його несплати на час подачі позову, що стало підставою для стягнення його вартості, а також пені, 3% річних, збитків від інфляції за прострочення його оплати.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ТОВ „ТД Вуітонторгсервіс” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржене рішення господарського суду Одеської області від 12.02.2009 р. та відмовити у позові, оскільки воно є незаконним та таким, що порушує норми матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги ТОВ „ТД Вуітонторгсервіс” посилається на те, що місцевий господарський суд при прийнятті оскарженого рішення дійшов помилкового висновку щодо доведеності факту поставки позивачем товару на суму 95345,81 грн., оскільки в накладних на поставку цього товару відсутні відомості про посаду особи відповідача, яка приймала цей товар, а також довіреності на його отримання. До того ж скаржник зазначає на те, що позивач не надав йому товарно-транспортних накладних на поставку вищезазначеного товару. Акт звірки, який позивач надав до суду ТОВ „ТД Вуітонторгсервіс” не підписувало.

У зв'язку із вищенаведеним скаржник вважає, що господарський суд 1 інстанції безпідставно задовольнив позов ТОВ „Імпрес”.

Крім того, на думку скаржника розрахунок позивача щодо пені, 3% річних та збитків від інфляції є невірним, так як в матеріалах справи відсутні докази, підтверджуючи дату виникнення заборгованості. Вимога позивача про сплату 3% річних та збитків від інфляції до ТОВ „ТД Вуітонторгсервіс” не надходила.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просив залишити її без задоволення, оскаржене рішення суду 1 інстанції —без змін,  вважаючи його обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства. Крім того, разом з відзивом на апеляційну скаргу позивач заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги у відсутності представника останнього, яке було задоволено судовою колегією.        

Скаржник в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання належним чином повідомлений, про що свідчить поштове повідомлення про вручення скаржнику 16.03.09 р. копії ухвали суду про прийняття апеляційної скарги до провадження та призначення її до розгляду.

24.03.09 р. через канцелярію Одеського апеляційного господарського суду від скаржника надійшло клопотання про відкладення розгляду  апеляційної скарги у зв'язку із перебуванням у відрядженні керівника ТОВ „ТД Вуітонторгсервіс” та  хворобою представника останнього. При цьому до вказаного клопотання скаржник не додав а ні довідки лікувального закладу про хворобу представника, а ні наказу про відрядження керівника, а ні будь-яких інших доказів. Само письмове клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги не є належним доказом, підтверджуючим хворобу представника скаржника та знаходження у відрядженні його керівника, а відповідно із цим і поважність нез'явлення ТОВ „ТД Вуітонторгсервіс”  в судове засідання.

Крім того, згідно із вимогами ст.77 ГПК України суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Однією з таких обставин є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників процесу.

Із змісту ст.77 ГПК України випливає, що розгляд справи відкладається тільки у тому випадку, якщо обставини за якими відкладається розгляд справи є причиною неможливості вирішення спору в даному судовому засіданні.

Судова колегія вважає, що наявні у матеріалах справи доказі є достатніми для розгляду апеляційної скарги без представника скаржника і неявка останнього не може бути причиною неможливості розгляду апеляційної скарги у даному судовому засіданні. Явка сторін при призначенні апеляційної скарги до розгляду судовою колегією не визнавалася обов'язковою.  

За вищенаведених обставин клопотання скаржника про відкладення розгляду апеляційної скарги залишено без задоволення, а розгляд апеляційної скарги здійснено за його відсутністю.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки судом 1 інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до наступного.       

05.01.2005 р.  між  сторонами у справі укладений договір поставки № 30, ( далі по тексту Договір) відповідно до якого Постачальник (позивач у справі)  зобов'язався  виготовити та поставити,  а Покупець ( відповідач у справі)  прийняти  та оплатити етикетку самоклеючу ( далі по тексту Продукція).

Номенклатура Продукції, технічні умови, кількість та ціна на Продукцію погоджено сторонами у специфікаціях №1-11 до Договору, які складені та підписані сторонами без зауважень.

Згідно із пунктами 7.1- 7.1.2 Договору Покупець сплачує 30% від суми поставленої партії Продукції протягом 3 банківських днів, 70% - протягом 15 календарних днів з момента поставки Продукції на склад Покупця.

Пунком 11.1 Договору встановлено, що він є чинним з моменту підписання і діє до 31.12.05 р.

Відповідно із додатковою угодою від 07.12.06 р. до Договору (а.с.14) строк його дії продовжено до 31.12.07 р.

Додатковою угодою від 23.03.07 р. до договору поставки №30 від 05.01.05 р. сторони встановили, що Покупець повинен здійснювати оплату Продукції протягом 60 днів з момента її поставки на склад Покупця (а.с.16).

Згідно із накладною № 811 від 10.05.2007 р. (а.с.30) позивач поставив відповідачу 247 600 етикеток „Горілка „Мягков” срібна, 0,5 л., рос.” і таку ж  кількість контретикеток (етикетка на зворотній стороні пляшки) на загальну суму 95 345,81 грн.

За умовами договору вказану партию Продукції відповідач повинен був оплатити протягом 60 днів з моменту її поставки, тобто до 10.07.07 р.

Відповідач оплатив вказану вище поставку Продукції частково в сумі 90 747,59 грн.  

По накладній № 5 від 06.06.2007 р. відповідач повернув  продукції на суму 1175,56 грн. Таким чином, залишок боргу відповідача по оплаті поставки від 10.05.7 р. складає 3422,66 грн.

По накладній № 811/1 від 15 травня 2007 р. (а.с.46)  відповідачем отримана Продукція на суму 30806,40 грн. із строком оплати до 15.07.07 р., але ним не сплачена.

Таким чином, загальний борг відповідача складає 34 229,06 грн. ( 3422,66 грн. + 30806,40 грн.)

02 грудня 2008 р. відповідач підписав без зауважень акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого борг відповідача на користь позивача складає 34229,05 грн., про що свідчить факс вказаного акту (а.с.48).

Судова колегія не приймає до уваги доводи скаржника про те, що він не отримував вищезазначеної Продукції і не має заборгованості перед позивачем, оскільки це спростовується наявними у матеріалах справи накладними. Незазначення в накладних посади особи відповідача, яка отримувала Продукцію, та відсутність довіреності на її отримання не можуть бути належними доказами неотримання відповідачем Продукції, оскільки печатки відповідача в накладних підтверджують повноваження цієї особи на її отримання і сам факт часткової оплати поставленої Продукції свідчить про її отримання відповідачем. Таким чином, судова колегія вважає, що наявні у матеріалах справи накладні у сукупності із іншими доказами у справи підтверджують факт отримання відповідачем вищезазначеної Продукції. Доводи скаржника щодо неотримання Продукції є спробою уникнути від сплати боргу і відповідальності за його несвоєчасну оплату.

Згідно із ст.ст.525,526 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна умов договору не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

        Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд правомірно стягнув з відповідача основний борг у сумі 34229,06 грн.

Відповідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 9.2 Договору сторони встановили відповідальність Покупця у вигляді сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення оплати поставленої Продукції.

Як зазначалося вище, відповідач не сплатив борг у встановлений договором строк, тому місцевий господарський суд згідно із розрахунком позивача та врахуванням вимог ст.625 ЦК України правомірно стягнув з відповідача 3% річних у сумі 1449 грн. та збитки від інфляції у сумі 11037 грн.

Однак, судова колегія не погоджується із висновком господарського суду 1 інстанції щодо суми стягнутої з відповідача пені з наступних підстав.

Пунктом 6 ст.232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

При цьому, стягуючи штрафні санкції, необхідно також враховувати строк позовної давності в 1 рік, встановлений п.1 ч.2 ст.258 ЦК України.

Згідно із умовами договору відповідач по поставці Продукції за накладною №811 від 10.05.07 р. повинен був оплатити її в строк до 10.07.07 р., а по накладній №811/1 від 15.05.07 р. - до 15.07.07 р., тому відповідно із п.6 ст.232 ГК України нарахування пені за цими накладними є можливим в строк відповідно з 10.07.07 р. по 10.01.08 р. і з 15.07.07 р. по 15.01.08 р. Однак, враховуючи строк позовної давності щодо стягнення пені і дату подачі позову (25.12.08 р.), стягненню підлягає пеня по першій поставці Продукції за прострочення оплати 3422,66 грн. за період з 25.12.07 р. по 10.01.08 р. у сумі 29,21 грн., по другій поставці Продукції за прострочення оплати 30806,4 грн. за період з 25.12.07 р. по 15.01.08 р. у сумі 347,04 грн., а загалом 376,25 грн.

Доводи скаржника про те, що в матеріалах справи відсутні докази, підтверджуючи дату заборгованості, судовою колегією до уваги не приймаються оскільки це спростовується наявними матеріалами справи, а саме накладними на поставку продукції із зазначенням дати поставки, від якої рахується строк оплати в 60 днів.

Не заслуговують на увагу і доводи скаржника щодо ненадання йому для ознайомлення матеріалів справи, так як сам факт надання в канцелярію заяви про ознайомлення з матеріалами справи не свідчить про те, що матеріали справи не надавалися відповідачу для ознайомлення.

За таких обставин судова колегія вважає, що апеляційна скарга ТОВ „ТД Вуітонторгсервіс” підлягає частковому задоволенню, рішення господарського суду Одеської області від 12.02.09 р. скасуванню в частині стягнення 2323,75 грн. пені, позов частковому задоволенню.

Згідно із ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.

 Керуючись ст.ст. 49,99,101-105 ГПК  України, колегія суддів, -

         П О С Т А Н О В И Л А:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний дім Вуітонторгсервіс” задовольнити частково, рішення господарського суду Одеської області від 12.02.09 р. скасувати частково, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

„Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний дім Вуітонторгсервіс”” (65007, м.Одеса, Старосінна площа, 1, р/р 260043016920 в АКБ „Фінбанк”, МФО 328685, код ЄДРПОУ 33216079) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Імпрес” (18000-мсп, Черкаська обл., Черкаський район, с. Червона Слобода, вул. Жовтнева, 5А, р/р 260063063 в „Черкаська ОД „Райффайзен банк Аваль”, МФО 354411, код ЄДРПОУ 22800770) 34229 грн. 06 коп. основного боргу, 1449 грн.00 коп. –3% річних, 11037 грн. 00 коп. збитків від інфляції, 376 грн. 25 коп. пені, 470 грн. 91 коп. витрат по сплати держмита за розгляд позовної заяви, 112 грн. 45 коп. витрат на інформаційне технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Видати наказ.”

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Імпрес” (18000-мсп, Черкаська обл., Черкаський район, с. Червона Слобода, вул. Жовтнева, 5А, р/р 260063063 в „Черкаська ОД „Райффайзен банк Аваль”, МФО 354411, код ЄДРПОУ 22800770) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний дім Вуітонторгсервіс”” (65007, м.Одеса, Старосінна площа, 1, р/р 260043016920 в АКБ „Фінбанк”, МФО 328685, код ЄДРПОУ 33216079) 11 грн. 61 коп. держмита за розгляд апеляційної скарги.

5.Видачу наказів за постановою та в порядку ст.122 ГПК України доручити господарському суду Одеської області.

Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку.

 Головуючий суддя                                           М.С. Петров

 Суддя                                                                  Г.П. Разюк

 Суддя                                                                  С.І. Колоколов