Постанова

від 22.07.2013 по справі 813/3846/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2013 року 10 год. 56 хв. Справа № 813/3846/13-а

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Харіва М.Ю.,

представника позивача - Іваська С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техконтакт охоронні системи» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби України про скасування податкових повідомлень - рішень, -

в с т а н о в и в :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Техконтакт охоронні системи» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби України про скасування податкових повідомлень - рішень від 12.10.2012 року № 0002642320 та № 0002692320.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що, вищезазначені податкові повідомлення - рішення винесені з порушеннями вимог Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, оскільки відповідач прийшов до безпідставного висновку про безтоварність господарських операцій позивача із ПП «Галичторг». Так, правочини позивача із вказаним контрагентом мали місце та підтверджені документально первинними бухгалтерськими документами. Однак, з невідомих позивачу підстав, представлені відповідачу документи, ним не були взяті до уваги. Відтак, позивач, не допустив завищення суми доходів.

В судовому засіданні 22.07.2013 року відповідно до положень ч.3 ст. 160 КАС України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи і справу можливо розглядати у відсутності представника відповідача на підставі наявних в матеріалах справи доказів, відповідно до ст.71 КАС України.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Франківському районі м. Львова Львівської області ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Техконтакт охоронні системи» з питань господарських відносин з ПП «Галичторг» та ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ» за період з 01.03.2011 року по 01.06.2012 року, результати якої відображені в Акті № 1482/22-10/33951650 від 04.10.2012 року.

Перевіркою встановлено, що за період з 01.06.2011 року по 01.06.2012 року ТзОВ «Техконтакт охоронні системи» задекларовано дохід, що враховується при обчисленні об'єкта оподаткування у декларації з податку на прибуток по господарських операціях з ПП «Галичторг» на загальну суму 1 360 056 грн., та задекларовані податкові зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 250 555 грн.

Податковий орган встановив завищення доходів по операціях позивача із ПП «Галичторг» на суму 859 095 грн., а відтак завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 174 803 грн., оскільки такі господарські операції мали безтоварний характер і були укладені з метою надання вигоди третім особам.

Такий висновок ДПІ у Франківському районі м. Львова зроблений з урахуванням висновків актів ДПІ у Сихівському районі м. Львова від 02.02.2012 року № 76/23-209/36545438 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності ПП «Галичторг» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 21.07.2009 року по 14.11.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 21.07.2009 року по 14.11.2011 року» та від 07.07.2012 року №954/22-4008/36545438 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності ПП «Галичторг» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.11.2011 року по 02.07.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.11.2011 року по 02.07.2012 року». Перевірками ПП «Галичторг» виявлено ведення податкового обліку безтоварних операцій, які пов'язані з податковою вигодою терті ох осіб внаслідок формування для них штучних валових витрат та податкового кредиту. Господарські операції між ПП «Галичторг» та контрагентами - постачальниками не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій та місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, транспортних засобів та інших засобів, які економічно необхідні для здійснення такої діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів і транспортних засобів.

Таким чином, перевіркою встановлено порушення ТзОВ «Техконтакт охоронні системи» п. 135.1, п. 135.2, пп. 135.4.1 п. 135.4 ст. 135, п. 137.4 ст. 137, пп. 138.1.1, п. 138.2, п. 138.4 ст. 138, пп. 139.1.9 ст. 139 ПК України, що призвело до завищення доходу на загальну суму 859 095 грн., завищення витрат на загальну суму на суму 859 095 грн. та заниження податку на прибуток на загальну суму 18 483 грн., в тому числі у 3 кварталі 2011 року на суму 10 403 грн. у 4 кварталі 2011 року на суму 8 080 грн., а також порушення п.14.1.36, п. 14.1.191 ст.14, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 189.4 ст. 189, п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до завищення податкових зобов'язань на загальну суму 174 803 грн., завищення податкового кредиту на загальну суму 174 803 грн. та занижено податок на додану вартість на загальну суму 37 971грн.

На підставі зазначених висновків, 12.10.2012 року ДПІ у Франківському районі м.Львова прийняті податкові повідомлення-рішення № 0002642320, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 46 468,25 грн., та №0002692320, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 18 483 грн.

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в судовому порядку.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховував наступні обставини справи та норми діючого на момент виникнення спірних правовідносин законодавства.

Згідно з ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток складаються з витрат операційної діяльності та інших витрат, крім витрат, визначених в пунктах 138.3 та у статті 139 ПКУ. Витрати операційної діяльності складаються, зокрема, із собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II ПКУ.

П. 138.10.5., п. 138.10 ст. 138 ПК України передбачено, що до складу інших витрат включаються фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів за користування кредитами та позиками та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених ПКУ, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, що включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень ( стандартів ) бухгалтерського обліку.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Як вбачається з п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6. ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст.201 цього Кодексу.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» при складанні податкової звітності з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку, а по зазначених операціях придбання результатів робіт (послуг) повинні бути в наявності.

Згідно ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, згідно з вимогами п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як вбачається з матеріалів справи відповідача стверджує, що господарські операції позивача із ПП «Галичторг» мали безтоварний характер.

У зв'язку з наведеним, а також враховуючи принцип офіційного з'ясування обставин справи, передбачений частинами четвертою та п'ятою ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд запропонував позивачу представити документи, які спростовують доводи податкового органу.

Позивачем долучено до матеріалів справи наступні документи, які на його думку, підтверджують реальний характер здійснення правочинів із ПП «Галичторг», зокрема:

- агентські договори із додатками № 06-0110 від 01.06.2011 року, № 7-0115 від 01.07.2011 року, № 8-0121 від 01.08.2011 року, № 9-0135 від 01.09.2011 року, № 9-0139 від 01.09.2011 року, № 9-0144 від 01.09.2011 року, № 10-015 від 01.10.2011 року, № 11-020 від 01.11.2011 року, № 11-027 від 01.11.2011 року, № 12-020 від 01.12.2011 року, № 12-019 від 01.12.2011 року, № 12-016 від 01.12.2011 року, №1-0105 від 01.01.2012 року, №2-0104 від 01.02.2012 року, №3-0109 від 01.03.2012 року, №4-0104 від 01.04.2012 року, відповідно до умов яких ПП «Галичторг» зобов'язувалось надати послуги з супроводу програмного забезпечення та послуги з відеоспостереження;

- акти здачі-приймання послуг відповідно до агентських договорів №РН-6-30045 від 30.06.2011 року, №РН-7-29006 від 29.07.2011 року, №РН-8-08001 від 08.08.2011 року, №РН-9-30036 від 30.09.2011 року, №РН-9-30038 від 30.09.2011 року, №РН-9-30040 від 30.09.2011 року, №РН-10-3119 від 31.10.2011 року, №РН-11-3002 від 30.11.2011 року, №РН-11-3004 від 30.11.2011 року, №РН-11-3006 від 30.11.2011 року, №РН-12-3005 від 30.12.2011 року, №РН-12-3003 від 30.12.2011 року, №РН-12-3001 від 30.12.2011 року, №РН-1-31007 від 31.01.2012 року, №РН-2-29003 від 29.02.2012 року, №РН-3-30003 від 30.03.2012 року, № РН-4-30002від 30.04.2012 року;

- податкові накладні № 114 від 30.06.2011 року, № 44 від 29.04.2011 року, № 3 від 08.08.2011 року, № 135 від 30.09.2011 року, № 139 від 30.09.2011 року, № 144 від 30.09.2011 року, № 68 від 31.10.2011 року, № 30 від 30.11.2011 року, № 31 від 30.11.2011 року, № 32 від 30.11.2011 року, № 48 від 30.12.2011 року, № 47 від 30.12.2011 року, № 45 від 30.12.2011 року, № 105 від 31.01.2012 року, № 66 від 29.02.2012 року, № 68 від 30.03.2012 року, № 67 від 30.04.2012 року;

- банківські виписки та платіжні документи, якими підтверджується проведення оплати за надані послуги.

Суд бере до уваги те, що відображенню у податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та, зміст якої лише відображений у первинних документах, відповідно тоді така господарська операція, яка фактично відбулась і створює відповідні податкові наслідки для платника шляхом формування ним складу податкового кредиту (зобов'язання) та валових витрат (валових доходів). Тому господарська операція, яка фактично не відбулась спрямована не на реальне настання правових наслідків, а на формування платниками податкового кредиту та валових витрат.

На підставі проведеного аналізу, судом встановлено відповідність форми та змісту наданих позивачем первинних документів вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88.

Суд, дослідивши матеріали справи та приймаючи до уваги позицію, висловлену Вищим адміністративним судом України у п. 1 Оглядового листа від 06.07.2009 року №982/13/13-09 про те, що правильність формування платником податків валових витрат вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податків отримати користь від придбаних послуг, вважає доведеним взаємозв'язок понесених позивачем витрат з його господарською діяльністю.

Зважаючи на те, що відомості, зазначені у згаданих вище первинних документах у повній мірі підтверджують фактичне отримання ТзОВ «Техконтакт охоронні системи» послуг від ПП «Галичторг», то суд вважає, що позивачем не допущено порушення вимог Податкового кодексу України.

Окрім того, суд бере до уваги те, що позивачем, відповідно до положень п. 85.2 ст. 85 Податкового Кодексу України, згідно якого платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки, було представлено на вимогу контролюючого органу вказані первинні документи. Однак, відповідач не надав їм належної оцінки, а лише керувався висновками актів ДПІ у Сихівському районі м. Львова щодо перевірок фінансово-господарської діяльності ПП «Галичторг». Хоча, згідно із п.6 І Розділу Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 22.12.2010 року №984, факти виявлених порушень викладаються в акті перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналізуючи діюче на момент виникнення спірних правовідносин законодавство та обставини справи, суд приходить до висновку, що твердження органу державної податкової служби є необґрунтованими та не знайшли свого підтвердження зібраними у справі належними та допустимими доказами, а тому, у суду відсутні правові підстави вважати оскаржувані податкові повідомлення-рішення правомірними.

Таким чином, сукупність вищенаведених, підтверджених документально та встановлених обставин дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, судові витрати у формі судового збору належить стягнути на користь позивача.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 КАС України, -

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби України від 12 жовтня 2012 року № 0002642320 та № 0002692320.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техконтакт охоронні системи» (ЄДРПОУ 33951650) судовий збір в сумі 650 грн. (шістсот п'ятдесят гривень).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 25 липня 2013 року.

Суддя В.М. Сакалош