Ухвала

від 26.06.2014 по справі 813/3846/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2014 року Справа № 11114/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Макарика В.Я.

суддів - Святецького В.В., Шинкар Т.І.

за участю секретаря судового засідання - Шуптар Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22.07.2013р. по справі № 813/3846/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техконтакт охоронні системи» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби України про скасування податкових повідомлень - рішень,-

В С Т А Н О В И В:

20 травня 2013 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Техконтакт охоронні системи» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби України у якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення № 0002642320 від 12.10.2012 року. Яким ТзОВ «ТЕХКОНТАКТ ОХОРННІ СИСТЕМИ» визначено суму зобов'язань за платежем податку на додану вартість на суму 46 468,25 грн. та № 0002692320 від 12.10.2012 року - за платежем податок на прибуток на суму 18 483, 00 грн..

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22.07.2013р. адміністративний позов задоволено повністю. Скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби України від 12 жовтня 2012 року № 0002642320 та № 0002692320. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техконтакт охоронні системи» (ЄДРПОУ 33951650) судовий збір в сумі 650 грн. (шістсот п'ятдесят гривень).

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби України оскаржила її в апеляційному порядку та просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22.07.2013 року та винести нову, якою відмовити ТзОВ «Техконтакт охоронні системи» у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Апелянт свої вимоги мотивує тим, що Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності згідно із ч.4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

ДПІ у Франківському районі м. Львова Львівської області ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Техконтакт охоронні системи» з питань господарських відносин з ПП «Галичторг» та ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ» за період з 01.03.2011 року по 01.06.2012 року, результати якої відображені в Акті № 1482/22-10/33951650 від 04.10.2012 року.

Перевіркою було встановлено, що за період з 01.06.2011 року по 01.06.2012 року ТзОВ «Техконтакт охоронні системи» задекларовано дохід, що враховується при обчисленні об'єкта оподаткування у декларації з податку на прибуток по господарських операціях з ПП «Галичторг» на загальну суму 1 360 056 грн., та задекларовані податкові зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 250 555 грн.

Перевіркою встановлено порушення ТзОВ «Техконтакт охоронні системи» п. 135.1, п. 135.2, пп. 135.4.1 п. 135.4 ст. 135, п. 137.4 ст. 137, пп. 138.1.1, п. 138.2, п. 138.4 ст. 138, пп. 139.1.9 ст. 139 ПК України, що призвело до завищення доходу на загальну суму 859 095 грн., завищення витрат на загальну суму на суму 859 095 грн. та заниження податку на прибуток на загальну суму 18 483 грн., в тому числі у 3 кварталі 2011 року на суму 10 403 грн. у 4 кварталі 2011 року на суму 8 080 грн., а також порушення п.14.1.36, п. 14.1.191 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 189.4 ст. 189, п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до завищення податкових зобов'язань на загальну суму 174 803 грн., завищення податкового кредиту на загальну суму 174 803 грн. та занижено податок на додану вартість на загальну суму 37 971 грн.

Відповідно до проведеної перевірки, ДПІ у Франківському районі м. Львова прийняті податкові повідомлення-рішення № 0002642320, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 46 468,25 грн., та №0002692320, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 18 483 грн.

Відповідно до ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток складаються з витрат операційної діяльності та інших витрат, крім витрат, визначених в пунктах 138.3 та у статті 139 ПКУ. Витрати операційної діяльності складаються, зокрема, із собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II ПКУ.

П. 138.10.5., п. 138.10 ст. 138 ПК України передбачено, що до складу інших витрат включаються фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів за користування кредитами та позиками та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених ПКУ, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, що включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень ( стандартів ) бухгалтерського обліку.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6. ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог кредиту ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» при складанні податкової звітності з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку, а по зазначених операціях придбання результатів робіт (послуг) повинні бути в наявності.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, згідно з вимогами п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Позивачем долучено до матеріалів справи документи, які підтверджують реальний характер здійснення правочинів із ПП «Галичторг», зокрема:

- агентські договори із додатками № 06-0110 від 01.06.2011 року, № 7-0115 від 01.07.2011 року, № 8-0121 від 01.08.2011 року, № 9-0135 від 01.09.2011 року, № 9-0139 від 01.09.2011 року, № 9-0144 від 01.09.2011 року, № 10-015 від 01.10.2011 року, № 11-020 від 01.11.2011 року, № 11-027 від 01.11.2011 року, № 12-020 від 01.12.2011 року, № 12-019 від 01.12.2011 року, № 12-016 від 01.12.2011 року, №1-0105 від 01.01.2012 року, №2-0104 від 01.02.2012 року, №3-0109 від 01.03.2012 року, №4-0104 від 01.04.2012 року, відповідно до умов яких ПП «Галичторг» зобов'язувалось надати послуги з супроводу програмного забезпечення та послуги з відеоспостереження;

- акти здачі-приймання послуг відповідно до агентських договорів № РН-6-30045 від 30.06.2011 року, № РН-7-29006 від 29.07.2011 року, № РН-8-08001 від 08.08.2011 року, № РН-9-30036 від 30.09.2011 року, № РН-9-30038 від 30.09.2011 року, № РН-9-30040 від 30.09.2011 року, № РН-10-3119 від 31.10.2011 року, № РН-11-3002 від 30.11.2011 року, № РН-11-3004 від 30.11.2011 року, № РН-11-3006 від 30.11.2011 року, № РН-12-3005 від 30.12.2011 року, № РН-12-3003 від 30.12.2011 року, № РН-12-3001 від 30.12.2011 року, № РН-1-31007 від 31.01.2012 року, № РН-2-29003 від 29.02.2012 року, № РН-3-30003 від 30.03.2012 року, № РН-4-30002від 30.04.2012 року;

- податкові накладні № 114 від 30.06.2011 року, № 44 від 29.04.2011 року, № 3 від 08.08.2011 року, № 135 від 30.09.2011 року, № 139 від 30.09.2011 року, № 144 від 30.09.2011 року, № 68 від 31.10.2011 року, № 30 від 30.11.2011 року, № 31 від 30.11.2011 року, № 32 від 30.11.2011 року, № 48 від 30.12.2011 року, № 47 від 30.12.2011 року, № 45 від 30.12.2011 року, № 105 від 31.01.2012 року, № 66 від 29.02.2012 року, № 68 від 30.03.2012 року, № 67 від 30.04.2012 року;

- банківські виписки та платіжні документи, якими підтверджується проведення оплати за надані послуги.

Судом першої інстанції було досліджено матеріали справи та прийнявши до уваги позицію, висловлену Вищим адміністративним судом України у п. 1 Оглядового листа від 06.07.2009 року №982/13/13-09 про те, що правильність формування платником податків валових витрат вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податків отримати користь від придбаних послуг, вважає доведеним взаємозв'язок понесених позивачем витрат з його господарською діяльністю.

Суд апеляційної інстанції погоджується з думкою суду першої інстанції, що позивачем, відповідно до положень п. 85.2 ст. 85 Податкового Кодексу України, згідно якого платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки, було представлено на вимогу контролюючого органу вказані первинні документи. Однак, відповідач не надав їм належної оцінки, а лише керувався висновками актів ДПІ у Сихівському районі м. Львова щодо перевірок фінансово-господарської діяльності ПП «Галичторг». Хоча, згідно із п.6 І Розділу Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 22.12.2010 року №984, факти виявлених порушень викладаються в акті перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, на підставі правильно встановлених обставин справи та визначених їм правовідносин, прийшов до обґрунтованих і законних висновків. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи і відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Тобто, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо вимог законності та обґрунтованості судових рішень, і підстав для її скасування і відповідно задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби України залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22.07.2013р. по справі № 813/3846/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя: В.Я.Макарик

Судді: В.В.Святецький

Т.І.Шинкар

Повний текст ухвали складений 01 липня 2014 року.