cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
18.07.13р. Справа № 904/4189/13
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "У-Оптовичок", м. Павлоград
до Комунального підприємства "Затишне місто" Павлоградської міської ради, м. Павлоград
про визнання недійсною підпункту 8.8 пункту 8 Договору № 36/12 від 01.06.2012 року
Суддя Первушин Ю.Ю.
Представники:
від позивача: Шульгат В.В. - представник, довіреність № 29/04-1Ю від 29.04.2013 року;
від відповідача: Коваленко С.В.- представник, довіреність № б/н від 01.07.2013 року.
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "У-Оптовичок" м. Павлоград звернулось до господарського суду з позовною заявою до Комунального підприємства "Затишне місто" Павлоградської міської ради, м. Павлоград про визнання недійсним підпункт 8.8 пункту 8 Договору № 36/12 про надання послуг по вивезенню та розміщенню твердих побутових відходів від 01.06.2012 року та про примусове виконання зобов'язання в натурі.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що умови підпункт 8.8 пункту 8 Договору №36/12 щодо права відповідача розірвати Договір в односторонньому порядку не відповідають вимогам чинного законодавства.
Позивач просив суд визнати недійсним підпункт 8.8 пункту 8 Договору № 36/12 про надання послуг по вивезенню та розміщенню твердих побутових відходів від 01.06.2012 року та зобов'язати Відповідача виконувати в натурі зобов'язання за договором № 36/12 про надання послуг по вивезенню та розміщенню твердих побутових відходів від 01.06.2012р.
Ухвалою господарського суду від 31.05.2013 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 20.06.2013 року.
У судовому засіданні 20.06.2013 року до початку слухання справи по суті представник позивача подав заяву № 12 від 19.06.2013 року про уточнення позовних вимог (а. с. 24-25) в якій останній уточнює свої позовні вимоги, виклавши їх в такій редакції:
1: Визнати недійсним підпункт 8.8 пункту 8 Договору № 36/12 про надання послуг по вивезенню та розміщенню твердих побутових відходів від 01.06.2012 року.
2: Зобов'язати Комунальне підприємство "Затишне місто" Павлоградської міської ради, м. Павлоград поновити надання Товариству з обмеженою відповідальністю "У - Оптовичок" послуг по вивезенню твердих побутових відходів на умовах Договору № 36/12 про надання послуг по вивезенню та розміщенню твердих побутових відходів від 01.06.2012 року.
Відповідач в свою чергу подав відзив на позовну заяву № 704/13 від 19.06.2013 року (а. с. 26-32) в якому останній просить на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України припинити провадження у даній справі зазначаючи, що про укладання Договору в новій редакції згідно рішення виконкому Павлоградської міської ради від 27.05.2009 року № 556, яким затверджені норми накопичення, ТОВ "У-Оптовичок" було належним чином попереджено, вважаємо, що після повідомлення Позивача щодо припинення дії Договору після 03.05.2013 року зобов'язання сторін щодо виконання умов Договору № 36/12 від 01.06.2012 року вважаються припиненими.
У судовому засіданні 20.06.2013 року оголошувалась перерва до 03.07.2013 року.
03.07.2013 року до канцелярії господарського суду від КП "Затишне місто" Павлоградської міської ради надійшов відзив № 756/13 від 03.07.2013 року на уточнення позовних вимог (а. с. 77-79) в яких останній зазначає, що пунктом 22 Додатку № 1 до рішення виконкому міської ради від 27.05.2009 року № 556 "Правила з організації збирання перевезення, перероблення та утилізації побутових відходів на території м. Павлограда" передбачено, що "Розмір добового накопичення ПВ розраховується відповідно до затверджених у встановленому порядку норм утворення ПВ для даного типу споживачів". Од же пропозиція КП "Затишне місто" щодо укладення Договору згідно встановлених і затверджених норм відповідає вимогам рішення виконкому Павлоградської міської ради від 27.05.2009 року № 556, яким затверджені норми накопичення. Згідно Постанови Кабінету міністрів України № 1070 від 10 грудня 2008 року (із змінами) укладення Договору згідно Додатку №1 пропонується: "Власники або балансоутримувачі житлових будинків, земельних ділянок укладають договори з особою, яка визначена виконавцем послуг з вивезення побутових відходів, та забезпечують роздільне збирання побутових відходів". Позивач не ставить під сумнів прийняте рішення яким затверджені норми утворення побутових відходів у м. Павлограді, таким чином прийняте рішення повинно виконуватися відповідно до чинного законодавства України. Крім того відповідного до надісланого листа на адресу ТОВ "У-Оптовичок" яким ми попередили про розірвання договору з 03.05.2013 року і укладення нового Договору до 04.05.2013 року, Відповідач діяв згідно умов Договору, яким передбачено, що Виконавець або Замовник мають право розірвати Договір в односторонньому порядку письмово повідомивши про це іншу сторону не раніше ніж за 30 календарних днів до бажаної дати розірвання Договору" Крім того одностороння відмова від договору (повна або часткова) допускається, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом. При цьому стороні не потрібно звертатися до суду для визнання правомірності відмови. Сам факт відмови приводить до повного припинення зобов'язання або до часткової його зміни. Одностороння відмова від договору була встановлена договором № 36/12 від 01 червня 2012 року.
У судовому засіданні 03.07.2013 року оголошувалась перерва до 10.07.2013 року.
08.07.2013 року до канцелярії господарського суду від ТОВ "У-Оптовичок" надійшли письмові пояснення № 15 від 01.07.2013 року (а. с. 82-89) в яких зазначив, що Відповідач своє рішення про розірвання Договору не обґрунтував, а тільки послався на пункт 8.8 Договору. Також, відповідач не підготував та не направив позивачу разом з листом від 03.04.2013 року проект нового договору про надання послуг по вивезенню твердих побутових відхотів, як того вимагають положення 3 ч. 2 ст. 21 Закону України "Про житлово - комунальні послуги" та ст. 181 Господарського кодексу України. Тому Відповідач не мав права на безпідставне розірвання Договору в односторонньому порядку.
У судовому засіданні 10.07.2013 року Відповідач подав письмові пояснення № 797/13 від 10.07.2013 року (а. с. 138-146) в яких зазначає, що враховуючи те, що рішення Виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради від 28.08.2002 р. № 388 "Про затвердження тарифів на послуги, що надає Комунальне підприємство "Дніпродзержинське виробниче управління водопровідно - каналізаційного господарства"" є чинним та не визнано в установленому порядку недійсним, встановлення сторонами в додатковій угоді від 03.01.2003 року до договору про надання послуг з водопостачання та водовідведення №1-1/2003/23-0163-02 від 03.01.2003 року тарифу на послуги з водовідведення в межах граничного є правомірним". "За таких обставин справи підстав для визнання угоди в частині визначення тарифу на водовідведення недійсною не вбачається". Вважаємо що спір між КП "Затишне місто" та ТОВ "У-Оптовичок" виник саме на підставі непогодження позивача на укладення додаткової угоди на підставі рішення виконкому міської ради від 27.05.2009 року № 556, яким затверджені норми утворення побутових відходів. Також, не Позивачем не був дотриманий порядок розгляду листа направленого КП "Затишне місто" 03.04.2013 року за вих. № 461/13 на ім'я директора ТОВ "У-Оптовичок" Козаченко Г.П. яким запропоновано розірвання договору № 36/12 від 01.06.2012 та укласти договір згідно норм затверджених рішенням № 556 від 27.05.2009 року та жодної пропозиції на адресу КП "Затишне місто" не направлялася, що не заперечується позивачем, а отже й право на звернення до суду з вимогою про визнання недійсним пункту 8.8 Договору та зобов'язання поновити надання Товариству з обмеженою відповідальністю "У-Оптовичок" послуг по вивезенню твердих побутових відходів на умовах Договору № 36/12 про надання послуг по вивезенню та розміщенню твердих побутових відходів від 01 червня 2012 року у позивача відсутнє.
Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представниками сторін не заявлялось.
У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 18.07.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторі, оцінивши надані до матеріалів справи докази в їх сукупності, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
01 червня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "У-Оптовичок", м. Павлоград (далі - Позивач) та Комунальним підприємством "Затишне місто" Павлоградської міської ради, м. Павлоград (далі - відповідачем) було укладено Договір №36/12 про надання послуг по вивезенню та розміщенню твердих побутових відходів (далі -Договір).
Відповідно до умов пункту 1.1. укладеного між сторонами Договору, Замовник доручає виконати та оплачує, а Виконавець надає Замовнику послуги по вивезенню твердих побутових відходів (далі за текстом - ТПВ).
Додатковою угодою № 1 від 01.09.2012 року сторонами було змінено редакцію підпункту 2.1.1. пункту 2.1.1 пункту 2 та підпунктів 3.3, 3.5 пункту 3 Договору (а. с. 12).
Пунктом 2.1 Договору передбачено, що тверді побутові відходи вивозяться Виконавцем планово-регуляторним способом, виключно на підставі Графіку вивезення: кожного понеділка, кожної середи та кожної п'ятниці щотижня.
Місцем збирання ТПВ є контейнерний майданчик, що розташований за адресою: М.Павлоград, вул. Шевченко, 118 (п.2.1.1 Договору).
Виконавець складає акт виконаних робіт на підставі та керуючись графіком вивезення, додаткових замовлень. Акт виконаних робіт підписується протягом 3-х днів по закінченню стандартного періоду оплати за договором (п.2.2 та п.2.3 Договору).
Згідно пункт 3.1 Договору, Стандартним періодом оплати за цим договором являється календарний місяць.
Протягом всього строку дії договору, Замовник зобов'язується здійснювати оплату за стандартний період оплати шляхом 100% передплати, на підставі виставленого Виконавцем рахунку, протягом 3-х календарних днів від дати його складання (п.3.2 Договору).
Відповідно до п.3.3 та п.3.3.1 Договору та з урахуванням Додаткової угоди №1, середня вартість надання послуг за стандартний період оплати, складає 759,51 грн. в т.ч. ПДВ.
Вартість перевезення та захоронення одного кубічного метру ТПВ складає 28, 13 грн., а великогабаритних побутових відходів - 71,51 грн. в т.ч. ПДВ (пункт 3.5 Договору та з урахуванням Додаткової угоди №1).
Пунктом 3.7 Договору передбачено, що у разі якщо перерахована Замовником грошова сума перевищує грошову суму за виставленим рахунком, то така різниця зараховується Виконавцем у якості авансування надання послуг на наступний період, у межах дії цього договору. Сторони домовились, що максимальна сума передплати не може становити більш ніж 12 місяців.
Згідно пунктів 8.1 та 8.2 Договір набирає чинності з 01 червня 2012 року і діє по 31 грудня 2012 року, а в частині взаєморозрахунків сторін - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором. Якщо не менш як за тридцять календарних днів до дати закінчення Договору жодна із сторін письмово не повідомить іншу сторону про намір розірвати цей Договір, він вважається автоматично продовженим (пролонгований) на наступні 12 місяців, або на термін обумовлений додатковою угодою.
Згідно пункту 8.7 Договору, кожна із сторін має право розірвати даний Договір, у разі порушень іншою умов цього Договору, про що має попередити іншу сторону за 10 календарних днів.
Згідно пункту 8.8 Договору, Виконавець або Замовник мають розірвати Договір в односторонньому порядку письмово повідомивши про це іншу сторону не раніше ніж за 30 календарних днів до бажаної дати розірвання Договору.
Як свідчить з матеріалів справи, Відповідач 04.04.2013 року надіслав на адресу позивача лист № 461/13 від 03.04.2013 року (а.с. 13), яким повідомлялось про розірвання з 03.05.2013 року Договору. Одночасно цим листом КП "Затишне місто" запропонувало ТОВ "У - Оптовичок" в строк до 04.05.2013 року укласти договір про надання послуг по вивезенню твердих побутових відходів згідно норм, затверджених рішенням виконкому Павлоградської міської ради № 556 від 27.05.2009 року.
Листом № 03 від 05.04.2013 року Позивач повернув Відповідачу Додаткову угоду № 2 без погодження та попередив його, що в силу вимог п. б) ст. 16 Закону України "Про відходи" КП "Затишне місто" не має права відмовити ТОВ "У - Оптовичок" у розміщенні твердих побутових відходів на зберігання у спеціально відведеному Павлоградською міською радою місці (а.с. 15).
Відповідач не заперечував тверджень Позивача про те, що одностороннє розірвання договору з боку Відповідача відбулося в наслідок відмови Позивача від укладання додаткової угоди № 2 від 01.04.2013р. до Договору № 36/12 від 01.06.2012р. (а.с. 14). Свою відмову від укладання додаткової угоди № 2 Позивач пояснив тим, що вартість виконаних робіт відповідно запропонованих Відповідачем умов залежала не від фактично виконаних робіт, а встановлювалася з огляду на розрахунковий тариф у залежності від показників використованої площі споруди споживача.
Таким чином, суд встановив, що Відповідач запропонував Позивачу внести зміни до існуючого Договору та в наслідок відмови споживача послуг скористався п. 8.8 Договору та повідомив листом від 03.04.2013р. про розірвання Договору № 36/12 від 01.06.2012р. з 03.05.2013р. запропонувавши цим же листом до 04.05.2013р. укласти новий договір.
Припинення надання Позивачу послуг по вивезенню та розміщенню твердих побутових відходів було здійснено Відповідачем з 15.05.2013 року, що підтверджується актом від 16.05.2013 року, який було складено та підписано працівниками позивача (а.с. 16).
Позивач наполягав на тому, що він не порушував умов Договору, надав суду низку первинних документів, зокрема, акти здачі - прийому виконаних робіт, рахунки на оплату та банківські виписки із відомостями щодо здійснення Позивачем платежів за надані послуги (а.с.90-125). Відповідач не заперечував проти наведеного Позивачем, але наполягав на тому, що він правомірно розірвав Договір в односторонньому порядку, згідно умов п. 8.8 Договору, з метою укладення із Позивачем нового договору але на інших умовах оплати. Так Відповідач зазначив, що умови оплати визначені у Договорі не відповідали умовам передбаченим Рішенням сесії Павлоградської міської ради від 25.07.2012р. № 622, тарифам за послуги з вивезення побутових відходів та Правилам з організації збирання, перевезення, перероблення та утилізації побутових відходів на території м. Павлоград (а. с. 33-49).
Спірні правовідносини регулюються низкою нормативних актів, зокрема, Законом України «Про житлово-комунальні послуги». Так, названим законом встановлено, що житлово-комунальні послуги це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо - та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством. Крім іншого, Закон України «Про житлово-комунальні послуги» встановлює та врегульовує права та обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг, порядок укладання договорів у сфері житлово-комунальних послуг. Відповідно до ст. 20 споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору; споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
В свою чергу згідно умов ст. 21 Закону України виконавець зобов'язаний забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, в тому числі шляхом створення систем управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором. Стаття 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачає, що разі зникнення потреби в отриманні послуги або відмови споживача від користування послугою виконавця/виробника споживач має право розірвати договір у порядку, встановленому законом.
Статтею 35 Закону України «Про відходи» встановлено вимоги щодо поводження з побутовими відходами, так поводження з побутовими відходами здійснюється відповідно до державних норм, стандартів і правил; власники або наймачі, користувачі, у тому числі орендарі, джерел утворення побутових відходів, земельних ділянок укладають договори з юридичною особою, яка визначена виконавцем послуг на вивезення побутових відходів, здійснюють оплату таких послуг та забезпечують роздільне збирання твердих побутових відходів; збирання та вивезення побутових відходів у межах певної території здійснюються юридичною особою, яка уповноважена на це органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, спеціально обладнаними для цього транспортними засобами ( у редакції Закону України від 02.10.2012 р. N 5402-VI).
Порядок припинення дії договірних відносин регулюється нормами цивільного, господарського та наведеного вище спеціального законодавства.
В загальному розумінні припинення договірних відносин передбачає можливість відмови від відносин між сторонами на основі свободи волевиявлення та свободи договору. В даному випадку суд приймає до уваги той факт, що в наслідок розірвання Договору № 36/12 від 01 червня 2012р. взаємовідносини не можуть бути припинені в силу їх природного існування, Позивач не може припинити утворення відходів, не може вчиняти самовільне розміщення чи видалення відходів в силу закону, та не може обрати іншого суб'єкту господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг споживачу відповідно до договору. Існування даних обставин не заперечується Відповідачем. Таким чином, незалежно від факту припинення або розірвання Договору сторони фактично залишаються у правовідносинах врегульованих законами України згідно яких Позивач зобов'язаний укладати відповідні договори із Відповідачем, а останній зобов'язаний надавати послуги вивезення та розміщення побутових відходів Позивача (Споживача).
З огляду на таке суд дійшов висновку, що Відповідач фактично відмовився від виконання зобов'язань покладених на нього не лише в силу Договору а ще й в силу Законів України «Про відходи» та «Про житлово-комунальні послуги». Згідно вимог частини 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань крім випадків передбачених законом.
Можливість розірвання договору на надання житлово-комунальних послуг передбачена ч. 4 ст. 26 Закону України «Про житлово-комінальні послуги», а саме у разі зникнення потреби в отриманні послуги або відмови споживача від користування послугою виконавця/виробника споживач має право розірвати договір у порядку, встановленому законом. Пунктом 8.8. Договору передбачене право Виконавця або Замовника розірвати договір в односторонньому порядку, але незведене вище законодавство України обмежує таке право лише конкретно визначеними випадками.
При цьому суд вважає за необхідне зауважити, що умовами спірного п. 8.8 Договору передбачена можливість розірвання договору, а не можливість односторонньої відмови від договору. На принципову різницю між розірванням договору та відмовою від договору звертає увагу Вищій господарський суд України у інформаційному листі № 01-8/211 від 07.04.2008р. п. 52 : «Відмову від договору слід відрізняти від розірвання договору. Згідно з частиною третьою статті 653 ЦК України, частиною четвертою статті 188 ГК України договір може бути розірвано або за домовленістю сторін, або на вимогу однієї з сторін за рішенням суду».
З огляду на таке суд оцінює умови п. 8.8 Договору як такі, що відповідають вимогам законодавства, та не знаходить підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання такої умови Договору недійсною.
Дії Відповідача направлені на односторонню відмову від Договору та припинення надання послуг суд вважає такими що порушують права Позивача та порушують вимоги Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та Закону України «Про відходи».
В той же час, суд оцінюючи доводи та міркування Відповідача знаходить його дії направлені приведення договірних відносин у відповідність до вимог рішення сесії Павлоградської міської ради від 25.07.2012р. № 622, тарифам за послуги з вивезення побутових відходів та Правилам з організації збирання, перевезення, перероблення та утилізації побутових відходів на території м. Павлоград обґрунтованими. Але, порядок зміни та розірвання господарських договорів встановлено ст. 188 Господарського кодексу України, тому у разі виникнення спору з приводу укладання додаткової угоди до Договору та приведення умов оплати за Договором у відповідність до наведених вище норм Відповідачу належало діяти в судовому порядку.
Таким чином, суд дійшов висновку, що Договір № 36/12 від 01 червня 2012 р. не було припинено в установленому законом порядку, згідно умов Договору строк його дії встановлено до 31.12.2012р. (п. 8.1 Договору) та подовжено, у встановленому п. 8.2 Договору порядку на наступні 12 місяців, тобто до 31.12.2013 року.
Відповідач відмовився від виконання умов Договору, оцінюючи обставини справи суд дійшов висновку щодо неправомірності дій Відповідача, що в свою чергу потребує захисту прав і інтересів Позивача в частині припинення неправомірних дій Відповідача. З огляду на вищенаведене суд вважає, за необхідне захистити порушені права Позивача шляхом зобов'язання управленої сторони - Відповідача - до виконання умов Договору. Пленум Вищого господарського суду України у Постанові від 23.03.2012 року №6 "Про судове рішення» у пункті 9.10. зазначив, що у резолютивній частині рішення має бути остаточна відповідь щодо усіх вимог, які були предметом судового розгляду, при цьому господарські суди повинні зазначати, так у рішенні про вчинення певних дій або про припинення певних дій - відповідний припис, наприклад: "Такому-то звільнити таке-то приміщення (із зазначенням його найменування, місцезнаходження згідно з поштовою адресою, площі)", "Такому-то припинити такі-то дії, які перешкоджають доступу такого-то у приміщення (із зазначенням тих же даних про приміщення)", строк виконання відповідних дій та/або про видачу наказу про примусове виконання рішення.
Згідно вимог ст. 16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав і інтересів судом, зокрема, припинення дії яка порушує право, відновлення становище яке існувало до порушення, примусове виконання обв'язку в натурі.
З урахуванням встановлених обставин, на підставі вищевикладеного, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України сплата судового збору покладається на Відповідача.
Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43-45, 49, 75, 82-85, 115 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Зобов'язати Комунальне підприємство "Затишне місто" Павлоградської міської ради, м. Павлоград поновити надання Товариству з обмеженою відповідальністю "У - Оптовичок" послуг по вивезенню твердих побутових відходів на умовах Договору № 36/12 про надання послуг по вивезенню та розміщенню твердих побутових відходів від 01.06.2012 року.
Стягнути з Комунального підприємства "Затишне місто" Павлоградської міської ради (51400, Дніпропетровська область, місто Павлоград, вулиця Шевченко, 63, код ЄДРПОУ 37085410) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "У-Оптовичок" (51400, Дніпропетровська область, місто Павлоград, вулиця Шевченко, 118, код ЄДРПОУ 34244932) судовий збір у розмірі 1 147 грн. 00 коп.
В решті позовних вимог відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його оголошення, а у разі якщо в судовому засідання було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 25.07.2013 року.
Суддя Ю.Ю. Первушин
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 15.07.2013 |
Оприлюднено | 26.07.2013 |
Номер документу | 32601739 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Чередко Антон Євгенович
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Чередко Антон Євгенович
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Чередко Антон Євгенович
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Чередко Антон Євгенович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Первушин Юрій Юрійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні