Ухвала

від 17.07.2013 по справі 826/3391/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/3391/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Пащенка К.С. Суддя-доповідач: Міщук М.С.

У Х В А Л А

Іменем України

17 липня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: при секретарі Міщука М.С. Безименної Н.В., Бєлової Л.В. Коток А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ентрі» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ентрі» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва (далі Товариство або позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби (далі ДПІ або відповідач) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 травня 2013 року адміністративний позов задоволено повністю: скасовано податкове повідомлення-рішення № 0002492230 від 27.02.2013 року.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції не враховано, що перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям в розумінні пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

14.02.2013 року за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Ентрі» по взаємовідносинах з ТОВ «ПСВ Тернар Логік» за червень та серпень 2011 року ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС складено Акт № 446/2230/24268144 (далі - Акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем п.п. 198.2, 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України та, як наслідок, завищення податкового кредиту на загальну суму у розмірі 505 656 грн. та заниження податку на додану вартість на вказану суму.

27.02.2013 року на підставі Акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0002492230, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 505 656 грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 127 881 грн.

Як встановлено судом першої інстанції, позивачу на підставі договору поставки з ТОВ «ПСВ Тернар Логік» (далі - Договір) від 04.01.2011року № 1/28 поставлено відповідні товари (комп'ютерна та оргтехніка, комплектуючі та витратні матеріали до неї) на загальну суму у розмірі 3 033 938 грн.34 коп., у тому числі податку на додану вартість (далі ПДВ) у розмірі 505656 грн., що підтверджується належним чином оформленими рахунками-фактурами, видатковими та податковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи. Позивач отримані товари оплатив частково, в тому числі сплативши у їх ціні податок на додану вартість у розмірі 471693 грн. 87 коп., що підтверджується банківськими виписками з відмітками про їх виконання, копії яких наявні в матеріалах справи.

Водночас, з Акту перевірки видно, що підставою для висновку відповідача про порушення позивачем п.п. 198.2, 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України та, як наслідок, завищення податкового кредиту на загальну суму у розмірі 505656 грн. та заниження податку на додану вартість на вказану суму, стало не декларування ТОВ «ПСВ Тернар Логік» податкових зобов'язань на наведену суму.

Як встановлено судом першої інстанції, зобов'язання за Договором між ТОВ «Ентрі» та ТОВ «ПСВ Тернар Логік» виконувались сторонами у повному обсязі, що підтверджується відповідними рахунками-фактурами, видатковими та податковими накладними.

Реальність спірних господарських операцій підтверджується також залученими до матеріалів справи видатковими та податковими накладними, довіреностями на отримання товаро-матеріальних цінностей (ТМЦ), які були складені під час реалізації позивачем товарів, поставлених ТОВ «ПСВ Тернар Логік» на користь третіх осіб.

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції щодо відхилення посилання відповідача на акти від 25.01.2012 року № 238/23-4/37403219 та від 25.07.2012 року № 0054/2208/37403219 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ПСВ Тернар Логік», а також на акт від 28.09.2012 року № 4019/22-3/37403219 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ПСВ Тернар Логік» щодо підтвердження господарських відносин з постачальниками та покупцями за січень, березень-листопад 2011 року, відповідно до висновку якого встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за вказаний період.

З матеріалів справи та пояснень представника ДПІ в апеляційній інстанції не зрозуміло, яким саме податковим органом складено вищезазначені акти, самі по собі ці акти не є беззаперечними, належними та допустимими доказами фактів відсутності об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг), а інших доказів всупереч вимогам ч. 2 ст. 71 КАС України відповідачем не надано, крім того, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження існування актів від 25.01.2012 року № 238/23-4/37403219 та від 25.07.2012року № 0054/2208/37403219.

Крім того, податковим органом не надано документальних підтверджень відсутності фактичного виконання ТОВ «Ентрі» господарських операцій за спірним Договором, наявності факту узгодженості його дій з ТОВ «ПСВ Тернар Логік» з метою незаконного отримання податкових вигод або обізнаності позивача з такими діями ТОВ «ПСВ Тернар Логік».

Разом з цим, в Акті перевірки податковим органом не заперечується факт належного оформлення первинної документації, зокрема, податкових накладних.

Відповідно до частини 2 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Як видно з матеріалів справи, на момент підписання відповідних рахунків-фактур, видаткових та податкових накладних, юридична особа ТОВ «ПСВ Тернар Логік» не була припинена, доказів існування вироків суду у кримінальних справах, якими б встановлювався факт фіктивного підприємництва, відповідачем не надано.

Таким чином, судом встановлено, що Договір між ТОВ «Ентрі» та ТОВ «ПСВ Тернар Логік» був укладений з метою здійснення передбаченої законодавством підприємницької діяльності, а також встановлено факт здійснення відповідних господарських операцій.

Відповідно до пункту 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 № 969 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 за № 1401/18696 (далі - Порядок № 969), податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Згідно матеріалів справи, сума ПДВ у розмірі 505656 грн. віднесена ТОВ «Ентрі» до складу податкового кредиту на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «ПСВ Тернар Логік». На момент складання вказаних податкових накладних ТОВ «ПСВ Тернар Логік» було включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також зареєстроване платником податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства.

Таким чином, сума податку на додану вартість у розмірі 505656 грн., правомірно віднесена ТОВ «Ентрі» до податкового кредиту, що підтверджується податковими накладними, оформленими відповідно до вимог статті 201 ПК України та Порядку № 969.

Відповідно до правової позиції Верховного суду України, викладеної в постанові від 29.10.2010 у справі за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, та Вищого адміністративного суду, викладених в ухвалах від 29.03.2012 у справі № К/9991/1617/11 та від 09.04.2012 у справі № К-46073/09, несплата продавцем або його контрагентами ПДВ до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку.

Якщо контрагенти по ланцюгу постачання товарів (послуг) не виконали свого зобов'язання по сплаті податку на додану вартість до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого адміністративного суду України від 28.03.2012 у справі № К/9991/72712/11.

Враховуючи викладене, формування ТОВ «Ентрі» податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі виписаних ТОВ «ПСВ Тернар Логік» податкових накладних, за висновком суду, є правомірним та повністю відповідає вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим викладений в Акті перевірки висновок ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС про порушення позивачем п.п. 198.2, 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України є необґрунтованим та таким, що не відповідає чинному законодавству та дійсним обставинам справи, а винесене на його підставі спірне податкове повідомлення-рішення від 27.02.2013 № 0002492230 - безпідставним та неправомірним.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірного податкового повідомлення-рішення.

Оскільки вимоги позивача є обґрунтованими і задоволені повністю, за таких умов, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України на його користь з Державного бюджету України.

Враховуючи, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді:

Повний текст судового рішення виготовлено 22 липня 2013 року

.

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Бєлова Л.В.

Безименна Н.В.