Ухвала

від 15.10.2015 по справі 826/3391/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2015 року м. Київ К/800/40513/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Карася О.В.

Олендера І.Я.

за участю секретаря судового засідання: Міщенко Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 травня 2013 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2013 року

у справі № 826/3391/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ентрі»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 травня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2013 року, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ентрі» (далі - ТОВ «Ентрі»; позивач) до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС; відповідач) задоволено повністю. Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0002492230 від 27 лютого 2013 року. Зобов'язано відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в розмірі 2 294,00 грн. на користь ТОВ «Ентрі» за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунків ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС за рахунок бюджетних асигнувань.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 травня 2013 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2013 року та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Ентрі» щодо взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «ПСВ Тернар Логік» за червень, серпень 2011 року, за результатами якої складено акт № 446/2230/24268144 від 14 лютого 2013 року.

На підставі зазначеного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002492230 від 27 лютого 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 633 537,00 грн. (505 656,00 грн. - основний платіж, 127 881,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Перевіркою встановлено порушення товариством пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) у зв'язку з неправомірним віднесенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у ціні придбаних у ТОВ «ПСВ Тернар Логік» товарно-матеріальних цінностей (комп'ютерної та оргтехніки, комплектуючих та витратних матеріалів до неї) за нікчемним правочином (договором поставки № 1/28 від 04 січня 2011 року).

Зазначений висновок податковим органом зроблено виключно з огляду на акти № 238/23-4/37403219 від 25 січня 2012 року, № 0054/2208/37403219 від 25 липня 2012 року та № 4019/22-3/37403219 від 28 вересня 2012 року про неможливість проведення зустрічних звірок ТОВ «ПСВ Тернар Логік» щодо підтвердження господарських відносин з постачальниками та покупцями за січень, березень - листопад 2011 року, в яких викладено думки про те, що укладені ним з контрагентами правочини порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб.

Задовольняючи позов повністю, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Як з'ясовано судами, реальний характер господарських операцій з придбання позивачем товарно-матеріальних цінностей у ТОВ «ПСВ Тернар Логік» підтверджується належним чином складеними рахунками-фактурами, видатковими та податковими накладними, банківськими виписками, документами, які засвідчують подальшу реалізацію придбаних у контрагента товарів третім особам.

Податковим органом, крім того, не заперечується, що розглядувані операції здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект.

Враховуючи викладене, а також з огляду на принцип індивідуальної відповідальності платника податку, слід погодитись з доводами судових інстанцій про відсутність у відповідача в даній ситуації правових підстав для прийняття оскаржуваного акту індивідуальної дії.

За наведених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 травня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2013 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 травня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Карась О.В.

Олендер І.Я.