Рішення

від 24.07.2013 по справі 649/148/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження 22-ц/791/2077/2013 Головуючий у суді першої інстанції:Соловйов В.В.

категорія 53 Доповідач: Базіль Л.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2013 року липня місяця 24 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області:

Головуючого: Базіль Л.В.

Суддів: Семиженка Г.В.

Полікарпової О.М.

при секретарі: Мироненко І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ліквідаційної комісії державного закладу «Херсонської обласної епідеміологічної станції» на рішення Великолепетиського районного суду Херсонської області від 29 квітня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до державного закладу «Херсонська обласна санітарно - епідеміологічна станція» Міністерства охорони здоров'я України та державного закладу «Великолепетиська районна санітарно - епідеміологічна станція» Міністерства охорони здоров'я України про стягнення вихідної допомоги,

В С Т А Н О В И Л А:

В лютому 2012 року ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 звернулися до суду з позовними заявами до ліквідаційної комісії Великолепетиської районної санітарно - епідеміологічної станції в особі голови, Селіванцева Ігора Олександровича про стягнення вихідної допомоги.

25 березня 2013 року ухвалою Великолепетиського районного суду Херсонської області до участі в справі у якості співвідповідача залучено державний заклад «Херсонська обласна санітарно - епідеміологічна станція».

05 квітня 2013 року ухвалою цього ж суду цивільні справи за зазначеними позовними заявами об'єднані в одне провадження.

Позовні вимоги позивачів обґрунтовані тим, що вони перебували в трудових відносинах з державним підприємством Великолепетиської районної санітарно - епідеміологічної станції, працюючи на різних посадах, з яких звільненні за п.1 ст.40 КЗпП України (в зв'язку з ліквідацією підприємства) про що виданий відповідний наказ.

Позивачі зазначали, що при їх звільнені відповідач не виплатив їм вихідної допомоги у розмірі не менше середнього місячного заробітку, як то передбачено ст.44 КЗпП України.

Посилаючись на викладене просили суд стягнути з відповідача на їх користь вихідну допомогу.

Рішенням Великолепетиського районного суду Херсонської області від 29 квітня 2013 року позовні вимоги позивачів задоволено частково.

Вирішено стягнути з Державного закладу «Херсонська обласна санітарно - епідеміологічна станція» Міністерства охорони здоров'я України заборгованість по виплаті вихідної допомоги на користь ОСОБА_3 у розмірі 1639 грн.22 коп., ОСОБА_4 у розмірі 737 грн.30 коп., ОСОБА_5 у розмірі 704 грн. 55 коп., ОСОБА_6 в розмірі 1030 грн.54 коп., ОСОБА_7 у розмірі 1014 грн. 29 коп., ОСОБА_8 у розмірі 1744 грн.56 коп.

У задоволенні позовних вимог до державного закладу «Великолепетиська районна санітарно - епідеміологічна станція» відмовлено.

Вирішено питання судових витрат.

Ліквідаційна комісія державного закладу «Херсонська обласна санітарно - епідеміологічна станція» в поданій апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення осіб, що беруть участь в справі та з'явилися в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.303 ЦПК України колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги позивачів про стягнення вихідної допомоги та покладаючи такий обов'язок на Державний заклад «Херсонську обласну санітарно - епідеміологічну станцію», суд першої інстанції виходив з того, що зазначений заклад є розпорядником коштів.

Проте погодитися з таким висновком суду не можна.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 перебували в трудових відносинах з Державним закладом «Великолепетихська районна санітарно - епідеміологічна станція», де працювали на різних посадах, з яких звільненні 29.12.2012 року на підставі п.1ст.40 КЗпП України, в зв'язку з ліквідацією підприємства.

За положеннями статті 44 КЗпП України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1,2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.

Із Статуту Державного закладу «Великолепетихської районної санітарно - епідеміологічної станції» Міністерства охорони здоров'я України вбачається, що Великолепетихська райСЕС є юридичною особою, має закріплене майно, може від свого імені укладати договори та угоди, набувати майнові права, виконувати обов'язки, бути позивачем і відповідачем у суді.

Відповідно до ст.96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Суд першої інстанції вирішуючи спір зазначеного не врахував та безпідставно поклав обов'язок по виплаті вихідної допомоги звільненим за ч.1 ст.40 КЗпП України працівникам державного закладу «Великолепетихської районної санітарно - епідеміологічної станції», яка за установчими документами є юридичною особою та на час вирішення питання не виключена з реєстру юридичних осіб, на Державний заклад «Херсонську обласну санітарно - епідеміологічну станцію», зазначаючи, що він є розпорядником коштів, при цьому суд не звернув уваги, що відповідно до п.1.3 Статуту зазначеного закладу, Херсонська обласна СЕС відносно усіх інших санепідзакладів та установ Херсонської області є провідним закладом санітарно - епідеміологічної служби України у межах Херсонської області, а також у межах своєї компетенції виконує функції навчального, методичного, координаційного та консультативного центру, а отже не є розпорядником коштів державного закладу «Великолепетихської районної санітарно - епідеміологічної станції» і не є належним відповідачем у даному спорі.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду, як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права скасуванню з ухваленням нового рішення, яким обов'язок по виплаті вихідної допомоги необхідно покласти на Великолепетихську районну санітарно - епідеміологічну станцію.

При ухваленні рішення апеляційного суду необхідно стягнути з Державного закладу «Херсонської обласної санітарно - епідеміологічної станції» судовий збір в розмірі 114 грн. 70 коп. за подання апеляційної скарги, який апелянту був відстрочений до ухвалення судового рішення.

Керуючись ст..ст.303,307,309 ЦПК України колегія суддів ,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ліквідаційної комісії державного закладу «Херсонської обласної епідеміологічної станції» задовольнити.

Рішення Великолепетиського районного суду Херсонської області від 29 квітня 2013 року скасувати і ухвалити нове.

Позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до ліквідаційної комісії Великолепетихської санітарно - епідеміологічної станції , державного закладу «Херсонська обласна санітарно - епідеміологічна станція» Міністерства охорони здоров'я України про стягнення вихідної допомоги задовольнити частково.

Стягнути з державного закладу Великолепетихської районної санітарно - епідеміологічної станції Міністерства охорони здоров'я України заборгованість по виплаті вихідної допомоги на користь ОСОБА_3 у розмірі 1639 грн.22 коп., на користь ОСОБА_4 у розмірі 737 грн.30 коп., на користь ОСОБА_5 у розмірі 704 грн. 55 коп., на користь ОСОБА_6 у розмірі 1030 грн.54 коп., на користь ОСОБА_7 у розмірі 1014 грн.29 коп., на користь ОСОБА_8 у розмірі 1744 грн. 56 коп.

Стягнути з Державного закладу Великолепетихська районна санітарно - епідеміологічна станція Міністерства охорони здоров'я України на користь держави судовий збір у розмірі 229 грн.40 коп.

В задоволенні позову до державного закладу Херсонської обласної санітарно - епідеміологічної станції Міністерства охорони здоров'я України відмовити.

Стягнути з державного закладу Херсонської обласної санітарно - епідеміологічної станції Міністерства охорони здоров'я України на користь держави судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 114 грн. 70 коп.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Головуючий :

Судді: