Вирок

від 14.02.2013 по справі 0417/15745/2012

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

0417/15745/2012

№ 1/0202/35/2013

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2013 року

Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого - судді Дружиніна К.М.

при секретарі - Дьяченко О.І.

за участю прокурора - Цормутян Г.Х.

адвоката - ОСОБА_1

представника цивільного позивача - ОСОБА_2,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську кримінальну справу за звинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Дніпропетровська, громадянки України, освіта неповна вища, незаміжньої, працюючої, раніше не судимої, проживаючої по АДРЕСА_2, в скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 212 ч.3, 358 ч.1, 358 ч.2, 358 ч.4 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Підсудна ОСОБА_3, будучи згідно свідоцтва про державну реєстрацію серія НОМЕР_2 від 04.10.2007 року, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, фізичною особою-підприємцем (код НОМЕР_1), тобто суб'єктом підприємницької діяльності без створення юридичної особи, відповідальною за організацію й ведення бухгалтерського обліку й звітності, за нарахування та сплату податку з доходів фізичних осіб, що входить у систему оподатковування і введений у встановленому законом порядку, при здійсненні фінансово-господарської діяльності та подачі звітності, здійснюючи в ролі підзвітної особи зняття коштів з поточного рахунку НОМЕР_3, відкритого в ПАТ «Універсал Банк» (МФО 322001), при відсутності відповідних документів, які підтверджують використання в господарській діяльності підприємства коштів, отриманих нею із зазначеного рахунку, у період часу з 01.04.2010 року по 31.12.2010 року, діючи умисно, в порушення п.п. 9.10.1, п. 9.10 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-VІ від 22.05.2003 року (із змінами й доповненнями), приховала об'єкт оподатковування шляхом не декларування податку з доходів фізичних осіб, в результаті чого діючи умисно, ухилилася від сплати податку з доходів фізичних осіб в сумі 471 789, 96 грн., а також у період часу з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, діючи навмисно в порушення п. 198.6. ст. 198 Податкового Кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010 року (зі змінами й доповненнями), шляхом відображення в податковій звітності показників фінансово-господарської діяльності від операцій з підприємством ТОВ «Марін» (код 32627642), які не підтверджені документально, необґрунтовано віднесла до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у сумі 2 442 944, 18 грн., а взагалі за зазначений період ухилилася від сплати податків на загальну суму 2 914 734, 14 грн., що призвело до фактичного ненадходження в бюджет коштів на вищезазначену суму, що в 6 194 разів перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто в особливо великих розмірах, а також підробила документи й використала завідомо підроблені документи за наступних обставин.

У своїй діяльності ОСОБА_3, як фізична особа-підприємець, податковий агент, а також платник податку на додану вартість, зобов'язана керуватись:

1. Законом України «Про систему оподаткування» № 1251-ХІІ від 25.06.1991 року зі змінами й доповненнями:

- стаття 9 «Обов'язки платників податків і зборів»: вести бухгалтерський облік, вести звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її схоронність у строки встановлені законом; надавати в державні податкові органи й інші державні органи відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність і інші документи й відомості пов'язані з нарахуванням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати відповідні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлений законом термін;

- стаття 11 «Відповідальність платників податків і зборів (обов'язкових платежів) при порушенні податкових законів: відповідальність за правильність нарахування, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і дотримання законів про оподатковуванні несуть платники податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України.

2. Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» № 996-ХІV від 16.07.1999 року:

- ч.1 ст. 3 роз. 1 - метою ведення бухгалтерського обліку й складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої й достовірної інформації про фінансовий стан, результати діяльності;

- ч.2 ст. 8 роз. 3 - питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві знаходиться в компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства й установчих документів;

- ч.3 ст. 8 роз. 3 - відповідальність за організацію бухгалтерського обліку й забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, схоронність оброблених документів, регістрів і звітності протягом установленого строку, але не менше трьох років, несе власник (власники) або вповноважений орган (посадова особа), що здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства й установчих документів;

- ч.5 ст. 9 роз. 3 - господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, у якому вони були здійснені;

- ч.8 ст. 9 роз. 3 - відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку й неправдивості відображених у ній даних несуть особи, які склали й підписали ці документи;

- ч.1 ст. 11 роз. 4 - На основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність, яка підписується керівником і бухгалтером підприємства.

3. «Положеннями про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» № 88 від 24.05.1995 року, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704:

- підпунктом 2.12 пункту 2 - керівник підприємства, організації забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, які були зроблені, у первинних документах і виконання всіма підрозділами, службами й працівниками правомірних вимог головного бухгалтера по порядку оформлення й подачі для обліку відомостей і документів;

- підпунктом 2.14 пункту 2 - відповідальність за своєчасне і якісне складання документів, передачу їх у встановлені графіком документообігу строки для відображення в бухгалтерському обліку, за достовірність даних, зазначених у документах, несуть особи, які склали й підписали ці документи;

- підпунктом 2.16 пункту 2 - забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, які суперечать законодавчим і нормативним актам, установленому порядку прийняття, зберігання й використання коштів, товарно-матеріальних цінностей і іншого майна, порушують договірну й фінансову дисципліну, заподіюють збиток державі, власникам, іншим юридичним і фізичною особам. Такі документи повинні бути передані головному бухгалтерові підприємства, організації для ухвалення рішення;

- підпунктом 2.17 пункту 2 - первинні документи, які пройшли обробку, повинні мати відмітку, що виключає можливість їхнього повторного використання: при ручній обробці - дату запису в обліковому регістрі, а при обробці на обчислювальній техніці - відбиток штампа оператора, відповідального за їхню обробку.

4. «Положеннями про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» № 637 від 15.12.2004 року, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за № 40/10320:

- підпунктом 2.1 пункту 2 - підприємства (підприємці), які відкрили поточні рахунки в банках і зберігають на цих рахунках свої кошти, здійснюють розрахунки по своїх грошових зобов'язаннях, які виникають у господарських відносинах, пріоритетно в безготівковій формі, а також у готівковій формі (з дотриманням діючих обмежень) у порядку, установленому законодавством України;

- підпунктом 2.2 пункту 2 - підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою та з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу, як за рахунок наявного виторгу, так і за рахунок коштів, отриманих з банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переведення готівки для сплати відповідних платежів. Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку;

- підпунктом 2.11 пункту 2 - видача готівкових коштів під звіт або на відрядження (під звіт) здійснюється відповідно до законодавства України. Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, включаючи день одержання готівкових коштів під звіт.

5. Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-IV від 22.05.2003 року:

- пунктом 1.15 статті 1 - податковий агент - юридична особа (його філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа або представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їхнього організаційно-правового статусу й способу оподатковування іншими податками зобов'язано нараховувати, утримувати й платити податок з доходів фізичних осіб у бюджет від імені й за рахунок платника податків, вести податковий облік і подавати податкову звітність податковим органам відповідно закону, а також відповідати за порушення норм цього Закону;

- пунктом 3.4 статті 3 - об'єкт оподатковування для сум надмірно витрачених коштів,

отриманих платником податків на відрядження або під звіт і не повернутих у встановлений строк визначається як вартість такого нарахування, певне за звичайними цінами, помножена на коефіцієнт, що розраховується по такій формулі: ДО = 100 : (100 -Сп). де ДО - коефіцієнт; Сп - ставка податку, установлена для таких доходів на момент такого нарахування. Величина такого нарахування визначається виходячи зі звичайної ціни, збільшеної на суму: податку на додану вартість, якщо особа, що здійснює таке нарахування, є платником податків на додану вартість; акцизного збору, якщо надається підакцизний товар;

- підпунктом 4.3 пункту 4.3 статті 4 - доходи, які не включаються до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу - сума коштів, отриманих платником податків на відрядження або під звіт, з урахуванням норм пункту 9.10 статті 9 цього Закону;

- пунктом 9.10 статті 9 - особливості нарахування й сплати окремих видів доходів оподатковування сум надмірно витрачених коштів, отриманих платником податків на відрядження або під звіт і не повернутих у встановлений строк;

- підпунктом 9.10.1 пунктом 9.10 статті 9 - податковим агентом платника податків при оподатковуванні сум, отриманих на відрядження або під звіт, не повернутих таким платником податків протягом установленого підпунктом 9.10.3 строку, є особа, що надала такі суми, а саме: під звіт для здійснення окремих цивільно-правових дій від імені й за рахунок особи, що їх надала, у сумі перевищення над сумою фактичних витрат платника податків на здійснення таких дій. Сума податку, нарахована на суму такого перевищення, утримується особою, що надала такі кошти, за рахунок будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподатковування) платника податків за відповідний місяць, а при недостатності суми такого доходу - за рахунок оподатковуваних доходів наступних звітних місяців, до повної сплати суми такого податку. Якщо платник податків припиняє трудові або цивільно-правові відносини з особою, що надала такі кошти, то така сума податку утримується за рахунок останньої виплати оподатковуваного доходу під час проведення остаточного розрахунку, а при недостатності суми такого доходу непогашена частина податку включається до складу податкового зобов'язання платника податків за результатами звітного податкового року;

- підпунктом 9.10.2 пунктом 9.10 статті 9 - звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, надається за формою, установленої центральним податковим органом, до закінчення третього банківського дня, що випливає за день, у якому платник податків: завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням і за рахунок особи, що надало кошти під звіт. При наявності надмірно витрачених коштів їхня сума повертається платником податків у касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх надала, до або під час подання зазначеного звіту;

- підпунктом 20.3.1 пункту 3.4 статті 3 - особами, відповідальними за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу з цього податку, при нарахуванні податку особою, на яку покладається відповідальність за таке нарахування, утримання й сплату (перерахування) податку в бюджет відповідно до норм цього Закону, є така особа - податковий агент;

- підпунктом 20.3.2 пункту 3.4 статті 3 - у випадку якщо податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податків не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента.

6. Податковим кодексом України № 2755 - VI від 02.12.2010 року (зі змінами й доповненнями).

Тобто, ОСОБА_3 достовірно знала, що вона є податковим агентом - платником податку з доходів фізичних осіб, і відповідно до вищевказаних норм чинного законодавства України повинна достовірно й вчасно визначати суми податку з доходів фізичних осіб, а також у повному обсязі й у встановлений законом термін сплачувати їх у бюджет держави.

Разом з тим, ОСОБА_3 будучи фізичною особою-підприємцем, тобто суб'єктом підприємницької діяльності без створення юридичної особи, відповідальним за організацію й ведення бухгалтерського обліку й звітності, за нарахування та сплату податку з доходів фізичних осіб, що входить у систему оподатковування та введений у встановленому законом порядку, при здійсненні фінансово-господарської діяльності, діючи умисно, в порушення вимог п.п. 9.10.1 п. 9.10 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-ІV від 22.05.2003 року (зі змінами й доповненнями), відповідно до якого передбачено оподатковування готівкових коштів, отриманих платником податків на відрядження або під звіт з розрахункового рахунку підприємства і не повернутих у встановлений строк без надання підтверджуючих документів про їхнє використання, у період з 01.04.2010 року по 31.12.2010 року, одержала шляхом зняття зі свого рахунку готівкові кошти в сумі 3 145 266, 96 грн., які в касі підприємства не оприбуткувала, і будучи зобов'язаною обчислити по ставці 15 %, від суми отриманого доходу, відобразити отримані суми в «Декларації про доходи, отримані з 01 січня по 31 грудня 2010 року або за інший період звітного року» і здійснити перерахування податку з доходів фізичних осіб, маючи умисел на ухилення від сплати податку з доходів фізичних осіб не обчислила, а також у встановлений законом строк не сплатила до державного бюджету зазначений податок, що дозволило ОСОБА_3 умисно ухилитись від сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб, що входить в систему оподатковування та введений у встановленому законом порядку, і призвело до фактичного ненадходження в бюджет коштів у сумі 471 789, 96 грн.

З метою приховання факту умисного ухилення від сплати податку з доходів фізичних осіб, ФОП ОСОБА_3, 04.02.2011 року, перебуваючи за місцем своєї реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, склала «Декларацію про доходи, отримані з 01 січня по 31 грудня 2010 року або за інший період звітного року», що є офіційним документом, у яку внесла завідомо неправдиві відомості про суму нарахованого й утриманого податку, після чого її власноручно підписала та надала в Лівобережну МДПІ у м. Дніпропетровську, яка розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. ім. газети «Правда», 95а, що дозволило їй ухилитись від сплати податків, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам.

Крім того, ФОП ОСОБА_3 достовірно було відомо, що вона є платником податку на додану вартість і відповідно до вищевказаних норм чинного законодавства України повинна правильно та вчасно визначати суми податків, а також у повному обсязі й у встановлений законом термін сплачувати їх до бюджету держави.

Разом з тим, ФОП ОСОБА_3, будучи обізнаною про результати своєї фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, маючи умисел на ухилення від сплати податку на додану вартість, у порушення п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010 року (зі змінами й доповненнями), безпідставно віднесла до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість, а також, у встановлений законом строк не сплатила в державний бюджет зазначений податок, а саме: за січень 2011 року в сумі 209 258 грн.; за лютий 2011 року в сумі 303 998 грн.; за березень 2011 року в сумі 305 700 грн.; за квітень 2011 року в сумі 122 777 грн.; за травень 2011 року в сумі 148 169 грн.; за червень 2011 року в сумі 122 563 грн.; за липень 2011 року в сумі 338 182 грн.; за серпень 2011 року в сумі 142 763 грн.; за вересень 2011 року в сумі 33 861 грн.; за жовтень 2011 року в сумі 14 000 грн.; за листопад 2011 року в сумі 277 993 грн.; за грудень 2011 року в сумі 423 680 грн., що призвело до фактичного ненадходження коштів у бюджет держави на суму 2 442 994 грн.

Так, будучи достовірно обізнаною про результати діяльності підприємства за січень 2011 року, ФОП ОСОБА_3, маючи умисел на ухилення від сплати податку на додану вартість, в порушення п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010 року (зі змінами й доповненнями), у податковій декларації (уточненому розрахунку) з податку на додану вартість за січень 2011 року та додатку до неї № 5 - розшифровці податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів, що є офіційними документами, відобразила завідомо неправдиві відомості, що призвело до фактичного ненадходження грошових коштів у бюджет на суму 209 258 грн.

ОСОБА_3, діючи умисно, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, 15.02.2011 року та 12.12.2011 року, у денний час, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1, підписала податкову декларацію (уточнений розрахунок) з податку на додану вартість за січень 2011 року та додаток до неї № 5 - розшифровку податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів, після чого, завіривши печаткою ФОП ОСОБА_3 завідомо неправдиві відомості про результати фінансово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_3, 15.02.2011 року та 12.12.2011 року подала зазначені завідомо підроблені документи в Лівобережну МДПІ м. Дніпропетровська, розташовану за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. ім. газети «Правда», 95а, що дозволило їй умисно ухилитись від сплати податку на додану вартість на суму 209 258 грн.

Таким чином, ОСОБА_3, шляхом безпідставного віднесення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, умисно ухилилась від сплати податку на додану вартість за січень 2011 року, що призвело до фактичного ненадходження в бюджет держави податку на додану вартість у розмірі 209 258 грн., а також підробила документи й використала завідомо підроблені документи.

Будучи достовірно обізнаною про результати діяльності підприємства за лютий 2011 року, ФОП ОСОБА_3, маючи умисел на ухилення від сплати податку на додану вартість, у порушення п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України № 2755-УІ від 02.12.2010 року (зі змінами й доповненнями), у податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року та додатку до неї № 5 - розшифровці податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів, що є офіційними документами, відобразила завідомо неправдиві відомості, що призвело до фактичного ненадходження коштів у бюджет на суму 303 998 грн.

ОСОБА_3, діючи умисно, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, 21.03.2011 року, у денний час, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1, підписала податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2011 року та додаток до неї № 5 - розшифровку податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів, після чого, завіривши печаткою ФОП ОСОБА_3 завідомо неправдиві відомості про результати фінансово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_3, 21.03.2011 року подала зазначені завідомо підроблені документи в Лівобережну МДПІ м. Дніпропетровська, розташовану за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. ім. Газети «Правда». 95а, що дозволило їй умисно ухилитись від сплати податку на додану вартість на суму 303 998 грн.

Таким чином, ОСОБА_3, шляхом безпідставного віднесення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, умисно ухилилася від сплати податку на додану вартість за лютий 2011 року, що призвело до фактичного ненадходження в бюджет держави податку на додану вартість у розмірі 303 998 грн., а також підробила документи й використала завідомо підроблені документи.

Будучи достовірно обізнаною про результати діяльності підприємства за березень 2011 року, ФОП ОСОБА_3, маючи умисел на ухилення від сплати податку на додану вартість, у порушення п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010 року (зі змінами й доповненнями), у податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року та додатку до неї № 5 - розшифровці податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів, що є офіційними документами, відобразила завідомо неправдиві відомості, що призвело до фактичного ненадходження коштів у бюджет на суму 305 700 грн.

ОСОБА_3, діючи умисно, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, 26.04.2011 року, у денний час. перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1, підписала податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2011 року та додаток до неї № 5 - розшифровку податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів, після чого, завіривши печаткою ФОП ОСОБА_3 завідомо неправдиві відомості про результати фінансово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_3. 26.04.2011 року подала зазначені завідомо підроблені документи в Лівобережну МДПІ м. Дніпропетровська, розташовану за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. ім. Газети «Правда», 95а, що дозволило їй умисно ухилитись від сплати податку на додану вартість на суму 305 700 грн.

Таким чином, ОСОБА_3, шляхом безпідставного віднесення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, умисно ухилилась від сплати податку на додану вартість за березень 2011 року, що призвело до фактичного ненадходження в бюджет держави податку на додану вартість у розмірі 305 700 грн., а також підробила документи й використала завідомо підроблені документи.

Будучи достовірно обізнаною про результати діяльності підприємства за квітень 2011 року, ФОП ОСОБА_3, маючи умисел на ухилення від сплати податку на додану вартість, у порушення п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України № 2755-УІ від 02.12.2010 року (зі змінами й доповненнями), у податковій декларації (уточненому розрахунку) з податку на додану вартість за квітень 2011 року та додатку до неї № 5 - розшифровці податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів, що є офіційними документами, відобразила завідомо неправдиві відомості, що призвело до фактичного ненадходження грошових коштів у бюджет на суму 122 777 грн.

ОСОБА_3, діючи умисно, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, 10.05.2011 року та 10.09.2011 року, у денний час, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1, підписала податкову декларацію (уточнений розрахунок) з податку на додану вартість за квітень 2011 року та додаток до неї № 5 - розшифровку податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів, після чого, завіривши печаткою ФОП ОСОБА_3 завідомо неправдиві відомості про результати фінансово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_3, 10.05.2011 року та 10.09.2011 року подала зазначені завідомо підроблені документи в Лівобережну МДПІ м. Дніпропетровська, розташовану за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. ім. Газети «Правда», 95а, що дозволило їй умисно ухилитись від сплати податку на додану вартість на суму 122 777 грн.

Таким чином, ОСОБА_3, шляхом безпідставного віднесення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, умисно ухилилась від сплати податку на додану вартість за квітень 2011 року, що призвело до фактичного ненадходження в бюджет держави податку на додану вартість у розмірі 122 777 грн., а також підробила документи й використала завідомо підроблені документи.

Будучи достовірно обізнаною про результати діяльності підприємства за травень 2011 року, ФОП ОСОБА_3, маючи умисел на ухилення від сплати податку на додану вартість, у порушення п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України № 2755-У 1 від 02.12.2010 року (зі змінами й доповненнями), у податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2011 року та додатку до неї № 5 - розшифровці податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів, що є офіційними документами, відобразила завідомо неправдиві відомості, що призвело до фактичного ненадходження коштів у бюджет на суму 148 169 грн.

ОСОБА_3, діючи умисно, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, 20.06.2011 року, у денний час, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1, підписала податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2011 року та додаток до неї № 5 - розшифровку податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів, після чого, завіривши печаткою ФОП ОСОБА_3 завідомо неправдиві відомості про результати фінансово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_3, 20.06.2011 року подала зазначені завідомо підроблені документи в Лівобережну МДПІ м. Дніпропетровська, розташовану за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. ім. Газети «Правда», 95а, що дозволило їй умисно ухилитись від сплати податку на додану вартість на суму 148 169 грн.

Таким чином, ОСОБА_3, шляхом безпідставного віднесення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, умисно ухилилась від сплати податку на додану вартість за травень 2011 року, що призвело до фактичного ненадходження в бюджет держави податку на додану вартість у розмірі 148 169 грн., а також підробила документи й використала завідомо підроблені документи.

Будучи достовірно обізнаною про результати діяльності підприємства за червень 2011 року, ФОП ОСОБА_3, маючи умисел на ухилення від сплати податку на додану вартість, у порушення п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України № 2755-УІ від 02.12.2010 року (зі змінами й доповненнями), у податковій декларації (уточненому розрахунку) з податку на додану вартість за червень 2011 року та додатку до неї № 5 - розшифровці податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів, що є офіційними документами, відобразила завідомо неправдиві відомості, що призвело до фактичного ненадходження грошових коштів у бюджет на суму 122 563 грн.

ОСОБА_3, діючи умисно, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, 20.07.2011 року та 08.09.2011 року, у денний час, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1, підписала податкову декларацію (уточнений розрахунок) з податку на додану вартість за червень 2011 року та додаток до неї № 5 - розшифровку податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів, після чого, завіривши печаткою ФОП ОСОБА_3 завідомо неправдиві відомості про результати фінансово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_3, 20.07.2011 року та 08.09.2011 року подала зазначені завідомо підроблені документи в Лівобережну МДПІ м. Дніпропетровська, розташовану за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. ім. газети «Правда», 95а, що дозволило їй умисно ухилитись від сплати податку на додану вартість на суму 122 563 грн.

Таким чином, ОСОБА_3, шляхом безпідставного віднесення до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість, умисно ухилилась від сплати податку на додану вартість за червень 2011 року, що призвело до фактичного ненадходження в бюджет держави податку на додану вартість у розмірі 122 563 грн., а також підробила документи й використала завідомо підроблені документи.

Будучи достовірно обізнаною про результати діяльності підприємства за липень 2011 року, ФОП ОСОБА_3, маючи умисел на ухилення від сплати податку на додану вартість, у порушення п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010 року (зі змінами й доповненнями), у податковій декларації (уточненому розрахунку) з податку на додану вартість за липень 2011 року та додатку до неї № 5 - розшифровці податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів, що є офіційними документами, відобразила завідомо неправдиві відомості, що призвело до фактичного ненадходження грошових коштів у бюджет на суму 338 182 грн.

ОСОБА_3, діючи умисно, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, 07.09.2011 року, у денний час, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1, підписала податкову декларацію (уточнений розрахунок) з податку на додану вартість за липень 2011 року та додаток до неї № 5 - розшифровку податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів, після чого, завіривши печаткою ФОП ОСОБА_3 завідомо неправдиві відомості про результати фінансово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_3, 07.09.2011 року подала зазначені завідомо підроблені документи в Лівобережну МДПІ м. Дніпропетровська, розташовану за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. ім. газети «Правда», 95а, що дозволило їй умисно ухилитись від сплати податку на додану вартість на суму 338 182 грн.

Таким чином, ОСОБА_3, шляхом безпідставного віднесення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, умисно ухилилась від сплати податку на додану вартість за липень 2011 року, що призвело до фактичного ненадходження в бюджет держави податку на додану вартість у розмірі 338 182 грн., а також підробила документи й використала завідомо підроблені документи.

Будучи достовірно обізнаною про результати діяльності підприємства за серпень 2011 року, ФОП ОСОБА_3, маючи умисел на ухилення від сплати податку на додану вартість, у порушення п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010 року (зі змінами й доповненнями), у податковій декларації (уточненому розрахунку) з податку на додану вартість за серпень 2011 року та додатку до неї № 5 - розшифровці податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів, що є офіційними документами, відобразила завідомо неправдиві відомості, що призвело до фактичного ненадходження грошових коштів у бюджет на суму 142 763 грн.

ОСОБА_3, діючи умисно, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, 10.09.2011 року, у денний час, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1, підписала податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2011 року та додаток до неї № 5 - розшифровку податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів, після чого, завіривши печаткою ФОП ОСОБА_3 завідомо неправдиві відомості про результати фінансово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_3, 10.09.2011 року подала зазначені завідомо підроблені документи в Лівобережну МДПІ м. Дніпропетровська, розташовану за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. ім. газети «Правда», 95а, що дозволило їй умисно ухилитись від сплати податку на додану вартість на суму 142 763 грн.

Таким чином, ОСОБА_3, шляхом безпідставного віднесення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, умисно ухилилась від сплати податку на додану вартість за серпень 2011 року, що призвело до фактичного ненадходження в бюджет держави податку на додану вартість у розмірі 142 763 грн., а також підробила документи й використала завідомо підроблені документи.

Будучи достовірно обізнаною про результати діяльності підприємства за вересень 2011 року, ФОП ОСОБА_3, маючи умисел на ухилення від сплати податку на додану вартість, у порушення п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010 року (зі змінами й доповненнями), у податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року та додатку до неї № 5 - розшифровці податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів, що є офіційними документами, відобразила завідомо неправдиві відомості, що призвело до фактичного ненадходження коштів у бюджет на суму 33 861 грн.

ОСОБА_3, діючи умисно, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, 14.10.2011 року, у денний час, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1, підписала податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2011 року та додаток до неї № 5 - розшифровку податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів, після чого, завіривши печаткою ФОП ОСОБА_3 завідомо неправдиві відомості про результати фінансово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_3, 14.10.2011 року подала зазначені завідомо підроблені документи в Лівобережну МДПІ м. Дніпропетровська, розташовану за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. ім. газети «Правда», 95а, що дозволило їй умисно ухилитись від сплати податку на додану вартість на суму 33 861 грн.

Таким чином, ОСОБА_3, шляхом безпідставного віднесення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, умисно ухилилась від сплати податку на додану вартість за вересень 2011 року, що призвело до фактичного ненадходження в бюджет держави податку на додану вартість у розмірі 33 861 грн., а також підробила документи й використала завідомо підроблені документи.

Будучи достовірно обізнаною про результати діяльності підприємства за жовтень 2011 року, ФОП ОСОБА_3, маючи умисел на ухилення від сплати податку на додану вартість, у порушення п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010 року (зі змінами й доповненнями), у податковій декларації (уточненому розрахунку) з податку на додану вартість за жовтень 2011 року та додатку до неї № 5 - розшифровці податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів, що є офіційними документами, відобразила завідомо неправдиві відомості, що призвело до фактичного ненадходження коштів у бюджет на суму 14 000 грн.

ОСОБА_3, діючи умисно, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, 26.12.2011 року, у денний час, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1, підписала податкову декларацію (уточнений розрахунок) по податку на додану вартість за жовтень 2011 року та додаток до неї № 5 - розшифровку податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів, після чого, завіривши печаткою ФОП ОСОБА_3 завідомо неправдиві відомості про результати фінансово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_3, 26.12.2011 року подала зазначені завідомо підроблені документи в Лівобережну МДПІ м. Дніпропетровська, розташовану за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. ім. газети «Правда», 95а, що дозволило їй умисно ухилитись від сплати податку на додану вартість на суму 14 000 грн.

Таким чином, ОСОБА_3, шляхом безпідставного віднесення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, умисно ухилилась від сплати податку на додану вартість за жовтень 2011 року, що призвело до фактичного ненадходження в бюджет держави податку на додану вартість у розмірі 14 000 грн., а також підробила документи й використала завідомо підроблені документи.

Будучи достовірно обізнаною про результати діяльності підприємства за листопад 2011 року, ФОП ОСОБА_3, маючи умисел на ухилення від сплати податку на додану вартість, у порушення п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010 року (зі змінами й доповненнями), у податковій декларації (уточненому розрахунку) з податку на додану вартість за листопад 2011 року та додатку до неї № 5 - розшифровці податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів, що є офіційними документами, відобразила завідомо неправдиві відомості, що призвело до фактичного ненадходження коштів у бюджет на суму 277 993 грн.

ОСОБА_3, діючи умисно, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, 27.12.2011 року, у денний час, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1, підписала податкову декларацію (уточнений розрахунок) по податку на додану вартість за листопад 2011 року та додаток до неї № 5 - розшифровку податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів, після чого, завіривши печаткою ФОП ОСОБА_3 завідомо неправдиві відомості про результати фінансово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_3, 27.12.2011 року подала зазначені завідомо підроблені документи в Лівобережну МДПІ м. Дніпропетровська, розташовану за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. ім. газети «Правда», 95а, що дозволило їй умисно ухилитись від сплати податку на додану вартість на суму 277 993 грн.

Таким чином, ОСОБА_3, шляхом безпідставного віднесення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, умисно ухилилась від сплати податку на додану вартість за листопад 2011 року, що призвело до фактичного ненадходження в бюджет держави податку на додану вартість у розмірі 277 993 грн., а також підробила документи й використала завідомо підроблені документи.

Будучи достовірно обізнаною про результати діяльності підприємства за грудень 2011 року, ФОП ОСОБА_3, маючи умисел на ухилення від сплати податку на додану вартість, у порушення п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010 року (зі змінами й доповненнями), у податковій декларації (уточненому розрахунку) з податку на додану вартість за грудень 2011 року та додатку до неї № 5 - розшифровці податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів, що є офіційними документами, відобразила завідомо неправдиві відомості, що призвело до фактичного ненадходження коштів у бюджет на суму 423 680 грн.

ОСОБА_3, діючи умисно, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, 12.12.2011 року та 03.03.2012 року, у денний час, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1, підписала податкову декларацію (уточнений розрахунок) з податку на додану вартість за грудень 2011 року та додаток до неї № 5 - розшифровку податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів, після чого, завіривши печаткою ФОП ОСОБА_3 завідомо неправдиві відомості про результати фінансово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_3, 12.12.2011 року та 03.03.2012 року подала зазначені завідомо підроблені документи в Лівобережну МДПІ м. Дніпропетровська, розташовану за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. ім. газети «Правда», 95а, що дозволило їй умисно ухилитись від сплати податку на додану вартість на суму 423 680 грн.

Таким чином, ОСОБА_3, шляхом безпідставного віднесення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, умисно ухилилась від сплати податку на додану вартість за грудень 2011 року, що призвело до фактичного ненадходження в бюджет держави податку на додану вартість у розмірі 423 680 грн., а також підробила документи й використала завідомо підроблені документи.

Враховуючи викладене, ОСОБА_3, будучи фізичною особою-підприємцем (код НОМЕР_1), тобто суб'єктом підприємницької діяльності без створення юридичної особи, відповідальною за організацію та ведення бухгалтерського обліку і звітності, за нарахування й сплату податку з доходів фізичних осіб, що входить у систему оподатковування та введений у встановленому законом порядку, при здійсненні фінансово-господарської діяльності та подачі звітності, здійснюючи в ролі підзвітної особи зняття коштів з поточного рахунку НОМЕР_3, відкритого в ПАТ «Універсал Банк» (МФО 322001), при відсутності відповідних документів, які підтверджують використання в господарській діяльності підприємства коштів, отриманих нею із зазначеного рахунку, у період часу з 01.04.2010 року по 31.12.2010 року, діючи умисно, в порушення п. 9.10.1, п. 9.10 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-VІ від 22.05.2003 року (зі змінами й доповненнями), приховала об'єкт оподатковування шляхом не декларування податку з доходів фізичних осіб, у результаті чого умисно ухилилась від сплати податку з доходів фізичних осіб у сумі 471 789, 96 грн., а також у період часу з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, діючи умисно в порушення п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України № 2755-V1 від 02.12.2010 року (зі змінами й доповненнями), шляхом відображення в податковій звітності показників фінансово-господарської діяльності від операцій з підприємством ТОВ «Марін» (код 32627642), які не підтверджені документально, необґрунтовано віднесла до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у сумі 2 442 944, 18 грн., а в загальному в зазначений період ухилилась від сплати податків на загальну суму 2 914 734, 14 грн., що призвело до фактичного ненадходження в бюджет коштів на зазначену суму, що в 6 194 разів перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто в особливо великих розмірах, а також підробила документи й використала завідомо підроблені документи.

Підсудна ОСОБА_3 свою вину не визнала та пояснила суду, що пред'явлене їй обвинувачення ґрунтується на припущеннях, в матеріалах кримінальної справи відсутні правові підстави для її звинувачення в несплаті податків та підробленні і використанні підроблених документів. Податкові повідомлення-рішення про донарахування сум податкових зобов'язань ФОП ОСОБА_3 за результатами роботи за 2010 рік на підставі акту перевірки, є неузгодженими, бо оскаржені нею в порядку адміністративного судочинства. На її думку, протиправно були вилучені банківські документи ФОП ОСОБА_3 по поточним рахункам, відкритим в ПАТ «Універсалбанк», на яких базується судова експертиза, а тому у відповідності з діючим законодавством, висновки експерта не можуть бути використані для її обвинувачення. Підсудна вважає, що експерт помилково прийшла до висновку, що ФОП ОСОБА_3 може бути податковим агентом стосовно самої себе, та повинна сплачувати ПДФО при знятті готівки в банківській установі. Крім того, вона категорично не згодна з висновком експерта по справі, бо при проведенні експертизи використані не належні законодавчі акти, їй не надали можливість заявити клопотання, надати податкові накладні по взаєморозрахункам з ТОВ «Марін», які вона вже надавала до Лівобережної МДПІ. Підсудна не визнає позовні вимоги Лівобережної МДПІ у м. Дніпропетровську, заявлені в рамках розгляду даної кримінальної справи, в зв'язку з відсутністю підстав.

Про винність підсудної суд робить висновок виходячи з наступних доказів:

Згідно протоколів виїмок, працівники міліції вилучили реєстраційну справу ФОП ОСОБА_3 (т.3 а.с.7), грошові чеки за 2010 рік в ПАТ «Універсал Банк» (т.1 а.с.20), податкові декларації по ПДВ за 2011 рік і декларації про доходи за 2010 рік ФОП ОСОБА_3 (т.3 а.с.28-30); податкові декларації з ПДВ за 2011 рік ТОВ «Марін» (т.4 а.с.162).

Відповідно до протоколу обшуку від 06.07.2012 року за місцем мешкання ОСОБА_3, були вилучені інші документи та речі, які визнані речовими доказами по справі (т.5 а.с.52-54, т.7 а.с.180)

На підставі експертних висновків № 62/04-228 від 17.07.2012 року (т.6 а.с.12-21), № 62/04-246 від 31.07.2012 року (т.6 а.с.27-31), № 62/04-274 від 22.08.2012 року (т.6 а.с.174-180) встановлено, що на банківських чеках, по яких знімались готівкові кошти з розрахункового рахунку ФОП ОСОБА_3 в 2010 році стоїть підпис ОСОБА_3; підпис у податковій декларації про майнове положення та доходи за 2010 рік виконаний ОСОБА_3; податкові декларації ТОВ «Марін» за 2011 рік підписані не директором підприємства ОСОБА_5, а іншою особою.

Згідно з поясненнями свідка ОСОБА_6, який працював начальником СВ ПМ Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська, він мав всі правові підстави для внесення подання та виділення матеріалів, які містили правдиві дані та були підставою для порушення кримінальної справи відносно підсудної.

Відповідно до висновку експерта № 152/36 від 17.08.2012 року (т.7 а.с.8-34), пояснень експерта ОСОБА_7 в судовому засіданні, ФОП ОСОБА_3 за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року по фінансово-господарським відносинам з підприємством ТОВ «Марин», в порушення п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010 року, безпідставно віднесла до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 2 442 944,18 грн, та не сплатила податок на додану вартість в зазначеній сумі за вказаний період. ФОП ОСОБА_3 в своїй підприємницькій діяльності повинна була вести книгу розходів та доходів, яку підтверджувати первинними бухгалтерськими документами. ФОП ОСОБА_3 не підтвердила свої господарські відносини з підприємством ТОВ «Марін» податковими накладними. Відповідно до вимог п.9.10, п.п.9.10.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-ІV від 22.05.2003 року, податковий агент ФОП ОСОБА_3 повинна була утримати суму податку на доходи фізичних осіб у підзвітної особи ОСОБА_3, яка складає 471 789,96 грн., та сплатити суму такого податку в бюджет. На ФОП ОСОБА_3 розповсюджується дія Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», оскільки підсудна є самозайнятою особою і повинна платити податок з особистих доходів. Порушення ОСОБА_3 вимог п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України № 2755- VІ від 02.12.2010 року, та п.9.10, п.п.9.10.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-ІV від 22.05.2003 року, сприяли несплаті податків до бюджету держави.

Представник цивільного позивача ОСОБА_2, підтримав позовні вимоги Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська, про стягнення з ОСОБА_3 сум заборгованості перед бюджетом держави з податку на додану вартість в розмірі 2 442 944,18 грн., та з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 471 789,96 грн.

Аналізуючи сукупність досліджених судом доказів, суд розцінює невизнання своєї вини підсудною, як бажання уникнути відповідальності за скоєння злочинів і носить захисно-неправдивий характер, так як вина підсудної повністю підтверджується дослідженими в ході судового слідства доказами, які спростовують пояснення підсудної про незаконність порушення кримінальної справи, безпідставність звинувачення в ухилення від сплати податків, та підробці і використанні підроблених документів.

Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність вини підсудної ОСОБА_3:

- в навмисному ухиленні від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, що входять у систему оподатковування, введених у встановленому законом порядку, скоєні особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, які спричинили фактичне не надходження в бюджет коштів в особливо великих розмірах, тобто в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України;

- в підробці документів, які видаються або засвідчуються громадянином-підприємцем, і які звільняють від обов'язків, з метою їхнього використання як підроблювачем, так і іншою особою, тобто в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України;

- в складанні завідомо підроблених офіційних документів, які звільняють від обов'язків, тобто в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 358 КК України;

- в використанні завідомо підробленого документа, тобто в скоєнні злочину, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України.

При призначенні виду та розміру покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєних злочинів, дані про особу підсудної, яка раніше не мала судимості, на обліку у лікаря - психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується задовільно.

Обставини, які пом'якшують покарання ОСОБА_3 судом не встановлено.

До обставини, що обтяжує покарання, суд відносить тяжкі наслідки, завдані злочином.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що необхідним та достатнім для виправлення підсудної, буде призначення покарання у вигляді штрафу в доход держави в межах санкцій ст.ст. 212 ч.3, 358 ч.1, 358 ч.2 КК України, при цьому з урахуванням положень ч.2, ч.5 ст. 53 КК України, з призначенням додаткового покарання у вигляді позбавлення права займатися підприємницькою діяльністю, з конфіскацією особисто їй належного майна. В межах санкції ч.4 ст. 358 КК України, необхідним та достатнім для виправлення підсудної, суд вважає призначення покарання у вигляді арешту. При цьому, суд враховує положення ст. 72 КК України, відповідно до яких основне покарання у вигляді штрафу при призначенні покарання за сукупністю злочинів, складанню з іншими видами покарань не підлягає та виконується самостійно.

Позов Лівобережної МДПІ у м. Дніпропетровську про відшкодування заборгованості перед бюджетом з податку на додану вартість та з податку на доходи фізичних осіб, суд вважає обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Речові докази по справі: обліково-реєстраційну справу ФОП ОСОБА_3, податкові декларації по ПДВ і декларацію про доходи за 2010 рік ФОП ОСОБА_3, банківські чеки за 2010 рік, документи та інші речі, вилучені під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_3, що зберігаються при матеріалах кримінальної справи, суд вважає за необхідне залишити на зберігання при матеріалах кримінальної справи.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винною в скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 212 ч.3, 358 ч.1, 358 ч.2, 358 ч.4 КК України і призначити їй покарання:

- за ч.3 ст. 212 КК України, відповідно до ч.2 ст. 53 КК України, у вигляді штрафу в доход держави в розмірі 2 914 734,14 гривень (два мільйони дев'ятсот чотирнадцять тисяч сімсот тридцять чотири гривні чотирнадцять копійок), з позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю строком на три роки, з конфіскацією всього особисто їй належного майна;

- за ч.1 ст. 358 КК України у вигляді штрафу в доход держави в розмірі 1 700 гривень (одну тисячу сімсот гривень);

- за ч.2 ст. 358 КК України у вигляді штрафу в доход держави в розмірі 3 400 гривень (три тисячі чотириста гривень);

- за ч.4 ст. 358 КК України у вигляді арешту строком на шість місяців.

На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого основного покарання у вигляді штрафу в доход держави більш суворим покаранням у вигляді штрафу, остаточно призначити покарання у вигляді штрафу в доход держави в розмірі 2 914 734,14 гривень (два мільйони дев'ятсот чотирнадцять тисяч сімсот тридцять чотири гривні чотирнадцять копійок), з позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю строком на три роки, з конфіскацією всього особисто їй належного майна, та покарання у вигляді арешту строком на шість місяців.

Відповідно до ст. 72 КК України, призначене основне покарання у вигляді штрафу складанню з іншими видами покарань не підлягає і виконується самостійно.

Відповідно до ч.5 ст. 53 КК України, зарахувати в строк відбуття призначеного основного покарання у вигляді штрафу, строк тримання під вартою з 05 грудня 2012 року по 13 лютого 2013 року включно, тобто сімдесят один день, з розрахунку один день позбавлення волі відповідає восьми неоподатковуваним мінімумам доходів громадян.

Строк відбуття призначеного основного покарання ОСОБА_3 у вигляді арешту обчислювати з 14 лютого 2013 року, міру запобіжного заходу залишити без змін - тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави:

- на р/р 31116029700006, одержувач: відділення держказначейства в Індустріальному районі м. Дніпропетровська в установі банку УДК у Дніпропетровській області, МФО 805012, ЄДРПОУ 24232360, код платежу 14010100 суму заборгованості перед бюджетом з податку на додану вартість в розмірі 2 442 944,18 гривень;

- на р/р 33214800700006, одержувач: відділення держказначейства в Індустріальному районі м. Дніпропетровська в установі банку УДК у Дніпропетровській області, МФО 805012, ЄДРПОУ 24232360, код платежу 11010100 суму заборгованості перед бюджетом з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 471 789,96 гривень.

Речові докази по справі: обліково-реєстраційну справу ФОП ОСОБА_3, податкові декларації по ПДВ і декларацію про доходи за 2010 рік ФОП ОСОБА_3, банківські чеки за 2010 рік, документи та інші речі, вилучені під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_3, що зберігаються при матеріалах кримінальної справи - залишити на зберігання при матеріалах кримінальної справи.

На вирок може бути подана апеляція в судову палату по кримінальним справам апеляційного суду Дніпропетровської області на протязі п'ятнадцяти діб з дня його проголошення.

Головуючий: К.М. Дружинін