Ухвала

від 25.07.2013 по справі 910/9791/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

У Х В А Л А

Справа № 910/9791/13 25.07.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопарк ЛЗТА»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю.ДІ.СІ. Холдинг»

Про стягнення 417 240,09 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача: Лютенко К.Т. представник за довіреністю № б/н від 02.07.13.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопарк ЛЗТА» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю.ДІ.СІ. Холдинг» (далі - відповідач) про стягнення 417 240,09 грн., а саме: заборгованість по сплаті орендних платежів 307 260,00 грн.; заборгованість по відшкодуванню комунальних послуг 33 712,27 грн.; пеня 23 747,41 грн.; штраф 30 726,00 грн.; 3% річних 21 794,41 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.07.13. у справі № 910/9791/13 позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю.ДІ.СІ. Холдинг» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопарк ЛЗТА» 307 260,00 грн. - заборгованості по орендній платі, 33 712,27 грн. відшкодування комунальних послуг, 8 363,79 грн. - пені, 30 726,00 грн. штрафу, 16 532,82 грн. - 3% річних та 7 931,90 грн. - витрат по сплаті судового збору. В іншій частині в позові відмовлено.

Разом із позовною заявою позивачем на підставі ст. ст. 66, 67 ГПК України подано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно відповідача.

Зазначена заява обґрунтована тим, що у позивача є достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову суттєво утруднить або ж зробить неможливим виконання рішення суду, оскільки, як стверджує позивач, відповідач протягом тривалого часу ухиляється від виконання зобов'язань за спірним Договором та уможливить виконання рішення суду.

Розглянувши заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, дослідивши позовні матеріали в цілому суд дійшов висновку, що заява про вжиття заходів до забезпечення позову підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до приписів статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

За змістом вищезазначеної статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Відповідно до п. п. 1, 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Також, відповідно до абзацу 1 пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 р. "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Приймаючи рішення у справі № 910/9791/13 судом встановлено, що відповідач свого обов'язку по сплаті передбачених Договором платежів не виконує та встановлено наявність заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю.ДІ.СІ. Холдинг» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Технопарк ЛЗТА» на загальну суму 404 526,78 грн. (307 260,00 грн. - заборгованість по орендній платі, 33 712,27 грн. відшкодування комунальних послуг, 8 363,79 грн. - пеня, 30 726,00 грн. штраф, 16 532,82 грн. - 3% річних та 7 931,90 грн. - витрати по сплаті судового збору).

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Відповідно до приписів частини 1 статті 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Поняття господарської діяльності міститься і в інших законах України, проте на відміну від загального визначення господарської діяльності в ГК України, її визначення, що міститься в спеціальних законах, застосовується лише для цілей цих законів.

У даному випадку накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах присудженої до стягнення рішенням Господарського суду міста Києва від 25.07.13. у справі № 910/9791/13 суми в якості заходу до забезпечення позову, не може перешкоджати господарській діяльності відповідача.

Так, відповідно до приписів статті 67 ГПК України позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

При цьому, як на тому наголошено в п. 7.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" у позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат.

Дослідивши збалансованість інтересів сторін, суд вважає, що застосування вищезгаданих заходів не порушує прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Щодо інших обраних позивачем заходів до забезпечення позову у даній справі, а саме - накладення арешту на майно відповідача, суд відзначає, що такі заходи не перебувають у конкретному зв'язку із предметом позовних вимог, та крім того нормами ст. 67 ГПК України не передбачено можливості вжиття двох заходів до забезпечення позову одночасно - накладення арешту на грошові кошти та майно у разі пред`явлення однієї майнової вимоги. Оскільки предметом розгляду даної справи є грошові кошти, а не майно відповідача і позивач не надав доказів про відсутність на рахунках відповідача грошових коштів, суд визнає вимогу позивача про накладення арешту на майно відповідача необґрунтованою, а відтак - відмовляє позивачеві у задоволенні заяви в цій частині.

З огляду на вищенаведене, а також те, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення Господарського суду міста Києва у даній справі на користь позивача, керуючись ст. ст. 66, 67, 99 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопарк ЛЗТА» про вжиття заходів до забезпечення позову задовольнити частково.

2. З метою забезпечення позову, до набрання рішенням у даній справі законної сили , накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю.ДІ.СІ. Холдинг» (01601, м. Київ, вул. Пилипа Орлика, б. 24/1; ідентифікаційний код 36086936), в межах суми 404 526 (чотириста чотири тисячі п'ятсот двадцять шість) грн. 78 коп.

3. В іншій частині заяву про вжиття заходів до забезпечення позову залишити без задоволення.

4. Ухвала про забезпечення позову має силу виконавчого документу відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження".

5. Стягувачем у виконавчому провадженні за даною ухвалою про забезпечення позову є Товариство з обмеженою відповідальністю «Технопарк ЛЗТА» (79018, м. Львів, вул. Героїв УПА, б. 72; ідентифікаційний код 32326890).

6. Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ю.ДІ.СІ. Холдинг» (01601, м. Київ, вул. Пилипа Орлика, б. 24/1; ідентифікаційний код 36086936).

7. Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили з дати її прийняття 25.07.13.

8. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" дана ухвала може бути пред'явлена до виконання протягом року з моменту її прийняття.

Суддя Т.М. Ващенко