Постанова

від 26.07.2013 по справі 815/5025/13-а

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/5025/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2013 року

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

Судді - Гусева О.Г.,

при секретарі судового засідання - Селімової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Управління ПФУ в м. Іллічівськ Одеської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Іллічівську Одеської області про стягнення основного розміру пенсії та щомісячної цільової допомоги, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулось Управління Пенсійного фонду України в м. Іллічівськ Одеської області з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Іллічівську Одеської області про стягнення основного розміру пенсії та щомісячної цільової допомоги.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач відмовляється добровільно прийняти до заліку суму основного розміру пенсії та щомісячної цільової допомоги ОСОБА_1 за період квітень-червень 2013 року, оскільки останній отримав каліцтво на території держав СНД та переїхав на постійне місце проживання до України.

Представник позивача у судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсягу просив їх задовольнити з підстав викладених у позові.

Представник відповідача у судове засідання з'явилася, з позовом не погодилася у повному обсягу з підстав викладених у запереченні.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, а також врахувавши обставини якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-ХІІ Управління Пенсійного фонду України в м. Іллічівськ Одеської області є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та згідно ст.10 цього ж Закону здійснює повноваження щодо нарахування, встановлення, перерахунку та виплати державних пенсій громадянам, а також на підставі ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІУ здійснює повноваження щодо стягнення в судовому порядку заборгованості платників збору по страховим внескам, пені та штрафним санкціям, витратам на доставку пенсій пільговим категоріям пенсіонерів, а тому на підставі положень п. п. 4 ч. 1 ст.17, п. п. 5 ч. 4 ст. 50 КАС України може звертатись до суду з приводу здійснення владних повноважень в порядку адміністративного судочинства.

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Іллічівськ Одеської області з 01.04.2001 року з дня набрання чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 року № 1105-ХІУ здійснює виплату компенсації втрати працездатності даної категорії осіб.

До 01.04.2001 року даній категорії осіб призначалась пенсія по інвалідності у відповідності до положень ст.10 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-ХП та виплачувалась пенсія за рахунок коштів Пенсійного фонду України з подальшим відшкодуванням сум виплат за рахунок винних підприємств, установ, організацій або фізичних осіб у відповідності до положень ст. 460 Цивільного кодексу України (1963 року).

Таким чином, позивач вважає, що сплачені ними суми коштів на виплату пенсії за період квітень-червень 2013 року на загальну суму - 275 грн. 40 коп. підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку: 1) своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні: а) допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності; б) одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого; в) щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого; г) пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; д) пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; є) допомогу дитині відповідно до статті 9 цього Закону.

Сумісною постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4 затверджено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.05.2003 року за № 376/7697).

Відповідно до пункту 2 цей Порядок визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд соціального страхування від нещасних випадків) Пенсійному фонду України (далі - Пенсійний фонд) витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на

виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.

Згідно з п., п. 3,4 цього Порядку відшкодуванню підлягають пенсії, призначені відповідно до пунктів "а", "в", "г" статті 26, статей 37, 38, та пенсії,

виплачені відповідно до статей 91, 92 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в разі настання страхових випадків, визначених Переліком обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку

на виробництві та професійного захворювання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2001 року; суми, що виплачуються відповідно

до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Відповідно до п. 5 цього Порядку, органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та списку померлих осіб і осіб, знятих з обліку з інших причин, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення (далі - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків) звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та

Севастополі.

Пунктом 6 цього Порядку передбачено, що головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних

випадків на підставі акта щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Таким чином, зазначеним Порядком на централізованому рівні визначено механізм погодження та відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд соціального страхування від нещасних випадків) Пенсійному фонду України (далі - Пенсійний фонд) зазначених витрат.

Згідно з Порядком, Управління Пенсійного фонду в районах і містах області відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування у цих районах і місті встановлений Положенням термін проводять звірку про визначення сум витрат і подають звірку головному обласному управлінню Пенсійного фонду та обласному управлінню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування.

Головне управління обласного Пенсійного фонду та обласне відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у встановлений Положенням термін узгоджують суми, що підлягають відшкодуванню, і подають свою довідку, відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.

Крім того як пояснила у судовому засіданні представник відповідача потерпілий ОСОБА_1 отримав травму 28.01.1983 року у м. Богородск Російської Федерації та не має статусу застрахованої особи, яка має право на відшкодування від нещасного випадку на підставі діючого законодавства України та сплату таких пенсій на даний час здійснює Пенсійний Фонд України згідно Законів України „Про пенсійне забезпечення" та „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Також представник відповідача зауважила, що відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для проведення відшкодування будь-яких виплат в обґрунтування понесених витрат також вони повинні мати відповідні документи (оригінал акту про нещасний випадок на виробництві (форма Н-1), акт про розслідування нещасного випадку (форма Н-5), довідку про групу інвалідності, виписку з акту огляду МСЕК про ступінь витрати професійної працездатності та інші) на кожну особу, як підставу для призначення та проведення витрат, при цьому у відповідача відсутні такі документи на потерпілого ОСОБА_1, а тому представник відповідача вважала, що у них не має підстав для відшкодування витрат понесених позивачем.

На підставі викладеного суд вважає, що сторони, відповідно до Порядку, позбавлені права на проведення розрахунків на своєму рівні.

З правового аналізу Порядку випливає, що вказаним Порядком встановлений механізм включення та відшкодування витрат і розрахований, за відсутністю розбіжностей та спору між сторонами, а отже відсутні правові підстави для спонукання відповідача відшкодувати витрати.

Відповідно до ч.1 ст.19 Конституції України ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Управління пенсійного фонду України в м. Іллічівську Одеської області не обґрунтовані, не відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим не підлягають задоволенню.

Керуючись: Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 року № 1105-ХГУ , ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11,69, 86, 159 - 163, 167, 186 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Управління ПФУ в м. Іллічівськ Одеської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Іллічівську Одеської області Управління ПФУ в м. Іллічівськ Одеської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Іллічівську Одеської області про стягнення основного розміру пенсії та щомісячної цільової допомоги - відмовити у повному обсягу.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення.

26 липня 2013 року.

Суддя Гусев О.Г.