Ухвала

від 17.10.2013 по справі 815/5025/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2013 р.Справа № 815/5025/13-а

Категорія: 10.1 Головуючий в 1 інстанції: Гусев О. Г.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого -судді Романішина В.Л.,

суддів Димерлія О.О., Єщенка О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м.Одесі апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Іллічівськ Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 липня 2013 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Іллічівськ Одеської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Іллічівську Одеської області про стягнення основного розміру пенсії та щомісячної цільової допомоги,

ВСТАНОВИВ:

В липні 2013 року УПФУ в м. Іллічівськ Одеської області звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Іллічівську Одеської області про стягнення витрат, пов'язаних з виплатою та доставкою основного розміру пенсії та щомісячної цільової допомоги ОСОБА_1 за період з квітня по травень 2013 року в сумі 275,40 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що в квітні-травні 2013р. УПФУ включало в акти щомісячної звірки витрат по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання по пенсіонеру ОСОБА_1 на загальну суму 275,40 грн., однак порушуючи норми чинного законодавства відповідач не прийняв до заліку вказану суму, що і стало підставою для звернення до суду.

Відповідач проти позову заперечив, зазначивши, що потерпілі, які отримали каліцтво за межами України і переїхали в Україну на постійне місце проживання, не є застрахованими в Україні і за них не сплачувались Фонду страхові внески, а тому здійснення їм страхових виплат за рахунок страхових коштів Фонду є нецільовим використанням; за відсутності у Фонді особових справ потерпілих осіб, останній не має правових підстав для прийняття до заліку витрат ПФУ, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, які трапились з потерпілими на території СНД. Відповідач зазначив, що діючим законодавством не передбачено права ПФУ передавати Фонду соцстрахування документи для проведення соціальних виплат у формі виплати пенсій по інвалідності; жодної домовленості між Фондами позивача та відповідача про відшкодування таких витрат не було. Позовні вимоги вважає безпідставними, в задоволенні позову просив відмовити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25.07.2013р. позов УПФУ в м. Іллічівськ Одеської області залишено без задоволення.

У поданій апеляційній скарзі УПФУ в м. Іллічівськ Одеської області, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким його позов задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1, який отримав каліцтво 28.01.1983р. на території РРФСР, про що свідчить акт про нещасний випадок на виробництві від №2 від 28.01.1983р., призначено пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва, яке сталось за часів СРСР. Громадянину ОСОБА_1 була призначена пенсія на підставі пункту «а» ч.1 ст.23 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та виплачувалася УПФУ в м. Іллічівськ Одеської області.

З набранням чинності Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» обов`язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров`я або в разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема, виплати йому або особам, які перебувають на його утриманні пенсій по інвалідності в зв`язку із втратою годувальника покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Відповідно до ч.2 п.5 ст.24 вказаного Закону якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований має право звернутись до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Постановою Правління Пенсійного фонду та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків від 04.03.2003р. №5-4/4 затверджений Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Позивач, відповідно до вимог п.5 Порядку №5-4/4, за вказаний період включив в акти щомісячної звірки витрати по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, каліцтво яким заподіяно на підприємствах, розташованих на території СНД. Позивач у позові посилається на Порядок №5-4/4 та вказує що, не включення витрат відповідачем до акту щомісячної звірки унеможливлює їх відшкодування ПФУ.

Статтею 7 Закону України «Про страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» було визначено, що Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено, згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмуванням на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

Порядок №5-4/4 визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», в тому числі потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків. Відповідно вказаного Порядку позивач і відповідач зобов'язані до 10 числа щомісячно проводити звірки витрат виплачених пенсій на підставі списку осіб, яким виплачено пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, складати акт щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності. До 15 числа місяця наступного за звітним акт подається відповідним головним управлінням Пенсійного фонду України в АРК, областях, містах Києві та Севастополі і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в АРК, областях, містах Києва та Севастополя, які узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування відповідних витрат.

Пунктом 6 Порядку №5-4/4 передбачено, що головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду на підставі поданих актів узагальнюють та узгоджують Довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Відповідно до вимог п.7 Порядку №5-4/4 довідка є підставою для перерахування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відповідних коштів Пенсійному фонду України до 25 числа наступного за звітним.

Пунктом 4 Порядку №5-4/4 передбачено, що відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалась пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсії.

Пункт 4 Порядку №5-4/4 визначає виключний перелік сум, які приймаються до заліку для відшкодування видатків Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Згідно положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» страхові виплати мають бути пов'язані із страховими випадками, що спричинені ушкодженням здоров'я внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання застрахованої особи.

Регулювання відносин між Фондом соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання і потерпілими на виробництві, які отримали ушкодження здоров'я на підприємствах інших Незалежних держав (колишніх республік СРСР) здійснюється на підставі Угоди про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, заподіяної працівнику каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, які пов'язані з виконанням них трудових обов'язків, підписаної 9 вересня 1994 року державами колишнього СРСР, в тому числі і Україною.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Іллічівськ Одеської області не може прийняти до відшкодування заявлені витрати, оскільки пенсіонер ОСОБА_1 отримав травму на підприємстві, розташованому на території іншої Незалежної держави, а тому він не є застрахованою особою Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України. Відповідно до вказаної Угоди, остання не регулює питання проведення взаєморозрахунків між страховими фондами в рамках однієї держави-учасниці, а лише питання пенсійного забезпечення громадян держав-учасниць СНД.

Суд апеляційної інстанції також вважає, що відмова Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань відшкодовувати витрати Пенсійному фонду України за виплачену ним пенсію по інвалідності є обґрунтованою, оскільки позивачем не дотримано порядку відшкодування сум, а у відповідача відсутні правові підстави приймати до відшкодування витрати УПФУ в м. Іллічівськ Одеської області. Питання щодо відшкодування останніх повинно вирішуватись на централізованому рівні між Пенсійним Фондом України та Фондом соціального страхуванням від нещасних випадків України, тому Фонд соціального страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань не уповноважений щодо перерахування спірних коштів Пенсійному Фонду.

Враховуючи вищенаведені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову УПФУ в м. Іллічівськ Одеської області.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

В силу ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 185, 195, 197, 199 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Іллічівськ Одеської області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 липня 2013 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Димерлій О.О.

Єщенко О.В.