Ухвала

від 17.07.2013 по справі 801/2897/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/2897/13-а

17.07.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Цикуренка А.С. ,

Омельченка В. А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кузнякова С.Ю. ) від 17.04.13 у справі № 801/2897/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрєвро-Девелопмент" (вул. Узлова, 12,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95047)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.04.13 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрєвро-Девелопмент" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволені.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим від 11.03.2013р. № 0000432203.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим від 11.03.2013р. № 0000442203.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрєвро-Девелопмент" (95047, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Узлова, б. 12, ЄДРПОУ 35942077) судовий збір в розмірі 2294,00 грн. з Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим.Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.04.13. та прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Судова колегія, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнає за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрєвро-Девелопмент" є юридичною особою та перебуває на податковому обліку у відповідача як платник податків.

З 05.02.2013р. тривалістю 5 робочих днів відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрєвро-Девелопмент" (код ЄДРПОУ 35942077) з питань достовірності формування податкового кредиту за листопад 2009р., червень 2010р. та валових витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування за 4 квартал 2009р., 2 квартал 2010р. при здійсненні взаємовідносин з ТОВ "Донстройтранс" (ЄДРПОУ - 36306165).

За результатами перевірки складений акт перевірки № 813/22.3/35942077 від 18.02.2013р. (т. 1 а.с. 11-18), яким встановлені порушення:

- п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п.п.7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.2, п.п. 7.4.5 п.7.4, п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 68/97-ВР від 03.04.1997р. (зі змінами та доповненнями) та встановлено завищення податкового кредиту з ПДВ за червень 2010р. у сумі 197000 грн.;

- п. 5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997р. № 283/97-ВР (із змінами і доповненнями), донараховано податку на прибуток за 2 кв. 2010р. (у т.ч. за червень 2010р.) у сумі 246250 грн.

В обґрунтування висновків акту перевірки № 813/22.3/35942077 від 18.02.2013р. відповідач посилається на акт ДПІ у Київському районі м. Донецька Донецької області ДПС про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Донстройтранс" (ЄДРПОУ 36306165) з питань дотримання податкового законодавства, правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість з 17.12.08 по 31.07.12 та податку на прибуток з 01.01.09 по 30.06.12, згідно із висновками якого господарські операції ТОВ "Донстройтранс" за період з 01.01.09 по 31.07.12 щодо придбання товарів (робіт, послуг) у контрагентів-постачальників та продажу товарів (робіт, послуг) на адресу контрагентів-покупців не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій, відсутністю ділової мети та необхідного обсягу цивільної дієздатності.

Висновки акту перевірки були покладені в основу податкових повідомлень-рішень від 11.03.2013р., а саме:

- № 0000432203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за податком на прибуток за основним платежем в сумі 197000 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 49250 грн. ( т.1 а.с. 9),

- № 0000442203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за податком на додану вартість за основним платежем в сумі 246250 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 61562 грн. (т. 1 а.с. 10).

Судом встановлено, що у перевіреному періоді позивачем були здійснені господарські операції з контрагентом - ТОВ "Донстройтранс".

На підтвердження виконання договорів, укладених з контрагентом, позивачем долучені до матеріалів справи наступні документи:

- податкові накладні № 440625 від 04.06.2010р. на суму з ПДВ 12040,00 грн., у т.ч. ПДВ 2006,67 грн. (т. 2 а.с. 68); № 290630 від 29.06.2010р. на суму з ПДВ 55368,00 грн., у т.ч. ПДВ 9228,00 грн. (т. 2 а.с. 70); № 290631 від 29.06.2010р. на суму з ПДВ 17900,00грн., у т.ч. ПДВ 2983,33 грн. (т. 2 а.с. 69), № 300656 від 30.06.2010р. на суму з ПДВ 100460,00 грн., у т.ч. ПДВ 16743,33 грн. (т. 2 а.с. 86);№ 300657 від 30.06.2010р. на суму з ПДВ 6000,00 грн., у т.ч. ПДВ 1000,00 грн. (т. 2 а.с. 85); № 300658 від 30.06.2010р. на суму з ПДВ 99438,00 грн., у т.ч. ПДВ 16573,00 грн. (т. 2 а.с. 84); № 300659 від 30.06.2010р. на суму з ПДВ 12000,00 грн., у т.ч. ПДВ 2000,00 грн. (т. 2 а.с. 83); № 300660 від 30.06.2010р. на суму з ПДВ 400063,00 грн., у т.ч. ПДВ 66677,17 грн. (т. 2 а.с. 82); № 300661 від 30.06.2010р. на суму з ПДВ 80000,00 грн., у т.ч. ПДВ 13333,33 грн. (т. 2 а.с. 81); № 300662 від 30.06.2010р. на суму з ПДВ 8240,00 грн., у т.ч. ПДВ 1373,33 грн. (т. 2 а.с. 80); № 300663 від 30.06.2010р. на суму з ПДВ 21000,00 грн., у т.ч. ПДВ 3500,00 грн. (т. 2 а.с. 79); № 300664 від 30.06.2010р. на суму з ПДВ 34000,00 грн., у т.ч. ПДВ 5666,67 грн. (т. 2 а.с. 78); № 300665 від 30.06.2010р. на суму з ПДВ 4000,00 грн., у т.ч. ПДВ 666,67 грн. (т. 2 а.с. 77); № 300667 від 30.06.2010р. на суму з ПДВ 79485,00 грн., у т.ч. ПДВ 13247,50 грн. (т. 2 а.с. 75); № 300668 від 30.06.2010р. на суму з ПДВ 110006,00 грн., у т.ч. ПДВ 18334,33 грн. (т. 2 а.с. 74); № 300669 від 30.06.2010р. на суму з ПДВ 16000,00 грн., у т.ч. ПДВ 2666,67 грн. (т. 2 а.с. 73); № 300670 від 30.06.2010р. на суму з ПДВ 55000,00 грн., у т.ч. ПДВ 9166,67 грн. (т. 2 а.с. 72); № 300676 від 30.06.2010р. на суму з ПДВ 65000,00 грн., у т.ч. ПДВ 10833,33 грн. (т. 2 а.с. 87); № 300671 від 30.06.2010р. на суму з ПДВ 5000,00 грн., у т.ч. ПДВ 833,33 грн. (т. 2 а.с. 71).

- акти приймання виконаних робіт, підсумкові відомості (т.1 а.с. 69-89, 174-182, 190-197, 198-211, 212-218, 242-245 т. 2 а.с. 89-99, 139-142, 143-146, 148-153, т. 2 а.с. 154, 155-157, 158-161, 163-165, 166-167,174, 175-178, 183-189, 217, 218-220, 221);

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (Закон № 996) встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88 у відповідності з ч. 2 ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні документи - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Ретельно дослідивши документи первинного та бухгалтерського обліку, судова колегія приходить до висновку, що податковими накладними, актами приймання виконаних робіт, підсумковими відомостями підтверджується отримання робіт (товару) у перевіреному періоді, а також його використання платником податків у своїй господарській діяльності.

Отже, з залучених до матеріалів справи належним чином завірених копій податкових накладних встановлено, що вони виписані зареєстрованими платниками ПДВ, оформлені належним чином, мають всі обов'язкові реквізити та відповідають усім вимогам до первинного документу податкового обліку.

Згідно з п. 3 ст. 9 Закону № 996, інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Колегія суддів звертає увагу, що спірні правовідносини між позивачем та відповідачем щодо заниження ТОВ "Укрєвро-Девелопмент" податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ "Донстройтранс" за червень 2010р. виникли у період до набрання чинності Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями), тому судова колегія перевіряє їх відповідність Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР, в редакції Закону України від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР із змінами і доповненнями, який втратив чинність з 01.01.2011 року, однак, підлягає застосуванню до зазначених спірних правовідносин.

Так, відповідно до п. 3.1 ст.3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з п.4.1. ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до п.5.1.ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94- ВР в редакції Закону України від 22.05.1997 № 283/97-ВР(зі змінами та доповненнями), валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Пунктом 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії.

Необхідною умовою ведення господарської діяльності є здійснення господарських операцій (як прибуткових, так і збиткових), тобто дій або подій, які викликають зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Як зазначено в пункті 5.3.9 п.5.3. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94- ВР в редакції Закону України від 22.05.1997 № 283/97-ВР(зі змінами та доповненнями), не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Тобто, до складу витрат відносяться витрати, що підтверджені первинними документами, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З огляду на зазначене, валові витрати ТОВ "Укрєвро-Девелопмент" по взаємовідносинам з ТОВ "Донстройтранс" за червень 2010 р. підтверджуються первинними бухгалтерськими документами позивача, вказані витрати є валовими витратами у розумінні ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94- ВР в редакції Закону України від 22.05.1997 № 283/97-ВР(зі змінами та доповненнями), у зв'язку з чим, висновок податкового органу про заниження позивачем податку на прибуток підприємств по взаємовідносинам з вказаним контрагентом за 2 квартал 2010р. (у т.ч. за червень 2010р.) у сумі 246250 грн. є необґрунтованим. Отже, збільшення податковим органом грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств у розмірі 307812,00 грн., в тому числі за основним платежем - 246250,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 61562,00 грн. є протиправним.

Оскільки спірні правовідносини між позивачем та відповідачем щодо заниження ТОВ "Укрєвро-Девелопмент" податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ "Донстройтранс" за червень 2010р. виникли у період до набрання чинності Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями), судова колегія перевіряє їх відповідність Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. № 168/ВР із змінами і доповненнями, який втратив чинність з 01.01.2011 року, однак, підлягає застосуванню до зазначених спірних правовідносин.

Законом України "Про податок на додану вартість" визначені платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій. З положень даного закону вбачається наступне.

Відповідно до положень п. 1.7. ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Податковий кредит звітного періоду, відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Даною нормою також встановлено, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість").

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту, відповідно до положень п.п. 7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Аналіз наведених норм та обставин, дає судовій колегії право на висновок, що позивачем правомірно здійснювалося формування податкового кредиту на підставі отриманих податкових накладних, які відповідно до п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", засвідчують факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Судом встановлено, що на час здійснення ТОВ "Укрєвро-Девелопмент" господарських операцій з ТОВ "Донстройтранс", останній був зареєстрований платником ПДВ.

Отже, позивачем під час формування податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ "Донстройтранс" за червень 2010р. були дотримані положення закону України "Про податок на додану вартість".

Законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Зазначена позиція узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, яку суди повинні застосовувати як джерело права, відповідно до положень статті 17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Подібної думки дотримується Вищий адміністративний суд України в Ухвалах від 24.01.2012 року №К/9991/2491/11, від 10.04.2012 року №К-19705/10, від 25.04.2012 року №К/9991/75974/11, від 12.07.2012 року №К-14542/08, від 22.08.2012 року №К/9991/43010/12, від 06.09.2012 року №К/9991/90896/11.

З урахуванням викладеного, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції, що суми податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ "Донстройтранс" відображені позивачем у податковій декларації з ПДВ та розшифровці податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за перевірений період - червень 2010р. на суму 197000,00 грн. правомірно та обґрунтовано, в зв'язку з чим, висновок податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам з вказаним контрагентом за червень 2010р. у сумі 197000,00 грн. є необґрунтованим. Відтак, збільшення податковим органом грошових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 246250,00 грн., в тому числі за основним платежем - 197000,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 49250,00 грн. є протиправним.

Колегія суддів зазначає, що комп'ютерні автоматизовані інформаційні системи ДПІ, на які посилається відповідач в обґрунтування своїх висновків, не відносяться до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, що перевіряється, які достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Посилання відповідача в своїх висновках на те, що господарські операції ТОВ "Донстройтранс" за період з 01.01.2009р. по 31.07.2012р. щодо продажу на адресу контрагентів-покупців не спричиняють реального настання правових наслідків, та відповідно до ч. 1 ч. 2, ст. 215, ч. 1 ч. 5 ст. 203 ЦК України є нікчемними судова колегія вважає необґрунтованими з огляду на таке.

Відповідно до статті 228 ЦК України, правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок (частина 1), а отже, є нікчемним (частина 2). Як встановлено в ч. 2 ст. 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 зазначеного Кодексу, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Судова колегія вважає, що суперечність правочину моральним засадам суспільства або спрямованість його на незаконне заволодіння майном держави, за даних обставин, може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту і валових витрат.

Відповідачем не надано жодних доказів наявності такого наміру у позивача, не підтверджено належними та допустимими доказами факт нікчемності угоди та правомірність і обґрунтованість своїх дій щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів зазначає, що несплата податку продавцем в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем. Відповідальною за сплату податку до бюджету є особа, що формує дані податкового обліку цього податку, а не контрагент такої особи.

Зазначений висновок узгоджується із позицію, викладеною у постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 року у справах №21-42а10 та 21-47а10, за позовами Закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області, які є обов'язковими для всіх судів України, в силу положень частини першої статті 244-2 КАС України.

Якщо один з контрагентів не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Колегія суддів звертає увагу, що надаючи таку оцінку господарським правовідносинам, податковий орган виходить тим самим за межі своєї компетенції щодо недійсності (нікчемності) таких правочинів. Якщо податковий орган вважає, що в даному випадку мали місце недійсність, (що за своєю суттю має ознаки фіктивного правочину) або нікчемність правочину, між суб'єктами господарювання, метою яких було заволодіння коштами держави шляхом ухилення від сплати податків (безпідставне формування та заниження сплати відповідного податку) до бюджету, тобто фактично мало місце суспільно-небезпечне діяння, то податковий орган має право на вирішення такого питання в межах кримінального, кримінально-процесуального законодавства.

Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

В акті перевірки є посилання на кримінальну справу № 69-150, порушену за фактом вчинення групою осіб злочинів у сфері господарської діяльності стосовно ТОВ "Донстройтранс" (ЄДРПОУ 36306165), та наведені дані допиту посадових осіб вказаного товариства.

Посилання податкового органу на матеріали кримінальної справи не є належними та допустимими доказами в адміністративному судочинстві у розумінні приписів Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що на час проведення перевірки у відповідача не було законних підстав для висновку про неправомірне завищення позивачем податкового кредиту та валових витрат.

З огляду на зазначене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що висновки податкового органу, викладені в Акті перевірки № 813/22.3/35942077 від 18.02.2013р. про порушення платником податків вимог Податкового законодавства України, не відповідають дійсним обставинам справи, внаслідок чого існують підстави для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 11.03.2013р. № 0000432203, від 11.03.2013р. № 0000442203.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.04.13 у справі № 801/2897/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис А.С. Цикуренко

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва