Рішення

від 25.07.2013 по справі 904/5345/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.07.13 Справа № 904/5345/13 За позовом державного підприємства "Криворізька теплоцентраль", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до державного вищого навчального закладу "Криворізький національний університет", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, в особі Гірничо-електромеханічного технікуму Державного вищого навчального закладу "Криворізький національний університет", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 926 517,72 грн.

Суддя Соловйова А.Є.

Секретар судового засідання Прядка Н.В.

Представники:

від позивача: Бібленко І.В., довіреність 949/01 від 27.02.2013,

від відповідача: Поліщук О.С., довіреність б/н від 15.12.2012, Друзь В.Д., директор Гірничо-електромеханічного технікуму, довіреність №224 від 12.03.2102

присутня: Коріневська О.В.

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство «Криворізька теплоцентраль» (надалі - Позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до державного вищого навчального закладу «Криворізький національний університет» в особі Гірничо-електромеханічного технікуму Державного вищого навчального закладу «Криворізький національний університет» (надалі - Відповідач) про стягнення 926 517,72 грн. за договором про закупівлю послуг за державні кошти №255 від 27.02.2012.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2013 порушено провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на невиконання Відповідачем вимог діючого законодавства та умов згаданого договору, а саме - порушення строків оплати за спожиту теплову енергію за період грудень 2012 року - січень 2013 року. У підтвердження своїх позовних вимог Позивач надав суду договір про закупівлю послуг за державні кошти №255 від 27.02.2012 з додатками, акти здачі-прийняття послуг №0089 від 29.12.2012, №0089 від 31.01.2013.

Позивач керуючись п.п.4.1., 8.2.7. названого договору, нормами Господарського та Цивільного кодексів України просить стягнути з Відповідача заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 825 899,94 грн., три проценти річних у сумі 7 119,66 грн., пеню в сумі 25 685,13 грн., штраф в сумі 57 812,99 грн.

Відповідач позовні вимоги визнав частково - в частині 666 788,04 грн. основного боргу, 25 685,13 грн. пені та 57 812,99 грн. штрафу. В обґрунтування своїх заперечень Відповідач посилався на часткову оплату заборгованості в сумі 159 111,90 грн. та відсутність в договорі умови щодо нарахування 3% річних.

В судовому засіданні 25.07.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників Позивача, Відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

27.02.2012 державне підприємство «Криворізька теплоцентраль» (Позивач, Постачальник) та Гірничо-електромеханічний технікум Державного вищого навчального закладу «Криворізький національний університет» (Відповідач, Споживач) уклали договір про закупівлю послуг за державні кошти №255 (надалі - Договір), відповідно до п.п.1.1., 1.2. якого Постачальник зобов'язався надавати Споживачу послуги з постачання водяної пари і гарячої води (включно з холодоагентами) (теплова енергія), а Споживач - прийняти і оплатити такі послуги по встановленим тарифам в строки, передбачені цим Договором.

Відповідно до п.3.1. Договору, на моменту його укладання ціна склала 844,82 грн. з 1 Гкал з ПДВ.

Згідно з п.4.1. Договору, оплата за теплову енергію здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами відповідно до встановлених тарифів шляхом 30% попередньої оплати вартості планових обсягів споживання теплової енергії за 5 днів до початку здійснення споживання. Решта 70% вартості планових обсягів споживання теплової енергії сплачується Споживачем протягом місяця споживання теплової енергії. Остаточний розрахунок за фактично спожиту теплову енергію здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем споживання теплової енергії.

Виходячи з наданих Позивачем Договору, актів здачі-прийняття послуг №0089 від 29.12.2012, №0089 від 31.01.2013, Відповідач спожив в грудні 2012 року - січні 2013 року 966,60 Гкал теплової енергії, загальною вартістю 825 899,94 грн. з ПДВ.

Таким чином, відповідно до п.4.1. Договору, оплата за теплову енергію, спожиту в грудні 2012 року мала бути здійснена Відповідачем в строк до 14.01.2013, за теплову енергію, спожиту в січні 2013 року - в строк до 14.02.2013.

Оскільки Відповідач в зазначені строки оплату за теплову енергію не здійснив, заборгованість на момент звернення Позивача з позовною заявою до суду склала 825 899,94 грн.

В силу ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов укладеного договору. Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.

Відповідач в судовому засіданні зазначив, що ним здійснена часткова оплата заборгованості в сумі 159 111,90 грн., на підтвердження чого суду було надане платіжне доручення №211 від 18.07.2013.

Відповідно до п.4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюванного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне собою відмову в позові, а не припинення провадження справі.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу (825 899,94 грн.) підлягають частковому задоволенню - в сумі 666 788,04 грн.; провадження у справі в частині стягнення 159 111,90 грн. підлягає припиненню, оскільки оплата заборгованості в сумі 159 111,90 грн. була здійснена Відповідачем 23.07.2013, тобто після порушення провадження у даній справі (ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2013).

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

В зв'язку з порушенням Відповідачем строків оплати за спожиту теплову енергію, Позивач нарахував 3% річних в сумі 7 119,66 грн. за загальний період прострочення з 15.01.2013 по 17.05.2013.

Враховуючи, що Позивачем доведено шляхом надання належних доказів, та не заперечується Відповідачем, що останнім допущено порушення строків розрахунків за відпущену теплову енергію, перевіривши здійснений Позивачем розрахунок 3% річних, позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню, а саме: підлягають стягненню 3% річних в сумі 7 119,66 грн.

Згідно з п. 8.2.7. Договору, за порушення строків сплати за отриману теплову енергію стягується пеня у розмірі 0,1% вартості послуг, за які допущено прострочення за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної суми.

Позивач нарахував 35 685,13 грн. пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за загальний період прострочення з 15.01.2013 по 17.05.2013, та 57 812,99 грн. штрафу (7% від суми заборгованості).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п.6 ст.231 Господарського кодексу України).

Положеннями ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Здійснений Позивачем розрахунок пені, штрафу відповідає обставинам справи та приписам діючого законодавства, тому вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені в сумі 35 685,13 грн. та штрафу в сумі 57 812,99 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за розгляд позовної заяви підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача.

Положеннями ч.4 п.2.22 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», встановлено, що у разі подання заяви про забезпечення позову без доказів сплати суми судового збору, суд повинен розглянути зазначену заяву за відсутності таких доказів, а розподіл відповідних сум судового збору здійснити між сторонами згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України залежно від результатів розгляду відповідної заяви; про такий розподіл може бути зазначено і в рішенні господарського суду, прийнятому за результатами розгляду справи.

В позовній заяві містилась заява про вжиття заходів забезпечення позову, проте доказів сплати судового збору за розгляд зазначеної заяви Позивачем надано не було. За результатами розгляду заяви про вжиття заходів забезпечення позову судом прийнято ухвалу від 11.07.2013 про відмову в задоволенні заяви Позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

Враховуючи викладене, судовий збір за розгляд заяви про вжиття заходів забезпечення позову в сумі 1 720,50 грн. підлягає стягненню з Позивача в дохід державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 43, 44, 49, п.1-1 ч.1 ст.80, ст.ст.82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Провадження у справі в частині стягнення 159 111,90 грн. (сто п'ятдесят дев'ять тисяч сто одинадцять гривень 90 копійок) припинити.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з державного вищого навчального закладу «Криворізький національний університет» (50027, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. ХХІІ партз'їзду, будинок 11, код ЄДРПОУ 37664469) в особі Гірничо-електромеханічного технікуму Державного вищого навчального закладу «Криворізький національний університет» (50096, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Ватутіна, будинок 37г, код ЄДРПОУ 37861959) на користь державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» (50014, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, будинок 1, код ЄДРПОУ 00130850) 666 788,04 грн. (шістсот шістдесят шість тисяч сімсот вісімдесят вісім гривень 04 копійки) заборгованості, 35 685,13 грн. (тридцять п'ять тисяч шістсот вісімдесят п'ять гривень 13 копійок) пені, 57 812,99 грн. (п'ятдесят сім тисяч вісімсот дванадцять гривень 99 копійок) штрафу, 7 119,66 грн. (сім тисяч сто дев'ятнадцять гривень 66 копійок) 3% річних; 18 530,35 грн. (вісімнадцять тисяч п'ятсот тридцять гривень 35 копійок) судового збору.

Стягнути з державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» (50014, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, будинок 1, код ЄДРПОУ 00130850) в дохід державного бюджету України (одержувач - Управління Державної Казначейської Служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, ЄДРПОУ 37989269, банк одержувача - відділення банку ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, р/р 31214206783005, КБКД 22030001, призначення платежу: судовий збір, код ЄДРПОУ суду 03499891) 1 720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 копійок) судового збору за розгляд заяви про забезпечення позову.

Видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 26.07.2013.

Суддя А.Є. Соловйова