Постанова

від 17.07.2013 по справі 805/8880/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2013 р. Справа №805/8880/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

Головуючий суддя: Буряк І.В.

при секретарі: Дзюбі А.М.

за участю представників сторін:

позивача: Мироненка В.М. (дов.)

відповідача: Варфоломєєвої В.А. (дов.)

Панченка Н.О. (дов.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позовну заяву Приватного підприємства «Дукат-Сервіс-2005»

до Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного

управління Міндоходів у Донецькій області

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-

рішень

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Дукат-Сервіс-2005» (надалі - позивач, ПП «Дукат-Сервіс-2005) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.05.2013:

- №000006/220/4648, відповідно до якого Приватному підприємству «Дукат-Сервіс-2005» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 20 156,00 грн., у тому числі за основним платежем 16 125,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 4 031,00 грн.;

- №000006/220/4649, відповідно до якого Приватному підприємству «Дукат-Сервіс-2005» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 17 076,00 грн., у тому числі за основним платежем 11 384,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 5 692,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на безпідставність та необґрунтованість висновків акту перевірки від 22.04.2013 №493/220/33877127, на підставі якого прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, які винесені без урахування фактичних обставин справи та в порушення приписів податкового законодавства.

Ухвалою суду від 10.07.2013 замінено неналежного відповідача - Мар'їнську об'єднану державну податкову інспекцію Донецької області Державної податкової служби в порядку правонаступництва на належного відповідача - Мар'їнську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Донецькій області (надалі - відповідач, Мар'їнська ОДПІ).

В судовому засіданні від 17.07.2013 представник позивача позов підтримав та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Мар'їнська ОДПІ надала до суду письмові заперечення (вих.№649/10/10-013 від 01.07.2013) на позов, згідно яких проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, обґрунтовує свою позицію висновками акту перевірки.

В судовому засіданні від 17.07.2013 представники відповідача проти позовної заяви заперечували та просили суд відмовити в її задоволенні в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.

Приватне підприємство «Дукат-Сервіс-2005» зареєстровано Мар'їнською районною державною адміністрацією Донецької області в якості юридичної особи (ЄДРПОУ 85600, Донецька область, м.Мар'їнка, вул.Чапаєва, буд.1), про що видане відповідне свідоцтво серія А00 №612865.

Відповідно до свідоцтва №07043478 від 06.05.2006 позивача зареєстровано в якості платника податку на додану вартість.

Мар'їнською ОДПІ була проведена виїзна позапланова перевірка ПП «Дукат-Сервіс-2005» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2012, по закінченню якої складено акт від 22.04.2013 №493/220/33877127.

Згідно висновків вказаного акту перевіркою було встановлено порушення:

- п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, всього у сумі 16 125 грн., у тому числі за 2 квартал 2010 року в сумі 5 687 грн., за 3 квартал 2010 року в сумі 10 438 грн.;

- пп.7.4.1, пп.7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану варітьсь у сумі 11 384 грн., у тому числі по періодах: квітень 2010 року - 1 517 грн., червень 2010 року - 1 517 грн., липень 2010 року - 8 350 грн.

На підставі акту перевірки від 22.04.2013 були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 15.05.2013:

- №000006/220/4648, відповідно до якого Приватному підприємству «Дукат-Сервіс-2005» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 20 156,00 грн., у тому числі за основним платежем 16 125,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 4 031,00 грн.;

- №000006/220/4649, відповідно до якого Приватному підприємству «Дукат-Сервіс-2005» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 17 076,00 грн., у тому числі за основним платежем 11 384,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 5 692,00 грн.

Із акту перевірки від 22.04.2013 судом було встановлено.

Між ТОВ «Дукат-Сервіс-2005» та Мар'їнською міською радою було укладено договори підряду №3 від 08.04.2010 та №5 від 07.05.201. Предметом вказаних договорів є роботи по покосу трави в місті Мар'їнка.

Також, між позивачем та Мар'їнською міською радою було укладено договір підряду №7 від 12 липня 2010 року на виконання робіт з капітального ремонту м'якої кровлі будинку №9 по вул.Заводська, м.Мар'їнка

На виконання умов вказаних договорів у перевіряємому періоді ТОВ «Дукат-Сервіс-2005» проведені господарські операції з надання послуг по прибиранню сміття, робіт по покосу трави, озеленення міста Мар'їнки, виконання робіт з капітального ремонту м'якої кровлі будинку №9 по вул.Заводська м.Мар'їнки.

Для виконання вказаних робіт позивач уклав договори з ТОВ «Донстройтранс», а саме договори підряду: №1 від 08.04.2010, №6 від 05.05.2010, №3 від 02.06.2010, №4 від 02.07.2010, №5 від 12.07.2010.

На підтвердження виконання вказаних договорів позивачем були надані наступні документи:

- платіжні доручення від 27.04.2010 №62 на суму 9 100,00 грн., від 25.05.2010 №81 на суму 9 100,00 грн., від 24.06.2010 №94 на суму 9 100,00 грн., від 29.07.2010 №120 на суму 9 100,00 грн., від 29.07.2010 №121 на суму 41 000,00 грн.

- акти прийняття виконаних робіт: за квітень 2010 року від 26.04.2010, за травень 2010 року від 25.05.2010, за червень 2010 року від 24.06.2010, за липень 2010 року від 19.07.2010, за липень 2010 року від 19.07.2010.

- податкові накладні: №260402 від 26.04.2010 на суму 9 100,00 грн., у тому числі ПДВ 1 516,67 грн.; №250505 від 25.05.2010 на суму 9 100,00 грн., в тому числі ПДВ 1 516,67 грн.; №080611 від 08.06.2010 на суму 9 100,00 грн., у тому числі ПДВ 1 516,67 грн.; №190712 від 19.07.2010 на суму 9 100,00 грн., у тому числі ПДВ 1 516,67 грн.; №190711 від 19.07.2010 на суму 41 000,00 грн., у тому числі ПДВ 6 833,33 грн.

За період з 01.01.2010 по 31.12.2012 ПП «Дукат-Сервіс-2005» задекларовано валові витрати у сумі 274 826 грн. та витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у сумі 0 грн. (за період з травня 2011 року по січень 2013 року підприємство не здійснювало діяльності).

Перевіркою повноти визначення валових витрат та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за період з 01.01.2010 по 31.12.2012 встановлено завищення валових витрат всього у сумі 64 499 грн., у тому числі за 2 квартал 2010 року - 22 749 грн., з квартал 2010 року - 41 750 грн.

На порушення п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підприємством включено до складу валових витрат суми згідно первинних документів, оформлених без фактичного здійснення господарських операцій , що призвело до завищення скоригованих валових витрат всього у сумі 64 499 грн., у тому числі за 2 квартал 2010 року - 22 749 грн., за 3 квартал 2010 року - 41 750 грн.

За період з 01.01.2010 по 31.03.2011 ПП «Дукат-Сервіс-2005» задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 13 307 грн.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.01.2010 по 31.03.2011 встановлено його завищення всього у сумі 11 384,, у тому числі за квітень 2010 у сумі 1 517 грн., червень 2010 року - 1 517 грн., липень 2010 року - 8 350 грн.

Податковим органом було зроблено висновок, що у зв'язку з тим, що за результатами перевірки встановлено відсутність операцій придбання товарів (робіт, послуг), підтверджуючих документів від контрагента ТОВ «Донстройтранс» у ПП «Дукат-Сервіс-2005» відсутнє право на формування податкового кредиту.

В акті перевірки зазначено, що при перевірці використано матеріали акту перевірки від 27.08.2012 №1808/15-4/36306165.

Відповідно до акту ДПІ у Київському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби від 21.08.2012р. №304 «Про неможливість проведення перевірки ТОВ «Донстройтранс» встановлено, що підприємство за податковою адресою: 83050, м.Донецьк, вул.Артема,112 - не знаходиться.

Згідно акту від 27.08.2012р. №1808/15-4/36306165 складеного ДПІ у Київському районі м.Донецька Донецької області ДПС, що надійшов до ДПІ у Калінінському районі м.Донецька «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Донстройтранс» з питань дотримання податкового законодавства, правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 17.12.2008р. по 31.07.2012р. та податку на прибуток за період 01.01.2009р. по 30.06.2012р. встановлено, що за даними декларації з податку на прибуток за 2009 рік (наданої від 05.05.2010р. за №199297) дохід від продажу товарів (послуг) складав 56 764,8 тис.грн. Додатки К1 до декларацій з податку на прибуток підприємств не подавались. В рядку 7 «Сума амортизаційних відрахувань» підприємством зазначено прочерк, що свідчить про відсутність у підприємства основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, що використовуються у фінансово-господарській діяльності. Декларації з податку на прибуток за 2010-2012 роки не надавались.

За даними податкового розрахунку з комунального податку середня кількість працюючих за період з 01.07.2009р. по 30.09.2010р. складала 1 особу (директор ТОВ «Донстройтранс» - ОСОБА_4), що свідчить про відсутність трудових ресурсів. За період з 21.10.2010р. по 31.07.2012р. звітність не надавалась.

Відповідно до бази даних «Best Zvit» встановлено, що уся податкова звітність за перевіряємий період, яка надана ТОВ «Донстройтранс» до ДПІ у Київському районі м.Донецька Донецької області ДПС, підписані директором ТОВ «Донстройтранс», тобто ОСОБА_4.

Як вбачається із висновків акту перевірки від 27.08.2012р. №1808/15-4/3630616, перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладання угод без мети настання реальних наслідків, господарські операції ТОВ «Донстройтранс» за період з 01.01.2009р. по 31.07.2012р. щодо придбання товарів (робіт, послуг) у контрагентів-постачальників та продажу товарів (робіт,послуг) на адресу контрагентів - покупців не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій, відсутністю ділової мети та необхідного обсягу цивільної дієздатності.

ДПІ у Київському районі м.Донецька під час проведення перевірок були встановлені факти неподання ТОВ «Донстройтранс» податкової звітності з податку на додану вартість та несплати податків за господарськими операціями з ПП «Дукат-Сервіс-2005».

Представник відповідача надав пояснення, відповідно до яких старшим слідчим з ОВС управління розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління ДПС України підполковником податкової міліції Мойсеєнко В.В., за результатами дослідчої перевірки №1047/0-6218 від 05.04.2012р., була винесена постанови про порушення кримінальної справи та прийняття її до свого провадження від 12.04.2012р.

Відповідно до вказаної постанови для функціонування злочинної схеми ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 створили суб'єкти підприємницької діяльності: ТОВ «Споживсоюз», ТОВ «Донтрансторг», ТОВ «Укрспецбудтранс», ТОВ «Східдон Маркет», ТОВ «Гранд-2009», ТОВ «Донстройтранс», ТОВ «Технобудальянс», ТОВ «Укроптторг-9», ТОВ «Бугпром», ТОВ «Оптпоставка-2000», за допомогою яких вони здійснювали прикриття незаконної діяльності.

Використовуючи реквізити, печатки та банківські рахунки даних підприємств, вказані особи документально оформлювали безтоварні операції, які свідчать про нібито купівлю-продаж товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг), після чого виготовлені документи передавались діючим платникам податків для їх відображення у бухгалтерському і податковому обліку підприємства, з метою незаконного формування податкового кредиту з ПДВ і валових витрат, заниження своїх податкових зобов'язань з податку на додану вартість і податку на прибуток підприємства, незаконного відшкодування ПДВ.

Також, відповідач зазначає, що відповідно до протоколу допиту свідка від 18.07.2012р., відповідно до якого ОСОБА_4 стверджує, що реєстрацію ТОВ «Донстройтранс» не здійснював, особисто роботу підприємства не організовував, не здійснював домовленості з контрагентами, не наймав робочих для виконання будівельних робіт, не платив їм заробітної плати та взагалі не підписував ніякі документи, як представник ТОВ «Донстройтранс».

Як вбачається і з наданих документів та пояснень представника відповідача, кримінальна справа не передана до суду та перебуває на стадії розслідування.

Суд зазначає, що на момент здійснення спірних операцій порядок, підстави та терміни формування податкового кредиту визначалися Законом України «Про податок на додану вартість».

У підпункті 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно до змісту пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

За змістом п.7.5 вказаного Закону України, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:

дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Таким чином, судом встановлено, що наявність податкової накладної, яка оформлена згідно вимог пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» є виключною підставою для виникнення у суб'єкта господарювання права на формування податкового кредиту.

В матеріалах справи відсутні будь-які дані про те, що на момент надання податкових накладних контрагент позивача не був зареєстрован платником податку на додану вартість, а тому не мав права виписувати податкові накладні.

Зазначене спростовує твердження відповідача про завищення суми податкового кредиту, оскільки приписами Закону України «Про податок на додану вартість» чітко передбачено випадки виникнення права платника податку на податковий кредит. Таке право підтверджено матеріалами справи.

Підставою для прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень стало встановлення у ході проведення перевірки факту відсутності господарських операцій між позивачем та контрагентом та факту оформлення операцій з придбання та продажу товарів (послуг), що не мали реального товарного характеру, та не пов'язані з господарською діяльністю підприємства.

Відповідно до статті 3 Господарського кодексу України, господарською діяльністю вважається діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Метою правочинів, що укладаються при веденні господарської діяльності, є отримання доходу, тому позивач як суб'єкт господарської діяльності, повинен спрямовувати свою господарську діяльність на досягнення економічних результатів та отримання прибутку. Податковим органом зроблено висновок, що позивач здійснював заздалегідь економічно необґрунтовані операції та з метою формування штучного податкового кредиту та мінімізації податкових зобов'язань.

Відповідачем в ході перевірки не встановлено, та не доведено в суді, що відомості, які містяться в податкових накладних, а також в інших первинних документах, є недостовірними, або що зазначені документи визнані недійсними в судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що у позивача є всі необхідні документи, які в розумінні Закону України «Про бухгалтерський обіг та фінансову звітність в Україні» підтверджують факт здійснення господарської операції та, як наслідок, настання правових наслідків, обумовлених договором.

Згідно з ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, що здійснюється підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, використовуючи грошовий вимір, базуються на даних бухгалтерського обліку.

У відповідності до ч.1 ст.9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Із вказаними висновками про нікчемність укладених угод, суд не може погодитися оскільки, здійснивши правовий аналіз документів, що надані позивачем до матеріалів справи, суд дійшов висновку, що первинні документи бухгалтерського та податкового обігу підтверджують факт того, що правочини з контрагентом набули реального настання правових наслідків, на настання яких вони були спрямовані.

Також, реальність здійснення господарських операцій підтверджуються актами прийняття виконаних робіт: за квітень 2010 року від 19.04.2010, за травень 2010 року від 18.05.2010, за червень 2010 року від 15.06.2010, за липень 2010 року від 20.07.2010, за липень 2010 року від 29.07.2010, підписаними позивачем та Мар'їнською міською радою.

Вказаний факт спростовує нікчемність укладених правочинів, в судовому засіданні позивачем доведений та матеріалами справи підтверджений факт здійснення господарської діяльності.

Частиною 2 ст.215 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

За змістом ст.228 Цивільного кодексу України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Таким чином, відповідно викладеного, для визнання правочину нікчемним з підстав порушення публічного порядку, суду слід встановити обставини, які б свідчили про наявність умислу у сторін при укладанні такої угоди на досягнення мети, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та водночас суперечить моральним засадам суспільства.

Дійсно факт ухилення суб'єктом господарювання від сплати власних податкових зобов'язань може бути підставою для визнання правочину таким, що порушує публічний порядок, однак, суд звертає увагу, що для встановлення даного факту він має бути підтверджений належними та допустимими доказами, зокрема, податковими вимогами, надісланими сторонам угоди, у зв'язку з несплатою ними сум податкових зобов'язань, а також вирок суду з кримінальної справи про засудження осіб за ухилення від сплати податків.

Несплата податків є порушенням чинного податкового законодавства, однак, несплата податків однією із сторін за договором, чи сплата не в повному обсязі не є беззаперечним підтвердженням наявності у позивача при укладанні та виконанні спірної угоди мети на ухилення від сплати податків.

Частиною 4 ст.70 КАС України передбачено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до змісту ч.1, 4 ст.72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Натомість відповідачем не надано суду жодних доказів, що б підтверджували факт ухилення позивачем від сплати податкових зобов'язань.

Крім того, суд зазначає, що законодавством України передбачено персональну відповідальність платника податків за порушення, допущенні при веденні податного обліку.

Тобто, позивач не повинен нести відповідальність за дії або бездіяльність його контрагента.

Суд зазначає, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Донстройтранс» підтверджуються первинними документами, у тому числі податковими накладними, що відповідає вимогам, що були встановлені законодавством на час здійснення вказаних господарських операцій.

У відповідності до частин 1 та 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що позивачем надані належні докази, що підтверджують виконання у повному обсязі зазначених вище договорів підряду між ПП «Дукат-Сервіс-2005» та ТОВ «Донстройтранс».

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Приватного підприємства «Дукат-Сервіс-2005» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.05.2013 №000006/220/4648, відповідно до якого Приватному підприємству «Дукат-Сервіс-2005» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 20 156,00 грн., у тому числі за основним платежем 16 125,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 4 031,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.05.2013 №000006/220/4649, відповідно до якого Приватному підприємству «Дукат-Сервіс-2005» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 17 076,00 грн., у тому числі за основним платежем 11 384,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 5 692,00 грн.

2. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Дукат-Сервіс-2005» (ЄДРПОУ 33877127, місцезнаходження: 85600, Донецька область, м.Мар'їнка, вул.Чапаєва, буд.1) 372 (триста сімдесят дві) гривні 32 (тридцять дві) копійки судового збору.

3. Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

4. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 17 липня 2013 року, повний текст буде виготовлено 22 липня 2013 року.

5. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Буряк І. В.