Постанова

від 20.11.2006 по справі 6/369-06-9541а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"20" листопада 2006 р.

Справа  № 6/369-06-9541А

   14 год. 20хв.                                                                                                                                   

м. Одеса

За позовом :       Суб`єкта підприємницької діяльності

-фізичної особи ОСОБА_1, м. Одеса

До відповідача: 

Головного Одеського обласного управління у справах захисту прав

споживачів

Про визнання неправомірними дій,

визнання недійсною постанови та скасування постанови

Господарський

суд Одеської області у складі

Суддя                                            Демешин О.А.        

Секретар

судового засідання      Полякова Н.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: 

ОСОБА_2 -довіреність

Від відповідача: 

Неклеса Ю.В.- довіреність

Суть спору:

Суб`єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1 (далі-Позивач)

надано позов до Головного Одеського обласного управління у справах захисту прав

споживачів ( далі - відповідач) про визнання неправомірними дій начальника

Головного Одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів по

винесенню постанови НОМЕР_7. про накладення штрафу в розмірі 1700грн.,

передбаченого ст. 23 Закону України  „Про

захист прав споживачів”  та про визнання

цієї постанови недійсною.

      Відповідач проти позову заперечує, з

мотивів викладених у своїх  запереченнях

на адміністративний позов (Вх. НОМЕР_1) від 25.10.2006 р.

Розглянувши

матеріали справи колегія суд встановив:

      21.01.2005р. за результатами перевірок по

скаргам споживачів торгівельних підприємств „Любой каприз” приватного

підприємця ОСОБА_1 були встановлені 

порушення позивачем прав споживачів при реалізації меблів. Зокрема,

реалізація меблів, що не відповідають вимогам ГОСТ 16371-93-93 за маркуванням

та не відповідність гарантійних зобов`язань при реалізації меблів побутових

строком 12 місяців, а не 18 місяців, як це передбачено пунктом 6.1.ГОСТу

19917-93.

       З метою попередження порушень прав

необмеженого кола споживачів відповідачем позивачу було надано Припис НОМЕР_2 в

якому зазначено про виявлені порушення прав споживачів при реалізації меблів, а

саме -з інформацією на товарних ярликах вітчизняних товаровиробників, що не

відповідають вимогам п.2.4.1. ГОСТ 16372-93-93 за маркуванням (без зазначення

юридичної адреси підприємств виробників і дати виготовлення) та зазначення в

гарантійних талонах 12-ти місячного терміну гарантійних зобов`язань виробника

замість,  встановленого пунктом 6.1.

ГОСТ,  18 місячного гарантійного терміну.

              Пунктом 2 цього припису СПД

ОСОБА_1. було заборонено реалізацію споживачам меблів з порушенням вимог

законодавства та таких, що не відповідають вимогам  ГОСТ 19971-73 „Мебель для сидения и лежания”

, ГОСТ 16371-93-93 „Мебель общие технические условия”.

            31.03.2005р. працівниками головного

Одеського управління у справах захисту прав споживачів на підставі

розпорядження на проведення перевірки НОМЕР_3. було проведено перевірку

дотримання приватним підприємцем ОСОБА_1. законодавства про захист прав

споживачів в магазині позивача „Любой каприз”.

           За результатами перевірки було

складено акт перевірки НОМЕР_4. з якого вбачається, що СПД ОСОБА_1 вимоги

вищевказаного припису не виконала і продовжувала реалізацію меблів, які не

відповідають вимогам ГОСТу.

            На підставі зазначеного акту

перевірки, відповідачем була винесена постанова НОМЕР_7 про накладення на

позивача штрафу в розмірі 1700грн., передбаченого пунктом 5  статті 23 Закону України „Про захист прав

споживачів” -за реалізацію товару, забороненого до реалізації відповідним

державним органом.

            Позивач, посилаючись на те, що про

місце і дату розгляду головним Одеським обласним управлінням у справах захисту

прав споживачів справи про порушення, виявлені 31.03.2005р.,  його не повідомили, вважає, що дії начальника

управління при винесенні постанови НОМЕР_7 були неправомірними і постанову слід

визнати недійсною, оскільки, на думку позивача, його було позбавлено можливості

захищати свої права і законні інтереси.

             Однак, вказані доводи позивача не

відповідають дійсності. Як вбачається з наданих відповідачем до заперечення на

позов документів,  СПД ОСОБА_1 власноруч

одержала повідомлення до акту НОМЕР_5 із зобов`язанням прибути в управління

18.04.2005р. о 10.00.

             Положенням „Про порядок накладення

та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів” №

1177 від 17.08.2002 р. передбачено, що рішення про накладення штрафів

приймається на підставі відповідних актів перевірки СПД та інших матеріалів,

пов`язаних з цією перевіркою, за наявності порушень, зазначених у                                п. 2 Положення

та оформляється постановою за відповідною формою, яка встановлюється

Держстандартом.

               Питання про накладення штрафу

розглядається за участю представника суб`єкта підприємницької діяльності, а у

разі його відсутності, справу може бути розглянуто лише у випадку, коли

незважаючи на своєчасне повідомлення СПД про місце і час розгляду справи від

нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду зазначеної справи.

Як було з`ясовано судом, клопотання про відкладення розгляду справи від

позивача на адресу відповідача -не надходило, а про місце і час розгляду справи

позивач був повідомлений належним чином.

              Судом не приймаються посилання позивача,

викладені у письмових поясненнях від 13.11.2006р., про встановлений постановою

Приморського районного суду м.Одеси від 18.07.2006р. факт не повідомлення

СПДОСОБА_1 про час та місце розгляду питання про накладення штрафу.

               Вказаною постановою Приморського

районного суду м.Одеси був встановлений факт неналежного повідомлення ОСОБА_1

про час і місце розгляду начальником головного Одеського обласного управління у

справах захисту прав споживачів протоколу 

про адміністративне правопорушення від 18.04.2005р.НОМЕР_6, яким на

ОСОБА_1. було накладено адміністративний штраф у розмірі 425грн. за

правопорушення, передбачені ч.1 ст.155, ч.3 ст.155, ч.1 ст.156-1, ч.2 ст.188-2

Кодексу України про адміністративні правопорушення.

               Тобто, судом не може бути

прийнято як доказ, який не підлягає доведенню, факт встановлений місцевим судом

при розгляді іншої справи в порядку КоАП України, оскільки відсутність

належного повідомлення ОСОБА_1 при розгляді одної справи про адміністративне

правопорушення не свідчить про відсутність належного повідомлення позивача про

час і місце розгляду другої справи про застосування до позивача штрафних

санкції, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів».

                Що стосується встановлених

фактів порушення позивачем законодавства про захист прав споживачів, то в

якості заперечень про того, що СПД ОСОБА_1. були допущені такі порушені,

позивачем надано копію гарантійного талону на реалізацію дивану «Соня», з якого

вбачається, що незалежно від того, що в товарному ярлику підприємства виробника

значилось гарантійний термін 12 місяців, позивач надавав гарантію на термін 18

місяців.

                Однак, зазначеним доказом не

спростовуються інші порушення позивачем вимог законодавства про захист прав

споживачів, а саме те, що в реалізації у позивача знаходились інші меблі,

вказані в таблиці №1 до Акту перевірки НОМЕР_4, реалізація яких була заборонена

Приписом НОМЕР_7 Головного Одеського обласного управління у справах захисту

прав споживачів.

            Так, в реалізації у позивача

знаходились:

- диван «Хай-Тек» без зазначення юридичної адреси виробника -фірми

«Віком»;

- диван «Міраж»без зазначення юридичної адреси виробника - фірми

«Віком»;

- набір меблів для відпочинку «Оріон»у складі дивану та крісла із

зазначенням 12-ти місячного строку гарантії та без вказівки юридичної адреси

виробника -Eхсluive Desing, Україна;.

- диван «Комфорт» без зазначення юридичної адреси виробника -ЧП

ОСОБА_3;             

- диван дитячий без зазначення дати виготовлення та адреси виробника

-СПД ОСОБА_3;

- диван «Торнадо» із зазначенням 12-ти місячного строку гарантії та без

вказівки юридичної адреси виробника -фірми «Галімпекс».

         Таким чином, суд вважає, що постанову

НОМЕР_7. винесено Головним Одеським обласним управлінням у справах захисту прав

споживачів у відповідності з діючим законодавством України. Тому, у задоволенні

позову слід відмовити повністю.   

Керуючись   ст.ст. 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О

В И В :

          У задоволенні

позову суб`єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 до

Головного Одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів про

визнання неправомірними дій начальника Головного Одеського обласного управління

у справах захисту прав споживачів по винесенню постанови НОМЕР_7 про накладення

штрафу в розмірі 1700грн., передбаченого ст. 23 Закону України  „Про захист прав споживачів”,  про визнання постанови НОМЕР_7. недійсною та

її скасування -відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в

порядку і строки передбачені статтею 186 КАС України

Постанова

суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне

оскарження протягом 10 днів з дня її виготовлення у повному обсязі, якщо таку

заяву не було подано, або після закінчення 20-ти денного строку подання

апеляційної скарги з дата подання заяви про апеляційне оскарження постанови.

Постанову у повному обсязі

виготовлено 27.11.2006р.

Суддя                                                                                

Демешин О.А.