Постанова

від 18.07.2013 по справі 5011-58/15278-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2013 р. Справа№ 5011-58/15278-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Мальченко А.О.

Остапенка О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явилися

від відповідача: не з'явилися

від Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві: не з'явилися

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РБЖ» на ухвалу господарського суду міста Києва від 27.05.2013р.

у справі № 5011-58/15278-2012 (суддя Блажівська О.Є.)

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «РБЖ»

на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної

виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві

у справі № 5011-58/15278-2012 (суддя Блажівська О.Є.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РБЖ»

до Управління житлово-комунального господарства Дніпровської

районної в місті Києві державної адміністрації

про стягнення заборгованості в сумі 278 245, 44 грн.

В судовому засіданні 18.07.2013р. у відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.05.2013р. у справі № 5011-58/15278-2012 в задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «РБЖ» на постанову відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати, постанову відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві визнати недійсною.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2013р. для розгляду справи № 5011-58/15278-2012 сформовано колегію суддів у складі: головуючий-суддя Скрипка І.М., судді - Мальченко А.О., Остапенко О.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2013р., колегією суддів в зазначеному складі, прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 18.07.2013р.

Представники сторін та Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві в судове засідання апеляційної інстанції 18.07.2013р., будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового засідання (а. с. 82-84), не з'явилися, причини неявки суду не повідомили.

Оскільки явка в судове засідання учасників процесу обов'язковою не визнавалась, зважаючи на скорочені строки розгляду апеляційної скарги на ухвали суду, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 2 статті 102 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Частиною 5 статті 106 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Згідно із частиною 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду міста Києва від 10.12.2012р. у справі № 5011-58/15278-2012 припинено провадження у справі в частині стягнення суми боргу 267 826, 19 грн.

Позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Управління житлово-комунального господарства Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РБЖ» 3% річних в сумі 7 730, 53 грн., інфляційні витрати в сумі 2 678, 26 грн., судовий збір в розмірі 5 564, 74 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

15.01.2013р. на виконання рішення господарського суду міста Києва від 10.12.2012р. у справі № 5011-58/15278-2012 господарським судом міста Києва видано наказ.

26.04.2013р. через канцелярію господарського суду міста Києва від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «РБЖ» надійшла скарга на постанову відділу примусового виконання судових рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві від 22.04.2013р. ВП № 36056082 (вх. № 06-24/348 господарського суду міста Києва), в якій останній просив:

- визнати постанову відділу примусового виконання судових рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві ВП № 36056082 від 22.04.2013р. недійсною;

- зобов'язати відділ примусового виконання судових рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві здійснити дії, спрямовані на виконання рішення господарського суду міста Києва від 10.12.2012р. у справі № 5011-58/15278-2012.

В обґрунтування доводів поданої скарги скаржник зазначив, що виконання рішення господарського суду міста Києва від 10.12.2012р. у справі № 5011-58/15278-2012 повинно здійснюватись органами Державної виконавчої служби України, а не органами Держаної казначейської служби України, яка не є органом примусового виконання судових рішень, тому постанова державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п. 9 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» є незаконною.

З матеріалів справи вбачається, що 22.04.2013р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

При цьому, в обґрунтування повернення виконавчого документа державний виконавець посилається на те, що 01.01.2013р. набрав чинності Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 3 даного Закону виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до Державної казначейської служби України у строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження», із заявою про виконання рішення суду.

Разом із заявою стягувач подає до Державної казначейської служби України документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Механізм виконання судових рішень про стягнення коштів з бюджетних установ визначається Законом України «Про виконавче провадження», Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників».

Виконання рішення суду покладається на державну виконавчу службу України.

Проте, відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Порядок виконання рішень судів на інших органів (посадових осіб) про стягнення коштів з держаних органів, державних підприємств, установ та організацій регулюється Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» № 4901-VI від 05.06.2012р., який набув чинності з 01.01.2013р.

Зазначений Закон встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження», та особливості їх виконання.

Відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган, державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство), юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

Частиною 1 ст. 4 зазначеного Закону встановлено, що виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Статтею 3 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державного органу.

Так, виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до Державної казначейської служби України у строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження», із заявою про виконання рішення суду.

Порядок стягнення коштів з державних органів, державного або місцевих бюджетів або боржників регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників».

Таким чином, враховуючи те, що боржником у даному виконавчому провадженні є саме державний орган, виконання рішення має здійснюватися саме у спосіб, визначений ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників», шляхом звернення стягувача із наказом та відповідним переліком документів безпосередньо до органів Казначейства.

При цьому, в заяві від 24.04.2013р. на ознайомлення з матеріалами справи позивач погоджувався з тим, що Головне управління державної казначейської служби України у м. Києві здійснює виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган.

Крім того, з листа Управління державної казначейської служби України у Дніпровському районі міста Києва № 01-08/301 від 13.05.2013р. про безспірне списання коштів в сумі 15 973, 53грн. вбачається, що рішення господарського суду міста Києва від 10.12.2012р. у справі № 5011-58/15278-2012 виконано.

Згідно п. 9.13. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17.10.2012р. № 9 за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що скарга позивача на постанову відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві є необґрунтованою, а тому такою, що не підлягає задоволенню.

Доводи, викладене скаржником в апеляційній скарзі, спростовуються матеріалами справи.

Згідно ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказування полягає в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала господарського суду міста Києва від 27.05.2013р. у справі № 5011-58/15278-2012 прийнята із вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, є законною і обґрунтованою, а тому апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «РБЖ», з підстав, викладених у ній, задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 85, 99, 101, 103-106, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РБЖ» на ухвалу господарського суду міста Києва від 27.05.2013р. у справі № 5011-58/15278-2012 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 27.05.2013р. у справі № 5011-58/15278-2012 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 5011-58/15278-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписано 23.07.2013р.

Головуючий суддя Скрипка І.М.

Судді Мальченко А.О.

Остапенко О.М.