Постанова

від 16.07.2013 по справі 816/3621/13-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/3621/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Єресько Л.О.,

при секретарі - Курбалі А.В.,

за участю:

представника позивача - Костяного О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Бізнес Фінанс" про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

19 червня 2013 року Державна податкова інспекція у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби (надалі - позивач або ДПІ у м. Полтаві) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Бізнес Фінанс" (надалі - відповідач або ТОВ "Гранд Бізнес Фінанс") про стягнення податкового боргу зі сплати єдиного податку з юридичних осіб в сумі 2 970 грн. 23 коп.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначали, що за відповідачем рахується вищевказаний податковий борг, який не сплачується ним в добровільному порядку, пояснювали, що підприємство не має відкритих розрахункових рахунків та зареєстрованого майна, яке можна було б передати у податкову заставу, тому просили стягнути даний борг в судовому порядку.

В судовому засіданні представник позивача вимоги позовної заяви підтримав, просив її задовольнити.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча в матеріалах справи наявні докази, що він належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи. Перша повістка про виклик в судове засідання від 02.07.2013 була вручена відповідачу із запізненням (а.с. 26), у зв'язку з чим судове засідання було відкладено на 16.07.2013, а на цю дату конверт із судовою повісткою повернувся до суду із поштовою відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Згідно п. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до п. 4 ст. 128 цього ж Кодексу у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

З огляду на зазначене, суд вважає відповідача належним чином повідомленим про час та місце розгляду даної справи, а тому вважає за можливе провести розгляд за даної явки та наявними в справі матеріалами.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранд Бізнес Фінанс» (ідентифікаційний код 37386670) 27.10.2010 зареєстровано юридичною особою державним реєстратором виконавчого комітету Полтавської міської ради. В подальшому підприємством кілька разів замінювалося свідоцтво про державну реєстрацію у зв'язку із зміною місцезнаходження, остання зареєстрована адреса місцезнаходження відповідача - м. Полтава, вул. Шведська, б. 2, кім. 404 (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 16477109 серії АБ № 375630 станом на 20.05.2013 - а.с. 7-8).

Відповідач перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Полтаві з 28.10.2010 за № 62390 (а.с. 11), а в 2012 році був платником єдиного податку - юридичної особи.

02.10.2012 ТОВ «Гранд Бізнес Фінанс» подано до ДПІ у м. Полтаві податкову декларацію платника єдиного податку - юридичної особи за ІІІ квартали 2012 року, № декларації 63162 (а.с. 14), де платником самостійно обраховано та зазначено у рядку 9 «сума єдиного податку до сплати за податковий (звітний) квартал» суму у розмірі 2 971 грн. 08 коп.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Враховуючи наявну переплату станом на момент виникнення вказаного боргу в розмірі 0,85 грн., загальна сума податкового боргу утворилася в розмірі 2 970 грн. 23 коп., що підтверджується зворотним боком облікової картки платника податків (а.с. 29).

Оскільки вищевказана сума грошового зобов'язання не була сплачена відповідачем в установлений законодавством термін та набула статусу податкового боргу, то ДПІ у м. Полтаві 27.11.2012 винесено податкову вимогу № 1095, яка направлялась на адресу відповідача, однак повернулась до податкового органу з поштовою відміткою від 06.12.2012 "за закінченням строку зберігання".

За приписами п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Таким чином, вищевказана податкова вимога вважається врученою відповідачу 06.12.2012.

Враховуючи, що минуло 60 днів з дня направлення податкової вимоги відповідачу, а також несплату ним податкового боргу в установлений термін в добровільному порядку, ДПІ у м. Полтаві звернулися до адміністративного суду із даним позовом.

При цьому, обравши такий спосіб захисту свого права як «стягнення» позивачем не конкретизовано яким способом та за рахунок якого майна чи коштів можливо стягнути цей борг.

Із пояснень представника позивача в ході судового розгляду, судом встановлено, що стягнення коштів із розрахункових рахунків відповідача в рахунок погашення вищевказаного податкового боргу не проводилось, у зв'язку із відсутністю у відповідача відкритих розрахункових, що підтверджується довідкою ДПІ у м. Полтаві від 21.05.2013 № 10070/9/192-21 (а.с. 4), згідно якої станом на 21.05.2013 ТОВ «Гранд Бізнес Фінанс» не має відкритих розрахункових рахунків у фінансових установах.

Одночасно позивачем надано докази відсутності зареєстрованого майна за відповідачем, а саме: рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно від 20.05.2013 № 2393291 (а.с. 12), згідно якого у Державному реєстрі прав відсутні відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяжень відносно ТОВ «Гранд Бізнес Фінанс», відповідь Відділу РЕР ДАІ з обслуговування м. Полтави та Полтавського району Управління державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області від 15.05.2013 № 11/2-1599 на запит позивача (а.с. 13), згідно якої за відповідачем зареєстрованих транспортних засобів не встановлено, відповідь Державної інспекції сільського господарства в Полтавській області від 17.05.2013 № 01-14/2303 (а.с. 13), згідно якої техніка за відповідачем в межах Полтавської області не реєструвалася, відповідь Управління Держкомзему у м. Полтава від 21.12.2012 № 02-30/01-18/9808 (а.с. 27), згідно якої право власності відповідача на земельні ділянки Державним актом не посвідчувалося, та відповідь Приватного підприємства «Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» від 25.12.2012 № 160000 на запит позивача (а.с. 28) право власності відповідача на об'єкти нерухомого майна у м. Полтаві не проводилася.

Вирішуючи питання про визначення та встановлення способу виконання судового рішення, суд виходить із наступного.

З 01.01.2011 повноваження податкових органів щодо стягнення податкового боргу з юридичних осіб регламентовані Податковим кодексом України (надалі - ПКУ).

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95-99 вищевказаного Кодексу. Зазначені норми визначають перелік заходів, що можуть вживатися податковим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу, зокрема, стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі.

Водночас, нормами Податкового кодексу України встановлено різні процедури стягнення податкового боргу з юридичних осіб (в т.ч. фізичних осіб - підприємців) та фізичних осіб.

По-перше, у порядку позовного провадження про стягнення податкового боргу з юридичних осіб позовні вимоги заявляються з урахуванням окремих процедур стягнення коштів за податковим боргом та продажу майна, що перебуває в податковій заставі, а не про стягнення податкового боргу в цілому без урахування зазначених окремих процедур, як це передбачено для стягнення податкового боргу з фізичних осіб.

По-друге, виконання рішення суду про стягнення податкового боргу із юридичних осіб здійснюється податковими органами, а не державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження, як це передбачено для фізичних осіб.

Згідно підпунктів 20.1.18 та 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг , з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частин; застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом .

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Тобто, приписами пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено черговість вжиття податковим органом заходів щодо погашення податкового боргу хз юридичних осіб: спочатку приймаються заходи зі стягнення коштів з платника податків, та лише у разі їх недостатності, погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які його обслуговують, здійснюється за рішенням суду, яке направляється для виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

У випадку відсутності у платника податків коштів на рахунках або їх недостатності, п. 95.3 ст. 95 Кодексу визначено, що орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Позовна вимога ДПІ у м. Полтаві в даному судовому провадженні про стягнення податкового боргу з відповідача не конкретизована із яких саме активів необхідно провести таке стягнення, чи то за рахунок коштів з розрахункових рахунків відповідача, чи то за рахунок майна. Як не надано суду і доказів застосування податковим органом особливостей процедури стягнення податкового боргу із юридичних осіб.

Згідно пояснень представника позивача в судовому засіданні ДПІ у м. Полтаві до відповідача не застосовувалися вище перелічені процедури особливостей стягнення зазначеного боргу.

Визначаючи вищевказані особливості процедури стягнення податкового боргу з юридичних осіб, Податковим кодексом України не встановлено винятків для не застосування таких процедур.

Приймаючи до уваги наведене, суд дійшов висновку, що податковому органу не надано право звертатися до суду про стягнення податкового боргу з юридичних осіб в цілому без застосування особливих процедур, передбачених ПКУ для такого роду стягнень.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги ДПІ у м. Полтаві передчасними, необґрунтованими, а тому підстав для їх задоволення суд не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Бізнес Фінанс" про стягнення податкового боргу відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови в повному обсязі.

Повний текст постанови виготовлено 22 липня 2013 року.

Суддя Л.О. Єресько