Ухвала

від 26.07.2013 по справі 905/5052/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

26.07.13р. Справа № 905/5052/13

Суддя Колісник І.І., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "А73", м. Донецьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрогнеупор", м. Дніпропетровськ

про стягнення 17457,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "А73" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрогнеупор" про стягнення 3600,00 грн. основної заборгованості, 13857,00 грн. витрат на оплату праці і податкові відрахування із заробітної плати спеціалістів, додатково залучених до стягнення заборгованості.

23 липня 2013 року у порядку статті 17 Господарського процесуального кодексу України зазначена позовна заява з додатками надійшла на адресу господарського суду Дніпропетровської області.

Позовна заява підлягає поверненню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору.

Згідно з пунктом 2.21 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Між тим, у порушення вимог зазначених приписів, позивач надав з позовною заявою копію платіжного доручення, що не може бути належним доказом сплати судового збору.

Крім того, відповідно до статті 9 Закону України "Про судовий збір", судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно з пунктом 2.22 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" судовий збір сплачується до територіальних органів Державної казначейської служби України; платники судового збору у платіжних документах на перерахування судового збору повинні в рядку "одержувач" зазначити найменування територіального органу казначейської служби за місцем знаходження господарського суду, який розглядає справу.

Відповідно до листа Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 10.01.2013 року № 02-12/47 зарахування судового збору з 21.01.2013 року здійснюється за наступними реквізитами:

одержувач: Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області

код за ЄДРПОУ: 37989269;

банк: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області (Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, код банку за ЄДРПОУ 37988155);

МФО банку: 805012;

рахунок: № 31214206783005, судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), Господарський суд Дніпропетровської області, код бюджетної класифікації доходів - 22030001.

Із доданої до позовної заяви копії платіжного доручення № 26558 від 21.05.2013 року вбачається, що судовий збір сплачено на рахунок ГУДКСУ у Донецькій області, а не за місцем розгляду справи.

Отже, до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до частини 1 статті 56 Господарського процесуального кодексу України України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Наданий позивачем опис вкладення не містить відомостей про надіслання на адресу відповідача усіх додатків до позову. Долучений до позовної заяви опис вкладення не містить копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 № 765234 та свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 № 432240, які були надані до суду разом з позовною заявою.

Відтак, позивачем не додано належних доказів надсилання відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів

При цьому суд зазначає, що за змістом указаної норми закону повернення позовної заяви без розгляду у даному випадку є не правом, а обов'язком суду.

Керуючись п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Додаток: позовна заява з додатками на 12-ти аркушах, у тому числі копія платіжного доручення № 26558 від 21.05.2013 року у сумі 1720,50 грн. про сплату судового збору; супровідний лист № 7126/13 від 15.07.2013 року; два конверти.

Суддя І.І. Колісник