Постанова

від 23.07.2013 по справі 13/925/19/13-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2013 року Справа № 13/925/19/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Т.Б. Дроботової - головуючого, Н.О. Волковицької, Л.І. Рогач за участю представників: позивачаТіхов О.С., дов. від 20.12.2012р. відповідачаДжунь А.І., дов. від 26.06.2013р. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрвата" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 06.06.2013 року у справі№ 13/925/19/13-г Господарського суду Черкаської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрвата" простягнення 651981,65 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрвата" 651981,65 грн., в тому числі 627369,91 грн. боргу за надані телекомунікаційні послуги, 20935,70 грн. пені, 1,31 грн. індексу інфляції, 3674,73 грн. річних, посилаючись на умови договору та приписи статей 33, 36, 63 Закону України "Про телекомунікації", статей 173, 174, 193, 230 Господарського кодексу України, статей 525, 526, 610, 625 Цивільного кодексу України.

Відповідач відхилив позовні вимоги, вказавши, що не отримував зазначених послуг від позивача відповідно до умов укладеного договору, відтак у нього не виникло грошового зобов'язання відповідно до поданого позову; натомість позивачу завдано збитків невстановленими особами, що незаконно втрутились в комп'ютерну мережу відповідача.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 04.03.2013 року (суддя Скиба В.С.) позов задоволено частково; з відповідача на користь позивача стягнуто 625809,91 грн. боргу, 20903,07 грн. пені, 1,31 грн. інфляційних, 3674,73 грн. 3% річних, 13007,78 грн. судового збору; в решті вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2013 року (судді: Остапенко О.М. - головуючий, Скрипка І.М., Руденко М.А.) рішення місцевого господарського суду скасовано частково; резолютивну частину рішення господарського суду Черкаської області від 04.03.2013 року у справі №13/925/19/13-г викладено в редакції, за якою позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрвата" (18026, Черкаси, вул. Якубовського, буд. 8, код ЄДРПОУ 31301408) на користь Публічного акціонерного товариства „Укртелеком" в особі Київської міської філії ПАТ „Укртелеком" (01033, м. Київ, вул. Горького, буд. 40, код ЄДРПОУ 01189910) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення 623441,03 грн. основного боргу, 20903,07 грн. пені, 1,31 грн. інфляційних втрат, 3674,73 грн. 3 % річних та 12960,40 грн. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви; припинено провадження у справі в частині стягнення 2368,88 грн. основного боргу; в іншій частині позову відмовлено; повернуто з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства „Укртелеком" в особі Київської міської філії ПАТ „Укртелеком" (01033, м. Київ, вул. Горького, буд. 40, код ЄДРПОУ 01189910) 47,38 грн. судового збору за подання позовної заяви, сплаченого згідно з платіжним дорученням № 12217 від 07.12.2012 року; повернуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрвата" (18026, Черкаси, вул. Якубовського, буд. 8, код ЄДРПОУ 31301408) 39,62 грн. судового збору за подання апеляційної скарги, сплаченого згідно платіжного доручення № 75013 від 13.03.2013 року.

Не погоджуючись з висновками господарських судів попередніх інстанцій, відповідач подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати судові рішення в частині стягнення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Касаційну скаргу вмотивовано доводами про неналежне вивчення та оцінку судами доказів, що свідчать про факт несанкціонованого втручання в мережу відповідача, відсутність у судових рішеннях доводів, за якими суди відхилили зазначені докази, неповними встановленням обставин справи щодо незаконного доступу до серверу невстановлених осіб, чим порушено положення статті 4-7, частини 1 статті 43, частини 2 статті 82, пункту 3 частини 1 статті 84 Господарського процесуального кодексу України; також скаржник вказує на порушення судами норм матеріального права, а саме статті 901 Цивільного кодексу України, пунктів 3, 14 частини 1 статті 32 Закону України "Про телекомунікації", за якими споживач має право відмовитися від оплати телекомунікаційних послуг, які він не замовляв; судами не враховано бездіяльність позивача, що вплинула на розмір заподіяних збитків.

Позивач у судовому засіданні та у відзиві на касаційну скаргу відхилив її доводи, як безпідставні та необґрунтовані.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судовому рішенні, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі фактичних встановлених обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 05.11.2011 року позивач (Оператор) та відповідач (Бізнес-абонент) уклали договір № K.U.-4204 про надання послуг бізнес-мережі (далі - Договір), за умовами підпунктів 1.1., 1.2. якого Оператор надає Бізнес-абоненту телекомунікаційні послуги бізнес-мережі, а Бізнес-абонент отримує зазначені послуги та сплачує їх вартість. Під бізнес-мережею розуміється система комплексного обслуговування бізнес-абонентів, що забезпечує надання повного спектра телекомунікаційних послуг з підвищеним рівнем обслуговування. Відповідно до пункту 8.1 Договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2012 року.

Згідно із пунктом 4.3 Договору не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим, Оператор виставляє Бізнес-абоненту рахунок для оплати вартості наданих послуг. Розрахунковим місяцем вважається кожний календарний місяць року, у межах якого надавалися послуги. Пунктом 5.2. Договору встановлено, що у разі затримки оплати за надані послуги Бізнес-абонентам нараховується пеня з 1 числа місяця, другого за розрахунковим. Пеня нараховується на суму заборгованості у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожну добу затримки оплати. При неповній оплаті боргу Бізнес-абонентом в першу чергу погашається сума пені.

15.11.2011 року сторони Договору підписали Додаткову угоду № 1 до Договору, предметом якої є надання Оператором Бізнес-абоненту на території України послуги цифрової телефонії (ISDN PRI) з отриманням Бізнес-абонентом зазначених послуг та сплатою їх вартості відповідно до встановлених тарифів. Пунктом 2.1 Додаткової угоди встановлено, що не пізніше 15 робочих днів з моменту набрання чинності цією Додатковою угодою Оператор організовує 1 цифровий потік Е1 між обладнанням Оператора та обладнанням Бізнес-абонента, розташованим за адресою: вул. Ушинського, 21, м. Київ, встановлює обладнання доступу, підключає 1 лінію ISDN PRI та надає по ній послуги ISDN PRI. Встановлення обладнання оформляється актом передачі обладнання на відповідальне зберігання. Підключення послуги виконується після підписання Бізнес-абонентом зазначеного акту. Відповідно до пункту 2.2 Додаткової угоди Бізнес-абонент отримує послуги телефонного зв'язку та сплачує їх вартість згідно із встановленими тарифами (додаток № 1.1).

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що Оператор свої зобов'язання по Договору виконує вчасно та в повному обсязі, а саме - надає основні послуги цифрової телефонії: Speech-телефонія; 64 kbit/s UDI - синхронне передавання даних зі швидкістю 64 Кбіт/с на кожний канал "В"; kHz audio - передавання голосу через цифровий канал "В" здійснюється у відповідності до показників належних Публічному акціонерному товариству "Укртелеком" технічних засобів виміру, що пройшли державну метрологічну атестацію про повірку робочого засобу вимірювальної техніки (система тривалості телефонних розмов), тобто, сертифікованим високоякісним обладнанням. Перерв в наданні телекомунікаційних послуг не було; повідомлень Бізнес-абонента про порушення умов надання послуг Оператором і заявок на їх усунення не надходило.

Натомість відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань, за надані позивачем послуги розрахувався не в повному обсязі, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за міжнародні телефонні дзвінки до Республіки Гвінея у період з 03.05.2012 року по 31.05.2012 року загальною тривалістю 6279403 секунд та вартістю 625809,91 грн. з ПДВ та міжміські дзвінки по території України у період з 02.07.2012 року по 31.07.2012 року загальною тривалістю 60911 секунд та вартістю 1560,00 грн. з ПДВ.

29.08.2012 року Оператором на адресу Бізнес-абонента направлено претензію № 25/20-1535/1 з вимогою сплатити заборгованість за надані телекомунікаційні послуги та пеню. У відповідь на претензію листом від 24.09.2012 року № 488 відповідач не погодився з вимогами позивача, але пропонував розглянути питання щодо компенсації „дійсної матеріальної шкоди" та сплатити на користь ПАТ „Укртелеком" фактичну суму за користування послугами.

У зв'язку з простроченням виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за Договором, позивач просить суд на підставі пункту 5.2 Договору стягнути з відповідача пеню в сумі 20935,70 грн. за період з 21.06.2012 року по 30.11.2012 року. Також у зв'язку з простроченням відповідачем виконання зобов'язання щодо оплати за отримані послуги за Договором позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 1,31 грн. та 3 % річних у сумі 3674,73 грн. за період з 21.06.2012 року по 30.11.2012 року.

Судами за змістом витягу з банківського реєстру від 17.08.2012 року встановлено, що відповідач розрахувався за міжміські дзвінки по території України у період з 02.07.2012 року по 31.07.2012 року загальною тривалістю 60911 секунд та вартістю 1560,00 грн. з ПДВ.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з доведеності матеріалами справи обставин справи щодо неналежного виконання відповідачем свого зобов'язання своєчасно оплатити отримані послуги, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 625809,91 грн. та визначив розмір належної до сплати пені, інфляційних та річних відповідно до розміру боргу та періоду прострочення.

Переглядаючи справу у повному обсязі відповідно до положень статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції додатково до наведених вище обставин справи встановив, що відповідач частково розрахувався за надані послуги за Договором за травень 2012 року у сумі 2368,88 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1243461 від 06.02.2013 року, тому провадження у справі в частині стягнення зазначеної суми підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмету спору; також суд апеляційної інстанції здійснив розрахунок пені, інфляційних та річних відповідно до встановлених ним обставин справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вказав, що, відповідно до пункту 3.13 Додаткової угоди № 1 до Договору, саме відповідач несе відповідальність за функціонування власного обладнання, включаючи його технічне обслуговування, відповідність вимогам стандартів України та всі види настроювань, а, відтак, відхилив доводи відповідача щодо не отримання послуг за умовами Договору з міжнародного телефонного зв'язку з Республікою Гвінея у період з 25.05.2012 року по 28.05.2012 року та здійснення міжнародних дзвінків невстановленою особою, яка здійснила несанкціоноване втручання в роботу серверу телефонії ТОВ „Укрвата" за змістом висновку № 16/кт-02 спеціаліста у сфері комп'ютерно-технічних досліджень від 20.08.2012 року та постанови старшого слідчого СВ Соснівського РВ м. Черкаси УМВС України в Черкаській області про порушення кримінальної справи № 0101200708 за ознаками злочину передбаченого статтею 361 Кримінального кодексу України.

Також, перевіривши доводи відповідача щодо невірності нарахування позивача за надані послуги за тарифом 0,0105 дол. США за кожну секунду, оскільки відповідно до Додатку № 1.1 до Договору тариф на телефонний зв'язок з Африкою (де знаходиться Гвінея) становить 0,0081 дол. США за кожну секунду, суд апеляційної інстанції встановив за розшифровкою міжміських та міжнародних розмов № 4204-05 за травень 2012 року, що відповідачем міжнародні дзвінки до Гвінеї у період з 25.05.2012 року по 28.05.2012 року були здійснені з мобільного телефону, а відповідно до Додатку № 1.1 до Договору тариф на мережі операторів мобільного зв'язку іноземних держав, крім держав Східної Європи, становить 0,0105 дол. США за кожну секунду.

Відтак суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що зібраними у справі доказами підтверджується, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором в частині повної та своєчасної сплати грошових коштів за здійснені міжнародні телефонні дзвінки до Гвінеї у період з 03.05.2012 року до 31.05.2012 року із загальною тривалістю 6279403 секунд, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 623441,03 грн. з ПДВ; також слід задовольнити позовні вимоги в частині стягнення 20 903,07 грн. пені, 1,31 грн. інфляційних втрат та 3 674,73 грн. 3 % річних.

Судова колегія зазначає, що правові основи діяльності у сфері телекомунікацій визначаються Законом України „Про телекомунікації", що визначає права, обов'язки та засади відповідальності фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у даній діяльності або користуються телекомунікаційними послугами. Відповідно до статті 5 Закону України „Про телекомунікації" дія цього Закону поширюється на відносини суб'єктів ринку телекомунікацій щодо надання та отримання телекомунікаційних послуг і використання телекомунікаційних мереж загального користування.

За визначенням термінів, наведених у статті 1 Закону України „Про телекомунікації", споживачем телекомунікаційних послуг є юридична або фізична особа, яка потребує, замовляє та/або отримує телекомунікаційні послуги для власних потреб; телекомунікаційна послуга є продуктом діяльності оператора та/або провайдера телекомунікацій, спрямованим на задоволення потреб споживачів у сфері телекомунікацій.

Господарськими судами попередніх інстанцій достовірно встановлено, а відповідачем не спростовано, що на замовлення відповідача позивач організував 1 цифровий потік Е1 між обладнанням Оператора та обладнанням Бізнес-абонента, встановив обладнання доступу, підключив 1 лінію ISDN PRI з наданням по ній послуги ISDN PRI, підключив та надає основні послуги цифрової телефонії: Speech-телефонія; 64 kbit/s UDI - синхронне передавання даних зі швидкістю 64 Кбіт/с на кожний канал "В"; kHz audio - передавання голосу через цифровий канал "В" здійснюється у відповідності до показників належних Публічному акціонерному товариству "Укртелеком" технічних засобів виміру, що пройшли державну метрологічну атестацію про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, тобто, створив продукт, спрямований на задоволення потреб відповідача.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За статтями 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 33 Закону України „Про телекомунікації" споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги. Відповідно до статті 68 Закону України „Про телекомунікації" розрахунки за телекомунікаційні послуги здійснюються на умовах договору про надання телекомунікаційних послуг між оператором, провайдером телекомунікацій та споживачем.

Також згідно зі статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Частиною першою статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Вірно визначивши природу зобов'язальних правовідносин сторін та зміст телекомунікаційних послуг позивача відповідно до умов договору та наведених вище положень законодавства, суди попередніх інстанцій вмотивовано виходили з належного виконання позивачем замовлення відповідача на створення телекомунікації відповідно до умов договору, що зумовило обов'язок відповідача оплатити зазначену послугу. Судом апеляційної інстанції обґрунтовано вказано на відповідальність відповідача за функціонування власного обладнання, в зв'язку з чим відхилено доводи апеляційної скарги.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За частиною 2 статті 36 Закону України „Про телекомунікації" у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Також згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом апеляційної інстанції перевірено розрахунок нарахованих позивачем пені, інфляції та відсотків річних; доводів та доказів невірності здійсненого судом розрахунку відповідач не надав.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Натомість відповідач, всупереч наведеним приписам законодавства, не надав суду належних доказів на підтвердження своїх заперечень; доводи касаційної скарги суперечать встановленим обставинам справи та змісту постанови суду апеляційної інстанції, не містять посилання на положення законодавства, що звільняли б відповідача від оплати належно наданих послуг за наведених ним обставин.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 111 5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що суд апеляційної інстанції розглянув всебічно, повно і об'єктивно у судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності в порядку статей 43, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази, відобразивши наслідки їх розгляду та дослідження у постанові; належно застосував норми матеріального та процесуального права та вірно вирішив спір. Прийнята апеляційним судом постанова відповідає положенням статті 105 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості судового рішення, підстав для її скасування з мотивів, наведених у касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 43, 111 7 , пунктом 1 статті 111 9 , статтями 111 10 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрвата" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2013 року у справі № 13/925/19/13-г Господарського суду Черкаської області залишити без змін.

Головуючий Т. Дроботова

Судді: Н. Волковицька

Л. Рогач