Ухвала

від 25.07.2013 по справі 823/1769/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/1769/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Орленко В.І. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

25 липня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Беспалова О.О., Губської О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 06 червня 2013 року у справі за позовом приватного будівельного підприємства «Промзв'язок» до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 0 8.01.2013 року № 000112301 та № 000122301.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 06.06.2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неправильно застосував норми матеріального права, що призвело неправильного вирішення справи.

В засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце апеляційного розгляду.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів визнала можливим розглядати справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що посадовими особами відповідача була проведена планова виїзна документальна перевірка приватного будівельного підприємства «Промзв'язок» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04 2011р. по 30.09.2012 р.

Результати перевірки відображено в акті від 21.12 2013 року № 385/22-11/14200056, в якому контролюючим органом встановлено порушення позивачем вимог п. 138.2 статті 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на прибуток на загальну суму 70066 грн., в тому числі за ІІІ квартал 2011 року - 12118 грн., та за І квартал 2012 року - 57948 грн.; п.198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 149333 грн., в тому числі за серпень 2011 року на суму 43333 грн., за лютий 2012 року на суму 46000 грн., за березень 2012 року на суму 60000 грн.

На підставі акта перевірки від 21.12 2012 року № 385/22-11/1420056 відповідачем 08.01.2013 року прийняті податкові повідомлення рішення: № 000112301, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість на загальну суму 186666,00 грн., з якої за основним платежем 149333 грн., за штрафними санкціями 37333 грн.; (а.с 99); податкове повідомлення-рішення № 000122301, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на прибуток на загальну суму 84553 грн., в тому числі за основним платежем 70056 грн., за штрафними санкціями 14487 грн. (а.с.100).

За результатами адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень 08.01.2013 року № 000112301 та № 000122301 скарги позивача було залишено без задоволення.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції приватного будівельного підприємства «Промзв'язок» з контрагентами: товариством з обмеженою відповідальністю «Варт - Буд» та товариством з обмеженою відповідальністю «Склофлекс» є реальними та підтверджуються необхідними документами, а послуги, що придбавалися позивачем у вказаного підприємства, отримувались з метою використання та були використані позивачем у власній господарській діяльності, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій та безпідставність тверджень відповідача про неправомірне формування податкового кредиту за наслідками таких операцій та неправомірне віднесення понесених за наслідками таких операцій витрат до валових.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, розглядаючи справи щодо протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В даному випадку дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи, заявлені позивачем суми бюджетного відшкодування за період, що перевірявся, за висновками контролюючого органу не підлягають відшкодуванню оскільки господарські операції позивача з його контрагентами товариством з обмеженою відповідальністю «Варт - Буд» та товариством з обмеженою відповідальністю «Склофлекс» не мали реального характеру у зв'язку з відсутністю факту реального здійснення господарської діяльності контрагентами.

До таких висновків контролюючий орган прийшов на підставі актів перевірки податковими інспекціями контрагентів приватного будівельного підприємства «Промзв'язок».

Так, в актах Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва за результатами перевірки суб'єктів господарювання - контрагентів позивача встановлено, що при перевірці товариства з обмеженою відповідальністю «Склофлекс» виявлено відсутність ознаки «фіктивності» здійснення господарської діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Склофлекс».

Відповідно до акту державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва №198/3/22-80 від 26.04.2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання товариства з обмеженою відповідальністю «Склофлекс» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період січень 2011 - березень 2012 року», судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Склофлекс» зареєстроване Голосіївською районною державною адміністрацією в м. Києві 12.10.2009р.; взято на податковий облік в органах державної податкової служби 13.10.2009р. №163689; свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 29.10.2009р. №100252246, видане державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва, індивідуальний податковий номер 366441526500.

Згідно довідки з Єдиного держаного реєстру підприємств та організацій України АА №397531 до видів діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Склофлекс» належать: малярні роботи та скління (45.44.0); будівництво будівель (45.21.1); інші спеціалізовані будівельні роботи (45.25.1); оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин (51.21.0); оптова торгівля будівельними матеріалами (51.53.2).

Відповідно до ліцензії серія АВ 512116 від 09.02.2010р., виданої інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, товариство з обмеженою відповідальністю «Склофлекс» має право здійснювати господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури (за переліком згідно з додатком). Строк дії ліцензії: з 09.02.2010 по 09.02.2013.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АА №521365 видами діяльності приватного будівельного підприємства «Промзв'язок» є, зокрема, будівництво житлових і нежитлових будівель (41.20); оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (46.73).

З матеріалів справи вбачається, що 01.02.2012 року між приватним будівельним підприємством «Промзв'язок» та товариством з обмеженою відповідальністю «Склофлекс» укладено договір на виконання підрядних робіт №12/01-02. Відповідно до п. 2.1. Договору №12/01-02 орієнтовна вартість робіт по даному договору складає 3,0 млн. грн. в т.ч ПДВ 20 % 500,0 тис. грн.

Згідно п.п. 3.1.2. Договору №12/01-02 Замовник зобов'язується забезпечити поставку матеріалів згідно робочого проекту.

На підтвердження факту поставки матеріалів позивачем в судове засідання надано: акт прийому-передачі матеріалів №9 від 01.02.2012р., акт прийому-передачі матеріалів №12 від 06.03.2012р., акт прийому-передачі матеріалів №14 від 13.03.2012р., акт прийому-передачі матеріалів №15 від 06.03.2012р., акт прийому-передачі матеріалів №19 від 16.03.2012р. (а.с. 70-77).

Виконання робіт за Договором №12/01-02 підтверджують наступні первинні документи:

-податкова накладна №1 від 01.02.2012р. на загальну суму 59972 грн. 00 коп., довідка про вартість виконаних будівельних робіт / та витрати (форма №КБ-3) за лютий 2012 року від 01.02.2012р. на загальну суму 59972 грн. 00 коп., акт №1 приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) за лютий 2012 р. від 01.02.2012р. на загальну суму 59972 грн. 00 коп.;

- податкова накладна №2 від 01.02.2012р. на загальну суму 59862 грн. 00 коп., довідка про вартість виконаних будівельних робіт / та витрат (форма №КБ-3) за лютий 2012 року від 01.02.2012р. на загальну суму 59862 грн. 00 коп., акт №2 приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) за лютий 2012 року від 01.02.2012р. на загальну суму 59862 грн. 00 коп.;

- податкова накладна №3 від 02.02.2012р. на загальну суму 59538 грн. 00 коп., довідка про вартість виконаних будівельних робіт / та витрати (форма №КБ-3) за лютий 2012 року від 02.02.2012р. на загальну суму 59538 грн. 00 коп., акт №3 приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) за лютий 2012 року від 02.02.2012р. на загальну суму 59538 грн. 00 коп.;

- податкова накладна №4 від 02.02.2012р. на загальну суму 59218 грн. 00 коп.; довідка про вартість виконаних будівельних робіт / та витрати (форма №КБ-3) за лютий 2012 року від 02.02.2012р. на загальну суму 59218 грн. 00 коп.;

- податкова накладна №5 від 03.02.2012р. на загальну суму 37410 грн. 00 коп., довідка про вартість виконаних будівельних робіт / та витрати (форма №КБ-3) за лютий 2012 року від 03.02.2012р. на загальну суму 37410 грн. 00 коп., акт №5 приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) за лютий 2012 року від 03.02.2012р. на загальну суму 37410 грн. 00 коп.;

- податкова накладна №25 від 20.03.2012р. на загальну суму 360000 грн. 00 коп., довідка про вартість виконаних будівельних робіт / та витрати (форма №КБ-3) за березень 2012 року від 20.03.2012р. на загальну суму 233487 грн. 00 коп., акт №1 приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) за березень 2012 року від 20.03.2012р. на загальну суму 233487 грн. 00 коп., довідка про вартість виконаних будівельних робіт / та витрати (форма №КБ-3) за березень 2012 року від 20.03.2012р. на загальну суму 14021 грн. 00 коп., акт №1 приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) за березень 2012 року від 20.03.2012р. на загальну суму 14021 грн. 00 коп., довідка про вартість виконаних будівельних робіт / та витрати (форма №КБ-3) за березень 2012 року від 20.03.2012р. на загальну суму 95224 грн. 00 коп., акт №1 приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) за березень 2012 року від 20.03.2012р. на загальну суму 95224 грн. 00 коп.; довідка про вартість виконаних будівельних робіт / та витрати (форма №КБ-3) за березень 2012 року від 20.03.2012р. на загальну суму 17268 грн. 00 коп., акт №1 приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) за березень 2012 року від 20.03.2012р. на загальну суму 17268 грн. 00 коп.

Також посадовими особами Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва встановлено відсутність факту реального здійснення господарської діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Варт - Буд».

Актом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва від 20.06.2012 року №617/22-20/34492751 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання приватного будівельного підприємства «Промзв'язок» щодо підтвердження господарських відносин з платником податків товариства з обмеженою відповідальністю «Варт-Буд» в якому встановлено порушення: п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України; п.1, п.5 ст.203, п.1, п.2 ст.215, п.1 ст.216, ст.228, ст.626, ст.629, ст.650, ст.655, ст.658, ст.662 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених контрагентами товариства з обмеженою відповідальністю «Варт-Буд» при визначенні податкових зобов'язань та податкового кредиту, у зв'язку з чим підлягають зменшенню податкового кредиту, який задекларований контрагентом-покупцем, до 0 за період серпень 2011 року.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до довідки з Єдиного держаного реєстру підприємств та організацій України АА №363984 до видів діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Варт-Буд» належить: будівництво будівель (45.21.1); монтаж та встановлення збірних конструкцій (45.21.7); інші спеціалізовані будівельні роботи (45.25.1); покриття підлог та облицювання стін (45.43.0); оренда будівельної техніки з оператором (45.50.0); оптова торгівля будівельними матеріалами (51.53.2).

Відповідно до ліцензії АВ №194783 від 01.12.2007р., виданої Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, товариство з обмеженою відповідальністю «Варт-Буд» має право на провадження будівельної діяльності (згідно з переліком). Строк дії ліцензії: з 01.12.2007 по 01.12.2012.

Щодо взаємовідносин позивача з товариством з обмеженою відповідальністю «Варт-Буд» встановлено наступне.

01.03.2011 р. між приватним будівельним підприємством «Промзв'язок» та товариством з обмеженою відповідальністю «Варт-Буд» укладено договір на виконання підрядних робіт №11/01-03.

Відповідно до п. 2.1. Розділу 2 Договору №11/01-03 орієнтовна вартість робіт по даному договору складає 3,0 млн. грн. в т.ч ПДВ 20 % 500,0 тис. грн.

Згідно п.п. 3.1.2. Договору №12/01-02 Замовник зобов'язується забезпечити поставку матеріалів згідно робочого проекту.

На підтвердження факту поставки матеріалів позивачем в судове засідання надано: акт прийому-передачі матеріалів №31 від 01.08.2011р., акт прийому-передачі матеріалів №32 від 01.08.2011р. (а.с. 78-80).

Факт виконання робіт за Договором № 11/01-03 підтверджують наступні первинні документи:

- податкова накладна №56 від 30.08.2011р. на загальну суму 41120 грн. 00 коп., довідка про вартість виконаних будівельних робіт / та витрати (форма №КБ-3) за серпень 2011 року від 30.08.2011р. на загальну суму 41120 грн. 00 коп., акт №1 приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) за серпень 2011 року від 30.08.2011р. на загальну суму 41120 грн. 00 коп.;

- податкова накладна №57 від 30.08.2011р. на загальну суму 218880 грн. 00 коп., довідка про вартість виконаних будівельних робіт / та витрати (форма №КБ-3) за серпень 2011 року від 30.08.2011р. на загальну суму 218880 грн. 00 коп., акт №1 приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) за серпень 2011 року від 30.08.2011р. на загальну суму 218880 грн. 00 коп.

Оплата вартості виконаних робіт підтверджується випискою банку, що міститься в матеріалах справи.

Колегія суддів звертає увагу, що наслідки в податковому обліку платника податків створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Враховуючи те, що постачання позивачу товарів підтверджено дослідженими в судовому засіданні розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, які були надані відповідачу до перевірки, доведеність подальшого використання придбаних послуг у власній господарській діяльності позивача, суд приходить до висновку про безпідставність тверджень відповідача про неправомірне формування податкового кредиту за наслідками таких операцій.

Окрім того, згідно з ч. 1 ст. 18 «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідачем не надано доказів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, щодо наявності запису про виключення з реєстру контрагента позивача на момент укладення чи виконання договору або відсутності у нього статусу платника ПДВ.

Колегія суддів критично оцінює посилання відповідача на акти перевірки контрагента позивача щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період, що перевірявся, оскільки визначальним фактом права платника на бюджетне відшкодування податку на додану вартість є фактична оплата ним сум такого податку контрагенту у попередніх податкових періодах, яка позивачем здійснена, що не заперечується відповідачем.

Крім цього, необхідно зазначити, що і практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, свідчить про те, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007р. у справі «Інтерсплав проти України»).

Відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що господарські операції позивача з контрагентами товариством з обмеженою відповідальністю «Варт - Буд» та товариством з обмеженою відповідальністю «Склофлекс» мали реальний характер, а податковий кредит по вказаних операціях сформовано позивачем правомірно, що підтверджується наступним.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1. Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Водночас відповідно до п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6. Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені де складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, первинні документи, оформлені на виконання договору підряду, відповідають встановленим вимогам та видам господарської діяльності позивача.

Виконання договору підтверджується також подальшим використанням придбаних у товарів в межах господарської діяльності позивача, як того вимагає п.198.3 ст. 198 ПК.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що право позивача на отримання податкового кредиту підтверджене належними доказами, а тому висновок відповідача про порушення позивачем вимог п. 185.1 ст.185, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України внаслідок завищення від'ємного значення з податку на додану вартість на підставі податкових накладних, не відповідає дійсним обставинам справи.

Перевіряючи висновок податкового органу про порушення позивачем вимог п. 138.1 ст. 138, п.п. 139. п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізований товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інших витрат беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.1 даної статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно з пунктом 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на основі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами, ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II даного Кодексу.

Відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що витрати, понесені позивачем за період, що перевірявся, при веденні фінансово-господарської діяльності з контрагентами повинні приймати участь у формуванні об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємства за цей період, оскільки підтверджуються відповідними первинними документами, що місяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів зазначає, що доводи органу державної податкової служби не свідчать про наявність обставин, які унеможливлюють підтвердження права на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість позивачу та формування валових витрат, у зв'язку з чим, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення - рішенні прийняті податковим органом без достатніх підстав.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшов вірного висновку про задоволення вимог адміністративного позову.

Згідно з ст. ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 06 червня 2013 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо його було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України). Касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі (стаття 212 КАС України).

Головуючий суддя А.Б. Парінов Судді О.О. Беспалов О.А. Губська

.

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Беспалов О.О.

Губська О.А.