Ухвала

від 16.07.2013 по справі 2а-10520/11/2070

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" липня 2013 р. м. Київ К/9991/18883/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В., Приходько І.В.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2011 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2012 року

у справі №2а-10520/11/2070

за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові (надалі - СДПІ по роботі з ВПП у м.Харкові)

до Публічного акціонерного товариства «Харківська ТЕЦ-5» (надалі - ПАТ «Харківська ТЕЦ-5»)

про нарахування та зобов'язання оплатити грошове зобов'язання, -

встановив:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ПАТ «Харківська ТЕЦ-5», в якому поставлене питання про зобов'язання нарахувати та сплатити грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 772540,00грн., основний платіж - 772539,00грн., штраф - 1,00грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.10.2011р. залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2012р., позов залишено без задоволення.

Не погодившись з рішеннями адміністративних судів першої та апеляційної інстанцій, СДПІ по роботі з ВПП у м.Харкові звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу відповідач зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що СДПІ по роботі з ВПП у м.Харкові була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПАТ «Харківська ТЕЦ-5» з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за березень 2011р. по правовим відносинам з ТОВ «Укренергохолдінг», за результатами якої складено акт №1643/43-010/05471230 від 10.06.2011р.

Проведеною перевіркою, на думку податкового органу, встановлено порушення позивачем вимог п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, а саме: включення відповідачем до складу податкового кредиту у березні 2011р. сум податку на додану вартість, що були нараховані на вартість придбаного у ТОВ «Укренергохолдінг» природного газу по ціні 2.279,5грн. за тис.м.куб., що перевищує рівень звичайних цін на даний товар.

На підставі названого акту СДПІ по роботі з ПП у м.Харкові прийнято податкове повідомлення-рішення №0000390843 від 23.06.2011р. про збільшення ПАТ «Харківська ТЕЦ-5» податкового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 772540,00 грн., в т.ч. за основним платежем - 772539,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1,0грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено ПАТ «Харківська ТЕЦ-5» до ДПА в Харківській області.

За результатами розгляду даної скарги ДПА в Харківській області було прийнято рішення №12230/7/25-103 від 07.07.2011р., яким з посиланням на п.2.3 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. №985, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.12.2010р. за №1440/18735, відповідача було повідомлено про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, та зобов`язано СДПІ по роботі з ПП у м.Харкові звернутися до суду з позовом про збільшення грошових зобов`язань з податку на додану вартість, із застосуванням звичайних цін.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якими погодилась колегія апеляційного суду, цілком правильно та обґрунтовано виходив з наступного.

Так, судами встановлено, що ПАТ «Харківська ТЕЦ-5» є кінцевим промисловим споживачем природного газу і отримав ліцензію НКРЕ серії АВ №507799 на виробництво електричної енергії, ліцензію Харківської ОДА серії АВ №331372 на транспортування теплової енергії, ліцензію Національної комісії регулювання електроенергетики України серії АВ №501414 на виробництво теплової енергії.

01.07.2010р. АЖ ПАТ «Харківська ТЕЦ-5» (в якості покупця) та ТОВ «Укренергохолдінг» (в якості постачальника) було укладено договір №Г-10/48, предметом якого є поставка природного газу.

У березні 2011р. ПАТ «Харківська ТЕЦ-5» було включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість по складеним за даним договором ТОВ «Укренергохолдінг» податковим накладним №53 від 03.03.2011р. та №182 від 12.03.2011р.

Вартість тис.м.куб. природного газу за вказаними накладними склала - 2.279,5грн., цільова надбавка - 45.59грн., ПДВ - 455,9грн.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України).

Згідно з п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (абз.1 п.198.3); право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (абз.2 п.198.3).

Відповідно до п.п.1.20.1 п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» чинного на момент виникнення спірних правовідносин, якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг). Ринок товарів (робіт, послуг) - сфера обігу товарів (робіт, послуг), яка визначається виходячи з можливості покупця (продавця) реально і без значних додаткових витрат придбати (продати) товар (роботу, послугу) на найближчій стосовно будь-якої із сторін договору території. Ідентичні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. Під час визначення ідентичності товарів беруться до уваги, зокрема, їх фізичні характеристики, які не впливають на їх якісні характеристики і не мають суттєвого значення для визначення ознак товару, якість і репутація на ринку, країна походження та виробник. Незначні відмінності в їх зовнішньому вигляді можуть не враховуватися. Однорідні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), які не є ідентичними, мають подібні характеристики і складаються зі схожих компонентів, що дозволяє їм виконувати однакові функції та (або) бути взаємозамінними. Під час визначення однорідності товарів (робіт, послуг) беруться до уваги, зокрема, їх якість, наявність товарного знака, репутація на ринку, країна походження та виробник.

З положень наведеної норми закону слідує, що за загальним правилом звичайною ціною товару є ціна договору, котрий був укладений між взаємно незалежними (як юридично, так і фактично) сторонами, за наявності у сторін добровільного наміру досягти згоди з істотних умов договору, за умови можливості реального виконання зобов'язань за договором без докладання сторонами значних додаткових зусиль (в тому числі й витрат).

Згідно з п.п.1.20.2 п.1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Підпунктом 20.1.38 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін.

Судами встановлено та вбачається з акту перевірки, при проведенні перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м.Харкові не досліджувались питання кількості (обсягу) товарів за правочинами, що були вчинені при поставці товару в кожній окремій ланці, питання строків виконання зобов'язань за цими правочинами, питання умов платежів, ані питання наявності у ПАТ «Харківська ТЕЦ-5» реальної можливості без вжиття додаткових зусиль укласти договір поставки з ПАТ «Природні ресурси» та здійснити транспортування газу до місцезнаходження виробничих об'єктів ПАТ без додаткових зусиль, будь-які інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну товару.

При цьому, рівень звичайної ціни на природний газ у березні 2011р. СДПІ по роботі з ВПП у м.Харкові визначено, виходячи виключно з даних актів перевірок діяльності ТОВ «Укренергохолдінг» та ПАТ «Природні ресурси», тобто, договори та первинні документи по правочинам між ПАТ «Природні ресурси» та Концерном «Гео Альянс» позивачем не досліджувались, а умови вказаних договорів не порівнювались із умовами договору між ПАТ «Харківська ТЕЦ-5» та ТОВ «Укренергохолдінг».

Зі змісту складеної Переяслав-Хмельницькою ОДПІ довідки від 02.06.2011р. №283/23-0/34628035 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Укренергохолдінг» ідентифікаційний код - 34628035 щодо документального підтвердження господарських відносин з платником податків ПАТ «Харківська ТЕЦ-5» (ідентифікаційний код - 05471230), їх реальності та повноти відображення в обліку за березень 2011р.», складеної СДПІ по роботі з ВПП у м.Києві довідки від 03.06.2011р. №1194з/41-238/33100376 «Про результати невиїзної перевірки ПАТ «Природні ресурси» (ідентифікаційний код - 33100376) з питання правових відносин з Концерном «Гео Альянс» (ідентифікаційний код - 33996183) за березень 2011р.», складений ДПІ у Печерському районі м.Києва лист від 01.06.2011р. №19887/7/23-1110, неможливо встановити жодної з перелічених законодавцем в п.п.1.20.2 п.1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» обставин (параметрів), котрі визначають співставність умов договорів з постачання природного газу.

Судом апеляційної інстанції відзначено, що ПАТ «Природні ресурси» та ТОВ «Гео Альянс» є пов'язаними особами у розумінні пп.14.1.159 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України , оскільки власниками ПАТ «Природні ресурси» та Концерну «Гео Альянс» є Группа «Гео Альянс».

Крім того, порівняння СДПІ по роботі з ВПП у м.Харкові в акті перевірки ціни на природний газ за договором між ТОВ «Укренергохолдінг» (продавець) та ПАТ «Харківська ТЕЦ-5» (покупець) із ціною природного газу за договором ПрАТ «Природні ресурси» (продавець) та Концерном «Гео Альянс» (покупець) є неспроможним, оскільки ПАТ «Природні ресурси» є єдиним постачальником Концерна «Гео Альянс», а останній, у свою чергу, є постачальником контрагента відповідача - ТОВ «Укренергохолдінг», а відтак, реалізація ТОВ «Укренергохолдінг» природного газу на адресу ПАТ «Харківська ТЕЦ-5» за тією ж ціною, по якій реалізовувався газ ПАТ «Природні ресурси» на адресу Концерну «Гео Альянс», у розумінні ч.2 ст. 3 Господарського кодексу України не мала б жодного економічного обґрунтування та не призвела б до отримання прибутку.

Відповідно до листа ПАТ «Харківміськгаз» №21/3840 від 12.09.2011р., на території м.Харкова постачання природного газу, в тому числі в березні 2011р., здійснювали також декілька постачальників: ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України», ХФ «ДК Газ України» НАК «Нафтогаз України», ТОВ «Укрнадраресурс», ТОВ «Укренергохолдінг», ТОВ «Веста», ТОВ «Компанія Резерв», ТОВ «Прогрес-ресурс», ТОВ «Енергопром-2007», ТОВ «Енерго-Альянс-2005», ТОВ «Газопостачальна компанія «Промгаз України», ТОВ «Промсервіс», ТОВ «Континент-Трейд», ТОВ «Газторг Україна», ТОВ «Бітімплекс Енерджи Груп», ГПУ «Шебелинкагазвидобування».

Однак, позивачем при проведенні перевірки та визначення рівня звичайної ціни на природний газ не було досліджено договорів поставки газу, укладених жодним із зазначених підприємств.

Відповідно до листа Харківської торгово-промислової палати від 11.08.2011р., за інформацією Національної комісії регулювання електроенергетики України граничні ціни на природний газ для промислових споживачів та інших суб`єктів господарювання без урахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом в березні 2011р. складала 2282,00 грн.; у постачальників природного газу за нерегульованим тарифом - 2793,17 грн. за тис. куб.м. (з урахуванням ПДВ та цільового збору).

Згідно листа Харківського територіального представництва Національної комісії регулювання електроенергетики України від 27.07.2011р. №30-20-33/413 промисловим споживачам міста Харкова та області було відпущено природний газ в середньому за цінами, встановленими відповідно до постанов Національної комісії регулювання електроенергетики України України, без урахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки та тарифу на постачання, протягом березня 2011р. - за ціною 2282,0 грн. за тис. куб.м.

Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 28.02.2011 року №300 «Про затвердження граничного рівня ціни на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання», чинною на час виникнення спірних правовідносин, затверджено граничний рівень ціни на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання без урахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом на рівні 2282,00 грн. за 1000 м3.

За таких обставин, суд першої інстанції, з чим погодилась колегія апеляційного суду, дійшов обґрунтованого висновку, що СДПІ по роботі з ВПП не доведено факт придбання природного газу у ТОВ «Укренергохолдінг» за ціною, що перевищує рівень звичайних цін.

Судами попередніх інстанцій також вірно відзначено, що чинним законодавством не передбачено звернення податкового органу до суду з вимогою про зобов'язання платника податків нарахувати та оплатити штрафну (фінансову) санкцію, оскільки на платника податків у судовому порядку може бути покладений обов'язок лише по нарахуванню та оплаті податкового зобов'язання, податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку, позивач не довів належним чином наявності підстав для виникнення у відповідача податкового зобов`язання з ПДВ, а відтак, висновки судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позовних вимог є законними та обґрунтованими.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

---

Н.Є. Маринчак

Судді:

---

О.В. Вербицька

---

І.В. Приходько