Ухвала

від 06.06.2013 по справі 817/1179/13-а

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1-й інстанції: Зозуля д.П.

Суддя-доповідач:Франовська К.С.

УХВАЛА

іменем України

"06" червня 2013 р. Справа № 817/1179/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Франовської К.С.

суддів: Євпак В.В.

Мацького Є.М.,

при секретарі Марчук Ю.А. ,

за участю сторін:

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "10" квітня 2013 р. у справі за позовом Приватного підприємства "ПАТАР" до Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "ПАТАР" звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.03. 2012 р. № 0001202342.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2013 р. позов ПП "ПАТАР" задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби порушує питання про його скасування в апеляційному порядку з підстав порушенням судом норм матеріального та процесуального права, неповного з'ясування обставин справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом апеляційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що за наслідками позапланової документальної перевірки ПП "ПАТАР" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства складено акт № 126/22-200/13979385 від 13.03. 2013 р.

В ході перевірки встановлено обставини щодо завищення показників рядка 06 Декларації "Інші витрати", рядка 06.3 Декларації "Витрати на збут" на загальну суму 474384 грн. по операціям позивача з ТОВ "ВКФ"БМ ЛТД" та ТОВ "ЕЙ.ТІ.ЛОГІСТІКС" з придбання транспортних послуг.

Зокрема, перевіркою встановлено, що акти виконаних робіт та наданих послуг за обумовленими операціями не відповідають вимогам ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а саме: у наданих до перевірки актах виконаних робіт відсутні зміст та обсяг господарської операції та одиниця виміру такої операції.

На підставі названих висновків акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001202342 від 26.03.2012 р., яким збільшено для позивача суму грошового зобов'язання за платежем - податок на прибуток в розмірі 121926,25 грн. (в т.ч. за основним платежем у розмірі 101221,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 20705,25 грн.).

Надаючи правову оцінку доводам апеляційної скарги, колегією суддів встановлено, що на підтвердження правомірності формування валових витрат за операціями позивача з ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "БМ ЛТД" (перевізник) та ТОВ "ЕЙ.ТІ.ЛОГІСТІКС" (перевізник) позивачем до перевірки було надано: договір №354 від 16.05.2011р.; договір №3/01-8440 від 03.01.2012року, предметом яких є перевезення вантажів (т. 1 а.с. 70-74); договір № 51/07/12 від 18.07.2012р., предметом якого є транспортне перевезення вантажів у міжнародному та міжміському сполученні; акти здачі-прийомки виконаних робіт (за переліком наведеним у рішенні суду першої інстанції), які містять інформацію щодо назви послуг, маршруту, заявки, СMR, кількість та ціну робіт (послуг). Необхідність придбання таких транспортних послуг підтверджено договорами та контрактами. На підтвердження обставин щодо фактичного виконання таких послуг надано рахунки-фактури (інвойс), митні декларації (за переліком наведеним у рішенні суду першої інстанції).

При дослідженні обумовленого переліку документів, судом апеляційної інстанції встановлено, що господарські правовідносини позивача та ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "БМ ЛТД", ТОВ "ЕЙ.ТІ.ЛОГІСТІКС" з приводу надання транспортних послуг мали реальний товарний характер та є такими, що пов'язані з господарською діяльністю позивача.

Відповідно до ст. 1, ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07. 1999 р. № 996-XIV (із змінами та доповненнями), первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. №996-XIV (із змінами та доповненнями).

Стаття 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" кореспондується з п.138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, якою передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У відповідності до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12. 2010 р. № 2755-VI (із змінами та доповненнями), не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З наявних у справі доказів вбачається, що надані до перевірки первинні документи відповідають вимогам ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та дають змогу ідентифікувати зміст та обсяг здійсненої господарської операції та одиницю її виміру.

Недоліки у оформленні первинних документів не можуть бути підставою для відсторнування з податкового обліку господарських операцій, що фактично відбулися та є такими, що пов'язаними з господарською діяльністю платника податків, оскільки ст.4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачає, що бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтується на принципі превалювання сутності над формою.

Відтак, бухгалтерський та відповідно податковий облік господарських операцій здійснюється відповідно до сутності такої операції, а не лише з її юридичної форми.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на обумовлені обставини, колегія суддів апеляційного адміністративного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що ПП "ПАТАР" не було порушено приписів пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України та було правомірно віднесено до складу валових витрат транспортні послуги, що підтверджені первинними документами у розмірі 474384,00 грн.

Доводи апеляційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

На підставі викладеного, колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду України приходить до висновку, що порушень або неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "10" квітня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя К.С. Франовська

судді: В.В. Євпак Є.М. Мацький

Повний текст cудового рішення виготовлено

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Приватне підприємство "ПАТАР" вул.Млинівська,23 б,м.Рівне,33024

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби вул.Відінська , 8,м.Рівне,33023