Ухвала

від 25.07.2013 по справі 136/313/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 136/313/13-ц Провадження № 22-ц/772/1936/2013Головуючий в суді першої інстанції:Кривенко Д.Т. Категорія: 45Доповідач: Матківська М. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2013 року м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Матківської М.В.

Суддів: Марчук В.С., Медвецького С.К.

При секретарі: Сніжко О.А.

За участю: представника позивача Путіліна Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Сільськогосподарське підприємство Турбівське

на рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 3 червня 2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_78, ОСОБА_79, ОСОБА_80, ОСОБА_81, ОСОБА_82, ОСОБА_83, ОСОБА_84, ОСОБА_85, ОСОБА_86, ОСОБА_87, ОСОБА_88, ОСОБА_89, ОСОБА_90, ОСОБА_91, ОСОБА_92, ОСОБА_93, ОСОБА_94 ОСОБА_95 ОСОБА_96, ОСОБА_97, ОСОБА_98, ОСОБА_99, ОСОБА_100, ОСОБА_101, ОСОБА_102, ОСОБА_103, ОСОБА_104, ОСОБА_105, ОСОБА_106, ОСОБА_107, ОСОБА_108, ОСОБА_109, ОСОБА_110, ОСОБА_111, ОСОБА_112, ОСОБА_113, ОСОБА_114, ОСОБА_115, ОСОБА_116, ОСОБА_117, ОСОБА_118, ОСОБА_119, ОСОБА_120, ОСОБА_121, ОСОБА_122, ОСОБА_123, ОСОБА_124, ОСОБА_125, ОСОБА_126, ОСОБА_127, ОСОБА_128, ОСОБА_129, ОСОБА_130, ОСОБА_131, ОСОБА_132, ОСОБА_133, ОСОБА_134, ОСОБА_135, ОСОБА_136, ОСОБА_137, ОСОБА_138, ОСОБА_139, ОСОБА_140, ОСОБА_141, ОСОБА_142, ОСОБА_143, ОСОБА_144, ОСОБА_145, ОСОБА_146, ОСОБА_147, ОСОБА_148, ОСОБА_149, ОСОБА_150, ОСОБА_151, ОСОБА_152, ОСОБА_153, ОСОБА_154, ОСОБА_155, ОСОБА_156, ОСОБА_157, ОСОБА_158, ОСОБА_159, ОСОБА_160, ОСОБА_161, ОСОБА_162, ОСОБА_163, ОСОБА_164, ОСОБА_165, ОСОБА_166, ОСОБА_167, ОСОБА_168, ОСОБА_169, ОСОБА_170, ОСОБА_171, ОСОБА_172, ОСОБА_173, ОСОБА_174, ОСОБА_175, ОСОБА_176, ОСОБА_177, ОСОБА_178, ОСОБА_179, ОСОБА_180, ОСОБА_181, ОСОБА_182, ОСОБА_183, ОСОБА_184, ОСОБА_185, ОСОБА_186, ОСОБА_187, ОСОБА_188, ОСОБА_189, ОСОБА_190, ОСОБА_191, ОСОБА_192, ОСОБА_193, ОСОБА_194, ОСОБА_195, ОСОБА_196, ОСОБА_197, ОСОБА_198, ОСОБА_199, ОСОБА_200, ОСОБА_201, ОСОБА_202, ОСОБА_203, ОСОБА_204, ОСОБА_205, ОСОБА_206, ОСОБА_207, ОСОБА_208, ОСОБА_209, ОСОБА_210, ОСОБА_211, ОСОБА_212, ОСОБА_213, ОСОБА_214, ОСОБА_215, ОСОБА_216, ОСОБА_217, ОСОБА_218, ОСОБА_219, ОСОБА_220, ОСОБА_221, ОСОБА_222, ОСОБА_223, ОСОБА_224, ОСОБА_225, ОСОБА_226, ОСОБА_227, ОСОБА_228, ОСОБА_229, ОСОБА_230, ОСОБА_231, ОСОБА_232, ОСОБА_233, ОСОБА_234, ОСОБА_235, ОСОБА_236 до Публічного акціонерного товариства Сільськогосподарське підприємство Турбівське , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - відділу Держземагенства у Липовецькому районі Вінницької області і реєстраційної служби Липовецького районного управління юстиції про визнання договорів оренди землі недійсними та повернення земельних ділянок, -

В с т а н о в и л а:

13 лютого 2013 року позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_237, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_238, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_14, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_239, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_240, ОСОБА_241, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_242, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_243, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_244, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_245, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_115, ОСОБА_78, ОСОБА_79, ОСОБА_89, ОСОБА_80, ОСОБА_105, ОСОБА_106, ОСОБА_107, ОСОБА_108, ОСОБА_246, ОСОБА_114, ОСОБА_109, ОСОБА_110, ОСОБА_111, ОСОБА_112, ОСОБА_116, ОСОБА_117, ОСОБА_121, ОСОБА_123, ОСОБА_124, ОСОБА_119, ОСОБА_247, ОСОБА_118, ОСОБА_125, ОСОБА_126, ОСОБА_120, ОСОБА_248, ОСОБА_82, ОСОБА_83, ОСОБА_84, ОСОБА_85, ОСОБА_86, ОСОБА_87, ОСОБА_88, ОСОБА_90, ОСОБА_91, ОСОБА_92, ОСОБА_93, ОСОБА_94, ОСОБА_113, ОСОБА_249, ОСОБА_98, ОСОБА_97, ОСОБА_99, ОСОБА_100, ОСОБА_104, ОСОБА_101, ОСОБА_102, ОСОБА_103, ОСОБА_139, ОСОБА_143, ОСОБА_142, ОСОБА_144, ОСОБА_166, ОСОБА_145, ОСОБА_250, ОСОБА_251, ОСОБА_147, ОСОБА_252, ОСОБА_148, ОСОБА_149, ОСОБА_150, ОСОБА_151, ОСОБА_253, ОСОБА_254, ОСОБА_153, ОСОБА_154, ОСОБА_155, ОСОБА_156, ОСОБА_157, ОСОБА_152, ОСОБА_122, ОСОБА_255, ОСОБА_256, ОСОБА_127, ОСОБА_128, ОСОБА_140, ОСОБА_141, ОСОБА_257, ОСОБА_258, ОСОБА_129, ОСОБА_130, ОСОБА_131, ОСОБА_132, ОСОБА_133, ОСОБА_259, ОСОБА_136, ОСОБА_137, ОСОБА_134, ОСОБА_135, ОСОБА_260, ОСОБА_158, ОСОБА_168, ОСОБА_159, ОСОБА_160, ОСОБА_161, ОСОБА_162, ОСОБА_164, ОСОБА_165, ОСОБА_163, ОСОБА_169, ОСОБА_170, ОСОБА_172, ОСОБА_171, ОСОБА_173, ОСОБА_174, ОСОБА_175, ОСОБА_176, ОСОБА_177, ОСОБА_178, ОСОБА_196, ОСОБА_261, ОСОБА_181, ОСОБА_262, ОСОБА_182, ОСОБА_183, ОСОБА_184, ОСОБА_185, ОСОБА_186, ОСОБА_187, ОСОБА_188, ОСОБА_189, ОСОБА_199, ОСОБА_190, ОСОБА_197, ОСОБА_191, ОСОБА_198, ОСОБА_192, ОСОБА_263, ОСОБА_193, ОСОБА_194, ОСОБА_195, ОСОБА_264, ОСОБА_200, ОСОБА_201, ОСОБА_202, ОСОБА_203, ОСОБА_204, ОСОБА_208, ОСОБА_205, ОСОБА_206, ОСОБА_207, ОСОБА_209, ОСОБА_211, ОСОБА_210, ОСОБА_212, ОСОБА_214, ОСОБА_215, ОСОБА_216, ОСОБА_221, ОСОБА_217, ОСОБА_217, ОСОБА_220, ОСОБА_219, ОСОБА_218, ОСОБА_222, ОСОБА_223, ОСОБА_224, ОСОБА_225, ОСОБА_226, ОСОБА_227, ОСОБА_228, ОСОБА_229, ОСОБА_236, ОСОБА_230, ОСОБА_265, ОСОБА_232, ОСОБА_266, ОСОБА_234, ОСОБА_235 звернулись в суд з позовом до САТ Турбівське , правонаступником якого є ПАТ Турбівське , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: відділу Держземагенства у Липовецькому районі Вінницької області та реєстраційної служби Липовецького районного управління юстиції, про визнання недійсними договорів оренди землі, вчинення дій щодо скасування державної реєстрації договорів оренди землі та зобов'язання повернути земельні ділянки.

18 лютого 2013 року представник позивачів Путілін Є.В. подав до суду уточнену позовну заяву, в якій просив визнати недійсними договори оренди землі та зобов'язати відповідача звільнити земельні ділянки.

8 травня 2013 року представник позивачів Путілін Є.В. подав до суду уточнену позовну заяву, якою просив визнати недійсними договори оренди землі та зобов'язати САТ Турбівське звільнити земельні ділянки, уточнивши підставу позову - відсутність в договорах оренди землі такої істотної умови договору як передача у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки .

Ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області від 23 травня 2013 року прийнято відмову від позову ОСОБА_255, ОСОБА_257, ОСОБА_254, ОСОБА_247, ОСОБА_258; провадження у справі за позовом цих позивачів закрито.

Позовні вимоги ОСОБА_264, ОСОБА_267, ОСОБА_268, ОСОБА_240, ОСОБА_269, ОСОБА_244, ОСОБА_246, ОСОБА_270, ОСОБА_271, ОСОБА_253, ОСОБА_237 залишено без розгляду.

Позовні вимоги ОСОБА_272, ОСОБА_256 та ОСОБА_263 виділено в окремі провадження.

Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 3 червня 2013 року позовні вимоги 233 позивачів задоволено.

Визнано недійсними договори оренди землі, укладені кожним позивачем окремо із САТ Турбівське .

Зобов'язано САТ Турбівське звільнити земельні ділянки, що належать позивачам.

Стягнуто з САТ Турбівське на користь позивачів понесені ними судові витрати по 114,70 грн. кожному.

В апеляційній скарзі відповідач ПАТ Турбівське , що є правонаступником САТ Турбівське , просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Зазначив, що рішення є незаконним і необґрунтованим, оскільки оцінка доказів судом не ґрунтується на повному, всебічному, об'єктивному та безпосередньому з'ясуванні всіх обставин справи; судом першої інстанції під час розгляду справи не дотримано норми процесуального права, не вірно застосовано норми матеріального закону, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.

Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи (судову повістку отримав 16 липня 2013 року), у судове засідання не з'явився, 23 липня 2013 року надіслав клопотання про відкладення розгляду справи по причині хвороби представника ОСОБА_273, не надавши підтверджуючих документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 305 ЦПК України апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання особи, яка бере участь у справі, за її клопотанням, коли повідомлені нею причини неявки буде визнано судом поважними.

Враховуючи те, що представником відповідача не надано підтверджуючого його хворобу доказу та те, що відповідачем являється юридична особа, інтереси якої може представляти інша за довіреністю особа або керівник (п. 2 ч. 1 і ч. 3 ст. 42 ЦПК України), колегія суддів не визнала поважною причину неявки у судове засідання представника відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

В судовому засіданні представник позивачів заперечив апеляційну скаргу, просить її відхилити залишити без змін рішення суду.

Представники третіх осіб, будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи - згідно розписок судові повістки отримали 16 липня 2013 року, у судове засідання не з'явилися і не надали письмових заперечень на апеляційну скаргу.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивачів, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення за таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що згідно Державних актів на право власності на земельні ділянки позивачі є власниками окремих земельних ділянок, що розташовані на території Турбівської селищної ради Липовецького району, Костянтинівської сільської ради Липовецького району, Брицької сільської ради Липовецького району, Приборівської сільської ради Липовецького району.

В період 2009-2012 років між позивачами та відповідачем САТ Турбівське було укладено договори оренди землі, які було зареєстровано у Липовецькому районному відділі Державного земельного кадастру.

28 квітня 2012 року було проведено державну реєстрацію змін до установчих документів САТ Турбівське , зокрема, назву товариства змінено на Публічне акціонерне товариство Сільськогосподарське підприємство Турбівське , яке відповідно до Статуту товариства є правонаступником прав та обов'язків Відкритого акціонерного товариства Сільськогосподарського акціонерного товариства відкритого типу по вирощуванню насіння цукрових буряків Турбівське .

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України Про оренду землі , в редакції, яка діяла на момент державної реєстрації оспорюваних договорів, істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

По справі встановлено, що в оспорюваних договорах оренди землі, укладених між кожним із позивачів та відповідачем, відсутня така істотна умова договору, як передача у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Частиною 2 статті 15 Закону України Про оренду землі встановлено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

За наведених обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог позивачів в частині визнання недійсними договорів оренди землі, оскільки в оспорюваних договорах відсутня така істотна умова договору, як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, а тому такий договір оренди підлягає визнанню недійсним за правилами ч. 2 ст. 15 Закону України Про оренду землі .

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно з ч. 1 ст. 216 ЦК України в разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Таким чином, оскільки спірні договори не містять істотних умов договору та визнаються судом недійсними, є також обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо задоволення позову в частині зобов'язання відповідача звільнити належні позивачам земельні ділянки.

Доводи апеляційної скарги в тому, що оспорювані договори оренди землі відповідають типовій формі договору оренди землі, затвердженій Кабінетом Міністрів України, а також в тому, що така істотна умова договору, як передача у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, не мала вагомого правового значення на момент укладення оспорюваних договорів оренди землі є безпідставними. Таким доводам було дано належну оцінку судом першої інстанції та спростовано їх в рішенні. Також ці доводи спростовуються вище викладеним.

Щодо доводів апеляційної скарги в тому, що представник позивача Путілін Є.В. не мав повноважень на представлення інтересів позивачів в суді, зокрема щодо вирішення позовних вимог про скасування державної реєстрації та повернення земельних ділянок, то зазначене спростовується наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 ЦПК України сторона, третя особа, особа, яка відповідно до закону захищає права, свободи чи інтереси інших осіб, а також заявники та інші заінтересовані особи в справах окремого провадження (крім справ про усиновлення) можуть брати участь у цивільній справі особисто або через представника.

Згідно з ч. 1 ст. 40 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або інша особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність і належно посвідчені повноваження на здійснення представництва в суді.

За правилами ч. 4 ст. 42 ЦПК України повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватися ордером, дорученням органу (установи) уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором. До ордера обов'язково додається витяг із договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Витяг засвідчується підписом сторін договору.

Із матеріалів справи вбачається, що інтереси позивачів в суді першої інстанції представляв адвокат Путілін Є.В., повноваження якого посвідчуються, свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 513 від 16 жовтня 2006 року та договорами про надання правової допомоги, які було укладено ним з кожним із позивачів.

Згідно умов договорів про надання правової допомоги адвокат Путілін Є.В. зобов'язався надати позивачам правову допомогу із захисту прав і охоронюваних законом інтересів у будь-яких судових інстанціях, з приводу визнання недійсними договорів оренди, підписаних між ними та САТ Турбівське .

Щодо доводів відповідача в тому, що представник позивачів Путілін Є.В. згідно укладених договорів про надання правової допомоги не мав повноважень для звернення до суду із позовною вимогою про повернення земельних ділянок, то зазначена позовна вимога є правовим наслідком визнання договорів оренди недійсними. А щодо позовної вимоги про скасування державної реєстрації, то така позовна вимога судом першої інстанції не розглядалась, оскільки 8 травня 2013 року представник позивачів Путілін Є.В. подав до суду уточнену позовну заяву, якою просив визнати недійсними договори оренди землі та зобов'язати САТ Турбівське звільнити земельні ділянки, і саме щодо цих позовних вимог судом ухвалено рішення.

Доводи апеляційної скарги щодо пропуску строку позовної давності 53 позивачами по Костянтинівській сільській раді та 43 позивачами по Турбівській селищній раді є безпідставними з огляду на те, що судом першої інстанції встановлено, що позивачам не було відомо про порушення їх прав, так як у них були відсутні оспорювані договори оренди землі, а отримали вони їх лише в 2013 року на запит представника позивачів.

Також є безпідставними доводи апеляційної скарги в тому, що, ухвалюючи рішення, суд першої інстанції не вирішив позовну вимогу про скасування державної реєстрації договорів оренди землі, оскільки 18 лютого 2013 року на виконання ухвали Липовецького районного суду Вінницької області від 14 лютого 2013 року про залишення позовної заяви без руху, представником позивачів Путіліним Є.В. було подано до суду уточнену позовну заяву та 8 травня 2013 року представник позивачів подав до суду уточнену позовну заяву, в яких він заявив вимоги про визнання недійсними договорів оренди землі та зобов'язання САТ Турбівське звільнити земельні ділянки, і саме ці позовні вимоги були розглянуті судом першої інстанції та з приводу цих позовних вимог ухвалено рішення про задоволення позову.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції вірно встановив обставини по справі, належним чином дослідив та оцінив докази, надані сторонами, правильно застосував норми матеріального права.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин колегія суддів вважає, що висновок суду є правильним, у зв'язку із цим відсутнє правове обґрунтування для задоволення апеляційної скарги із скасуванням рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги правильних висновків суду не спростовують.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Сільськогосподарське підприємство Турбівське відхилити.

Рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 3 червня 2013 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: /підпис/ М.В. Матківська

Судді: /підпис/ В.С. Марчук

/підпис/ С.К. Медвецький

Згідно із оригіналом:

Суддя: М.В. Матківська