Рішення

від 25.07.2013 по справі 910/11606/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11606/13 25.07.13

За позовом Закритого акціонерного товариства «Українські вантажні кур'єри»

До Приватного підприємства «Спецобладнання-Київ»

Про стягнення 115 023,40 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача Горкуша Ю.М. - по дов. № б/н від 01.01.2013

Від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Закритого акціонерного товариства «Українські вантажні кур'єри» про стягнення з Приватного підприємства «Спецобладнання-Київ» 115 023,40 грн. основного боргу, який виник внаслідок неналежного виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору про надання послуг по декларуванню та зберіганню товарів на митно-ліцензійному складі № 10-034/МЛС від 13.05.2010 та про зобов'язання відповідача оформити товари в інший митний режим (ніж режим митного складу) зі сплатою відповідних митних платежів та вивезти товар з митного ліцензійного складу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2013 порушено провадження у справі № 910/11606/13 та призначено її до розгляду на 02.07.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 910/11606/13 від 02.07.2013, в зв'язку з нез'явленням представника відповідача в засідання суду та невиконанням сторонами вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 18.06.2013, розгляд справи був відкладений на 11.07.2013.

В судовому засіданні 11.07.2013 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 18.07.2013.

Позивачем 18.07.2013 до відділу діловодства суду подано заяву про відмову від позовних вимог в частині зобов'язання відповідача оформити товари в інший митний режим (ніж режим митного складу) зі сплатою відповідних митних платежів та вивезти товар з митного ліцензійного складу.

Розглянувши подану позивачем заяву про часткову відмову від позову суд відзначає наступне

Згідно ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України відмова позивача від позову викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до матеріалів справи. Ця заява підписується позивачем.

Згідно до ч. 2 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України до прийняття відмови позивача від позову суд перевіряє чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.

Позивачем заява про відмову від позову подана за підписом представника Закритого акціонерного товариства «Українські вантажні кур'єри» Горкуша Ю.М. за довіреністю № б/н від 01.01.2013, який має повноваження на вчинення відповідних дій.

Стаття 80 Господарського процесуального кодексу України містить вичерпний перелік підстав з яких господарський суд припиняє провадження у справі.

Припинення провадження у справі - це форма завершення справи, яке зумовлене передбаченими законом обставинами, які повністю відкидають можливість судочинства.

Відповідно до п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Розглянувши заяву представника позивача про часткову відмову від позову, суд відзначає, що відмова позивача від позову в частині зобов'язання відповідача оформити товари в інший митний режим (ніж режим митного складу) зі сплатою відповідних митних платежів та вивезти товар з митного ліцензійного складу не суперечить діючому законодавству України та приймається судом, що у відповідності до п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України тягне за собою припинення провадження у справі в цій частині.

Позивач в судовому засіданні 18.07.2013 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судовому засіданні 18.07.2013 проти позову заперечував повністю.

В судовому засіданні 18.07.2013 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 25.07.2013.

Відповідач в судове засідання 25.07.2013 не з'явився, письмовий відзив на позов не подав.

Від відповідача 25.07.2013 на адресу суду надійшла телеграма, яка містить клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з відрядженням директора та представника ПП «Спецобладнання-Київ».

Позивач в судовому засіданні 25.07.2013 проти задоволення клопотання відповідача заперечував.

Суд розглянувши заявлене відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи суд відзначає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне

Перебування керівництва та представника відповідача не є підставою для відкладення розгляду справи в розумінні ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оскільки в даному випадку відповідач мав можливість скористатись правилами ст. 28 Господарського процесуального кодексу України та ст. 244 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Стаття 69 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Встановлений строк для вирішення спору у даній справі вже закінчився та в порядку ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України сторонами відповідного клопотання не заявлено.

Суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення справи по суті без участі представника відповідача.

В судовому засідання 25.07.2012, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

13.05.2010 між Приватним підприємством «Спецобладнання-Київ» (замовник) та Закритим акціонерним товариством «Українські вантажні кур'єри» (виконавець) було укладено договір № 10-034/МЛС про надання послуг по декларуванню та зберіганню товарів на митно-ліцензійному складі (далі - договір).

Предметом договору є здійснення виконавцем, від свого імені та за рахунок замовника, операцій по декларуванню, по розміщенню та зберіганню під митним контролем вантажів замовника в митному ліцензійному складі виконавця, послуг по митному оформленню вантажів, виконання завантажувально-розвантажувальних робіт (п. 1.1. договору).

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг по декларуванню та зберіганню товарів, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем, яка становить 115 023,40 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 936 Цивільного кодексу України встановлює, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

За умовами п. 2.1., 2.2., 2.4. договору виконавець зобов'язався приймати, оформляти та розміщувати в митний ліцензійний склад вантажі, що поступають від замовника, на протязі 48 годин з моменту прибуття вантажу в пункт митного оформлення, при наявності всіх документів, необхідних для митного оформлення в режим митного складу, а також за необхідністю відповідних дозволів інших державних органів (ветеринарної служби, служби карантину рослин, екологічної служби, радіології, санітарно-епідеміологічної служби та ін.); приймати на зберігання вантажі, що не потребують спеціальних умов зберігання; зберігати вантажі в митному ліцензійному складі.

Відповідно до п.п. 5.1., 5.2. договору вантаж приймається до зберігання на МЛС в присутності представника замовника тільки після оформлення вантажної митної декларації ІМ74; датою прийомки вантажу на зберігання на МЛС вважається дата іменної печатки уповноваженої особи митниці на ВМД ІМ74.

Позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором надавши відповідачу послуги (задекларував товар в митних органах та зберігає товар відповідача на митному ліцензійному складі, що підтверджується вантажною митною декларацією № 100000016/2010/638728 із печаткою Київської регіональної митниці від 21.05.2010.

Сторонами у додатку до договору погоджено тарифи на декларування та на виконання робіт по декларуванню та митному обслуговуванню товарів на МЛС.

За умовами п. 4.1. договору розрахунки між замовником та виконавцем здійснюється у наступний термін - за зберігання товарів на МЛС більше 1 місяця - щомісячно, але не пізніше 5 числа кожного календарного місяця.

Розрахунки між сторонами в рамках чинного договору здійснюються на підставі рахунків, що виставляються виконавцем. Рахунок формується у відповідності до тарифної угоди, погодженої сторонами в додатку до чинного договору.

На виконання своїх зобов'язань позивачем було виставлено (неодноразово направлялось поштою) наступні рахунки на оплату наданих послуг в загальному розмірі 96 944,77 грн. :

№ 422 від 31.10.2011 на суму 6 884,47 грн.;

№ 458 від 30.11.2011 на суму 6 673,00 грн.;

№ 484 від 31.12.2011 на суму 6 895,51 грн.;

№ 10 від 31.01.2012 на суму 6 895,43 грн.;

№ 43 від 23.02.2012 на суму 6 448,46 грн.;

№ 41 від 27.03.2012 на суму 6 893,18 грн.;

№ 113 від 03.05.2012 на суму 6 673,16 грн.;

№ 142 від 31.05.2012 на суму 6 897,85 грн.;

№ 176 від 30.06.2012 на суму 6 675,34 грн.;

№ 203 від 31.07.2012 на суму 6 897,85 грн.;

№ 231 від 31.08.2012 на суму 6 898,28 грн.;

№ 241 від 30.09.2012 на суму 6 675,76 грн.;

№ 259 від 31.10.2012 на суму 6 898,28 грн.;

№ 280 від 30.11.2012 на суму 6 675,76 грн.;

№ 303 від 28.12.2012 на суму 6 898,28 грн.;

№ 17 від 31.01.2013 на суму 6 898,28 грн.;

№ 41 від 28.02.2013 на суму 6 230,70 грн.;

№ 55 від 29.03.2013 на суму 6 898,28 грн.

Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасного внесення плати за обумовлені договором послуги за період з жовтня 2011 року по березень 2013 року в повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість, яка складає 115 023,40 грн.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 115 023,40 грн. основного боргу обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Українські вантажні кур'єри» обґрунтовані та підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 49, п. 4 ст. 80, ст.ст.82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Спецобладнання-Київ» (м. Київ, пров. Геофізиків, 12, код ЄДРПОУ 34493907) на користь Закритого акціонерного товариства «Українські вантажні кур'єри» (Київська область, м. Бровари, вул. Промислова, 5, код ЄДРПОУ 31539393) 115 023 (сто п'ятнадцять тисяч двадцять три) грн. 40 коп. основного боргу, 2 300 (дві тисяч триста) грн. 46 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Провадження у справі в частині зобов'язання відповідача оформити товари в інший митний режим (ніж режим митного складу) зі сплатою відповідних митних платежів та вивезти товар з митного ліцензійного складу припинити.

Повне рішення складено 26.07.2013.

СуддяВ.В. Сівакова