Рішення

від 25.07.2013 по справі 919/790/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2013 року справа № 919/790/13

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Харченко І.А., розглянувши матеріали справи № 919/790/13:

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній

республіці Крим та місті Севастополі

(99008, м. Севастополь, пл. Повсталих, 6,

ідентифікаційний код: 20677058)

до Приватного підприємства «Севтехпродторг-сервіс»

(99026, м. Севастополь, с. Фруктове, вул. Пушкіна, 6,

ідентифікаційний код: 34732499)

про стягнення заборгованості у розмірі 13 685,66 грн,

представники сторін не з'явились,

Суть спору: Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній республіці Крим та місті Севастополі (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя (далі - суд) із позовом до приватного підприємства «Севтехпродторг-сервіс» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 13 685,66 грн, з яких: 11 780,66 грн - заборгованість з орендній плати за договором, 1 178,07 грн - штраф, 120,99 грн - 3% річних, 606,26 грн -пеня.

Позовні вимоги з посиланням на статті 230, 285 Господарського кодексу України, статті 526, 549, 625, 762 Цивільного кодексу України та положення статей 18, 19, 26, 29 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору в частині своєчасного внесення орендної плати за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності №1154 від 14.01.2011.

Ухвалою суду від 08.07.2013 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 25.07.2013, в порядку статті 65 Господарського процесуального кодексу України зобов'язано учасників судового процесу надати докази, необхідні для своєчасного та правильного розгляду справи.

Представники сторін у судове засідання 25.07.2013 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду від 08.07.2013 не виконали, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (арк.с.17, 18).

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки явка учасників процесу обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

У зв'язку з викладеним, суд розглядає справу відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши надані докази, розглянувши наявні в матеріалах справи документи, суд -

ВСТАНОВИВ:

14.01.2011 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (Орендодавець) та приватним підприємством «Севтехпродторг-сервіс» (Орендар) укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до держаної власності №1154 (далі - договір) (арк.с.12-14), відповідно до умов якого, орендодавець передає, а орендар - приймає в строкове платне користування об'єкт нерухомого майна, а саме, нежитлову будівлю посту ДАІ №2 загальною площею 46,8 кв.м, яка розташована за адресою: АР Крим, смт. Гурзуф, район «Артека», Південнобережне шосе, б/н, що перебуває на балансі Управління Державної автоінспекції ГУ МВС України в АР Крим (Балансоутримувач). Вартість об'єкту оренди визначена відповідно до незалежної (експертної оцінки) станом на 30.06.2010 та складає 190 000,00 грн.

Згідно з пунктом 1.2 договору майно передається в оренду для розміщення об'єкта громадського харчування - кафе, що здійснює продажу товарів підакцизної групи.

Відповідно до пункту 2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта прийому-передачі майна. Акт прийому-передачі орендованого державного майна з боку сторони, яка передає майно, підписується як орендодавцем, так і балансоутримувачем майна. Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди (пункт 2.2 договору).

Згідно з пунктом 3.1 договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (зі змінами), або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку оренди - грудень 2010 - 2 508,00 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством (пункт 3.2 договору).

Пунктом 3.3 договору передбачено, що орендна плата за кожний наступний місяць розраховується шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до пункту 3.6 договору орендна плата перераховується в державний бюджет і балансоутримувачу в співвідношенні 50 % на 50 % щомісяця не пізніше 15 числа місяця, що випливає за звітним.

Зобов'язання орендаря за сплатою орендної плати забезпечується у вигляді завдатку в розмірі не меншому ніж орендна плата за перший місяць оренди, який вноситься в рахунок плати за останній місяць оренди та становить 2 508,00 грн (пункт 3.10 договору).

У пункті 5.3 договору зазначено, що орендар зобов'язується своєчасно та у повному обсязі сплачувати оренду плату.

Пунктом 9.1 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Даний договір укладено строком на 2 роки 364 дні, та діє з 14.01.2011 по 13.01.2014 включно (пункт 10.1 договору).

Актом приймання-передачі від 14.01.2011, орендодавець передав, а орендар прийняв об'єкт оренди (зворотній бік арк.с.15).

На підставі викладеного, враховуючи те, що відповідач свої зобов'язання щодо сплати орендної плати за зазначеним договором належним чином не виконував, в нього утворилась заборгованість за період з 01.09.2012 по 30.04.2013 у розмірі 11 780,66 грн, що і стало підставою для звернення позивача із даним позовом.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України суд, провівши оцінку доказів по справі, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Стаття 509 Цивільного кодексу України та стаття 173 Господарського кодексу України визначають зобов'язання (в тому числі господарське зобов'язання) як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

З наведеною нормою узгоджується стаття 283 Господарського кодексу України, згідно з якою за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Частиною шостою статті 283 Господарського кодексу України встановлено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Статтями 10, 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», статтями 284, 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності, та є однією з істотних умов договору оренди.

Обов'язок орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлений також частиною третьою статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та частиною третьою статті 285 Господарського кодексу України.

Згідно з частиною п'ятою статті 762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі викладеного, у зв'язку з тим, що докази погашення відповідачем наявної заборгованості відсутні, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з приватного підприємства «Севтехпродторг-сервіс» заборгованості по орендній платі за період з 01.09.2012 по 30.04.2013 у розмірі 11 780,66 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 606,26 грн.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною третьою статті 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з пунктом 3.7 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. Нарахування пені за несвоєчасну або не в повному обсязі перераховану орендну плату припиняється через один рік від дня, коли орендна плата повинна була бути сплачена.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд, перевіривши розрахунок пені, складений позивачем, визнав його правильним, тому вимоги щодо стягнення пені заявлені відповідно до вимог чинного законодавства та підлягають задоволенню в розмірі 606,26 грн (арк.с.9).

Позивач просить також стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 120,99 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок 3% річних визнав його вірним, тому вимога щодо стягнення 3% річних у розмірі 120,99 грн підлягає задоволенню (арк.с.10).

Також позивач просив стягнути з відповідача штраф за порушення зобов'язань за договором в розмірі 1 178,07 грн.

В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Частиною другою статті 217 Господарського кодексу України унормовано, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання у ГК України визнаються штрафними санкціями (частина перша статті 230 ГК України).

Відповідно до частин четвертої-шостої статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). У разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов'язання спір може бути вирішений в судовому порядку за заявою заінтересованої сторони відповідно до вимог цього Кодексу. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 3.8 Договору передбачено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач порушив умови договору стосовно повного та своєчасного внесення орендної плати, у зв'язку з чим за період з 01.09.2012 по 31.05.2013 у нього перед позивачем утворилась заборгованість в сумі - 1 178,07 грн.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок штрафу, суд дійшов висновку, що він відповідає вимогам чинного законодавства України, у зв'язку з чим суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафу 10% в сумі 1 178,07 грн підлягають задоволенню.

У резолютивній частині позовної заяви позивачем помилково зазначена загальна сума заборгованості за договором оренди, а саме: 13 685, 66 грн, тоді як вірною є 13 685, 98 грн (11 780,66+606,26+1 178,07+120,99 = 13 685,98 грн). Проте, оскільки частина друга статті 83 ГПК України надає господарському суду при прийнятті рішення вийти за межи позовних вимог лише за клопотанням зацікавленої сторони, з огляду на відсутність такого клопотання, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення суми заборгованості за договором оренди у заявленому позивачем у розмірі - 13 685,66 грн.

Отже, враховуючи все вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 13 685,66 грн, з яких: 11 780,66 грн - заборгованість з орендній плати за договором, 1 178,07 грн - штраф, 120,99 грн - 3% річних, 606,26 грн -пеня.

Керуючись статтями 43, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з приватного підприємства «Севтехпродторг-сервіс» (99026, м. Севастополь, с. Фруктове, вул. Пушкіна, 6, ідентифікаційний код: 34732499, відомостей про рахунки в установах банку немає) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі (пл. Повсталих, 6, м. Севастополь, 99008, код ЄДРПОУ 38027563, р/р 31113093700039 в ГУ ДКСУ в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач - УДКСУ у м. Ялта, код платежу - 22080200) 13 685,66 грн (тринадцять тисяч шістсот вісімдесят п'ять грн. 66 коп), з яких: 11 780,66 грн - заборгованість з орендній плати за договором, 1 178,07 грн - штраф, 120,99 грн - 3% річних, 606,26 грн -пеня.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 29.07.2013.

Суддя І.А. Харченко

Розсилка рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням:

1. РВ Фонду державного майна України в АРК та м.Севастополі

(99008, м. Севастополь, пл. Повсталих, 6)

2. ПП «Севтехпродторг-сервіс»

(99026, м. Севастополь, с. Фруктове, вул. Пушкіна, 6)