Постанова

від 25.07.2013 по справі 810/1882/13-а

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2013 року 810/1882/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Києві адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Сознаніє» до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

18.04.2013 до Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Сознаніє» (далі - позивач, Підприємство) до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби (далі - відповідач, Податковий орган), в якому позивач просить визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.12.2012 №0001972301/3032, яким збільшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 26424,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Підприємство не погоджується із висновками Акту перевірки від 26.11.2012 №3494/231/24737260, який став підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки він грунтується виключно на висновках Акту ДПІ в Печерському районі м. Києва від 27.12.2011 №1674/2306/36148667 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Енергопром ЛТД» щодо підтвердження відомостей по взаємовідносинам з ТОВ «МВ Консалтінг» за період лютий, березень, квітень 2012 року», та не погоджується з висновками Податкового органу щодо недійсності правочинів, укладених між Підприємством та ТОВ «Енергопром ЛТД». Також Позивач зазначає, що реальність здійснення правочинів, укладених між Підприємством та вказаним контрагентом, підтверджується первинними та іншими документами.

У судовому засіданні 25.04.2013 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти адміністративного позову заперечив, у задоволенні позовних вимог просив відмовити з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов наступних висновків.

Приватне підприємство «Виробничо-комерційна фірма «Сознаніє» зареєстроване як суб'єкт господарювання 26.03.1997 Обухівською районною державною адміністрацією Київської області, код за ЄДРПОУ - 24737260, відповідно до витягу є Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АА №424962 від 28.01.2013 та довідки Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АБ№473800 від 03.10.2012; зареєстроване як платник податку на додану вартість відповідно до свідоцтва №200005127 НБ№466975 від 30.11.2009. Види діяльності за КВЕД-2010: неспеціалізована оптова торгівля (46.90), виробництво електронних компонентів (26.11), виробництво іншого електричного устаткування (27.90), оптова торгівля електронним і телекомунікаційним устаткуванням, деталями до нього (46.52), роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах (47.78), консультування з питань комерційної діяльності й керування (70.22).

Згідно з повідомленням від 13.11.2012 б/н та наказу №585 від 12.11.2012, на підставі пп.75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 79.2 ст.79 Податкового кодексу України (далі - ПК України) Податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Сознаніє» з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Енергопром ЛТД» за весь період взаємовідносин.

За результатами вказаної перевірки складено Акт №3494/231/24737260 від 26.11.2012 (далі - Акт перевірки), у висновках якого зафіксовано порушення з боку Підприємства п. 198.6 ст. 198 ПК України - завищено від'ємне значення на загальну суму 26424,03 грн. за лютий 2012 року.

До вказаних вище висновків Податковий орган дійшов у зв'язку з наступними встановленими в ході перевірки позивача обставинами, які відображені в Акті перевірки:

В ході перевірки встановлено наявність взаємовідносин Підприємства з ТОВ «Енегропром ЛТД» у періоді з 01.02.2012 по 29.02.2012, в результаті чого було реалізовано кабельну продукцію ПП ВКФ «Сознаніє» відповідно до договору поставки №СЕ2/12 від 01.02.2012.

До ДПІ в Обухівському районі Київської області надійшов Акт ДПІ в Печерському районі м. Києва від 27.12.2011 №1674/2306/36148667 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Енергопром ЛТД» щодо підтвердження відомостей по взаємовідносинам з ТОВ «МВ Консалтінг» за період лютий, березень, квітень 2012 року», у висновках якого вказано наступне.

Відповідно до наданих до перевірки документів встановлено, що ТОВ «Енергопром ЛТД» сформовано податковий кредит в декларації з ПДВ за лютий 2012 року на загальну суму ПДВ 199733,00 грн., у т.ч. за рахунок ТОВ «МВ Консалтінг» на суму 156686,80 грн., за березень 2013 року - 315509,74 грн., у т.ч. за рахунок ТОВ «МВ Консалтінг» на суму 257048,00 грн., за квітень 2012 року - 89393,30 грн., у т.ч. за рахунок ТОВ «МВ Консалтінг» на суму 68847,00 грн.

В зазначеному Акті ДПІ в Печерському районі м. Києва зазначено: Державною податковою інспекцією у Печерському р-ні м. Києва ДГІС складено акт від 26.09.2012 року № 3954/22-9/35310898 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «МВ Консалтінг» щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.08.2011 по 30.08.2012 року. При складанні акту TOB «MB Консалтінг» використано наступні матеріали: ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС отримано службову записку від ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 08.08.2012 року №7959/07-06/30, а саме: висновок № 1054 щодо наявності ознак «фіктивності» та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності та висновок спеціаліста №325 від 22.06.2012. Згідно з висновком експертного дослідження №325 від 22.06.2012 року складений начальником сектору фототехнічних, портретних, технічних досліджень документів та почерку, відділу криміналістичних досліджень науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Управлінні МВС України на Південно-Західній залізниці, майором міліції Лебідь Сергієм Олексійовичем. Згідно з даним висновком підписи у наказі № 1-К від 29.09.2011 року; картках реєстрації електронної заявки на посилений сертифікат підписувача ЕЦП № 35310898-111202124715 від 02.12.2011, ЕЦП №3136014201D-111202124715 від 02.12.2011 року, доручення від 05.12.2011 року на громадянку ОСОБА_2, виконані однією особою, а підписи від імені гр. Кобзар Юлії Геннадіївни в наступних документах: протокол № 4 загальних зборів учасників TOB «MB Консалтінг» від 30.09.2011 року та статуті від 30.09.2011 виконані другою особою. Також за результатами висновку № 1054 встановлено, що TOB «MB Консалтінг» за податковою адресою не знаходиться. Вищенаведеним актом вбачається, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «МВ Консалтінг» здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить не набуття належним чином цивільної праводієздатності TOB «MB Консалтінг», фінансово-господарські взаємовідносини між TOB «MB Консалтінг» та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

Враховуючи викладене, зокрема, що ТОВ «Енергопром ЛТД» мало фінансово-господарські стосунки з TOB «MB Консалтінг», на підставі ст. ст. 626, 629, 655, 656, 658, 662, 203, 215, 216 та 228 Цивільного кодексу України Податковий орган дійшов висновку про недійсність правочинів, укладених між ПП «ВКФ «Сознаніє» та ТОВ «Енергопром ЛТД».

На підставі акту перевірки Акт №3494/231/24737260 від 26.11.2012 прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 10.12.2012 №0001972301, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 26424,00 грн.

Підприємством вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено в адміністративному порядку та залишено без змін рішенням Державної податкової служби у Київській області №421/10/10-206/896 від 22.02.2013 та рішенням Державної податкової служби України №4570/6/10-2115 від 22.03.2013.

З матеріалів справи вбачається, що 01.02.2012 між ПП «ВКФ «Сознаніє» (Покупець) та ТОВ «Енергопром ЛТД» (Постачальний) укладений договір поставки № СЕ2/12, згідно з яким Постачальник зобов'язується у визначений договором строк передати у власність Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар. Найменування, асортимент, кількість, ціна і вартість Товару (кабельної продукції) оговорені в рахунках-фактурах, виставлених Постачальником на адресу Покупця згідно з заявками Покупця.

На підтвердження виконання договору позивачем було надано належним чином завірені копії наступних документів:

- видаткові накладні №РН-0000012 від 27.02.2012 на суму 52154,40 грн., №РН-0000008 від 17.02.2012 на суму 55937,70 грн., №РН-0000007 від 06.02.2012 на суму 50452,08 грн.;

- товарно-транспортні накладні №27022012 від 27.02.2012, №17022012 від 17.02.2012, 06022012 від 06.02.2012;

- податкові накладні №8 від 27.02.2012 на суму 52154,40 грн., №3 від 06.02.2012 від 50452,08 грн., №4 від 17.02.2012 на суму 55937,70 грн.;

- рахунки-фактури №СФ-0000009 від 06.02.2012 на суму 50452,08, СФ-0000014 від 17.02.2012 на суму 55937,70 грн., СФ-0000015 від 27.02.2012 на суму 52154,40 грн.;

- прибуткові накладні №ПН-0000008 від 06.02.2012 на суму 50452,08 грн., №0000011 від 17.02.2012 на суму 55937,70 грн., №ПН-0000012 від 17.02.2012, ПН-0000014 від 27.02.2012 на суму 52154,40 грн;

- оборотно-сальдова відомість по рахунку 281 за лютий 2012 року, аналіз рахунка 281 за лютий 2012 року, картки рахунку 281 за лютий 2012 року;

- платіжні доручення № 64 від 01.03.2012, № 66 від 03.03.2012;

- звіт про дебіторські та кредитні операції по рахунку Підприємства з 01.03.2012 по 03.03.2012.

Так, з рахунків-фактур та видаткових накладних вбачається, що предметами поставки були: гільза ГД (Л)-50, гільза ГД (Л)-120, гільза М50-150/70-120, гільза М95-240/150-240, гільза СБ-240, гільза СБ-120, гільза ГВКП 70150/70-120, гільза ГД-120, гільза ГД-240, гільза ГД-50, гільза алюм.50, гільза алюм.70, гільза алюм.95, гільза алюм.120, гільза алюм.185, гільза М50-150/70-120, гільза алюм. 70-120, кінцевик НК(Л)-120, кінцевик НК(Л)-50, кінцевик НК-50, кінцевик НКВН1235-120/70-120, кінцевик НКВН1235-240, кінцевик НД(А)-120, кінцевик НД(А)-50, кінцевик НДБ (Л)-50, кінцевик НДБ (Л)-120, кінцевик НДБ (Л)-240, кінцевик НДБ (А)-240, кінцевик НК(Л)-240, кінцевик НК-120, кінцевик НК-50, 3СТп-1-ВВЄ (70-120) з гільзами під опресовку, кільцевик кабельний алюмінієвий з самозр. болт. 25/50, кільцевик кабельний алюмінієвий з самозр. болт. 70/120, кільцевик кабельний алюмінієвий з самозр. болт. 150/240, печатка термоусаживаємая 5-1.

Позивачем надані фотографії вищезазначеного товару.

Вказаний вище товар є елементом в комплектації кабельних муфт для споживачів України, які реалізує Підприємство як ексклюзивний дистриб'ютор продукції ЗАО «Михневський завод электроизделий» Російської Федерації (муфт термоусаджувальних) на території України, та згідно з Свідоцтвом від 02.12.2012, виданого заводом, має право здійснювати завершення виробничого процесу, доукомплектовувати продукцію, відповідно до вимог споживачів в України.

Позивач також вказав на те, що керівник ТОВ «Енергопром.ЛТД» Корнієнко Владілєн Григорович є членом Українського союзу промисловців і підприємців, заслужений енергетик України.

Суду надані докази поставки Підприємству товарів від ЗАО «Михневський завод электроизделий» - муфти кабельні зі з'єднувальними елементами (товарна накладна № 142 від 14.02.2012, декларація форми МД-2 від 17.02.2012, Сертифікати відповідності продукції).

Наявність приміщень для здійснення своєї діяльності підтверджується наданим позивачем договором оренди нежитлового приміщення №СП2001 від 05.01.2011 та Актом приймання-передачі майна згідно з цим договором - приміщення, яке знаходиться за адресою вул. Приозерна, 3, м. Українка, Київська обл., що має загальну площу 80 кв. м.

Беручи до уваги викладені обставини справи, суд дійшов висновку, що, оскільки, предметом дослідження у даній справі є правомірність та обґрунтованість прийняття Податковим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, то необхідним є, зокрема, встановлення наявності правових підстав для формування ПП «ВКФ «Сознаніє» від'ємного значення суми податку на додану вартість за наслідками взаємовідносин із ТОВ «Енергопром ЛТД».

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Суд не бере до уваги та не вважає доведеним з боку відповідача факт невідповідності фінансово-господарських взаємовідносин між ПП «ВКФ «Сознаніє» та ТОВ «Енергопром ЛТД» вимогам частини 5 (правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним) статті 203 ЦК України у зв'язку з наступним.

Згідно з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в листі від 02.06.2011 № 742/11/13-11, статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до частини 2 статті 70 КАС сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Тобто, Податковий орган повинен надати суду відповідні докази, які підтверджують доводи щодо відсутності господарських операцій між ПП «ВКФ «Сознаніє» та ТОВ «Енергопром ЛТД», правомірності прийнятого ним оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

В свою чергу, суд констатує, що фактичне здійснення господарських операцій між зазначеними контрагентами підтверджується наведеними вище первинними та іншими документами.

Таким чином, позивач підтвердив доводи про реальність господарських операцій вказаними вище документами та поясненнями, тому не визнання Податковим органом правомірності формування від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 26424,00 грн. є безпідставним.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пункт 198.2 статті 198 ПК України визначає, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6 ст. 201 ПК України).

Наявність у позивача належним чином оформлених податкових накладних, отриманих у межах взаємовідносин з ТОВ «Енергопром ЛТД», суду доведено.

Пунктом 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Вимоги п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України сторонами договору поставки № СЕ2/12 виконані, що підтверджується зазначеними вище податковими накладними.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Таким чином, у зв'язку з наявністю у позивача відповідних первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, зокрема, податкових накладних, суд дійшов висновку про обґрунтованість дій приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Сознаніє» щодо формування від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 26424,00 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «Енергопром ЛТД».

Частиною 1 статті 5 КАС України встановлено, що адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Так, згідно з статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997, (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Дану справу суд вирішує, як справу майнового характеру, на підставі рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України», зі змісту якого вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

У зв'язку з викладеним, протиправне винесення Податковим органом спірного податкового повідомлення-рішення становить втручання у мирне володіння майном суб'єкта господарювання, що порушує статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.

Розглядаючи справу «Інтерспав» проти України про порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, Європейський суд з прав людини висловив свою думку, яка полягає в наступному: «коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань».

У рішенні від 22 січня 2009 року у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії»(заява № 3991/03) Європейський суд з прав людини, зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідно до частини другої статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За таких обставин, покупець не може нести відповідальність за можливе порушення податкового законодавства продавцем-контрагентом, за умови необізнаності першим щодо таких порушень.

Відповідачем не надано доказів того, що позивач знав або міг дізнатися про те, що ТОВ «Енергопром ЛТД», можливо, порушує вимоги податкового законодавства, зокрема, щодо подання податкової звітності, відсутності за юридичним місцезнаходженням тощо, а, також, доказів того, що позивач був безпосередньо залучений до можливих зловживань контрагента у системі оподаткування.

Частина 2 статті 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги не доведеність відповідачем відсутності реального характеру правочину, укладеного між приватним підприємством «Виробничо-комерційна фірма «Сознаніє» та ТОВ «Енергопром ЛТД»; доведеність обґрунтованості формування від'ємного значення суми податку на додану вартість відображених в отриманих від вказаного контрагенту первинних документах сум ПДВ; суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70-72, 86, 159-163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Обухівському районі Київської області Державної податкової служби форми «В4» від 10 грудня 2012 року №0001972301/3032.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Сознаніє» (код за ЄДРПОУ 24737260) судовий збір у розмірі 264 (двісті шістдесят чотири) грн. 25 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Спиридонова В.О.