Постанова
від 23.07.2013 по справі 816/4274/13-а
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/4274/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Головка А.Б.,

при секретарі - Ковальові Д.О.,

за участю:

представників позивача - Бендик Я., Павлова М.А.,

представника відповідача - Чирви Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Експромт" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

12 липня 2013 року Приватне підприємство "Експромт" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 30.01.2013 року № 0000551502/174.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на наявність первинних документів, що підтверджують реальність господарських операцій із ТОВ "Ліга Закон "Регіон", отримані послуги використовувались позивачем для надання послуг у сфері інформатизації 11-ти абонентам, у зв'язку із чим вважає висновки акту та прийняте за його наслідками податкове повідомлення-рішення неправомірними.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити в його задоволенні. В письмових запереченнях посилався на нікчемний характер господарських операцій позивача із ТОВ "Ліга Закон "Регіон", пов'язаних зі здійсненням господарської вигоди третіх осіб.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступні в обставини.

Судом встановлено, що у період з 26.12.2012 року по 03.01.2013 року податковим інспектором Кременчуцької ОДПІ Коваленко Т.С. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП "Експромт" по питанню взаємовідносин із ТОВ "Агенція Джанашіа АН" за липень 2011 року.

За наслідками перевірки складено акт перевірки від 11.01.2013 року № 165/15.2-05, за висновками якого встановлено порушення позивачем частин 1,2 статті 215, частин 1, 5 статті 203, статті 228 Цивільного кодексу України, пункту 201.6 статті 201, пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого безпідставно сформовано податковий кредит за липень 2011 року з ПДВ на загальну суму ПДВ 2944,50 грн. відповідно занижено суму ПДВ, що за підсумками звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету в розмірі 2944,50 грн.

На підставі вказаного акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 30.01.2013 року № 0000551502/174, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 3680,63 грн., з них за основним платежем - 2944,50 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 736,13 грн.

За наслідками апеляційного оскарження, скарги позивача залишені без задоволення, податкове повідомлення-рішення - без змін.

Позивач не погодився із вказаним податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку вказаним рішенням, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене на підставі висновку податкового ревізора-інспектора щодо заниження позивачем податку на додану вартість за липень 2011 року на суму 2944,50 грн. по взаємовідносинах із ТОВ "Ліга Закон "Регіон" щодо надання позивачу послуг з інформатизації, які не мали реального характеру.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вказаних правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Крім того, слід зазначити, що за змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Із матеріалів справи судом встановлено, що між позивачем (Дилер) та ТОВ "Ліга Закон Регіон" (Виконавець) укладено договір про надання послуг у сфері інформатизації № 57903 від 15.03.2011 року.

За умовами договору Виконавець зобов'язується надати Дилеру послуги з інформатизації, які полягають в інформатизаційному та дилерському обслуговуванні (на основі дилерського пакета, склад та умови обслуговування якого визначаються в додатку № 1 до Договору).

Крім того, 15.03.2011 року між позивачем та ТОВ "Ліга Закон" укладено ліцензійний договір № 57903/Л щодо надання Ліцензіаром (ТОВ "Ліга Закон") дозволу Ліцензіатові (ПП "Експромт") на використання комп'ютерних Систем інформаційно-правового забезпечення Ліга: Закон, а також визначених Договором знаків для товарів і послуг.

На підтвердження фактичного виконання умов договору № 57903 від 15.03.2011 року позивач надав суду договір з додатками, податкові накладні, рахунки-фактури, акти про надання послуг з інформатизаційного обслуговування, банківську виписку, реєстр виданих та отриманих податкових накладних, копії яких містяться в матеріалах справи.

Сума ПДВ в загальному розмірі 2944,50 грн. за податковими накладними включені позивачем до складу податкового кредиту за липень 2011 року.

Як свідчать матеріали справи, придбані у ТОВ "Ліга Закон Регіон" послуги з інформатизації використовувались у господарській діяльності ПП "Експромт" для надання послуг з інформатизації (абонентського обслуговування) комп'ютерної правової бібліотеки "Ліга: Закон" на виконання умов договорів про інформаційне обслуговування, укладених із ТОВ "НВО "АВІА", ПП ОСОБА_6, СФ "Центр ЛТД", ТОВ "Кременчуцький шкірзавод", ТОВ "Меркатор АЗС", ВАТ "КЗТВ", ЗАТ "Граніти України", КП "Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління", КНУ ім. М. Остроградського, ТОВ "Кребо-Інтернешнл", ПП "ЮФ "Чернявьский і партнери", що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями актів здачі-приймання робіт (надання послуг).

Таким чином, реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Ліга Закон Регіон" підтверджена первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, послуги використано у господарській діяльності позивача.

З огляду на зазначене, податковий кредит позивачем сформовано на підставі виписаних ТОВ "Ліга Закон Регіон" податкових накладних, отриманих в ході виконання господарських операцій, підтверджених належними первинними документами, що ґрунтується на вимогах Податкового кодексу України.

Суд враховує, що відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Матеріалами справи підтверджується, що на момент здійснення господарських операцій та складення податкових накладних ТОВ "Ліга Закон Регіон" мало свідоцтво платника податку на додану вартість, яке не було анульовано. Анулювання зазначеного свідоцтва здійснено 13.02.2013 року, тобто після завершення господарських операцій позивача із ТОВ "Ліга Закон Регіон".

Таким чином, оскільки ТОВ "Ліга Закон Регіон" на момент виникнення спірних правовідносин було зареєстроване як платник ПДВ у встановленому Законом порядку, тому формування позивачем податкового кредиту від цього підприємства є правомірним.

Суду не надано жодних належних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при укладенні та виконанні договору взаємоузгоджених зловмисних дій, не спрямованих на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Наявності таких доказів, зокрема вироку суду, постановленого у кримінальній справі стосовно посадових осіб ТОВ "Ліга Закон Регіон", судом не встановлено.

Суд зазначає, що позивач виконав усі необхідні умови, передбачені Податковим кодексом України, які надають йому правові підстави для нарахування податкового кредиту, у зв'язку із чим включення позивачем до податкового кредиту суми ПДВ 2944,50 грн. по взаємовідносинах із ТОВ "Ліга Закон Регіон" є правомірним.

Твердження відповідача про нікчемність угоди, укладеної між позивачем та ТОВ "Ліга Закон Регіон", суд оцінює критично, з огляду на наступне.

Згідно частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Абзацом 1 частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно з положеннями частин 1, 2 статті 228 Цивільного кодексу України зазначає, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Отже, за своєю суттю нікчемним правочином в податкових правовідносинах є діяння платника податків, спрямоване на ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), проте, доводів про прийняття компетентною особою рішення про порушення кримінальної справи за фактом здійснення господарської діяльності контрагента чи відносно їх посадових осіб представник відповідача під час судового розгляду не наводив.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку, що відповідачем не доведено обставин, які підтверджують той факт, що укладаючи вищезгаданий договір сторони діяли з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства, а їхні наміри були спрямовані на ухилення від сплати податків. А тому висновки щодо нікчемності укладеного правочину, зроблені відповідачем у акті перевірки, є безпідставними.

З огляду на частину 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено факт наявності порушень Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області від 30.01.2013 року № 0000551502/174.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Експромт" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення задовльнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області від 30.01.2013 року № 0000551502/174.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби на користь Приватного підприємства "Експромт" (од ЄДРПОУ 21078331) витрати зі сплати судового збору в розмірі 114,70 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 29 липня 2013 року.

Суддя А.Б. Головко

СудПолтавський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення23.07.2013
Оприлюднено30.07.2013
Номер документу32654470
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —816/4274/13-а

Ухвала від 15.07.2013

Адміністративне

Полтавський окружний адміністративний суд

А.Б. Головко

Ухвала від 09.10.2013

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Курило Л.В.

Ухвала від 20.08.2013

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Курило Л.В.

Постанова від 23.07.2013

Адміністративне

Полтавський окружний адміністративний суд

А.Б. Головко

Ухвала від 15.07.2013

Адміністративне

Полтавський окружний адміністративний суд

А.Б. Головко

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні