Постанова

від 24.07.2013 по справі 823/1780/13-а

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2013 року справа № 823/1780/13-а

м. Черкаси

13 год. 00 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Орленко В.І.,

при секретарі - Яремич В.І.,

за участю представника позивача приватного підприємства «Вєста 2005» Морозова Р.А. - за довіреністю від 10.06.2013р.,

представника відповідача державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області Павленко М.В. - за довіренністю від 03.07.2013р. №2111/10-017,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Вєста 2005» до державної податкової інспекції у м.Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулося приватне підприємство «Вєста 2005», в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби №0006042301 від 06.12.2012р. та №0001192301 від 21.02.2013р.

Ухвалою суду від 16.07.2013р. було здійснено заміну відповідача державну податкову інспекцію у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби на державну податкову інспекцію у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, обґрунтовуючи їх тим, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта позапланової невиїзної перевірки від 23.11.2012р. №332/22-11/33283302, яким встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 101035 грн. та заниження податку на прибуток на загальну суму 108641 грн., внаслідок безпідставного відображення у податковому обліку господарських операцій за договорами купівлі-продажу з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3.

Представник позивача зазначає, що висновки акту перевірки не відповідають нормам чинного законодавства, базуються на припущеннях і не підтверджуються доказами та даними господарської діяльності приватного підприємства «Вєста 2005», з огляду на те, що згідно вимог Податкового кодексу України нарахування податкового кредиту здійснюється на підставі податкової накладної, яка сама по собі є єдиною і достатньою підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства та виписки особою, що має на це право. Факт придбання товару у фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 в повній мірі підтверджується належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського обліку: накладними, податковими накладними, рахунками-фактурами, платіжними дорученнями, виписками банку, товарно-транспортними накладними.

Представник відповідача проти заявленого адміністративного позову заперечує, мотивуючи це тим, що під час перевірки позивача використано акт Державної податкової інспекції у м. Черкасах від 06.09.2012р. №160/17-317/НОМЕР_1 «Про результати документальної позапланової перевірки з питань достовірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту суб'єкта господарювання - фізичної особи ОСОБА_3, реєстраційний номер НОМЕР_1 за період з 12.04.2011 по 30.06.2012», в якому встановлено, що господарські операції між суб'єктом господарювання - фізичною особою ОСОБА_3 контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями в розумінні ст.3 Господарського кодексу України, п.п.14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України не спричиняли реальності їх здійснення, виходячи з відсутності трудових ресурсів (згідно листа Черкаського міського центру зайнятості від 18.01.2012р. №272/06), та відсутності вантажних транспортних засобів (згідно листа начальника Черкаського ВРЕР при УДАІ УМВС від 29.02.2012р. №13/11-315). Згідно з висновком вказаного акту не підтверджено формування податкових зобов'язань та податкового кредиту фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 за період з 12.04.2011 по 30.06.2012.

Крім того, представник відповідача звернув увагу суду на недоліки первинних бухгалтерських документів, зокрема, податкові накладні №18 від 13.12.2011р. та №45 від 22.12.2011р. не містять відомостей про вид цивільно-правового договору; всі податкові накладні не містять розшифровки підпису особи, що виписала податкову накладну.

Заслухавши пояснення та доводи представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що приватне підприємство «Вєста 2005» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Черкаської міської ради 20.01.2005р., ідентифікаційний код 33283302 (довідка АА №601878 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 10.04.2012р.); взято на податковий облік в органах державної податкової служби 26.01.2005р. за №78. Згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №296793 від 26.01.2005р. позивач зареєстрований платником податку на додану вартість за №332833023019.

В судовому засіданні з'ясовано, що з 15.11.2012 по 19.11.2012 посадовими особами державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби проведено позапланову невиїзну документальну перевірку приватного підприємства «Вєста 2005» (код за ЄДРПОУ 33283302) з питань проведення господарських взаємовідносин з суб'єктом господарювання - фізичною особою ОСОБА_3 (РН НОМЕР_1) за період з 01.09.2011 по 30.06.2012, за результатами якої складено акт від 23.11.2012р. №332/22-11/33283302 (далі по тексту - акт перевірки).

Під час перевірки використано акт Державної податкової інспекції у м. Черкасах від 06.09.2012р. №160/17-317/НОМЕР_1 «Про результати документальної позапланової перевірки з питань достовірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту суб'єкта господарювання - фізичної особи ОСОБА_3, реєстраційний номер НОМЕР_1 за період з 12.04.2011 по 30.06.2012», в якому встановлено, що господарські операції між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями в розумінні ст. 3 Господаського кодексу України, п.п. 14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України та на підставі п.п. 1, 5 ст. 203, п.п. 1, 5 ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України не спричиняли реальності здійснення господарських операцій, виходячи з відсутності первинних документів, відсутності трудових ресурсів (згідно листа Черкаського міського центру зайнятості від 18.01.2012р. №272/06), та відсутності вантажних транспортних засобів (згідно листа начальника Черкаського ВРЕР при УДАІ УМВС від 29.02.2012р. №13/11-315).

В акті перевірки встановлено порушення позивачем:

1. п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 101035 грн., в тому числі: за вересень 2011 року на суму 8687 грн., за жовтень 2011 року на суму 7576 грн., за листопад 2011 року на суму 2333 грн., за грудень 2011 року на суму 6948 грн., за січень 2012 року на суму 9931 грн., за лютий 2012 року на суму 35529 грн., за березень 2012 року на суму 19201 грн., за квітень 2012 року на суму 9167 грн., за травень 2012 року на суму 1663 грн.;

2. п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 108641 грн., в тому числі за ІІІ квартал 2011 року на суму 9990 грн., за ІV квартал 2011 року на суму 19386 грн., за І квартал 2012 року на 67893 грн., за ІІ квартал 2012 року на 11372 грн.

На підставі акта перевірки державна податкова інспекція у м. Черкасах прийняла податкове повідомлення-рішення №0006042301 від 06.12.2012р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 126294 грн., в тому числі за основним платежем 101035 грн., за штрафними санкціями 25259 грн.; податкове повідомлення-рішення №0001192301 від 21.02.2013р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 128457 грн., в тому числі за основним платежем 108641 грн., за штрафними санкціями 19816 грн.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями, позивачем було подано скаргу №4 від 21.12.2012р. до Державної податкової адміністрації у Черкаській області. За результатами розгляду скарги Державна податкова служба у Черкаській області (правонаступник Державної податкової адміністрації у Черкаській області) прийняла рішення від 14.02.2013р. №3106/10-210, згідно з яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м.Черкасах від 06.12.2012р. №0006042301, а скаргу підприємства - без задоволення; скасовано податкове повідомлення-рішення від 06.12.2012р. №0006052301 в частині застосованих штрафних санкцій по податку на прибуток в сумі 7344 грн., в іншій частині збільшення грошових зобов'язань в сумі 128457 грн. податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

26.02.2013р. приватним підприємством «Вєста 2005» подано скаргу №2 до Державної податкової служби України. За результатами розгляду скарги Державна податкова служба України прийняла рішення від 26.04.2013р. №1603/6199-99-10-01-25, згідно з яким залишено без змін податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м.Черкасах від 06.12.2012р. №0006042301, №0006052301 з урахуванням рішення, прийнятого за розглядом первинної скарги (податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м.Черкасах від 21.02.2013р. №0001192301), а скаргу - без задоволення.

Вирішуючи даний спір, з огляду на аргументацію позивача, суд враховує, що згідно п.44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16.07.1999р. визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999р. господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, наявність податкової накладної є обов'язковою, але не вичерпною умовою формування податкового кредиту, оскільки відповідні наслідки у податковому обліку платника податків створюють вчинювані платником податку господарські операції. Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Отже, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Судом встановлено, що між позивачем (Покупець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (Продавець) укладено наступні договори: договір купівлі-продажу від 01.09.2011р. №15, договір купівлі-продажу від 01.10.2011р. №21 та договір купівлі-продажу від 01.11.2011р. №5 (далі по тексту - Договори).

Відповідно до розділу 1 Договорів Продавець продає, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити товари згідно замовлення в кількості та строки визначені умовами цього договору. Найменуванян товару: спецодяг, робоче взуття, засоби захисту органів дихання, рукавиці та печатки.

Відпуск товару здійснюється на підставі накладної, яка має відповідати замовленню (п. 2.2 Договорів).

На підтвердження факту виконання Договору купівлі-продажу №15 від 01.09.2011р. позивачем в судове засідання надані:

- податкова накладна №72 від 30.09.2011р. на загальну суму 22723 грн. 20 коп., накладна №72 від 30.09.2011р. на загальну суму 22723 грн. 20 коп., рахунок-фактура №72 від 30.09.2011р. на загальну суму 22723 грн. 20 коп., товарно-транспортна накладна від 30.09.2011р. БЗС №000352 на перевезення спецодягу на загальну суму 22723 грн. 20 коп.;

- податкова накладна №75 від 30.09.2011р. на загальну суму 29400 грн. 00 коп., накладна №75 від 30.09.2011р. на загальну суму 29400 грн. 00 коп., рахунок-факутра №75 від 30.09.2011р. на загальну суму 29400 грн. 00 коп., товарно-транспортна накладна від 30.09.2011р. БЗС №000353 на перевезення спецодягу на загальну суму 29400 грн. 00 коп.;

- платіжне доручення №37 від 01.11.2011р. на загальну суму 52123 грн. 20 коп.

На підтвердження факту придбання товару за Договором №21 від 01.10.2011р. позивачем в судове засідання надані:

- податкова накладна №19 від 10.10.2011р. на загальну суму 18816 грн. 48 коп., рахунок-фактура №19 від 10.10.2011р. на загальну суму 18816 грн. 48 коп., накладна №19 від 10.10.2011р. на загальну суму 18816 грн. 48 коп., платіжне доручення №38 від 01.11.2011р. на загальну суму 14807 грн. 00 коп. (за спецодяг згідно р. б/н від 12.10.2011р. );

- податкова накладна №43 від 19.10.2011р. на загальну суму 14040 грн. 00 коп., рахунок-фактура №43 від 19.10.2011р. на загальну суму 14040 грн. 00 коп., накладна №43 від 19.10.2011р. на загальну суму 14040 грн. 00 коп., платіжне доручення №32 від 19.10.2011р. на загальну суму 14040 грн. 00 коп., товарно-транспортна накладна від 19.10.2011р. БЗС №000355 на перевезення спецодягу на загальну суму 14040 грн. 00 коп.;

- податкова накладна №103 від 31.10.2011р. на загальну суму 12600 грн. 00 коп., рахунок-фактура №103 від 31.10.2011р. на загальну суму 12600 грн. 00 коп., накладна №103 від 31.10.2011р. на загальну суму 12600 грн. 00 коп.; платіжне доручення №48 від 24.11.2011р. на загальну суму 9000 грн. 00 коп. (за спецодяг згідно р. №103 від 24.11.2011р. ), товарно-транспортна накладна від 31.10.2011р. БЗС №000356 на перевезення спецодягу на загальну суму 12600 грн. 00 коп.;

- податкова накладна №8 від 03.11.2011р. на загальну суму 14000 грн. 00 коп., рахунок-фактура №8 від 03.11.2011р. на загальну суму 14000 грн. 00 коп., накладна №8 від 03.11.2011р. на загальну суму 14000 грн. 00 коп., платіжне доручення №41 від 03.11.2011р. на загальну суму 14000 грн. 00 коп., товарно-транспортна накладна від 03.11.2011р. БЗС №000357 на перевезення спецодягу на загальну суму 14000 грн. 00 коп.;

- податкова накладна №106 від 29.12.2011р. на загальну суму 1900 грн. 08 коп. , накладна №106 від 29.12.2011р. на загальну суму 1900 грн. 08 коп., платіжне доручення №59 від 29.12.2011р. на загальну суму 1900 грн. 00 коп., товарно-транспортна накладна від 29.12.2011р. БЗС №000360 на перевезення спецодягу на загальну суму 1900 грн. 00 коп.;

- податкова накладна №4 від 05.01.2012р. на загальну суму 34200 грн. 00 коп., накладна №4 від 05.01.2012р. на загальну суму 34200 грн. 00 коп., платіжне доручення №60 від 05.01.2012р. на загальну суму 34200 грн. 00 коп., товарно-транспортна накладна від 05.01.2012р. БЗС №000363 на перевезення спецодягу на загальну суму 34200 грн. 00 коп.;

- податкова накладна №15 від 16.01.2012р. на загальну суму 5032 грн. 68 коп., накладна №15 від 16.01.2012р. на загальну суму 5032 грн. 68 коп., рахунок-фактура №15 від 16.01.2012р. на загальну суму 5032 грн. 68 коп., товарно-транспортна накладна від 16.01.2012р. БЗС №000365 на перевезення спецодягу на загальну суму 5032 грн. 68 коп.; -податкова накладна №16 від 16.01.2012р. на загальну суму 20350 грн. 80 коп., накладна №16 від 16.12.2012р. на загальну суму 20350 грн. 80 коп., рахунок-фактура №16 від 16.01.2012р. на загальну суму 20350 грн. 80 коп., товарно-транспортна накладна від 16.01.2012р. БЗС №000364 на перевезення спецодягу на загальну суму 20350 грн. 00 коп.; платіжне доручення №68 від 16.01.2012р. на загальну суму 25383 грн. 49 коп.;

- податкова накладна №2 від 02.02.2012р. на загальну суму 49500 грн. 30 коп. , накладна №2 від 02.02.2012р. на загальну суму 49500 грн. 30 коп., рахунок-фактура №2 від 02.02.2012р. на загальну суму 49500 грн. 30 коп., платіжне доручення №81 від 02.02.2012р. на загальну суму 49500 грн. 00 коп., товарно-транспортна накладна від 02.02.2012р. БЗС №000366 на перевезення спецодягу на загальну суму 49500 грн. 30 коп.;

- податкова накладна №3 від 03.02.2012р. на загальну суму 51000 грн. 00 коп., накладна №3 від 03.02.2012р. на загальну суму 51000 грн. 00 коп., рахунок-фактура №3 від 03.02.2012р. на загальну суму 51000 грн. 00 коп., платіжне доручення №82 від 03.02.2012р. на загальну суму 51000 грн. 00 коп., товарно-транспортна накладна від 03.02.2012р. БЗС №000367 на перевезення спецодягу на загальну суму 51000 грн. 00 коп.;

- податкова накладна №10 від 10.02.2012р. на загальну суму 39000 грн. 00 коп., накладна №10 від 10.02.2012р. на загальну суму 39000 грн. 00 коп., рахунок-фактура №10 від 10.02.2012р. на загальну суму 39000 грн. 00 коп., виписка банку за 20.02.2012р., товарно-транспортна накладна від 10.02.2012р. БЗС №000368 на перевезення спецодягу на загальну суму 39000 грн. 00 коп.;

- податкова накладна №24 від 24.02.2012р. на загальну суму 23691 грн. 60 коп., накладна №24 від 24.02.2012р. на загальну суму 23691 грн. 60 коп., рахунок-фактура №24 від 24.02.2012р. на загальну суму 23691 грн. 60 коп., платіжне доручення №99 від 27.02.2012р. на загальну суму 23691 грн. 60 коп., товарно-транспортна накладна від 24.02.2012р. БЗС №000369 на перевезення спецодягу на загальну суму 23691 грн. 60 коп.;

- податкова накладна №38 від 28.02.2012р. на загальну суму 49980 грн. 00 коп., накладна №28 від 28.02.2012р. на загальну суму 49980 грн. 00 коп., рахунок-фактура №38 від 28.02.2012р. на загальну суму 49980 грн. 00 коп.; товарно-транспортна накладна від 28.02.2012р. БЗС №000370 на перевезення спецодягу на загальну суму 49980 грн. 00 коп., платіжне доручення №102 від 29.02.2012р. на загальну суму 37980 грн. 00 коп.; платіжне доручення №110 від 19.03.2012р. на загальну суму 12000 грн. 00 коп.;

- податкова накладна №28 від 28.02.2012р. на загальну суму 49980 грн. 00 коп. ,

- податкова накладна №12002 від 12.03.2012р. на загальну суму 58805 грн. 64 коп. , накладна №12002 від 12.03.2012р. на загальну суму 58805 грн. 64 коп., платіжне доручення №106 від 12.03.2012р. на загальну суму 58800 грн. 00 коп. ;

- податкова накладна №15003 від 15.03.2012р. на загальну суму 56400 грн. 22 коп. , накладна №15003 від 15.03.2012р. на загальну суму 56400 грн. 22 коп., платіжне доручення №109 від 15.03.2012р. на загальну суму 56400 грн. 00 коп. ;

- податкова накладна №13002 від 13.04.2012р. на загальну суму 41220 грн. 00 коп., накладна №13002 від 13.04.2012р. на загальну суму 41220 грн. 00 коп., рахунок-фактура №13002 від 13.04.2012р. на загальну суму 41220 грн. 00 коп., платіжне доручення №122 від 13.04.2012р. на загальну суму 41220 грн. 00 коп., товарно-транспортна накладна від 13.04.2012р. БЗС №000371 на перевезення спецодягу на загальну суму 41220 грн. 00 коп.;

- податкова накладна №13003 від 13.04.2012р. на загальну суму 13782 грн. 00 коп., накладна №13003 від 13.04.2012р. на загальну суму 13782 грн. 00 коп., рахунок-фактура №13003 від 13.04.2012р. на загальну суму 13782 грн. 00 коп., платіжне доручення №149 від 17.05.2012р. на загальну суму 13782 грн. 00 коп., товарно-транспортна накладна від 13.04.2012р. БЗС №000372 на перевезення спецодягу на загальну суму 13782 грн. 00 коп.;

- податкова накладна №29 від 30.05.2012р. на загальну суму 9981 грн. 00 коп., накладна №29 від 30.05.2012р. на загальну суму 9981 грн. 00 коп., товарно-транспортна накладна від 30.05.2012р. БЗС №000373 на перевезення спецодягу на загальну суму 9981 грн. 00 коп., платіжне доручення №155 від 30.05.2012р. на загальну суму 7200 грн. 00 коп., платіжне доручення №166 від 06.06.2012р. на загальну суму 2781 грн. 00 коп.

На підтвердження факту придбання товару за Договором №5 від 01.11.2011р. позивачем в судове засідання надані:

- податкова накладна №18 від 13.12.2011р. на загальну суму 32443 грн. 68 коп., накладна №18 від 13.12.2011р. на загальну суму 32443 грн. 68 коп., товарно-транспортна накладна від 13.12.2011р. БЗС №000358 на перевезення спецодягу на загальну суму 32443 грн. 68 коп., платіжне доручення №56 від 13.12.2011р. на загальну суму 32443 грн. 68 коп.;

- податкова накладна №45 від 22.12.2011р. на загальну суму 7344 грн. 00 коп., накладна №45 від 22.12.2011р. на загальну суму 7344 грн. 00 коп., товарно-транспортна накладна від 22.12.2011р. БЗС №000359 на перевезення спецодягу на загальну суму 7344 грн. 00 коп., платіжне доручення №58 від 22.12.2011р. на загальну суму 7344 грн. 00 коп.

Суд звернув увагу, що на підтвердження факту придбання Товару за Договорами у ФОП ОСОБА_3 позивачем не надано до суду видаткові накладні, які, як вбачається з акту перевірки, надавалися податковому органу під час перевірки позивача.

Крім того, за податковою накладною №28 від 28.02.2012р. на поставку спецодягу на загальну суму 49980 грн. 00 коп. відсутні інші первинні бухгалтерські документи, в тому числі і докази оплати вказаної поставки.

Всі податкові накладні не містять розшифрування підписів (прізвище особи, яка склала податкову накладну), а, отже, не відповідають ознакам допустимості і належності доказів.

Крім того, суд встановив, що позивач сформував податковий кредит за Договорами купівлі-продажу з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 за податковими накладними: від 05.01.2012р. №4, від 16.01.2012р. №16, від 02.02.2012р. №2, від 03.02.2012р. №3, від 10.02.2012р. №10, від 24.02.2012р. №24, від 28.02.2012р. №28, від 28.02.2012р. №38, від 12.03.2012р. №12002, від 15.03.2012р. №15003, від 13.04.2012р. №13002, від 13.04.2012р. №13003, - які виписані на суму більше 10000 грн. кожна. Однак в порушення абз.2 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України вони не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з п. 11 підрозділу ІІ розділу ХХ Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Згідно з п. 6.3. Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 №1379, відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту.

Отже позивач не мав права на включення відповідних сум ПДВ до складу податкового кредиту за вказаними ПН.

Відповідно до п. 3.1 Договорів товар оплачується Покупцем за попередньо погодженими цінами. Днем здійснення платежу вважається день, у який сума, що підлягає оплаті, поступає на поточний рахунок Продавця.

Покупець проводить 100 % передоплату товару згідно наданих рахунків (п. 3.3 Договорів).

Суд звернув увагу, що в матеріалах справи наявні не всі рахунки-фактури, на підставі яких Покупець (позивач) мав проводити 100 % передоплату Товару.

Натомість, надані рахунки-фактури не містять посилання на Договори, на виконання яких їх виписано.

Суд також звернув увагу, що у платіжних дорученнях і виписках банку «призначення платежу» з посиланням на рахунок (з номером і датою) не завжди відповідає дійсним реквізитам рахунків, що не в повній мірі дає можливість встановити, за яку поставку Товару проводиться оплата. Наприклад, за платіжним дорученням №38 від 01.11.2011р. на суму 14807 грн. 00 коп. здійснена оплата «за спецодяг згідно рахунку б/н від 12.10.2011р.» (призначення платежу); за платіжним дорученням №48 від 24.11.2011р. на суму 9000 грн. 00 коп. здійснена оплата «за спецодяг згідно рахунку від 01.10.2011р.», в той час як матеріали справи не містять рахунків-фактур з такими реквізитами, на такі суми.

Дослідивши за призначеннями платежів докази оплати Товару, придбаного позивачем згідно вищевказаних Договорів (а.с.189-209, т.1; а.с.69-128, т.2), суд встановив, що позивачем не в повному обсязі оплачений Товар за Договором №21 від 01.10.2011р. по рахунку-фактурі №19 від 10.10.2011р., рахунку-фактурі №103 від 31.10.2011р., рахунку-фактурі №2 від 02.02.2012р.; по накладній №106 від 29.12.2011р., накладній №2 від 02.02.2012р., накладній №12002 від 12.03.2012р., накладній №15003 від 15.03.2012р. (рахунки-фактури за цими поставками відсутні).

Крім того, дати сплати грошових коштів не відповідають вимогам Договорів про строки розрахунків (100 % передоплату Товару згідно наданих рахунків). Наприклад, за Договором №15 від 01.09.2011р. по рахунках-фактурах №№72, 75 від 30.09.2011р. на суму 52123 грн. 20 коп. оплата Товару позивачем здійснена 01.11.2011р.; за Договором №21 від 01.10.2011р. по рахунку-фактурі №10 від 10.02.2012р. на суму 39000 грн. оплата Товару позивачем здійснена 20.02.2012р., по рахунку-фактурі від 13.04.2012р. на суму 13782 грн. - 17.05.2012р., та ін.

Вказані обставини підтверджуються аналізом зіставлення дат оплати та призначень платежу виписок банку із даними рахунків-фактур/накладних та пунктів Договору про оплату та є додатковим доказом безтоварності правочинів.

Відповідно до п. 2.3. Договорів приймання-здача товару за кількістю та якістю здійснюється за участю представників Продавця та Покупця безпосередньо при передачі товару на складі Продавця або Покупця. Після підписання накладної про приймання-здачу товару обома сторонами з наданням оригіналу доручення претензії щодо кількості товару виключаються.

Разом з тим, за наявності складу згідно з Договорами позивач не надав доказів перевірки кількості та якості придбаного Товару (спецодягу, робочого взуття, засобів захисту, рукавиць, печаток) (передбачено п.2.3 Договорів), прийняття Товару на склад та вибуття зі складу.

Крім того, не зважаючи на зобов'язання суду, позивач не надав книги складського обліку за 2011 рік, не підтвердив рух придбаного товару на складі, отже не довів у повному обсязі зміни майнового стану у зв'язку з правочинами.

Суд не приймає до уваги в якості доказів реалізації придбаного у ФОП ОСОБА_3 Товару видаткові накладні для ТОВ «Юрія-Фарм», ПрАТ «Миронівська птахофабрика» (а.с.210-244, т.1), оскільки на на них відсутні посилання на довіреність уповноважених осіб, які отримували товар, видаткові накладні не скріплені печатками підприємств - покупців товару.

За вказаних обставин, суд вважає, що позивач не підтвердив, що товариству з обмеженою відповідальністю «Юрія-Фарм», приватному акціонерному товариству «Миронівська птахофабрика», Українському державному медико-соціальному центру ветеранів війни було реалізовано Товар, придбаний саме у фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

Як вбачається з акту державної податкової інспекції у м. Черкасах №160/17-317/НОМЕР_1 від 06.09.2012р. «Про результати документальної позапланової перевірки з питань достовірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту суб'єкта господарювання - фізичної особи ОСОБА_3, реєстраційний номер НОМЕР_1 за період з 12.04.2011 по 30.06.2012», фізична особа-підприємець ОСОБА_3 зареєстрований виконавчим комітетом Черкаської міської ради; взято на податковий облік державною податковою інспекцією у м. Черкасах 22.12.2004р. за №22597; свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 12.04.2011р. №100333148, видане державною податковою інспекцією у м. Черкаси, індивідуальний податковий номер НОМЕР_1, анульовано 22.06.2012р.

Основними видами діяльності підприємця є: розвідувальне буріння (45.12.0), оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (51.53), інші види оптової торгівлі (51.90.0), діяльність автомобільного вантажного транспорту (60.24.0), організація перевезення вантажів (63.40.0), - у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що оптова торгівля текстильниим товарами, оптова торгівля одягом і взуттям не є характерним видом діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

Актом перевірки відповідача №160/17-317/НОМЕР_1 від 06.09.2012р. встановлено, що господарські операції між СГ - ФО ОСОБА_3 контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями в розумінні ст.3 Господарського кодексу України, п.п.14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України не спричиняли реальності їх здійснення, виходячи з відсутності трудових ресурсів (згідно листа Черкаського міського центру зайнятості від 18.01.2012р. №272/06), та відсутності вантажних транспортних засобів (згідно листа начальника Черкаського ВРЕР при УДАІ УМВС від 29.02.2012р.№13/11-315).

У зв'язку з вищевикладеними обставинами справи суд дійшов висновку, що реально господарські відносини за вказаними документами у вказаний період між позивачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 з урахуванням часу, місця та необхідності затрати зазначених ресурсів не відбувалися, а їх складення було направлено на отримання податкової вигоди.

Згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Встановленими у судовому засіданні обставинами підтверджується, що податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби №0006042301 від 06.12.2012р. та №0001192301 від 21.02.2013р., є законними та обґрунтованими, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягомдесяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.І. Орленко

Повний текст постанови виготовлений 26.07.2013р.