Постанова

від 11.12.2013 по справі 823/1780/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/1780/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Орленко В.І.

Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 грудня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Файдюка В.В., Старової Н.Е.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу приватного підприємства «Вєста 2005» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 24 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Вєста 2005» до Державної податкової інспекції у місті Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство «Вєста 2005» (далі - позивач) звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у місті Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області (надалі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0006042301 від 06.12.2012 року та № 0001192301 від 21.02.2013 року.

Черкаський окружний адміністративний суд своєю постановою від 24 липня 2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовив.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 24 липня 2013 року та постановити нову про задоволення адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В судове засідання сторони не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню, з наступних підстав.

З 15.11.2012 року по 19.11.2012 року посадовими особами відповідача проведено позапланову невиїзну документальну перевірку приватного підприємства «Вєста 2005» (код за ЄДРПОУ 33283302) з питань проведення господарських взаємовідносин з суб'єктом господарювання - фізичною особою ОСОБА_2 за період з 01.09.2011 року по 30.06.2012 року, за результатами якої складено акт від 23.11.2012 року № 332/22-11/33283302 (далі по тексту - акт перевірки).

Під час перевірки використано акт Державної податкової інспекції у місті Черкасах від 06.09.2012 року № 160/17-317/НОМЕР_3 «Про результати документальної позапланової перевірки з питань достовірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту суб'єкта господарювання - фізичної особи ОСОБА_2 за період з 12.04.2011 року по 30.06.2012 року», в якому встановлено, що господарські операції між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями в розумінні ст. 3 Господаського кодексу України, п.п. 14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України та на підставі п.п. 1, 5 ст. 203, п.п. 1, 5 ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України не спричиняли реальності здійснення господарських операцій, виходячи з відсутності первинних документів, відсутності трудових ресурсів (згідно листа Черкаського міського центру зайнятості від 18.01.2012 року № 272/06), та відсутності вантажних транспортних засобів (згідно листа начальника Черкаського ВРЕР при УДАІ УМВС від 29.02.2012 року № 13/11-315).

В акті перевірки встановлено порушення позивачем: п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 101035 грн.; п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 108641 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0006042301 від 06.12.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 126294 грн., в тому числі за основним платежем 101035 грн., за штрафними санкціями 25259 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0001192301 від 21.02.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 128457 грн., в тому числі за основним платежем 108641 грн., за штрафними санкціями 19816 грн.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку, в результаті чого скасовано податкове повідомлення-рішення від 06.12.2012 року № 0006052301 в частині застосування штрафних санкцій по податку на прибуток в сумі 7344 грн., в іншій частині збільшення грошових зобов'язань в сумі 128457 грн. податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга - без задоволення.

З приводу даних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем під час перевірки були надані платіжні та розрахункові документи на підтвердження правомірності віднесення зазначених витрат до витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування, зокрема: договори купівлі-продажу № 21 від 01.10.2011 року, № 5 від 01.12.2011 року укладений між ПП «Веста 2005» і ФОП ОСОБА_2, податкові, видаткові, товарно-транспортні накладні і розрахункові документи. В подальшому позивач надав копії вищезазначених документів до суду.

Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 23.02.2006 року (зі змінами та доповненнями) встановлений перелік документів, які повинні супроводжувати вантаж при його перевезенні: дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.

Відповідно до абз. «г» п.п. 2.1. п. 2 «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою КМ України від 10.10.2001 року № 1306/2001, на вантаж, що перевозиться, мають бути, оформлені «документи на вантаж».

Зазначені нормативні акти не містять вказівок на обов'язковість оформлення товарно-транспортної накладної.

Інструкцію про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи, затвердженої наказом Мінстату України та Мінтрансу України від 07.08.1996 року, № 228/253, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.08.1996 року, за № 483/1508, було скасовано згідно наказу зазначених відомств від 03.11.2006 року, № 507/1059 (до його скасування наказ, відповідно до висновків Мін'юсту України від 15.05.2006 року, № 10/68 було виключено з Державного реєстру нормативно-правових актів).

Таким чином, товарно-транспортні накладні не мають затвердженої форми, а також відсутній порядок їх заповнення.

В Наказі Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 року «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» відсутній порядок заповнення товарно-транспортної накладної. Згідно матеріалів справи, товари, які були отримані позивачем від ФОП ОСОБА_2, були реалізовані третім особам, а саме:

- Українському державному медико-соціальному центру ветеранів війни (Договір про закупівлю товарів за державні кошти № 76/12 від 26.04.2012 року);

- товариству з обмеженою відповідальністю «Юрія-Фарм» (Договір купівлі -продажу № 2 від 20.06.2011 року);

- приватному акціонерному товариству «Миронівська птахофабрика» (Договір поставки № 1 від 27.10.2011 року).

Судом першої інстанції було зроблено висновок про те, що підприємством порушено вимоги пп. 1983, 198.6, ст. 198 Податкового кодексу України в частині формування податкового кредиту згідно податкових накладних.

Суд, в якості доказу щодо порушень ПП «Вєста 2005» законодавства в частині формування податкового кредиту, посилається на те, що в податкових накладних не вказаний вид цивільно-правового договору, не зазначено П.І.Б., особи що підписала накладну та вказані податкові накладні не зареєстровані у ЄДР податкових накладних і на акт від 06.09.2012 року № 160/17-317/НОМЕР_3 про результати позапланової виїзної документальної перевірки з питань достовірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту ФОП ОСОБА_2, реєстраційний номер НОМЕР_3 за період з 12.04.2011 року по 30.06.2012 року.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками, та звертає увагу на наступне.

Згідно до ст. 201 Кодексу, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по-батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Податкові накладні, на підставі яких підприємством був сформований податковий кредит мають обов'язкові реквізити, підписані уповноваженою платником особою та скріплені його печаткою. Зазначення прізвища особи, що склала податкову накладну не є обов'язковим реквізитом в розумінні п.201.1 ст. 201 ПК У країни і не може бути наслідком виключення такої податкової накладної з кола доказів, які підтверджують правомірність формування сум податкового кредиту.

В усіх податкових накладних, отриманих від ФОП ОСОБА_2, у графі вид цивільно-правового договору вказано: Договір поставки.

Відповідно до п. 201.10 ПКУ, податкова накладна (ПН) видається платником податку, який здійснює операції постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН). Критерії до податкових накладних, при наявності яких платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний зареєструвати їх у Єдиному реєстрі податкових накладних, визначені у п. 11 підр. 2 р. XX ПКУ.

Обов'язково реєструють ПН при постачанні товарів / послуг, якщо (п. 11 підрозділу 2 розділу XX ПКУ країни): 1) сума ПДВ перевищує 10 000,00 грн., 2) ПН, виписані при постачанні підакцизних і ввезених на митну територію України товарів, незалежно від суми ПДВ, зазначеної в ПН. Але у всіх податкових накладних сума податку на додану вартість не перевищує 10 000,00 грн.

Є помилковим висновок суду першої інстанції, щодо виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит у випадку недотримання сторонами умов укладеного між ним договору, тому, що чинне законодавство України не ставить виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит у залежність від дотримання сторонами умов договору і у випадку порушення однієї із сторін умов договору, надає право іншій стороні звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

Позивач вважає, що твердження Суду на те, що в рахунках-фактурах не містяться посилання на Договори, на виконання яких їх виписано, то чинним законодавством України не затверджено встановленої форми рахунка-фактури та порядку її заповнення.

Що стосується наявності у позивача складу і не надання суду книги складського обліку за 2011 рік. Колегія суддів зазначає, що у позивача не має складу тому, що як вбачається із Договорів про суборенду нежитлових приміщень укладених з ПП «Сігірія», останній передає в оренду ПП «Вєста 2005» нежитлове приміщення, а не склад. Чинне законодавство України не зобов'язує ПП «Вєста 2005» вести книгу складського обліку, в наслідок того, що згадана книга обов'язково повинна вестись в бюджетних установах для обліку та списання запасів бюджетних установ. Про це прямо вказує Наказ Державного казначейства України від 18 грудня 2000 року № 130 «Про затвердження типових форм обліку та списання запасів бюджетних установ та інструкції про їх складання».

Суд першої інстанції безпідставно не визнав в якості доказу реалізації придбаного у ФОП ОСОБА_2, видаткові накладні для TOB «Юрія-Фарм», ПрАТ «Міронівська птахофабрика», Українського державного медико-соціального центру ветеранів війни, оскільки ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» не передбачає зазначення у накладній номеру та дати довіреності уповноважених осіб на отримання ТМЦ.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при перевірці повноти визначення валових витрат та правильності визначення податкового кредиту підприємством при взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_2, порушень податкового законодавства не було. Таким чином, валові витрати і податковий кредит з ПДВ приватним підприємством «Вєста 2005» відображені правомірно по господарським операціям з ФОП ОСОБА_2, а висновки, викладені в Акті позапланової невиїзної документальної перевірки № 332/22-11/33283302 від 23.11.2012 року про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Вєста 2005» з питань проведення господарських взаємовідносин з ФОП ОСОБА_2, за період з 01.09.2011 року по 30.06.2012 року не ґрунтуються на законі та суперечать нормам матеріального права, внаслідок чого відповідач прийняв податкові повідомлення - рішення форма «Р» № 0006042301 від 06.12.2012 року та № 0001192301 від 21.02.2013 року, які не відповідають вимогам чинного законодавства України, тобто є незаконними і тому підлягають скасуванню.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкових висновків про відмову в задоволенні позовних вимог.

Через порушення судом першої інстанції норм матеріального права, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Вєста 2005» - задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 24 липня 2013 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов приватного підприємства «Вєста 2005» задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області № 0006042301 від 06.12.2012 року та № 0001192301 від 21.02.2013 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Файдюк В.В.

Старова Н.Е.