Рішення

від 24.07.2013 по справі 918/766/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2013 р. Справа № 918/766/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпульс-Рівне" м. Рівне

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Рівне

про стягнення заборгованості в сумі 5 630,27 грн.

Суддя Кочергіна В.О.

Представники сторін:

від позивача: Герасимчук М.В. - за довіреністю б/н від 13.05.2013 року

від відповідача: ОСОБА_3- договір б/н від 15.07.2013 року

В судовому засіданні, відповідно до ст.85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення приймається 24.07.2013р., оскільки в судовому засіданні 22.07.2013р., 23.07.2013р. оголошувалась перерва.

Суть спору:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 5630,27грн.- заборгованості по оплаті за поставлений товар. Підставою позовних вимог позивачем визначено обставини поставки товару на підставі договорів укладених у спрощений спосіб шляхом прийняття до виконання замовлень на загальну суму 9377 грн. 01коп., що підтверджується товарною накладною №100001800232 від 02.03.2011р. на суму 502,06коп., товарною накладною №100001800314 від 17.03.2011р. на суму 326грн. 80коп., видатковою накладною №120988 від 22.03.2011р. на суму 3582грн. 25коп.; видатковою накладною № 123188 від 31.03.2011р. на суму 638грн. 98коп.; видатковою накладною № 123995 від 04.04.2011р. на суму 305 грн. 04коп.; видатковою накладною № 123996 від 04.04.2011р. на суму 71грн. 24коп.; видатковою накладною № 124644 від 07.04.2011р. на суму 480грн. 31коп; видатковою накладною № 129464 від 28.04.2011р. на суму 1056грн. 35коп.; товарною накладною №100001800640 від 05.05.2011р. на суму 476грн. 40коп.; видатковою накладною № 132652 від 12.05.2011р. на суму 1510грн. 14коп.; товарною накладною №100001800759 від 24.05.2011р. на суму 427грн. 44коп.

10.06.2013р. від позивача на адресу суду надійшла заява про зміну підстав позову, згідно якої позивач зазначає, що поставка товару здійснювалась на підставі договору купівлі-продажу №2413 від 02.04.2009 року. У період з березня по травень 2011 року на підставі зазначеного договору відповідачу поставлено товару на загальну суму 9377,01грн., що підтверджується товарною накладною №100001800232 від 02.03.2011р. на суму 502,06коп., товарною накладною №100001800314 від 17.03.2011р. на суму 326грн. 80коп., видатковою накладною №120988 від 22.03.2011р. на суму 3582грн. 25коп.; видатковою накладною № 123188 від 31.03.2011р. на суму 638грн. 98коп.; видатковою накладною № 123995 від 04.04.2011р. на суму 305грн. 04коп.; видатковою накладною № 123996 від 04.04.2011р. на суму 71грн. 24коп.; видатковою накладною № 124644 від 07.04.2011р. на суму 480грн. 31коп; видатковою накладною № 129464 від 28.04.2011р. на суму 1056грн. 35коп.; товарною накладною №100001800640 від 05.05.2011р. на суму 476грн. 40коп.; видатковою накладною № 132652 від 12.05.2011р. на суму 1510грн. 14коп.; товарною накладною №100001800759 від 24.05.2011р. на суму 427грн. 44коп. Зауважує, що відповідач повернув частину отриманого згідно договору купівлі-продажу № 2413 від 02.04.2009р. товару, що підтверджується накладними на повернення та розрахунками коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних на загальну суму 1917грн. 88коп. Також відповідачем згідно меморіальних ордерів сплачено в рахунок погашення заборгованості 1828грн. 86коп.

Заяву про зміну підстав позову судом прийнято.

З урахуванням прийнятої судом заяви про зміну підстави позову, позивач просить суд стягнути з відповідача 5630,27грн. - заборгованості по оплаті за поставлений товар. В обґрунтування позовних вимог посилається на невиконання відповідачем умов договору №2413 від 02.04.2009 року щодо оплати поставленого на підставі накладних №100001800314 від 17.03.2011р., №120988 від 22.03.2011р., № 123188 від 31.03.2011р., № 123995 від 04.04.2011р., № 123996 від 04.04.2011р., № 124644 від 07.04.2011р., № 129464 від 28.04.2011р., №100001800640 від 05.05.2011р., № 132652 від 12.05.2011р., №100001800759 від 24.05.2011р. товару на загальну суму 9377,01грн. Відповідачем проведено часткове повернення отриманого товару, що підтверджується копіями прибуткових ордерів: №87229 від 05.05.2011 року; № 91232 від 24.05.2001 року; №100125 від 05.07.2011 року. Також відповідачем повернуто частину товару, що підтверджується накладними на повернення та розрахунками коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних на загальну суму 1917грн. 88коп.

Представником позивача в судовому засіданні 25.06.2013 року подано додаткові пояснення у яких зазначено, що договір купівлі-продажу № 2413 від 02.04.2009р. був укладений у належній формі та є дійсним на даний час. Зауважує, що відповідач не подав жодних доказів передачі печатки іншій особі, або її втрати. Також суду не було надано обвинувального вироку суду, який би вказував на те, що будь-яка особа відповідача була притягнута до відповідальності за незаконне використання печатки. Звертає увагу суду на те, що в якості доказу у справі позивачем було подано довіреність від 02.04.2009 року до договору купівлі-продажу №2413 від 02.04.2009 року, якою відповідач уповноважив на прийняття товару від відповідача матеріально-відповідальних осіб ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 Зазначена довіреність підписана особисто відповідачем та скріплена його печаткою.

У додаткових поясненнях вих. №364 від 24.07.2013 року представник позивача зазначив, що відповідно до п. 8.1 договору купівлі-продажу від 02.04.2009 року договір набирає чинності з моменту підписання його і діє до 31.12.2009 року. У разі якщо протягом останнього місяця дії договору жодна із сторін не заявить про наміри щодо його розірвання, договір вважається продовженим на один рік на тих же умовах. Наголошує, що на даний час строк дії договору продовжено до 31.12.2013 року, оскільки жодна із сторін не виявила бажання його розірвати. Звертає увагу суду на те, що відповідачем не подано жодного доказу щодо звернення до позивача з пропозицією про розірвання договору в 2010, 2011 та 2012 роках.

Представник позивача в судовому засіданні 24.07.2013 року підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити останні в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні 10.06.2013 року повідомив, що проти позовних вимог заперечує. Зазначає, що печатка була втрачена, а сам він на дату підписання видаткових накладних перебував за межами України. Доказів в підтвердження заявлених обставин не подав.

22.07.2013 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позов у якому зазначає, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 позовні вимоги не визнає, оскільки договір купівлі-продажу № 2413 ним не підписувався. Вважає, що правовідносини з поставки продукції ТОВ "Імпульс-Рівне" для ФОП ОСОБА_1 в 2011 році здійснювалися не на підставі договору купівлі-продажу №2413 від 02.04.2009 року, а у спрощений спосіб - шляхом усної домовленості сторін та прийняття покупцем здійсненої постачальником поставки товарів, в тому об'ємі, який був необхідний покупцю у відповідний проміжок часу. Наголошує, що доказом поставки продукції є видаткові накладні, які підписані не відомими особами ідентифікувати яких на даний час є неможливо. Звертає увагу суду на те, що у видаткових накладних на підставі яких здійснено відпуск товару покупцю, немає посилань на договір купівлі-продажу №2413 від 02.04.2009 року. Вважає, що на момент звернення з позовом до суду, право ТОВ "Імпульс Рівне" порушене не було, отже і судовому захисту воно не підлягає.

Також 24.07.2013 року представником відповідача подано додаткові обґрунтування до відзиву на позовну заяву у яких зазначає, що після 25 років підпис ОСОБА_1 змінився і має вигляд підпису яким скріплений договір про надання адвокатських послуг. Вважає, що встановлення факту про належність/неналежність підпису на договорі та довіреності на отримання ТМЦ, буде підставою для визнання договору та довіреності як правочинів недійсними (на підставі приписів ч. 1 ст. 203 та ст. 215 ЦК України. Вказану належність/неналежність може встановити виключно особа із спеціальними знаннями. Звертає увагу суду на те, що зазначені у довіреностях особи у трудових відносинах не перебувають. Просить суд відмовити у позові за його безпідставністю.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

02.04.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Імпульс-Рівне" (Продавець) і фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір купівлі-продажу товару №2413.

За умовами договору Продавець на постійній основі зобов'язується передавати у власність Покупця товар ( далі - Товар), а Покупець зобов'язується приймати та оплачувати його в порядку та на умовах, визначених Договором (п. 1.1 договору).

Пунктом 1.2 договору сторони встановили, що загальна кількість товару, що продається протягом строку дії договору, асортимент, сума визначаються на підставі накладних.

Згідно п. 3.1. договору передача та приймання Товару здійснюється відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного вжитку за кількістю, затвердженою Постановою Держарбітражу вія 15.06.65р. П-6, та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного вжитку за якістю, затвердженою Постановою Держарбітражу від 25.04.66р. П-7, за видатковими накладними уповноваженими представниками Сторін.

Пунктом 3.2 договору визначено, що повноваження представників Покупця на здійснення та оформлення здачі - приймання Товару в пункті доставки підтверджується відповідною довіреністю (Додаток 1, який є невід'ємною частиною даного Договору) або довіреністю суворої звітності.

Відповідно до п. 4.1 договору ціна на товар визначається та зазначається у накладних Продавця, що підписуються Сторонами.

За умовами п. 4.2 договору сума договору складається з сум вартості партій товарів, проданих Продавцем протягом дії строку даного Договору

Пунктом 5.1 договору передбачено, що порядок проведення розрахунків за поставлений товар визначається за домовленістю сторін і здійснюється на умовах відстрочки платежу протягом 21 календарних днів, з моменту поставки товару шляхом переказу коштів на поточний рахунок Продавця.

Згідно п.8.1 договір набирає чинності з моменту підписання його і діє до 31.12.2009 року. У разі якщо протягом останнього місяця дії договору жодна із сторін не заявить про наміри щодо його розірвання, договір вважається продовженим на один рік на тих же умовах.

Договір підписано уповноваженими представниками та скріплено печатками сторін.

Додатком №1 до договору купівлі-продажу №2413 від 02.04.2009р. є довіреність від 02.04.2009р. видана ФОП ОСОБА_1 на ім'я ОСОБА_4 на отримання майнових цінностей від Продавця до Покупця та наданням права підписувати від імені Покупця видаткові накладні. У довіреності міститься зразок підпису уповноваженої особи.

Додатком №2 до договору купівлі-продажу №2413 від 02.04.2009р. є довіреність від 02.04.2009р. видана ФОП ОСОБА_1 на ім'я ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на отримання майнових цінностей від Продавця для Покупця та наданням права підписувати від імені Покупця видаткові накладні. У довіреності містяться зразки підписів уповноважених осіб.

Зазначені довіреності містять застереження про те, що Покупець у разі зміни уповноважених осіб повинен негайно повідомити про це Покупця та надати нову довіреність.

Оригінали довіреностей №1 та №2 судом оглянуто в судовому засіданні. Довіреності №1 та №2 підписані та скріплені печаткою фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

На виконання умов договору позивач, відповідно до товарної накладної №100001800232 від 02.03.2011р. на суму 502,06коп., товарної накладної №100001800314 від 17.03.2011р. на суму 326грн. 80коп., видаткової накладної №120988 від 22.03.2011р. на суму 3582грн. 25коп.; видаткової накладної № 123188 від 31.03.2011р. на суму 638грн. 98коп.; видаткової накладної № 123995 від 04.04.2011р. на суму 305грн. 04коп.; видаткової накладної № 123996 від 04.04.2011р. на суму 71грн. 24коп.; видаткової накладної № 124644 від 07.04.2011р. на суму 480грн. 31коп; видаткової накладної № 129464 від 28.04.2011р. на суму 1056грн. 35коп.; товарної накладної №100001800640 від 05.05.2011р. на суму 476грн. 40коп.; видаткової накладної № 132652 від 12.05.2011р. на суму 1510грн. 14коп.; товарної накладної №100001800759 від 24.05.2011р. на суму 427грн. 44коп. передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 9 377 грн. 01 коп.

В судовому засіданні судом оглянуто оригінали накладних на підставі яких здійснювалась купівля-продажу продукції. Видаткові накладні №123995 від 04.04.2011р., №123996 від 04.04.2011р. №124644 від 07.04.2011р. скріплені відбитком печатки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1.

Згідно накладних на повернення товару №229 від 21.07.2011р., №230 від 21.07.2011р., №231 від 21.07.2011р., №232 від 21.07.2011р., №233 від 21.07.2011р., №234 від 21.07.2011р., №235 від 21.07.2011р., №236 від 21.07.2011р., № 237 від 21.07.2011р., № 238 від 21.07.2011р., № 239 від 21.07.2011р., № 240 від 21.07.2011р., № 241 від 21.07.2011р., № 242 від 21.07.2011р., № 243 від 22.07.2011р., № 244 від 22.07.2011р., № 245 від 22.07.2011р., № 251 від 22.07.2011р., № 252 від 22.07.2011р., № 254 від 22.07.2011р., № 255 від 22.07.2011р., № 256 від 22.07.2011р., № 257 від 22.07.2011р., № 258 від 22.07.2011р., № 259 від 22.07.2011р. відповідач повернув товар на загальну суму 1917грн. 88коп.

Операції щодо поставки товару та повернення товару позивачем відображено у податкових накладних та розрахунках коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, копії яких долучені до матеріалів справи. У податкових накладних та розрахунках коригування до податкових накладних міститься посилання на договір від 02.04.2009р.

Також відповідачем проведено часткову оплату отриманого товару в сумі 1 828 грн. 86 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями прибуткових ордерів: №87229 від 05.05.2011 року; № 91232 від 24.05.2001 року; №100125 від 05.07.2011 року.

Позивачем направлено відповідачу претензії (вих. №36 від 18.08.2011р., вих. №193 від 21.09.2012 р.) з вимогами сплатити залишок заборгованості, які відповідачем залишені без відповіді та відповідного реагування.

На час звернення до суду з позовом заборгованість відповідача за отриманий згідно договору поставки №2413 від 02.04.2009 року товар становить 5 630 грн. 27 коп.

Враховуючи несплату заборгованості в добровільному порядку, позивачем пред'явлено позов до суду про примусове стягнення зазначених сум.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

У відповідності до ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Частиною 1 ст. 179 Господарського кодексу України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами-юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Проаналізувавши умови укладеного між сторонами договору №2413 від 02.04.2009р., суд приходить до висновку, що за своєю правовою природою зазначений договір є договором поставки.

Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічне визначення містить і ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України .

Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України , до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається із зразків підписів ФОП ОСОБА_1, які містяться в копії паспорта громадянина України, копії закордонного паспорта останні повністю збігаються із зразками підписів які, містяться у договорі №2413 від 02.04.2009р. та додатках №1 та №2 до нього.

Крім того, договір купівлі-продажу №2413 від 02.04.2009р. з додатками №1 та №2 скріплено печаткою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1.

Судом враховується, що пунктом 3.2.6 Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, затвердженої наказом МВС України від 11 січня 1999 р. N 17 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28 квітня 1999 р. за N 264/3557 (чинній на момент укладення договору №2413 від 02.04.2009р.) передбачено, що підприємства, установи, організації, господарські об'єднання, суб'єкти підприємницької діяльності, об'єднання громадян, суб'єкти господарювання однієї з інших організаційних форм підприємництва можуть мати тільки по одному примірнику основної каучукової або металевої печатки.

Згідно п. 3.3.7. Інструкції на печатках і штампах повинен зазначатись ідентифікаційний код суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи або ідентифікаційний номер фізичної особи, а відповідно до п. 3.4.1 відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств, установ і організацій, господарських об'єднань, суб'єктів господарської діяльності.

За приписами ст.42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Враховуючи вищевикладене, відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання та законність користування печаткою ФОП ОСОБА_1 покладається саме на нього.

Будь-яких доказів в підтвердження втрати печатки на момент укладення договору №2413 від 02.04.2009р., звернення до правоохоронних органів з відповідною заявою відповідачем в судове засідання не надано. Також відповідачем не надано суду обвинувального вироку суду, який би вказував на те, що будь-яка особа була притягнута до відповідальності за незаконне використання печатки ФОП ОСОБА_1

З огляду на наведене, суд оцінює критично та не приймає до уваги доводи представника відповідача про те, що договір поставки №2413 від 02.04.2009р. та додатки №1 та №2 до зазначеного договору ФОП ОСОБА_1 не підписувались, оскільки підпис ФОП ОСОБА_1 скріплено печаткою ФОП ОСОБА_1 На підставі зазначених обставин суд не вбачає доцільним призначати по справі судову почеркознавчу експертизу, оскільки на підписах ФОП ОСОБА_1 містяться відбитки печатки ФОП ОСОБА_1, за законність використання якої останній несе відповідальність.

Стосовно строку дії договору судом враховується, що пунктом 8.1 договору №2413 від 02.04.2009р. визначено що даний договір набирає чинності з моменту підписання його і діє до 31.12.2009 року. У разі якщо протягом останнього місяця дії договору жодна із сторін не заявить про наміри щодо його розірвання, договір вважається продовженим на один рік на тих же умовах.

Зважаючи на наведену умову, суд приходить до висновку, що за відсутності намірів сторін про розірвання договору, договір вважається продовженим на один рік. Оскільки договір купівлі-продажу від 02.04.2009 року був продовженим на один рік, відповідно, і всі умови договору були продовжені на один рік, зокрема п. 8.1. договору де зазначено, що якщо Сторони, у термін не менш ніж за 20 днів до закінчення терміну даного Договору, не повідомлять один одного про бажання розірвати договір або укласти новий договір, то останній вважається продовженим терміном на один рік.

Тобто, пролонгація договору купівлі-продажу від 02.04.2009 року була автоматичною кожного року. Матеріали справи не містять, а відповідачем не зазначено про існування доказів, якими підтверджується відмова відповідача від продовження строку дії договору.

Посилання представника відповідача в обґрунтування закінчення строку дії договору на ч.3 ст.267 Господарського кодексу України суд вважає безпідставним, оскільки приписи зазначеної норми застосовуються у разі якщо у довгостроковому договорі визначено кількість поставки лише на рік або менший строк та договір не містить порядку погодження сторонами строків поставки на наступні періоди до закінчення строку дії договору.

При цьому п.1.2 укладеного між сторонами договору № 2413 від 02.04.2009р. визначено, що загальна кількість товару, що продається протягом строку дії договору, асортимент, сума визначаються на підставі накладних. Зважаючи на автоматичну пролонгацію строку дії договору, яка передбачена п.8.1 договору, умови договору щодо порядку визначення кількості та асортименту товару, що поставляється теж продовжують свою дію та визначаються на підставі накладних.

На підставі наведеного суд спростовує та не приймає до уваги доводи представника відповідача про закінчення строку дії договору №2413 від 02.04.2009р. з посиланням на ч.3 ст.267 Господарського кодексу України.

Згідно ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

На виконання умов договору позивач, відповідно до товарної накладної №100001800232 від 02.03.2011р. на суму 502,06коп., товарної накладної №100001800314 від 17.03.2011р. на суму 326грн. 80коп., видаткової накладної №120988 від 22.03.2011р. на суму 3582грн. 25коп.; видаткової накладної № 123188 від 31.03.2011р. на суму 638грн. 98коп.; видаткової накладної № 123995 від 04.04.2011р. на суму 305грн. 04коп.; видаткової накладної № 123996 від 04.04.2011р. на суму 71грн. 24коп.; видаткової накладної № 124644 від 07.04.2011р. на суму 480грн. 31коп; видаткової накладної № 129464 від 28.04.2011р. на суму 1056грн. 35коп.; товарної накладної №100001800640 від 05.05.2011р. на суму 476грн. 40коп.; видаткової накладної № 132652 від 12.05.2011р. на суму 1510грн. 14коп.; товарної накладної №100001800759 від 24.05.2011р. на суму 427грн. 44коп. передав, а відповідач прийняв товар на суму 9 377 грн. 01 коп.

В судовому засіданні судом оглянуто оригінали накладних на підставі яких здійснювалась купівля-продажу продукції. Видаткові накладні №123995 від 04.04.2011р., №123996 від 04.04.2011р., №124644 від 07.04.2011р. скріплені відбитком печатки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1.

Згідно накладних на повернення товару №229 від 21.07.2011р., №230 від 21.07.2011р., №231 від 21.07.2011р., №232 від 21.07.2011р., №233 від 21.07.2011р., №234 від 21.07.2011р., №235 від 21.07.2011р., №236 від 21.07.2011р., № 237 від 21.07.2011р., № 238 від 21.07.2011р., № 239 від 21.07.2011р., № 240 від 21.07.2011р., № 241 від 21.07.2011р., № 242 від 21.07.2011р., № 243 від 22.07.2011р., № 244 від 22.07.2011р., № 245 від 22.07.2011р., № 251 від 22.07.2011р., № 252 від 22.07.2011р., № 254 від 22.07.2011р., № 255 від 22.07.2011р., № 256 від 22.07.2011р., № 257 від 22.07.2011р., № 258 від 22.07.2011р., № 259 від 22.07.2011р. відповідач повернув товар на загальну суму 1917грн. 88коп.

Також відповідачем проведено часткову оплату отриманого товару в сумі 1 828 грн. 86 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями прибуткових ордерів: №87229 від 05.05.2011 року; № 91232 від 24.05.2001 року; №100125 від 05.07.2011 року.

Частиною 1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Дослідивши в судовому засіданні оригінали накладних на отримання товару, суд приходить до висновку, що підписи на накладних на отримання товару збігаються з підписами осіб, уповноважених фізичною особою - підприємцем на отримання товару згідно додатків-довіреностей №1 та №2 до договору №2413 від 02.04.2009р. та дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Стосовно відсутності у накладних посади особи відповідальної за здійснення господарської операції, суд зважає на те, що у довіреностях, які є додатками №1 та №2 до договору та в яких визначено коло осіб уповноважених на отримання матеріальних цінностей та підписання від імені ФОП ОСОБА_1 накладних також відсутні відомості про посади зазначених осіб.

Крім того, ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" не передбачає серед обов'язкових реквізитів первинних документів такого реквізиту як "прізвище особи", а визначає лише наявність особистого підпису або інших даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Також суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні докази в підтвердження повідомлення Покупцем Продавця про зміну уповноважених осіб, як це передбачено застереженням у довіреностях-додатках до договору.

Крім того, видаткові накладні №123995 від 04.04.2011р., №123996 від 04.04.2011р. №124644 від 07.04.2011р. скріплені відбитком печатки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1.

Доводи представника відповідача про те, що на час отримання товару згідно наявних в матеріалах справи накладних, ФОП ОСОБА_1 перебував за межами України судом до уваги не приймаються, оскільки за умовами договору Покупець - ФОП ОСОБА_1 наділив повноваженнями визначених у довіреності осіб на підпис від його імені видаткових накладних та отримання від його імені товарно-матеріальних цінностей.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що в судовому засіданні 22.07.2013р. представником відповідача до відзиву на позов було долучено копії сторінок закордонного паспорту відповідача з відбитками штемпелів про перетин кордону, які не відповідають оригіналу закордонного паспорту, який було досліджено судом в судовому засіданні після оголошеної перерви. Зазначені обставини, свідчать про недобросовісність користування належними відповідачу та його представнику процесуальними правами, неповагу до суду та підтверджують намір зазначених осіб ввести суд в оману.

Частиною 3 ст.22 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Неявка відповідача та його представника в судові засідання (25.06.2013р., 09.07.2013р.), неподання витребуваних судом документів в підтвердження доводів висловлених в судовому засіданні, без підтвердження поважності причин невиконання вимог суду розцінюється судом як зловживання процесуальними правами спрямованими на затягування судового процесу з боку відповідача (п.3.13, 3.14 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Відповідно до ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Будь-яких доказів в підтвердження висловлених в судових засіданнях доводів відповідачем не надано.

Наявними в матеріалах справи доказами встановлено, що позивач свої зобов'язання за договором купівлі-продажу виконав належним чином. Відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати отриманого товару в повному обсязі не виконав.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 Цивільного кодексу України визначає як порушення зобов'язання.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За приписами ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст..43 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпульс-Рівне" м. Рівне про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Рівне 5630 грн. 27 коп. заборгованості по оплаті за поставлений товар обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 1, 12, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпульс-Рівне" м. Рівне до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Рівне про стягнення 5 630грн. 27 коп. задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпульс-Рівне" (м. Рівне, пров. Робітничий, 3, код ЄДРПОУ 32936191) 5630 грн. 27 коп. (п'ять тисяч шістсот тридцять гривень 27 коп.) заборгованості, 1720 грн. 50 коп. (тисяча сімсот двадцять гривень 50 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 29.07.2013р.

Суддя Кочергіна В.О.

Віддруковано 3 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу рекомендованим (33009, м. Рівне, пров. Робітничий, 3);

3 - відповідачу рекомендованим (АДРЕСА_1).