Ухвала

від 17.07.2013 по справі 801/595/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/595/13-а

17.07.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Омельченка В. А.,

суддів Дудкіної Т.М. ,

Дугаренко О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 801/595/13-а за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В. ) від 14.03.13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримофістехсервіс" (вул. Самокіша, 30,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95011)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримофістехсервіс" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: № 0012932204 від 26.12.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 5175,00 грн., № 0012922204 від 26.12.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 4500,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.03.13 року позовні вимоги задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 26.12.2012 року № 0012932204 та № 0012922204.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримофістехсервіс" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 114,70 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.03.13 року та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволені позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, апелянт посилається на те, що в ході проведеної перевірки позивача встановлено порушення ст. 228 Цивільного кодексу України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним. Отже, на думку апелянта, підприємством відображено у податковій звітності правові взаємовідносини з суб'єктом господарювання ПП "Ньютехнолоджи" без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2013 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Судом першої інстанції встановлено, що Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 28.10.2008 року проведено державну реєстрацію юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримофістехсервіс" (ідентифікаційний код 36228527), що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ серії АА №815200 від 25.12.2012 року (т.1 а.с.26).

Згідно з довідкою № 1706/18-337 від 30.08.2012 року (т.1 а.с.140) позивач з 29.10.2008 року перебуває на податковому обліку у ДПІ в м. Сімферополі за №43385.

Позивачем 09.12.2008 року отримано свідоцтво платника податку на додану вартість №200012256 (т.1 а.с.137).

Наказом начальника ДПІ у м. Сімферополі АР Крим від 30.11.2012 року №3101 (т.1 а.с.25) призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Кримофістехсервіс" з питань взаємовідносин з ПП "Ньютехнолоджи" (ЄДРПОУ 36951648) за серпень 2011 року.

Згідно з названим наказом посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим у період з 04.12.2012 року протягом 5 робочих днів було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Кримофістехсервіс".

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем:

- п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст. 198, п.185.1 ст. 185, п.188.1 ст. 188, п.187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податок на додану вартість у розмірі 4500,00 грн.,

- п.14.1.191 п.14.1 ст. 14, п.138.1.1., п.138.1 ст. 138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податок на прибуток за серпень 2011 року в сумі 5175,00 грн.

Перевіркою встановлено взаємовідносини ТОВ "Кримофістехсервіс" з ПП "Ньютехнолоджи" за договором купівлі-продажу № 361 від 22.08.2011 року.

Згідно отриманого від ДПІ у м. Керч акту документальної позапланової перевірки ПП "Ньютехнолоджи" відносно правових відносин з платником податків ТОВ "Мегаком-Плюс" (ЄДРПОУ 36478702) за серпень 2011 року встановлено, що ТОВ "Мегаком-Плюс" було анульовано як платника податку на додану вартість 20.07.2011 року.

На підставі вищевикладеного ТОВ "Мегаком-Плюс" неправомірно виписано та видано податкові накладні у серпні 2011 року покупцю ПП "Ньютехнолоджи".

До перевірки ПП "Ньютехнолоджи" були надані лише копії податкових накладних, які виписані контрагентам-покупцям товару, що раніше отриманий від ТОВ "Мегаком-Плюс".

Таким чином, ПП "Ньютехнолоджи" декларувало у податковій звітності господарські операції щодо придбання товару від ТОВ "Мегаком-Плюс" та його подальшого продажу покупцям, які фактично не відбувались у зв'язку з тим, що первинні документи до перевірки не представлено.

На підставі вищевикладеного встановлено, що ПП "Ньютехнолоджи" неправомірно виписано покупцям податкові накладні по товару, який був раніше отриманий від ТОВ "Мегаком-Плюс".

Відтак, ТОВ "Кримофістехсервіс" порушено ст. 228 Цивільного кодексу України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним.

Враховуючи зазначене, база оподаткування за господарською операцією між ТОВ "Кримофістехсервіс" та ПП "Ньютехнолоджи" відсутня, що призвело до завищення товариством валових витрат та податкового кредиту.

Висновки перевірки зафіксовані в акті № 10167/22-3/36228527 від 14.12.2012 року (т.1 а.с.15-22).

На підставі даних акту перевірки, враховуючи виявлені порушення, податковим органом 26.12.2012 року прийняті податкові повідомлення-рішення (т.1 а.с.12):

№0012922204, в якому визначено суму грошового зобов'язання позивача з податку на прибуток підприємств у розмірі 5175,00 грн.,

№0012932204, в якому визначено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість у розмірі 5625,00 грн., у тому числі 4500,00 грн. за основним платежем та 1125,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 185 Податкового кодексу України закріплено визначення об'єкта оподаткування, де у п. б) п. п. 185.1. закріплено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку зокрема з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України).

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України виникає у разі здійснення операцій в т.ч. з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПКУ встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПКУ податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до матеріалів справи, 22.08.2011 року між ПП "Ньютехнолоджи" (продавець) та ТОВ "Кримофістехсервіс" (покупець) укладено договір № 361 купівлі-продажу (т.1 а.с.71).

На виконання умов договору ПП "Ньютехнолоджи" було поставлено позивачу товар (тонери, картриджі, акумулятори, клавіатуру та іншу оргтехніку), що підтверджується видатковими накладними № 385/08 від 29.08.2011 року та № 237/08 від 22.08.2011 року (т.1 а.с.75-76).

За наслідками проведеної господарської операції ПП "Ньютехнолоджи" було складено податкову накладну № 337 від 29.08.2011 року на суму 22000,00 грн., в тому числі ПДВ - 3666,67 грн., а також податкову накладну №262 від 22.08.2011 року на суму 5000,40 грн., в тому числі ПДВ - 833,40 грн. (т.1 а.с.72-74).

Отриманий від контрагента товар позивачем проведено по рахунку 631 "Контрагенти" (т.1 а.с.71).

В межах власної господарської діяльності з використанням товару, придбаного у ПП "Ньютехнолоджи", позивачем був здійснений ремонт принтерів, заправка картриджів та тонерів тощо, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами виконаних робіт та податковими накладними (т.1 а.с.149-211).

Крім того, товар, придбаний у ПП "Ньютехнолоджи", позивачем в подальшому було реалізовано іншим контрагентам, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими та податковими накладними (т.1 а.с.212-245).

Отже, матеріалами справи підтверджується подальше використання позивачем у своїй господарській діяльності товару, отриманого від ПП "Ньютехнолоджи".

Таким чином, матеріалами справи підтверджено настання реальних правових наслідків за угодою, укладеною позивачем з контрагентом ПП "Ньютехнолоджи".

Окрім того, щодо доводів апелянта, відносно нікчемності правочинів позивача з його контрагентами, судова колегія зазначає наступне.

Згідно з ч.5 ст. 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодуванні

Згідно ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

При цьому згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Окрім того, судова колегія зазначає, що відповідачем не надано вироку у кримінальній справі, яким би встановлювались обставини протиправної діяльності позивача, його контрагентів, з яких би вбачався зв'язок та обізнаність позивача щодо можливої протиправної діяльності та щодо можливої спрямованості певних угод на ухилення від сплати податків.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що податковим органом не доведено наявність у позивача умислу на укладання правочинів з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а тому вони не можуть розглядатися як нікчемні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст. 195; ст. 196; ст. 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.03.13 у справі № 801/595/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко

Судді підпис Т.М. Дудкіна

підпис О.В.Дугаренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя В.А.Омельченко