Рішення

від 26.07.2013 по справі 901/1752/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.07.2013Справа № 901/1752/13 За позовом Фірми «Альтіс»

до відповідача Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) Сімферопольська міська рада

2) Головне управління державного казначейства в Автономній Республіці Крим

3) Державна казначейська служба України у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим

4) Міністерство фінансів України

5) Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим

про стягнення 130 537,00 грн.

Суддя Медведчук О.Л.

Представники:

від позивача - Чабанова О.О., довіреність №б/н від 01.06.2013, представник

від відповідача - не з'явився

від третьої особи 1 - Кудімова Є.С., довіреність №24/01-55/2577 від 28.12.2012, представник

від третьої особи 1 - Дудко А.О., довіреність №24/-1-55/37 від 10.01.2013, представник

від третьої особи 2 - Сіротенко О.С., довіреність №11.0-18.10/99 від 19.06.2013, представник

від третьої особи 3 - не з'явився

від третьої особи 4 - не з'явився

від третьої особи 5 - Латишева Н.В., довіреність №07-10/10/1035 від 04.07.2012, представник

СУТЬ СПОРУ: Фірма «Альтіс» звернулася до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради про стягнення через Головне управління державного казначейства в Автономній Республіці Крим 130 537,00 грн., а саме: 100 000,00 грн. авансового платежу в рахунок оплати ціни за земельну ділянку за договором №14 від 02.11.2010, 10 537,00 грн. 3% річних та 20 000,00 грн. моральної шкоди.

Позовні вимоги про стягнення 100 000,00 грн. авансового платежу та 10 537,00 грн. 3% річних мотивовані тим, що відповідачем не виконані умови укладеного між сторонами договору №14 від 02.11.2010, що є підставою для повернення 100 000,00 грн. авансового платежу в рахунок оплати ціни за земельну ділянку на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України та нарахування 10 537,00 грн. 3% річних за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Позовні вимоги про стягнення 20 000,00 грн. моральної шкоди мотивовані тим, що позивачу було спричинено моральну шкоду відповідачем, у зв'язку із порушенням його майнових прав та інтересів охоронюваних законом. У даному випадку моральна шкода полягає у порушенні права власності позивача, яку спричинено у зв'язку з бездіяльністю відповідача, яка виразилася у порушенні строків прийняття рішень, визначених законодавством та неприйняття рішення, зокрема з продажу земельної ділянки, затягування процесу підготовки документів для продажу, у зв'язку з чим, позивач втратив можливість на набуття права власності на земельну ділянку за ціною, яка діяла на момент звернення з заявою про продаж позивачем до відповідача. До того ж, сума 100 000,00 грн., сплачена у якості авансового внеску за земельну ділянку могла бути використана позивачем у комерційний цілях з відповідним отриманням прибутку.

Ухвалою суду від 31.05.2013 залучено третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Сімферопольську міську раду та Головне управління державного казначейства в Автономній Республіці Крим.

Ухвалою суду від 02.07.2013 залучено третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державну казначейську службу України у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим, Міністерство фінансів України та Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребуваних документів не представив, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином.

Представник третіх осіб (Державна казначейська служба України у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим та Міністерство фінансів України) у судове засідання не з'явилися, витребуваних документів не представили, про дату, час та місце слухання справи були повідомлені належним чином.

Представник третіх осіб (Сімферопольська міська рада, Головне управління державного казначейства в Автономній Республіці Крим, Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим) у судовому засіданні представили суду письмові пояснення по справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та присутніх третіх осіб, суд

ВСТАНОВИВ:

Фірма «Альтіс» є юридичною особою, зареєстрована Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради 14.05.1999 за №18821200000001781, основний вид економічної діяльності - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого майна, діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, вантажний автомобільний транспорт.

Фірма «Альтіс» є власником нежитлової будівлі - торгівельно-офісного центра, який розташований за адресою: м. Сімферополь, вул. Одеська, 3А.

Позивач у позові зазначає, що з метою урегулювання земельних відносин, між Фірмою «Альтіс» та Сімферопольською міською радою був укладений договір оренди земельної ділянки №1475 від 28.11.2007, на якій розташоване нерухоме майно позивача.

09.10.2009 Фірма «Альтіс» звернулася з клопотанням до Сімферопольського міського голови про продаж земельної ділянки площею 0,12 га, яка розташована за адресою: м. Сімферополь, вул. Одеська, буд. 3А для обслуговування та експлуатації торгівельно-офісного приміщення, яке належить підприємству на праві власності.

За розглядом цього клопотання, Сімферопольською міською радою було прийнято рішення №1051 від 23.09.2010 щодо внесення земельної ділянки до переліку таких, які підлягають продажу в 2010 році. Цим же рішенням затверджено розмір авансового внеску в сумі 100 000,00 грн. в рахунок оплати за земельну ділянку, дозволено проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки та зобов'язали Фірму «Альтіс» укласти договір про сплату авансового внеску в рахунок оплати за земельну ділянку.

На виконання рішення Сімферопольської міської ради №1051 від 23.09.2010 між Фірмою «Альтіс» та Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради був укладений договір про сплату авансового платежу в рахунок оплати ціни за земельну ділянку №14 від 02.11.2010.

09.11.2010 Фірмою «Альтіс» був сплачений авансовий внесок шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 100000 грн. на рахунок Головного управління державного казначейства в АР Крим, код - 34740405, рахунок 33111332700002, МФО 824026.

Відповідно до виписки з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 30.07.2007, її вартість складала 460 530,00 грн.

Статтею 128 Земельного кодексу України встановлено, що розмір авансового внеску не може перевищувати 20 відсотків від вартості земельної ділянки відповідно до нормативної грошової оцінки.

Таким чином, максимальний розмір авансового внеску на момент винесення рішення Сімферопольською міською радою №1051 від 23.09.2010 міг складати не більше 92 106,00 грн.

Надалі, у відповідності вимогам ст. 128 Земельного кодексу України та згідно з рішенням Сімферопольської міської ради №1051 від 23.09.2010 проводилася експертна грошова оцінка земельної ділянки, договір на проведення експертної оцінки був укладений лише 24.01.2012, тобто, з моменту прийняття рішення Сімферопольською міською радою і до проведення експертної грошової оцінки пройшов 1 рік і чотири місяці (з 23.09.2010 по 24.01.2012).

21.02.2012 Фірма «Альтіс» звернулася до Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради з вимогою надати відомості стосовно розгляду питання про продаж земельної ділянки.

26.03.2012 Виконавчий комітет Сімферопольської міської ради надав відповідь, у якій зазначив, що питання про можливість продажу земельної ділянки буде розглядатися після проведення експертної оцінки.

01.11.2012 Фірма «Альтіс» після ознайомлення з результатами експертної грошової оцінки повторно звернулася до виконавчого комітету Сімферопольської міської ради з проханням розглянути питання щодо можливості продажу земельної ділянки, але знову була надана чергова відповідь, а саме питання Сімферопольською міською радою прийняте не було.

Як вбачається з висновку експерта «Про оцінку вартості земельної ділянки несільськогосподарського призначення», оцінка проводилася на підставі договору від 24.01.2012 №00-01-07-2422, тобто, у період часу з 09.11.2010 по 24.01.2012 Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради не проводилися необхідні дії з організації конкурсу на визначення виконавця для проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, не виносилося рішення щодо можливості її продажу.

За період часу з 09.02.2009 по 27.03.2012 грошова оцінка земельної ділянки (згідно з висновком станом на 27.03.2012) зросла з 460 530,00 грн. до 1 059 000,00 грн., тобто більше ніж у два рази, рішення щодо продажу земельної ділянки не було прийняте загалом впродовж майже трьох років, а відповідне питання не вносилося до порядку денного на розгляд Сімферопольської міської ради, не зважаючи на неодноразове звернення Фірми «Альтіс». Строк дії експертної грошової оцінки земельної ділянки складає 1 рік, і закінчився він 27.03.2013.

Відповідно до ч. 3 ст. 128 Земельного кодексу України, рішення про продаж земельної ділянки або про відмову в продажу із зазначенням причин відмови повинно бути прийняте протягом одного місяця з дня подання заяви.

Згідно ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України, набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Частиною 2 ст. 127 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладення договору) визначено, що продаж земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам здійснюється шляхом викупу, у разі наявності на цих земельних ділянках об'єктів нерухомого майна, що є власністю покупців цих ділянок.

Із змісту ст. 134 Земельного кодексу України вбачається, що якщо на земельній ділянці, яка перебуває у державній або комунальній власності, розташоване нерухоме майно, яке належить фізичній або юридичній особі на праві приватної власності, така земельна ділянка підлягає продажу не на конкурентних засадах.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування і державні органи приватизації відповідно до їх повноважень здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності громадянам та юридичним особам, які мають право на набуття земельних ділянок у власність (ст. 83 Земельного кодексу України).

Статтею 128 Земельного кодексу України визначений порядок продажу земельної ділянки комунальної та державної власності громадянам та юридичним особам. Зі змісту цієї статті випливає, що для продажу земельної ділянки в порядку, передбаченому нею, необхідно два рішення органу, уповноваженого розпоряджатися відповідною земельною ділянкою: про надання дозволу на розробку проекту відведення і проведення експертної грошової оцінки та власне про продаж земельної ділянки.

Згідно ч. 5 ст. 128 Земельного кодексу України, підставами для відмови в продажу земельної ділянки є: неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки; виявлення недостовірних відомостей у поданих документах; якщо щодо суб'єкта підприємницької діяльності порушена справа про банкрутство або припинення його діяльності, встановлена цим Кодексом заборона про передачу земельної ділянки у приватну власність, відмова від укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

Із положення «Про управління земельних ресурсів Сімферопольської міської ради», яке є додатком до рішення 42 сесії 6 скликання Сімферопольської міської ради №450 від 26.06.2012 вбачається, що на дане Управління покладено, зокрема, наступні обов'язки:

- забезпечення реалізації повноважень Сімферопольської міської ради і її виконавчих органів в сфері земельних відносин;

- підготовка проектів рішень міської ради, виконавчого комітета міської ради;

- організація і здійснення землеустрою, погодження проектів із землеустрою;

- підготовка і видача у межах повноважень, визначених законом документів, які посвідчують право власності і право користування земельними ділянками;

- підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій з викупу земель;

- координація робіт з проведення грошової оцінки землі;

- внесення пропозицій сесії міської ради про дозвіл на виконання проекту землеустрою з відводу земельних ділянок;

- готує проекти документів і матеріали для розгляду профільної депутатської комісії міської ради, бере участь у засіданні комісії;

- здійснює роботу з підготовки документів необхідних для оформлення особами права

- здійснює контроль і несе відповідальність за дотримання строків розгляду документів, які надійшли до відділу на виконання:

- виконує інші функції для забезпечення реалізації повноважень Сімферопольської міської ради і її виконавчих органів в сфері земельних відносин.

Аналогічні норми містяться у положенні «Про управління з питань регулювання земельних відносин Сімферопольської міської ради», яке є додатком до рішення 47 сесії 6 скликання Сімферопольської міської ради №528від 25.10.2012, дане положення набуло чинності з 01.12.2012.

Проте, відповідач неодноразово порушував строки та ухилявся від вчинення необхідних заходів із забезпечення та підготовки документів для оформлення права власності на земельну ділянку, яка розташована за адресою: м. Сімферополь, вул. Одеська, 3А.

Питання продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення, на яких розташовані об'єкти нерухомості у м. Сімферополі були врегульовані положенням про порядок продажу земельних ділянок, зайнятих об'єктами нерухомого майна, у тому числі незавершеного будівництва, для здійснення підприємницької діяльності в м. Сімферополі, затвердженим рішенням Сімферопольської міської ради №78 від 26.12.2002, яке було згодом скасоване рішенням Сімферопольської міської ради №213 від 25.08.2011. Надалі, вищезазначені питання регулювалися відповідним додатком №1 до рішення Сімферопольської міської ради 31 сесії 6 скликання № 303 від 27.12.2011 «Про порядок здійснення діяльності міської ради і його органів у сфері земельних відносин», а з 25.10.2012 порядком продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення в м. Сімферополі, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, які є власністю покупців цих ділянок (додаток до рішення 47 сесії 6 скликання Сімферопольської міської ради №529 від 25.10.2012).

Виходячи з вказаних нормативних актів, порядок набуття права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення, на яких розташовані об'єкти нерухомості, які є власністю покупців цих ділянок, включає наступні етапи.

Особа, зацікавлена в отриманні земельної ділянки звертається з клопотанням до міської ради. Клопотання розглядає міський голова, направляє посадовій особі з керівництва для вивчення і контролю та подальшої передачі до органу земельних ресурсів. Останній розглядає документи та у випадку відповідності документів встановленим вимогам, направляє копії до органу містобудівництва та архітектури, яке, в свою чергу, готує висновок про відповідність наданих документів містобудівній та іншій документації.

Орган земельних ресурсів міської ради, у випадку відповідності документів вимогам чинного законодавства, протягом 3 робочих днів готує проект рішення виконавчого комітету, яких попередньо розглядається профільною комісією. Після чого проект рішення розглядається виконавчим комітетом та міською радою, відповідно до регламентів цих органів.

Але вся ця процедура з моменту подання клопотання зацікавленою особою до моменту прийняття рішення міською радою не повинна перевищувати 1 місяця виходячи з положень ч. 3 ст. 128 Земельного кодексу України.

За клопотанням фірми «Альтіс» рішення було прийняте через 11 місяців і 21 день (з 02.10.2009 по 23.09.2010).

Заключним етапом є прийняття міською радою рішення про продаж земельної ділянки та укладення договору купівлі-продажу, але відповідне рішення не взагалі прийняте.

Відповідно до п. 14 Порядку продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення в м. Сімферополі, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, які є власністю покупців цих ділянок (додаток до рішення 47 сесії 6 скликання Сімферопольської міської ради №529 від 25.10.2012) звіт з експертної грошової оцінки земельної ділянки, а також розроблена технічна документація з землеустрою або проект з землеустрою з відводу земельної ділянки є і підставою для підготовки органом земельних ресурсів рішення міської ради про продаж земельної ділянки. Тобто, існує лише дві умови для підготовки рішення про продаж землі, обидві з яких були виконані в повному обсязі щодо земельної ділянки, яка розташована за адресою: м. Сімферополь, вул. Одеська, 3А, підстави для відмови у продажу земельної ділянки, визначені ч. 5 ст. 128 Земельного кодексу України відсутні.

У зв'язку із тим, що 27.03.2013 сплив строк дії експертної грошової оцінки, стає неможливим прийняття рішення про продаж або про відмову у продажу.

Крім того, порушення місячного терміну встановленого ст. ст. 125, 128 Земельного кодексу України для прийняття рішення про продаж земельної ділянки суттєво вплинуло і на вартість цієї ділянки - вона змінилася більш, ніж у два рази з 460 530,00 грн. до 1 059 000,00 грн.

Позивач звертався до відповідача з вимогами про прискорення вчинення дій, направлених на прийняття рішення і укладення угоди купівлі-продажу, а потім про повернення авансу та штрафних санкцій.

Відповідач є виконавчим органом Сімферопольської міської ради, на який покладено обов'язок підготовки та внесення проекту рішення про продаж земельної ділянки позивачу і в т.ч. прийняття від позивача грошових коштів в якості авансу за договором купівлі-продажу.

Належного, визначеного законом, реагування на звернення не вчинено, тому у діях відповідача, як представника Сімферопольської міської ради у земельних правовідносинах з позивачем, вбачається порушення майнових прав та охоронюваних законом інтересів позивача, як покупця.

Положеннями ст. ст. 570, 571 Цивільного кодексу України передбачено, що правила про залишення завдатку особі, яка його одержала, або стягнення суми завдатку застосовується в тих випадках, коли між сторонами укладено договір, проте він не виконується з вини однієї із сторін.

У разі коли сторони лише домовились про укладення договору, але відповідно його не оформили, сплачені в рахунок виконання договору платежі визнаються авансовими і повертаються в тому розмірі, в якому вони надавалися.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Пунктом 3 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України визначено, що ці положення застосовуються також до вимог повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Згідно до положень ч. 5 ст. 139 Господарського кодексу України, кошти є майном у сфері господарювання і у складі майна суб'єктів господарювання кошти є грошима у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства.

Вимога ч. 3 ст. 128 Земельного кодексу відповідачем виконана не була, у місячний строк рішення про продаж не прийняте, рішення про відмову в продажу також відсутнє та договір не укладений.

Таким чином, домовленість Фірми «Альтіс» і Сімферопольської міської ради про продаж земельної ділянки не реалізована.

Як випливає з дій продавця, він відмовився від виконання умов договору одночасно не повернувши аванс діючи через свій уповноважений орган в особі відповідача.

Таким чином, відповідач, не виконавши зобов'язання з повернення коштів по договору, допустив порушення зобов'язання, у зв'язку з чим, заявлені позовні вимоги про стягнення 100 000,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що ж до вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, то дана вимога відповідає ст. 625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 1214 Цивільного кодексу України, у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Оскільки відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо своєчасного повернення коштів, вимога про стягнення нарахованої згідно ст. 625 Цивільного кодексу України суми у вигляді 3% річних у розмірі 10 537,00 грн. також підлягає задоволенню.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 20 000,00 грн. моральної шкоди мотивуючи тим, що позивачу було спричинено моральну шкоду відповідачем, у зв'язку із порушенням його майнових прав та охоронюваних законом інтересів. У даному випадку моральна шкода полягає у порушенні права власності позивача, яку спричинено у зв'язку з бездіяльністю відповідача, яка виразилася у порушенні строків прийняття рішень, визначених законодавством та неприйняття рішення, зокрема з продажу земельної ділянки, затягування процесу підготовки документів для продажу, у зв'язку з чим, позивач втратив можливість на набуття права власності на земельну ділянку за ціною, яка діяла на момент звернення з заявою про продаж позивачем до відповідача. До того ж, сума 100 000,00 грн., сплачена у якості авансового внеску за земельну ділянку могла бути використана позивачем у комерційний цілях з відповідним отриманням прибутку.

Абзац 5 ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України містить пряму вказівку на те, що матеріальна компенсація моральної шкоди підлягає відшкодуванню лише у випадках, передбачених законом. Положення ч. 1 ст. 23 не можна розуміти так, що особа має право на відшкодування моральної шкоди в будь-якому випадку порушення її прав чи невиконання зобов'язань. Моральна шкода підлягає відшкодуванню лише у випадках, встановлених законом. Законодавство, яким врегульовано правовідносини викупу земельних ділянок не передбачає відшкодування моральної шкоди за невиконання договірних зобов'язань.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 Цивільного кодексу України, моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

У п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Пунктом 5 Постанови визначено, що суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Під моральною (немайновою) шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу тощо.

Отже, позивач не представив суду доказів причинного зв'язку між невиконанням відповідачем грошових зобов'язань та моральною шкодою позивача як юридичної особи, не довів будь-яким чином приниження своєї ділової репутації та не надав і не обґрунтував належними чином свій розрахунок моральної шкоди в сумі 20 000,00 грн.

Оцінивши подані учасниками судового процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення 100 000,00 грн. авансового платежу та 10 537,00 грн. 3% річних, а у задоволенні позову в частині стягнення 20 000,00 грн. моральної шкоди суд відмовляє.

Судовий збір суд відносить на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повне рішення складено 29.07.2013.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради (вул. Толстого, 15, м. Сімферополь, АР Крим, 95000; ідентифікаційний код 04055630) через Головне управління державного казначейства в Автономній Республіці Крим (вул. Севастопольська, 19, м. Сімферополь, АР Крим, 95015; ідентифікаційний код 23896447) на користь Фірми «Альтіс» (вул. Поповкіна, 13, м. Сімферополь, АР Крим, 95048; вул. Карла Маркса, 34/2, м. Сімферополь, АР Крим, 95000; ідентифікаційний код 30411506) 100000,00 грн. авансового платежу, 10537,00 грн. 3% річних та 2210,74 грн. судового збору.

3. У задоволенні позову в частині стягнення 20 000,00 грн. моральної шкоди відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис) О.Л. Медведчук