Постанова

від 23.09.2013 по справі 901/1752/13

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2013 року Справа № 901/1752/13

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Фенько Т.П.,

суддів Градової О.Г.,

Сікорської Н.І.,

за участю представників сторін:

представник позивача, Чабанова Ольга Олегівна, (Фірма "Альтіс");

представник відповідача, Дудко Артем Олександрович, (Виконавчий комітет Сімферопольської міської ради);

представник третьої особи, Дудко Артем Олександрович, (Сімферопольська міська рада)

розглянувши апеляційну скаргу Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Медведчук О.Л.) від 26.07.2013 у справі №901/1752/13

за позовом Фірми "Альтіс"

до Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради

треті особи: Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим,

Міністерство фінансів України,

Державна казначейська служба України у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим,

Головне управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим,

Сімферопольська міська рада

про стягнення 130537,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.07.2013 позов задоволено частково. Стягнуто з Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради через Головне управління державного казначейства в Автономній Республіці Крим на користь Фірми "Альтіс" 100000,00 грн. авансового платежу, 10537,00 грн. 3% річних та 2210,74 грн. судового збору. У задоволенні позову в частині стягнення 20 000,00 грн. моральної шкоди відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Виконавчий комітет Сімферопольської міської ради звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.07.2013 скасувати в частині стягнення з Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради 100000,00 грн. авансового платежу, 10537,00 грн. 3% річних та 2210,74 грн. судового збору.

Зокрема апелянт зазначає, що є необґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що максимальний розмір авансового внеску на момент винесення рішення Сімферопольською міською радою №1051 від 23.09.2010 міг складати не більше 92106,60 грн. із посиланням на необхідність застосування даних нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 30.07.2007 при проведення розрахунків визначення належної суми авансового внеску, оскільки, по-перше, договір про сплату авансового платежу в рахунок оплати за земельну ділянку було укладено у 2010 році, по-друге, законодавець розмежовує поняття нормативної грошової оцінки земельної ділянки та експертної грошової оцінки земельних ділянок. У зв'язку з цим є помилковими і висновки позивача та суду про зріст вартості земельної ділянки з 460530 грн. до 1059000 грн., пов'язаний з бездіяльністю відповідача та затягуванням процесу викупу земельної ділянки.

06.09.2013 на адресу Севастопольського апеляційного господарського суду надійшли пояснення по апеляційній скарзі від Сімферопольської міської ради, в яких вона не погоджується з рішенням суду першої інстанції з підстав його необґрунтованості та порушення норм матеріального права при його прийнятті.

Так, Сімферопольська міська рада звертає увагу суду на те, що судом першої інстанції помилково присуджено з відповідача 3% річних в розмірі 10537грн., оскільки у розрахунках 3% річних позивачем вказаний період прострочки з 09.11.2009 - 14.05.2013, тоді як авансовий платіж позивач сплатив 09.11.2010, тобто кількість днів прострочення 917 (замість 1282), а 3% річних складає - 7537грн.

Крім того, судом першої інстанції не враховано, що позивачем не були оскарженні дії чи бездіяльність відповідача, яки покладенні у підставу позовних вимог.

Також судом не звернуто уваги, що позивач сам не бажає покупати земельну ділянки, тобто купівля-продаж не відбулася з ініціативи позивача, тому повернення авансового платежу є неможливим.

10.09.2013 до Севастопольського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від фірми "Альтіс", в якому погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, вважаючи, що місцевим господарським судом було дотримано норм матеріального та процесуального права, звертає увагу судової колегії на той факт, що позивач звернувся до Сімферопольського міського голови із клопотанням про продаж земельної ділянки ще 09.10.2009, однак рішення з розгляду цього клопотання було прийнято майже через рік - 23.09.2010. Цім рішенням було затверджено розмір авансового внеску в сумі 100000грн. в рахунок оплати за земельну ділянку. В той час, ст. 128 Земельного кодексу передбачалося, що розмір авансового внеску не може перевищувати 20% від вартості земельної ділянки відповідно до нормативної грошової оцінки. Згідно виписки з темничної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки її вартість складала 460530 грн., тобто розмір авансового внеску не міг бути більше 92106грн. При цьому посилання відповідача на те, що нормативна грошова оцінка від 30.07.2007 не могла бути застосована для визначення розміру авансового внеску у 2010 році є хибним, оскільки іншої нормативної грошової оцінки на той час не існувало. Експертна грошова оцінка земельної ділянки була проведена лише 27.03.2012 на підставі договору від 24.01.2012. тобто у період часу з 09.11.2010 по 24.01.2012 відповідачем не проводилися ніякі дії з організації конкурсу на визначення виконавця для проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, не виносилося рішення щодо можливості продажу земельної ділянки. Вказане суперечить положенням ч. 3 ст. 128 Земельного кодексу України, яка передбачає, що рішення про продаж земельної ділянки або про відмову в продажу із зазначенням причин відмови повинно бути прийняте протягом одного місяця з дня подання заяви.

При цьому позивач звертає увагу, що він не відмовлявся від покупи земельної ділянки та не просив скасувати рішення від 23.09.2010 №1051 щодо внесення земельної ділянки до переліку таких, які підлягають продажу в 2010 році, однак у зв'язку з тим, що 27.03.2013 сплив строк дії експертної грошової оцінки, стає неможливим прийняття рішення про продаж або про відмову у продажу земельної ділянки.

За розпорядженням в.о. секретаря судової палати Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.09.2013 у зв'язку з відпусткою судді Антонової І.В. та відпусткою судді Заплава Л.М., була здійснена заміна суддів Антонової І.В. та Заплава Л.М. на суддів Градову О.Г. та Сікорську Н.І.

У судове засідання, призначене до розгляду на 23.09.2013, з'явилися представники позивача, відповідача та третьої особи - Сімферопольської міської ради. Інші треті особи явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином та своєчасно.

Згідно з пунктом 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, про що свідчать наявні у матеріалах справи поштові повідомлення про вручення судових документів.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності представників третіх осіб.

Розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивач - фірма "Альтіс", звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради про стягнення через Головне управління державного казначейства в Автономній Республіці Крим 130537,00 грн., а саме: 100000,00 грн. авансового платежу в рахунок оплати ціни за земельну ділянку за договором №14 від 02.11.2010, 10 537,00 грн. 3% річних та 20 000,00 грн. моральної шкоди.

Позовні вимоги про стягнення 100000,00 грн. авансового платежу та 10537,00 грн. 3% річних мотивовано тим, що відповідачем не виконані умови укладеного між сторонами договору №14 від 02.11.2010, що є підставою для повернення 100000,00 грн. авансового платежу в рахунок оплати ціни за земельну ділянку на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України та нарахування 10537,00 грн. 3% річних за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Позовні вимоги про стягнення 20000,00 грн. моральної шкоди мотивовані тим, що позивачу було спричинено моральну шкоду відповідачем, у зв'язку із порушенням його майнових прав та інтересів охоронюваних законом. У даному випадку моральна шкода полягає у порушенні права власності позивача, яку спричинено у зв'язку з бездіяльністю відповідача, яка виразилася у порушенні строків прийняття рішень, визначених законодавством та неприйняття рішення, зокрема з продажу земельної ділянки, затягування процесу підготовки документів для продажу, у зв'язку з чим, позивач втратив можливість на набуття права власності на земельну ділянку за ціною, яка діяла на момент звернення з заявою про продаж позивачем до відповідача. До того ж, сума 100000,00 грн., сплачена у якості авансового внеску за земельну ділянку могла бути використана позивачем у комерційний цілях з відповідним отриманням прибутку.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 31.05.2013 залучено третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Сімферопольську міську раду та Головне управління державного казначейства в Автономній Республіці Крим.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 02.07.2013 залучено третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державну казначейську службу України у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим, Міністерство фінансів України та Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим.

Задовольняючи позовні вимоги. суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем належним чином своєчасно не виконані зобов'язання за договором, що спричинило неможливість його виконання, у зв'язку з чим сплачені у рахунок виконання договору платежі є авансовими та підлягають поверненню платнику. При цьому оскільки відповідач не виконав своєчасного повернення коштів, він повинен сплатити 3% річних від простроченої суми.

Відмовляючи у задоволенні вимог в частині стягнення 20000,00 грн. моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано причинного зв'язку між невиконанням відповідачем грошових зобов'язань та моральною шкодою, не довів належним чином приниження своєї ділової репутації та не обґрунтував свій розрахунок моральної шкоди.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Фірма "Альтіс" є власником нежитлової будівлі - торгівельно-офісного центра, який розташований за адресою: м. Сімферополь, вул. Одеська, 3А, - та використовує земельну ділянку на підставі договору оренди земельної ділянки з Сімферопольською міською радою №1475 від 28.11.2007.

09.10.2009 Фірма "Альтіс" звернулася з клопотанням до Сімферопольського міського голови про продаж земельної ділянки площею 0,12 га, яка розташована за адресою: м. Сімферополь, вул. Одеська, буд. 3А для обслуговування та експлуатації торгівельно-офісного приміщення, яке належить підприємству на праві власності.

За розглядом цього клопотання, Сімферопольською міською радою було прийнято рішення №1051 від 23.09.2010 щодо внесення земельної ділянки до переліку таких, які підлягають продажу в 2010 році. Цим же рішенням затверджено розмір авансового внеску в сумі 100 000,00 грн. в рахунок оплати за земельну ділянку, дозволено проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки та зобов'язали Фірму "Альтіс" укласти договір про сплату авансового внеску в рахунок оплати за земельну ділянку.

На виконання рішення Сімферопольської міської ради №1051 від 23.09.2010 між Фірмою "Альтіс" та Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради був укладений договір про сплату авансового платежу в рахунок оплати ціни за земельну ділянку №14 від 02.11.2010.

09.11.2010 Фірмою "Альтіс" був сплачений авансовий внесок шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 100000 грн. на рахунок Головного управління державного казначейства в АР Крим, код - 34740405, рахунок 33111332700002, МФО 824026.

Відповідно до виписки з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 30.07.2007, її вартість складала 460 530,00 грн.

Статтею 128 Земельного кодексу України встановлено, що розмір авансового внеску не може перевищувати 20 відсотків від вартості земельної ділянки відповідно до нормативної грошової оцінки.

Таким чином, максимальний розмір авансового внеску на момент винесення рішення Сімферопольською міською радою №1051 від 23.09.2010 міг складати не більше 92 106,00 грн.

Надалі, у відповідності вимогам ст. 128 Земельного кодексу України та згідно з рішенням Сімферопольської міської ради №1051 від 23.09.2010 проводилася експертна грошова оцінка земельної ділянки, договір на проведення експертної оцінки був укладений лише 24.01.2012, тобто, з моменту прийняття рішення Сімферопольською міською радою і до проведення експертної грошової оцінки пройшов 1 рік і чотири місяці (з 23.09.2010 по 24.01.2012).

21.02.2012 Фірма "Альтіс" звернулася до Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради з вимогою надати відомості стосовно розгляду питання про продаж земельної ділянки.

26.03.2012 Виконавчий комітет Сімферопольської міської ради надав відповідь, у якій зазначив, що питання про можливість продажу земельної ділянки буде розглядатися після проведення експертної оцінки.

01.11.2012 Фірма "Альтіс" після ознайомлення з результатами експертної грошової оцінки повторно звернулася до виконавчого комітету Сімферопольської міської ради з проханням розглянути питання щодо можливості продажу земельної ділянки, але рішення про продаж земельної ділянки прийняте не було.

При цьому, як вбачається з висновку експерта від 27.03.2012 "Про оцінку вартості земельної ділянки несільськогосподарського призначення", оцінка проводилася на підставі договору від 24.01.2012 №00-01-07-2422.

Тобто твердження позивача, що у період часу з 09.11.2010 по 24.01.2012 Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради не проводилися необхідні дії з організації конкурсу на визначення виконавця для проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, не виносилося рішення щодо можливості її продажу є обґрунтованими.

Таким чином, рішення щодо продажу земельної ділянки не було прийняте загалом впродовж майже трьох років, а відповідне питання не вносилося до порядку денного на розгляд Сімферопольської міської ради, не зважаючи на неодноразове звернення Фірми "Альтіс".

При цьому строк дії експертної грошової оцінки земельної ділянки складає 1 рік, і закінчився він 27.03.2013, тобто з цієї дати вже неможливе прийняття рішення про продаж земельної ділянки без проведення нової експертної грошової оцінки земельної ділянки.

Згідно ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України, набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

При цьому ч. 2 ст. 127 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладення договору) визначено, що продаж земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам здійснюється шляхом викупу, у разі наявності на цих земельних ділянках об'єктів нерухомого майна, що є власністю покупців цих ділянок.

Також зі змісту ст. 134 Земельного кодексу України вбачається, що якщо на земельній ділянці, яка перебуває у державній або комунальній власності, розташоване нерухоме майно, яке належить фізичній або юридичній особі на праві приватної власності, така земельна ділянка підлягає продажу не на конкурентних засадах.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування і державні органи приватизації відповідно до їх повноважень здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності громадянам та юридичним особам, які мають право на набуття земельних ділянок у власність (ст. 83 Земельного кодексу України).

Статтею 128 Земельного кодексу України визначений порядок продажу земельної ділянки комунальної та державної власності громадянам та юридичним особам. Зі змісту цієї статті випливає, що для продажу земельної ділянки в порядку, передбаченому нею, необхідно два рішення органу, уповноваженого розпоряджатися відповідною земельною ділянкою: про надання дозволу на розробку проекту відведення і проведення експертної грошової оцінки та власне про продаж земельної ділянки.

Згідно ч. 5 ст. 128 Земельного кодексу України, підставами для відмови в продажу земельної ділянки є: неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки; виявлення недостовірних відомостей у поданих документах; якщо щодо суб'єкта підприємницької діяльності порушена справа про банкрутство або припинення його діяльності, встановлена цим Кодексом заборона про передачу земельної ділянки у приватну власність, відмова від укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

Питання продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення, на яких розташовані об'єкти нерухомості у м. Сімферополі були врегульовані положенням про порядок продажу земельних ділянок, зайнятих об'єктами нерухомого майна, у тому числі незавершеного будівництва, для здійснення підприємницької діяльності в м. Сімферополі, затвердженим рішенням Сімферопольської міської ради №78 від 26.12.2002, яке було згодом скасоване рішенням Сімферопольської міської ради №213 від 25.08.2011.

Надалі, вищезазначені питання регулювалися відповідним додатком №1 до рішення Сімферопольської міської ради 31 сесії 6 скликання № 303 від 27.12.2011 "Про порядок здійснення діяльності міської ради і його органів у сфері земельних відносин", а з 25.10.2012 порядком продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення в м. Сімферополі, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, які є власністю покупців цих ділянок (додаток до рішення 47 сесії 6 скликання Сімферопольської міської ради №529 від 25.10.2012).

Виходячи з вказаних нормативних актів, порядок набуття права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення, на яких розташовані об'єкти нерухомості, які є власністю покупців цих ділянок, включає наступні етапи.

Особа, зацікавлена в отриманні земельної ділянки звертається з клопотанням до міської ради. Клопотання розглядає міський голова, направляє посадовій особі з керівництва для вивчення і контролю та подальшої передачі до органу земельних ресурсів. Останній розглядає документи та у випадку відповідності документів встановленим вимогам, направляє копії до органу містобудівництва та архітектури, яке, в свою чергу, готує висновок про відповідність наданих документів містобудівній та іншій документації.

Орган земельних ресурсів міської ради, у випадку відповідності документів вимогам чинного законодавства, протягом 3 робочих днів готує проект рішення виконавчого комітету, яких попередньо розглядається профільною комісією. Після чого проект рішення розглядається виконавчим комітетом та міською радою, відповідно до регламентів цих органів.

Заключним етапом є прийняття міською радою рішення про продаж земельної ділянки та укладення договору купівлі-продажу, але відповідне рішення не взагалі прийняте.

Слід зазначити, що відповідно до ч. 3 ст. 128 Земельного кодексу України, рішення про продаж земельної ділянки або про відмову в продажу із зазначенням причин відмови повинно бути прийняте протягом одного місяця з дня подання заяви.

Тобто вся процедура з моменту подання клопотання зацікавленою особою до моменту прийняття рішення міською радою не повинна перевищувати 1 місяця.

Відповідно до п. 14 Порядку продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення в м. Сімферополі, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, які є власністю покупців цих ділянок (додаток до рішення 47 сесії 6 скликання Сімферопольської міської ради №529 від 25.10.2012) звіт з експертної грошової оцінки земельної ділянки, а також розроблена технічна документація з землеустрою або проект з землеустрою з відводу земельної ділянки і є підставою для підготовки органом земельних ресурсів рішення міської ради про продаж земельної ділянки. Тобто, існує лише дві умови для підготовки рішення про продаж землі, обидві з яких були виконані в повному обсязі щодо земельної ділянки, яка розташована за адресою: м. Сімферополь, вул. Одеська, 3А, підстави для відмови у продажу земельної ділянки, визначені ч. 5 ст. 128 Земельного кодексу України відсутні.

Проте, у зв'язку з тим, що відповідач неодноразово порушував строки та ухилявся від вчинення необхідних заходів із забезпечення та підготовки документів для оформлення права власності на земельну ділянку, яка розташована за адресою: м. Сімферополь, вул. Одеська, 3А, ним був перевищений строк для прийняття рішення, (що призвело, зокрема, до зростання вартості земельної ділянки), 27.03.2013 сплив строк дії експертної грошової оцінки, стає неможливим прийняття рішення про продаж земельної ділянки або про відмову у продажу.

Судова колегія розцінює критично посилання Сімферопольської міської ради на лист від 23.11.2012 №11523/24/01-54 із проханням визначитися із подальшими діями по придбанню земельної ділянки, оскільки такої спосіб не передбачений законодавством, належним способом було саме прийняття рішення про продаж чи відмову у продажу земельної ділянки.

На підставі того, що з 27.03.2013 є неможливим прийняття рішення про продаж земельної ділянки або про відмову у продажу, позивач звернувся до відповідача з вимогами про повернення авансу та штрафних санкцій.

Однак, належного, визначеного законом, реагування на звернення не вчинено, тому у діях відповідача, як представника Сімферопольської міської ради у земельних правовідносинах з позивачем, вбачається порушення майнових прав та охоронюваних законом інтересів позивача, як покупця.

Положеннями ст. ст. 570, 571 Цивільного кодексу України передбачено, що правила про залишення завдатку особі, яка його одержала, або стягнення суми завдатку застосовується в тих випадках, коли між сторонами укладено договір, проте він не виконується з вини однієї із сторін.

У разі коли сторони лише домовились про укладення договору, але відповідно його не оформили, сплачені в рахунок виконання договору платежі визнаються авансовими і повертаються в тому розмірі, в якому вони надавалися.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Пунктом 3 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України визначено, що ці положення застосовуються також до вимог повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Згідно до положень ч. 5 ст. 139 Господарського кодексу України, кошти є майном у сфері господарювання і у складі майна суб'єктів господарювання кошти є грошима у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства.

Вимога ч. 3 ст. 128 Земельного кодексу відповідачем виконана не була, у місячний строк рішення про продаж не прийняте, рішення про відмову в продажу також відсутнє та договір не укладений.

Таким чином, домовленість Фірми "Альтіс" і Сімферопольської міської ради про продаж земельної ділянки не реалізована.

На підставі наведеного суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що виходячи з дій продавця, він відмовився від виконання умов договору одночасно не повернувши аванс діючи через свій уповноважений орган в особі відповідача, у зв'язку з чим, заявлені позовні вимоги про стягнення 100 000,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Разом з тим, слід зазначити, що згідно зі ст.ст. 45, 78 Бюджетного кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та надходжень, що належать місцевим бюджетам, та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, погодженим з відповідними місцевими фінансовими органами, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Відповідно до пункту 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів з Державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845, безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення находжень бюджету або у заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюється органами Державної казначейської служби України з відповідного рахунку, на який таки кошти зараховані.

Відповідно до п. 2.1, п. 2.2 Договору про сплату авансового платежу в рахунок оплати ціни за земельну ділянку № 14 від 02.11.2010 платіж за договором повинен бути здійснений шляхом перерахування 100000,00 грн. на спеціальний рахунок Сімферопольської міської ради за кодом 33010301, при цьому отримувач визначений як Управління Державного казначейства в Автономній Республіці Крим.

Згідно із листом відповідача від 02.07.2013 № 6280/24/01-11 у 2010 році зарахування коштів за продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення (код 33010300) здійснювалося на розподільні рахунки відкриті в Управлінні державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим та в автоматичному режимі кошті розподілялися між рівнями бюджетів: 10% - Державний бюджет України, 35 % - бюджет Автономної Республіки Крим, 55 % - місцевий бюджет.

Судом першої інстанції не взято до уваги, що Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим є ліквідованим з 29.12.2012, у зв'язку з чим на даний момент неможливо стягнення через дане Управління.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до повідомлення Головного управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим Державної казначейської служби України Виконавчий комітет Сімферопольської міської ради обслуговується в Управлінні Державної казначейської служби України у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим.

Що ж до вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, то дана вимога відповідає ст. 625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 1214 Цивільного кодексу України, у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Оскільки відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо своєчасного повернення коштів, вимога про стягнення нарахованої згідно ст. 625 Цивільного кодексу України суми у вигляді 3% річних є обґрунтованою.

Разом з тим, слід погодитись з запереченнями Сімферопольської міської ради, стосовно невірного визначення розміру 3% річних від простроченої суми.

Так, судом першої інстанції не звернуто уваги, що відповідно до розрахунку позивача 3% річних, який визнаний місцевим судом належним, ним вказується період прострочки як період з 09.11.2009 по 14.05.2013, кількість днів прострочення 1282. Однак, відповідно до платіжного доручення №408 від 09.11.2010 авансовий внесок позивач зробив 09.11.2010, тобто вірним періодом прострочки є період з 09.11.2010 по 14.05.2013, кількість днів прострочення - 917. Таким чином відповідно до зробленого судом апеляційної інстанції розрахунку на користь позивача підлягає стягненню 7537,00 грн..3% річних.

Щодо відмови судом першої інстанції у стягненні на користь позивача 20000,00 грн. моральної шкоди, судова колегія вважає цей висновок цілком обґрунтованим, виходячи з наступного.

Абзац 5 ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України містить пряму вказівку на те, що матеріальна компенсація моральної шкоди підлягає відшкодуванню лише у випадках, передбачених законом.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 Цивільного кодексу України, моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

У п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" роз'яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Пунктом 5 Постанови визначено, що суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Під моральною (немайновою) шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу тощо.

Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду встановлені ст. 1167 Цивільного кодексу України, згідно ч. 1 якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

При цьому, ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі на відшкодування збитків та моральної шкоди.

Так, згідно умов зазначеної статті, відшкодування моральної шкоди можливе лише у випадку, коли це встановлено законом або договором.

Отже відповідно до наведених положень законодавства. при вирішенні питання щодо відшкодування моральної шкоди слід з'ясувати, чи встановлений договором такій наслідок порушення договірних зобов'язань як відшкодування моральної шкоди, чи існують втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу тощо.

Відповідно до умов договору, укладеного між сторонами, ними не було передбачено такого наслідку порушення договірних зобов'язань як відшкодування моральної шкоди.

Щодо стягнення її по закону, то судом першої інстанції зроблений підставний висновок, що всупереч ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, позивачем не доведено будь-яким чином приниження своєї ділової репутації чи інших негативних наслідків заподіяння моральної шкоди, як і не надано обґрунтування розрахунку моральної шкоди в сумі 20000,00 грн. Таким чином у стягненні моральної шкоди слід відмовити.

Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нового рішення по справі.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради - задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.07.2013 у справі №901/1752/13 - скасувати.

3. Прийняти нове рішення:

"Позов задовольнити частково.

Стягнути з Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради шляхом стягнення з Державного бюджету України (УДКСУ у м. Сімферополі АРК, вул. Павленка, 48, м. Сімферополь, АР Крим, 95051; код ЄДРПОУ 38040558, рахунок №31117101700002, відкритий за кодом класифікації доходів бюджету 33010100 в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, м. Сімферополь, код банку 824026) на користь Фірми «Альтіс» (вул. Поповкіна, 13, м. Сімферополь, АР Крим, 95048, ЄДРПОУ 30411506) авансового платіжа в рахунок оплати ціни за земельну ділянку у сумі 10000,00 грн., сплачений за платіжним дорученням від 09.11.2010 №408.

Стягнути з Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради шляхом стягнення з бюджету Автономної Республіки Крим (ГУ ДКСУ в АРК, м. Сімферополь, вул. Севатсоопльська, 19, м. Сімферополь, АР Крим, 95015; код ЄДРПОУ 37978503, рахунок №31516941700001, відкритий за кодом класифікації доходів бюджету 33010100 в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, м. Сімферополь, код банку 824026) на користь Фірми «Альтіс» (вул. Поповкіна, 13, м. Сімферополь, АР Крим, 95048, ЄДРПОУ 30411506) авансового платіжа в рахунок оплати ціни за земельну ділянку у сумі 35000,00 грн., сплачений за платіжним дорученням від 09.11.2010 №408.

Стягнути з Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради шляхом стягнення з місцевого бюджету м. Сімферополя (УДКСУ у м. Сімферополі АРК, вул. Павленка, 48, м. Сімферополь, АР Крим, 95051; код ЄДРПОУ 38040558, рахунок №31515941700002, відкритий за кодом класифікації доходів бюджету 33010100 в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, м. Сімферополь, код банку 824026) на користь Фірми «Альтіс» (вул. Поповкіна, 13, м. Сімферополь, АР Крим, 95048, ЄДРПОУ 30411506) авансового платіжа в рахунок оплати ціни за земельну ділянку у сумі 55000,00 грн., сплачений за платіжним дорученням від 09.11.2010 №408.

Стягнути з Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради (вул. Толстого, 15, м. Сімферополь, АР Крим, 95000; код ЄДРПОУ 04055630, рахунок №3541/3542, відкритий в банку ГУ ДКСУ, м. Сімферополь, код банку 824026) на користь Фірми «Альтіс» (вул. Поповкіна, 13, м. Сімферополь, АР Крим, 95048, ЄДРПОУ 30411506) 7536,99 грн. 3% річних.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради (вул. Толстого, 15, м. Сімферополь, АР Крим, 95000; код ЄДРПОУ 04055630, рахунок №3541/3542, відкритий в банку ГУ ДКСУ, м. Сімферополь, код банку 824026) на користь Фірми «Альтіс» (вул. Поповкіна, 13, м. Сімферополь, АР Крим, 95048, ЄДРПОУ 30411506) 2150,74 грн. судового збору.

Господарському суду Автономної Республіки Крим видати накази."

Головуючий суддя Т.П. Фенько

Судді О.Г. Градова

Н.І. Сікорська

Розсилка:

1. Фірма "Альтіс" (вул. Поповкіна, 13, м. Сімферополь, 95048)

2. Виконавчий комітет Сімферопольської міської ради (вул. Толстого, 15, м. Сімферополь, 95034)

3. Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим (вул. О. Невського, 4, м.Сімферополь, 95000)

4. Міністерство фінансів України (вул. Грушевського, 12/2, Київ, 01008)

5. Державна казначейська служба України у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. Павленко, 48, м. Сімферополь, 95051)

6. Головне управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим (вул. Севастопольська, 19, м. Сімферополь, 95015)

7. Сімферопольська міська рада (вул. Толстого, 15, м. Сімферополь, 95000)