Ухвала

від 23.07.2013 по справі 823/829/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/829/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Мишенко В.В. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

23 липня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Державної податкової служби на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 22.04.13р. у справі №823/829/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства «Азот» до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень

В С Т А Н О В И В:

ПАТ «Азот» звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.03.13р. №0001932301 та №0001922301.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 22.04.13р. адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги те, що ТОВ «ЦОКОЛЬ», яким виконувались демонтажні роботи на користь ТОВ «Северський-2» на виконання договору укладеного останнім з позивачем, не могло здійснювати роботи такого виду з огляду на відсутність у товариства трудових ресурсів, офісних, складських, виробничих приміщень, транспортних засобів та інших основних засобів.

Враховуючи, що у судове засідання учасники процесу не з'явились, хоча належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, докази чого наявні в матеріалах справи, розгляд апеляційної скарги було проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ДПІ у м. Черкасах ДПС проведено позапланову невиїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Северський-2» за квітень 2010 року, за результатами якої складено акт від 17.12.12р. №373/22-11/00203826.

За результатами адміністративного оскарження прийнятих податкових повідомлень-рішень, податковим органом прийнято наступні податкові повідомлення-рішення від 20.03.13р.:

№0001932301, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 44 683 грн., у т.ч. основний платіж - 35 746 грн., штрафні (фінансові) санкції - 8 937 грн.;

№0001922301, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 35 746 грн., у т.ч. 28 597 грн. - основний платіж, штрафні (фінансові) санкції - 7 149 грн.

Підставою для прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень слугував висновок податкового органу про порушення позивачем вимог:

п.п.7.2.3, п.7.2, п.п.7.4.1., п.п.7.4.5. п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 28 597 грн. за квітень 2010 року;

п.5.1, п.п.5.2.1. п.5.2., п.п.5.3.9. п.5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток за 1 півріччя 2010 року на суму 35 746 грн.

Такий висновок податкового органу ґрунтується на тому, що актом від 15.04.11р. №1460/23-5/14088872 планової виїзної документальної перевірки ТОВ «Северський-2» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.09р. по 31.12.10р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.09р. по 31.12.10р. встановлено, що демонтажні роботи для позивача безпосередньо ТОВ «Северський-2» не виконувались, а для їх виконання було залучено ТОВ «ЦОКОЛЬ». Разом з тим, актом ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ЦОКОЛЬ» №159/23-2/31950126 від 31.08.10р. було встановлено відсутність у ТОВ «ЦОКОЛЬ» фактичних можливостей щодо здійснення такого роду господарських операцій в силу відсутності у останнього трудових ресурсів, офісних, складських, виробничих приміщень, транспортних засобів та інших основних засобів.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується реальне здійснення господарських операцій з придбання робіт, оплата вартості придбаних робіт, правомірність формування даних податкового обліку позивача на підставі податкових та видаткових накладних, актів виконаних робіт та інших документів бухгалтерського обліку, які в їх сукупності розкривають зміст та обсяг господарських операцій.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону N 996-XIV, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Законів України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року N 168/97-ВР та «Про оподаткування прибутку підприємств» 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР (чинних на час виникнення спірних правовідносин).

Так, виходячи з змісту п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5. пункту 7.4 статті 7 Закону N 168/97-ВР, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Підстави для включення витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат передбачені пунктом 5.1 статті 5 Закону N 334/94-ВР, згідно якого валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів , які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Відповідно до п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5 цього ж Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит та валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В даному випадку, обставини справи та зібрані у ній докази свідчать про те, що господарські операції позивача з його контрагентом мали товарний (реальний) характер, вчинені в межах та з метою господарської діяльності підприємств.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між позивачем та ТОВ «Северський-2» укладено договір на виконання робіт № 632-416 від 17.11.09р., згідно якого замовник поручає, підрядник зобов'язується на власний ризик виконати за плату на території замовника демонтаж об'єктів (металоконструкцій, комунікацій, виробничих приміщень, агрегатів, установок, тощо), а також їх сортування, переробку, очищення та навантаження, а замовник зобов'язується прийняти цю роботу та оплатити її.

Матеріали справи місять податкові накладні та акти приймання - передачі виконаних робіт, які відповідають вимогам встановленими ст. 9 Закону N 996-XIV.

Оплата вартості придбаних робіт здійснювалась у безготівковій формі шляхом перерахування позивачем грошових коштів на користь ТОВ «Северський-2».

Виконання зазначеного договору також підтверджується наявними в матеріалах справи картками складського обліку матеріалів, прибутковими ордерами, службовими записками про продовження терміну перепусток на територію підприємства позивача, журналом реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці техногенної та пожежної безпеки.

Податковим органом не доведено обізнаність позивача про порушення вимог податкового законодавства в ланцюгу придбання товарів (робіт, послуг), як і не доведено зв'язок порушень вимог податкового законодавства ТОВ «ЦОКОЛЬ» (навіть якщо такі і мали місце) з формуванням позивачем податкового кредиту на наслідками господарських операцій з ТОВ «Северський-2». Відповідальність за сплату ПДВ до бюджету несе кожна конкретна особа - платник ПДВ, що формує дані податкового обліку з цього податку, а не контрагент такої особи.

Покликання апелянта на вищевказані акти невиїзних перевірок ТОВ «ЦОКОЛЬ» та ТОВ «Северський-2» не свідчать про порушення позивачем вимог податкового законодавства; такі акти самі по собі не встановлюють обставин, які свідчать про неможливість виконання господарських операцій, оскільки вказані обставини податковим органом при невиїзній документальній перевірці не перевірялись.

Матеріали справи не містять обвинувального вироку і іншого судового рішення, за результатами розгляду кримінальної справи. Податковим органом не доведено, що позивач та його контрагент при укладанні вказаної угоди мали умисел на її укладання з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства; намірів їх на ухилення від оподаткування, безтоварність операції, тощо.

Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для скасування спірних податкових повідомлень - рішень, а відтак відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги податкового органу.

Керуючись ст.ст.195, 197, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Державної податкової служби на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 22.04.13р. у справі №823/829/13-а - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 22.04.13р. у справі №823/829/13-а - без змін.

Дана ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Романчук О.М.

Пилипенко О.Є.

.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М

Пилипенко О.Є.