Ухвала

від 23.07.2013 по справі 826/83/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/83/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Патратій О.В. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

23 липня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.

За участю секретаря судового засідання: Гуменюк С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Крона» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.05.13р. у справі №826/83/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Крона» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Крона» звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 18.10.12р. №0001572220 та №0001562220.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.05.13р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому, що документами бухгалтерського та податкового обліку підтверджується реальне здійснення господарських операцій позивача з його контрагентами ТОВ «Леміш Груп», ТОВ «Метро МТД» та ТОВ «Укртехномас-сервіс»; порушення порядку реєстрації контрагентів не є імперативною ознакою протиправності їх діяльності та не може розцінюватись як беззаперечне свідчення фіктивності усіх господарських операцій; позивач не може нести відповідальність за порушення його контрагентами вимог податкового законодавства.

У судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив доводи апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «Укртехномас-сервіс» та ТОВ «Леміш Груп» (в подальшому ТОВ «Метро МТД») за результатами якої складено акт від 08.10.12р. №3293/22-222-31033282.

На підставі акту перевірки, відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення від 18.10.12р.:

№0001562220, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 133 948 грн., у т.ч. основний платіж - 107 158 грн., штрафні (фінансові) санкції - 26 790 грн.;

№0001572220, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 86 180 грн., у т.ч. 68 944 грн. - основний платіж, штрафні (фінансові) санкції - 17 236 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог:

п.5.1, п.п.5.2.1. п.5.2., п.п.5.3.9. п.5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток у сумі 107 158 грн., в т.ч. по періодах: ІІ квартал 2010 року на суму 45 005 грн., ІІІ квартал 2010 року на суму 53 818 грн., IV квартал 2010 року 8 335 грн.;

п.п.7.2.1, п.п.7.2.3, п.п.7.2.4 п.7.2, п.п.7.4.1. та п.п.7.4.5. п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5, п.п.7.7.1. п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 68 944 грн., в т.ч. по періодах: за травень 2010 року на суму 13 174 грн., за червень 2010 року на суму 9 582 грн., за липень 2010 року у сумі 25 059 грн., за серпень 2010 року 14 489 грн., за грудень 2010 року у сумі 6 640 грн.

Такий висновок податкового органу ґрунтується на тому, що ТОВ «Леміш Груп», ТОВ «Метро МТД» та ТОВ «Укртехномас-сервіс» відсутні фактичні можливості щодо здійснення господарських операцій в силу відсутності трудових ресурсів, основних фондів, виробничо-складських приміщень тощо. Також податковий орган зазначив про порушення реєстрації вказаних товариств, що встановлено вироками суду, які набрали законної сили.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції погодився з висновком податкового органу про безтоварність господарських операцій.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону N 996-XIV, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Законів України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року N 168/97-ВР та «Про оподаткування прибутку підприємств» 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР (чинних на час виникнення спірних правовідносин).

Так, виходячи з змісту п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5. пункту 7.4 статті 7 Закону N 168/97-ВР, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Підстави для включення витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат передбачені пунктом 5.1 статті 5 Закону N 334/94-ВР, згідно якого валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів , які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Відповідно до п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5 цього ж Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит та валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В даному випадку, судом першої інстанції на підставі зібраних справі доказів у їх сукупності встановлено нездійснення господарських операцій позивача з його контрагентами ТОВ «Леміш Груп», ТОВ «Метро МТД» та ТОВ «Укртехномас-сервіс», в силу нездійснення останніми господарської діяльності внаслідок відсутності управлінського та технічного персоналу, трудових ресурсів, основних засобів. Первинні документи не розкривають зміст та обсяг господарських операції, з метою їх використання й господарській діяльності позивача, а отже не дають підстав для їх відображення у податковому обліку позивача.

Так, позивачем та ТОВ «Леміш Груп» в особі директора ОСОБА_2 укладені договори від 02.04.10р. №4/04/10, від 13.05.10р. №7/05/10, від 24.06.10р. №14/06/10, від 22.06.10р. №12/06/10, від 17.07.10р. №16/07/10, від 16.08.10р. №18/08/10, за змістом яких між сторонами було узгоджено виконання робіт: по улаштуванню нової бетонної підлоги на підготовленій Замовником основі на площі 1 234,00 м. кв. на об'єкті - «Авто центр», за адресою: 29000, м. Хмельницький, вул. Прибужська, 48; по улаштуванню нової бетонної підлоги «Панбекс Ф2» натурального кольору на підготовленій Замовником основі, на площі 3 813,00 м. кв. на об'єкті - Складський комплекс, за адресою: м. Конотоп, Сумської обл., вул. Вировська,13; по улаштуванню нової бетонної підлоги з подальшим улаштуванням полімерного покриття типу «Декор-ХС» хімстійкого на підготовленій Замовником основі на площі 115 м. кв. на об'єкті - Зарядна ЗАТ «МАКРОХІМ», за адресою: м. Бровари, Київська обл., вул. Щолківська, 8; з реконструкції бетонної підлоги по системі «Панбекс Ф2» натурального кольору, на підготовленій Замовником основі на площі 400,00 м. кв. на об'єкті - Ремонтно-механічний участок, за адресою: м. Обухів, Київська обл., вул. Київська, 21; по демонтажу асфальтобетонного покриття, улаштування фундаментів та бетонної підлоги по системі «Панбекс Ф2» натурального кольору, на підготовленій Замовником основі на площі 1 278,00 м. кв. на об'єкті - Монтажна дільниця, за адресою:м. Запоріжжя, вул. Луначарського, 9 в; по улаштуванню бетонної підлоги по системі «Панбекс Ф2» натурального кольору на площі 435,00 м. кв. на об'єкті за адресою: 39701, Полтавська обл., Кременчуцький район, с. Піщане, вул. Польовий стан, 1.

Зобов'язання з виконання робіт за договорами від 17.07.10р. №16/07/10, від 16.08.10р. №18/08/10 ТОВ «Леміш Груп» частково передало ТОВ «Метро МТД» на підставі договорів про переведення боргу від 27.08.10р., від 30.08.10р.

Також, між позивачем та ТОВ «Укртехномас-Сервіс» в особі директора ОСОБА_3, укладено договір про надання рекламних послуг №522 від 29.11.10р., за змістом якого між сторонами було узгоджено проведення рекламної кампанії.

На виконання умов вказаних договорів ТОВ «Леміш Груп», ТОВ «Метро МТД» та ТОВ «Укртехномас-Сервіс» виписано на адресу позивача акти прийому-передачі виконаних робіт та податкові накладні, які використані останнім для формування валових витрат та податкового кредиту у травні- грудні 2010 року.

Судом першої інстанції під час розгляду справи було встановлено, що договори, акти виконаних робіт та податкові накладні за господарськими операціями між позивачем та ТОВ «Леміш Груп» і ТОВ «Укртехномас-сервіс» підписано від імені останніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Водночас, як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 (ТОВ «Леміш Груп» та ОСОБА_3 (ТОВ «Укртехномас-сервіс») фінансово-господарська діяльністю товариств не займались, ніяких договорів, податкових накладних, актів приймання робіт та інших документів первинного бухгалтерського обліку не підписували, виконання робіт та надання послуг не здійснювали та нікому не доручали вчиняти будь-які дії від свого імені.

Так, постановою Печерського районного суду міста Києва від 19.03.12р. (том І, а.с. 154-158) встановлено, що ОСОБА_3 у травні-червні 2010 року, умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи, що його дії призведуть до створення суб'єкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, вчинив злочин, передбачений ст. 205 КК України. Зазначена постанова містить посилання на те, що після створення ТОВ «Укртехномас-сервіс», невстановлені досудовим слідством особи діючи всупереч положенням ст. 203 Цивільного кодексу України, згідно якої зміст правочину не може суперечити вимогам законодавства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, ст. 207 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законами або іншими актами цивільного законодавства та скріплюється печаткою, ст.ст. 626 та 629 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що договір є домовленістю двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків та договір є обов'язковим для виконання сторонами, ст. 179 Господарського кодексу України, згідно якої, при укладанні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству, ст. 180 ГК України, відповідно до якої господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов, використовували ТОВ «Укртехномас-сервіс» з метою прикриття своєї незаконної діяльності, шляхом уникнення контролю за своєю діяльністю зі сторони контролюючих органів, завдяки чому отримали можливість складати фіктивні господарські угоди та інші фіктивні первинні документи.

В результаті незаконної діяльності ТОВ «Укртехномас-сервіс» державі була спричинена велика матеріальна шкода, і …. занижено податок на прибуток та податок на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет, на загальну суму 1 983 495 грн., що в тисячу разів перевищує неоподаткований мінімум громадян.

Крім того, вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 22.05.12р. (том ІV, а.с. 1-6) ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.27, ч. 1ст. 205, ч.2 ст. 358 КК України. Зазначеним вироком встановлено, що ОСОБА_2, в травні 2009 p., на прохання осіб, за грошову винагороду погодився зареєструвати в органах державної влади на своє їм'я суб'єкт підприємницької діяльності - юридичну особу ТОВ «Леміш Груп».

Як встановлено вироком суду, використовуючи ТОВ «Леміш Груп» для прикриття незаконної діяльності, особи, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, уникли від контролю за своєю діяльністю зі сторони контролюючих органів, завдяки чому отримали можливість складати фіктивні господарські угоди та фіктивні первинні документи.

Так, відповідно до ч. 1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, дана норма визначає преюдиційні підстави звільнення осіб, які беруть участь у справі, від доказування обставин з метою досягнення процесуальної економії - за наявності цих підстав у суду не буде необхідності досліджувати докази для встановлення певних обставин.

Крім того, як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, у ТОВ «Леміш Груп», ТОВ «Метро МТД» як у виконавців підрядних робіт відсутні адміністративно-господарські можливості на виконання господарських зобов'язань по вчинених правочинах через відсутність трудових ресурсів, майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення підрядних робіт у зв'язку із відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, інструментів та обладнання, які економічно необхідні для виконання такого виду договорів.

Так, виконання господарських зобов'язань з улаштування нової бетонної підлоги з подальшим улаштуванням полімерного покриття типу «Декор-ХС», реконструкція бетонної підлоги по системі «Панбекс Ф2» та демонтаж асфальтобетонного покриття вимагає від підрядників наявності основних фондів та необхідної кількості кваліфікованих працівників. Тим більше, що таке виконання згідно складених актів здійснювалось у різних регіонах України - Сумській, Полтавській, Хмельницькій, Запорізькій та Київській областях протягом короткого періоду часу - травень-серпень 2010 року.

Водночас, як встановлено судом першої інстанції, згідно звітів по комунальному податку за І, ІІ квартал 2010 року на ТОВ «Леміш Груп» значиться 1 особа; згідно декларацій про прибуток підприємств у даного суб'єкта господарювання відсутні основні фонди; декларації (по податку на прибуток та комунальному податку) за ІІІ квартал 2010 року товариством не подавались, остання звітність була подана за ІІ квартал 2010 року; відповідно до декларацій з ПДВ ТОВ «Леміш Груп» не декларувало взаємовідносини з ТОВ «Крона». Вказане підтверджується наданою на запит суду декларації з податку на прибуток ТОВ «Леміш Груп» за півріччя 2010 року, згідно якої (рядок 07К1 - сума амортизаційних відрахувань) у вказаного підприємства відсутні основні засоби (том ІІ, а.с.180-182).

В ході судового розгляду також було встановлено, що ТОВ «Метро МТД» згідно звітів по комунальному податку за ІІІ квартал 2010 року значиться 2 особи, однак згідно декларації про прибуток підприємств за цей період витрати з заробітної плати та відрахування до фондів складають 0,00 грн. Згідно декларацій з податку на прибуток у ТОВ «Метро МТД» відсутні основні фонди. Остання звітність товариством була подана за 4 квартал 2010 р.

Матеріали справи не місять актів щодо інструктажу працівників ТОВ «Леміш Груп» та ТОВ «Метро МТД» стосовно охорони праці, техніки безпеки, пожежної безпеки при виконанні будівельних робіт, кошториси по будівельних об'єктах, звітів про відрядження в інші міста, де здійснювалися будівельні роботи.

Стосовно ТОВ «Укртехномас-сервіс», з яким позивач підписав договір про надання рекламних послуг, судом першої інстанції було встановлено, що згідно звітів по комунальному податку за 4 квартал 2010 р. на даному підприємстві відсутні наймані працівники; згідно декларації про прибуток підприємств витрати із заробітної плати та відрахування до фондів відсутні. Вказане підтверджується наданою на запит суду першої інстанції інформацією ДПІ у Печерському районі міста Києва ДПС, згідно якої ТОВ «Укртехномас-сервіс» звітність за формою 1-ДФ (розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку) за період роботи з 01.04.10р. по 31.12.10р. не подавало (лист від 09.04.2013 р. №3184/9/10.2-09), що свідчить про відсутність на даному підприємстві найманих працівників. У вказаному листі податковий орган також повідомив, що податкові декларації з податку на додану вартість підприємством ТОВ «Укртехномас-сервіс» за травень, червень, липень 2010 року не подавало, що свідчить про те, що дане підприємство не задекларувало податкові зобов'язання по взаємовідносинам з ТОВ «Крона».

Слід зазначити, що акт прийому-передачі виконаних робіт №1 (том І, а.с.106), підписаний між позивачем та ТОВ «Укртехномас-сервіс» містить лише посилання на виконання роботи відповідно до умов договору №522 від 29.11.10р. Складений акт не містять будь-якої деталізації - у чому саме полягало виконання цих послуг, коли виконувались і який їх результат. В договорі про надання рекламних послуг та додатках до нього вказується, що реклама полягає в розміщенні рекламних щитів рекламодавця з метою підвищення продажу товарів (послуг) Рекламодавця. В них відсутня вказівка, які саме послуги та товари Рекламодавця рекламувались, які вимоги до рекламних щитів виставлялися ТОВ «Крона». Також, позивачем не було надано доказів ефективності придбаних рекламних послуг: збільшення обсягу продажу товарів (робіт, послуг) чи підтримки їх на тому ж самому рівні, що є звичайним економічним засобом визначення обґрунтованості/необґрунтованості придбання послуг.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що господарські операції між позивачем та TOB «Укртехномас-Сервіс», ТОВ «Леміш Груп» (в подальшому ТОВ «Метро МТД») не підтверджуються з врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.

Наявність у ТОВ «Леміш Груп» ліцензії АВ №488091 (том ІІ, а.с.127) для здійснення господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури строком дії з 08 вересня 2009 року по 08 вересня 2012 року не є беззаперечним доказом реальності (товарності) господарських операцій, з огляду на те, що сама по собі не свідчить про наявність у ТОВ «Леміш Груп» основних фондів на момент здійснення господарських операцій - квітень, травень, червень 2010 року.

Надані позивачем (договори, акти списання, видаткові накладні), відповідно до умов яких позивач виступає підрядником та зобов'язується здійснити улаштування нової бетонної підлоги, реконструкцію бетонної підлоги по системі «Панбекс Ф2», тощо, також не є беззаперечним доказом реальності (товарності) господарських операцій, оскільки даними документами підтверджується лише факт замовлення у позивача таких робіт, однак не може бути доказом виконання таких робіт саме ТОВ «Леміш Груп» та ТОВ «Метро МТД».

Викладеним спростовують доводи апеляційної скарги.

Враховуючи, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 200, 205, 206 КАС України Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Крона» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.05.13р. у справі №826/83/13-а - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.05.13р. у справі №826/83/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Пилипенко О.Є.

Романчук О.М.

Повний текст ухвали складений: 25.07.13р.

.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М

Пилипенко О.Є.