Постанова

від 11.07.2013 по справі 2а-8894/12/0170/24

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 липня 2013 р. 10:53 Справа №2а-8894/12/0170/24

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кащеєвої Г.Ю. за участю секретаря Багдасарян Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрморекосервіс»

до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

за участю:

представника позивача - Шевчук М.М., довіреність б/н від 18.05.2010 р., паспорт ЕЕ 980951;

представника відповідача: не з'явився;

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрморекосервіс" звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000441502/0 від 30.03.2010р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити з підстав, викладених у позові та поясненнях, наявних в матеріалах справи.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить на явне в матеріалах справи поштове повідомлення (а.с.210), про причини не явки суд не повідомив.

Під час розгляду справи надав на адресу суду пояснення по справі, в яких проти позову заперечує з підстав, викладених в запереченнях на позов.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, враховуючи, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, суд вважає за можливе на підставі ч. 6 ст. 71, ст. 128 КАС України, розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрморекосервіс» є юридичною особою (ідентифікаційний код юридичної особи 33187955) та зареєстроване 19.10.2004 р. виконавчим комітетом Сакської міської ради АР Крим, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 623260 (а.с.25).

18.03.2010р. посадовою особою Сакської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби проведено невиїзну документальну перевірку позивача податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2010 року, за результатами якої складено акт №388/15-02/33187955 від 18.03.2010р.(а.с.27-28).

Проведеною перевіркою встановлено, що у податковій декларації з ПДВ за січень 2010 р. (дата реєстрації декларації в податковому органі - 22.02.2010 року., вх. № 3868) у р. 23.4 не відображено зменшення залишку від'ємного значення за результатами невиїзної документальної (камеральної) перевірки податкової декларації з ПДВ за грудень 2010 р. згідно з актом № 240/1502/33187955 від 18.02.2010 р. у сумі 28706 грн. Внаслідок чого завищено значення р. 23 на 28706 грн., що призвело до завищення значення р.24.6 на 28497, а фактично р.24,26 повинен дорівнювати 0 та занижено р. 27 на 209 грн.

Таким чином відповідач дійшов висновку, що на підставі пп. 7.7.5 та 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (із змінами) та Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"(із змінами):

1) зменшується сума, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на 28497 гривень;

2) збільшується сума, що за результатами звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету на 209 гривень.

На підставі акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення - рішення № 00004411502/0 від 30.03.2010 р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 226 грн., із них 209 грн. - основний платіж та 17 грн. штрафні санкції (а.с.29).

Не погодившись з правомірністю винесеного податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з вимогою про визнання його нечинним та скасування.

Оцінюючи прийняте відповідачем рішення суд керується критеріями, закріпленими частиною 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури та яких повинні дотримуватися суб'єкти владних повноважень при реалізації своїх дискреційних владних функцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи до уваги, що спірні правовідносини виникли до набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011 року, суд вважає за необхідне керуватися нормами законодавства, чинними на момент виникнення спірних правовідносин, тобто у періоді, що був охоплений перевіркою.

Законом, який визначав платника податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету був Закон України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР.

Підпунктом 1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" було визначено поняття бюджетного відшкодування, яке визначалась сумою, яка підлягала поверненню платнику податків з бюджету, у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках визначених у законі.

Згідно з п.п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковим зобов'язанням була загальна сума податку, одержана (нарахована) платнику податку у звітному (податковому) періоді, визначена згідно з Законом, а податковим кредитом - сума, на яку платник податку мав право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена цим законом.

Порядок обчислення та сплати податку був визначений у ст.7 вказаного Закону.

Відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначався, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізнялась більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складалась із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

У п.п.7.4.4. п. 7.4. ст. 7 цього Закону було визначено, що якщо платник податків використовував (виготовляв) матеріальні і нематеріальні активи (послуги), які не призначались для їх використання в господарській діяльності такого платника , т о сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням) не включалась до складу податкового кредиту.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважалася дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) ( п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону).

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягала сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначалась як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, мала від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягала частина такого від'ємного значення, яка дорівнювала сумі податку, фактично сплаченого отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включався до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2 Закону).

У п.п. 7.7.4 п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" було встановлено, що платник податку, який мав право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подавав відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображалась у податковій декларації. До зазначеної декларації подавався, зокрема, розрахунок суми бюджетного відшкодування.

У п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" було зазначено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводив документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган мав право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган був зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляв невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилав платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначав сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважалось, що платник податку добровільно відмовлявся від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховував її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилав платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначались сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не мав права на отримання бюджетного відшкодування, надсилав платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначались підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування (п.п 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість").

Судом встановлено, що висновки акту перевірки № 240/1502/33187995 від 18.02.2010 р. ґрунтуються на результатах перевірки податкової декларації з ПДВ за листопад 2009 р., які оформлені актом перевірки № 43/1502/33187955 від 15.01.2010 р. та винесеного на підставі вказаного акту податкового повідомлення - рішення № 0000261502/0 від 26.02.2010 р.

В свою чергу позивачем надана до суду копія ухвали Севастопольського апеляційного адміністративного суду по справі № 2-а 3950/10/10/0170, якою встановлено, що висновки акту перевірки № 43/1502/33187955 від 15.01.2010 р. ґрунтуються на результатах перевірки декларації з ПДВ за вересень 2008 року та грудень 2008 року, які оформлені актом перевірки № 1889/23-01/33187955 від 15.12. 2008 р. та винесених на підставі вказаного акту податкових повідомлень - рішень від 16.12.2008 р. № 0000912301/0 та № 0000922301/0.

Суд зазначає, що відповідачем в акті перевірки від 18.03.2010 р. не вказано взагалі відомості про причини зменшення від'ємного значення та нарахування ПДВ окрім посилання на попередній акт від 18.02.2010 р., який в свою чергу містить посилання на акт від 15.01.2010 р., та який, згідно ухвали Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15.10. 2012 р. містить посилання на попередній акт від 15.12.2008 р.

Судом встановлено, що постановою від 21.11.2012 р. по справі № 2а-2712/12/0170/21 визнані противоправними та скасовані податкові повідомлення - рішення Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим від 16.12.2008 р. № 00009122301/0 та № 0000922301/0. Вказана постанова залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2013 р. по справі 2а-2712/12/0170/21 (а.с.203-206).

Згідно з Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2013 р. по справі 2а-2712/12/0170/21 висновки податкового органу про порушення платником податків вимог діючого законодавства не відповідають дійсним обставинам справи, внаслідок чого існують підстави для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.12.2008 №0000912301/0 та № 0000922301/0.

Судом вивчено рішення Окружного адміністративного суду по справі №2а-5775/09/6/0170, яким визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим від 16.12.2008р. № 0000912301/0 та № 0000922301/0 та ухвала Севастопольського адміністративного суду від 18.03.2013 року, яка залишила без змін вищезазначене рішення.

Суд, під час розгляду справи №2а-5775/09/6/0170 встановив, що з матеріалів справи та висновку експерта №139/09 від 25.01.2010р. вбачалось, що позивачем бюджетне відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок, заявлене у вересні 2008р., яке виникло в період з 01.06.2005 р. по 31.08.2006 р., завищено на суму 482678 грн., але підприємство надалі мало право відображати дану суму у зменшення податкових зобов'язань по ПДВ наступних податкових періодів.

Судом встановлено, що під час складання податкової звітності з ПДВ за січень 2010р. позивач формував податковий кредит за рахунок залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, а саме за рахунок сум ПДВ, сплачених контрагентам у період з 01.06.2005 р. по 31.08.2006р.

В порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, відповідачем не надано доказів зворотного.

В силу викладеного, приймаючи до уваги факти, встановлені під час розгляду справи №2а-5775/09/6/0170, керуючись ст. 72 КАС України, суд приходить до висновку, що суми податкового кредиту, відображені у податкової звітності з ПДВ за січень 2010р., сформовані позивачем з дотриманням зазначених вище положень Закону України "Про податок на додану вартість, який діяв на час подання перевірок, в наслідок чого висновки про збільшення сум ПДВ за відповідні періоди часу зроблені при неповному вивчені дійсних обставин справи, в наслідок чого існують підстави для визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0000441502/0 від 30.03.2010р.

Суд зазначає, що лише нормативно-правовий акт може бути визнаний судом нечинним, а оскаржуване рішення не містить ознак нормативно-правового акту, а є актом індивідуальної дії.

Частиною 2 ст.11 КАС України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Оскільки акти індивідуальної дії відповідно до норм КАС України підлягають визнанню протиправними та скасуванню, а не визнаються незаконними та нечинними, суд вважає за необхідне прийняти рішення про захист прав позивача шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим №0000441502/0 від 30.03.2010р.

Під час судового засідання, яке відбулось 11.07.2013, оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 15.07.2013.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-161, ч.1 ст. 162, 163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим №0000441502/0 від 30.03.2010р.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрморекосервіс" (м. Саки, вул. Полтавська 5-Б, код ЄДРПОУ 33187955) судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кащеєва Г.Ю.