Постанова

від 20.11.2008 по справі 2-а-973/08

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа

№ 2-а-973/08

ПОЛТАВСЬКИЙ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                       П О С Т А Н

О В А

     ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        «20» листопада 2008 року                                                                                                  

м. Полтава

Суддя

Полтавського окружного адміністративного суду Соколенко Ф.Ф., розглянувши в

порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного

Управління пенсійного фонду України в Полтавській області, Управління пенсійного

фонду України у Великобагачанському районі Полтавської області про нарахування

допомоги дитині війни.

                                                                                            В

С Т А Н О В И В:

В серпні

2008 року позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з

адміністративним позовом до Головного Управління пенсійного фонду України в

Полтавській області, Управління Пенсійного фонду України в Великобагачанському

районі Полтавської області про нарахування допомоги дитині війни,

посилаючись те, що він належить до соціальної категорії «Дитина війни» і відповідно

до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01.01.2006 року

по 31.12.2007 року має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від

мінімального розміру пенсії за віком.

               Свої

позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що Рішенням Конституційного Суду

України  № 6-рп/2007 від 09 липня 2007

року були визнані такими, що не відповідають Конституції України та є

неконституційними окремі положення Закону України «Про державний бюджет України

на 2007 рік», якими була зупинена дія положень Закону України «Про соціальний

захист дітей війни», на підставі яких йому повинна була бути нарахована

соціальна допомога. Разом з тим, відповідач в порушення вимог ст. 124

Конституції України, не здійснили нарахування та виплату зазначеного підвищення

до пенсії. Просив зобов'язати відповідача

нарахувати та виплатити йому несплачену щомісячну державну соціальну допомогу в

сумі 2733 грн. 30 коп. за 2006-2007 роки.

                Відповідач

надав письмові заперечення на позовну заяву в яких проти позову заперечував,

просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що рішення

Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 стосувалось

лише Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», рішень щодо

Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» Конституційним Судом

України не приймалось. Оскільки рішення Конституційного Суду України від 09

липня 2007 року зворотної дії в часі не має, таким чином на період до 09 липня

2007 року не поширюється. Крім того, законодавчо не визначено механізму

нарахування підвищення до пенсії в розмірі, встановленому ст. 6 Закону України

«Про соціальний захист дітей війни» в 2006-2007 роках. Також відповідач

посилався на те, що позивачем був пропущений річний строк звернення до суду.

Сторони

надали клопотання про розгляд справи без їхньої участі. Клопотання задоволено

судом. Таким чином справа розглядається в порядку письмового провадження.

           Вивчивши та дослідивши матеріали

справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з

наступних підстав.

                Судом встановлено, що позивач

має правовий статус дитини війни розумінні ст. 1 Закону України «Про соціальний

захист дітей війни» і звернувся до суду 14.07.2008 року.

                Доводи відповідача щодо

пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду за захистом

своїх порушених прав є безпідставними, оскільки порушення прав позивача тривало

з 09 липня 2007 по 31 грудня 2007 року і припинилося лише з 01 січня 2008 року

після внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,

таким чином строк звернення до адміністративного суду позивачем не пропущено.

                Відповідно до ст. 6 Закону

України «Про соціальний захист дітей війни» позивач має право на отримання

державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії на 30% мінімальної

пенсії за віком (в редакції Закону від 18.11.2004 р. № 2195-ІV, набрав чинності 01.01.2006 р.) і не може бути

поставлений у залежність від бюджетних асигнувань.

                Пунктом 12 ст. 71 Закону України

«Про державний бюджет на 2007 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний

захист дітей війни» було зупинено, як і в 2006 році було зупинено цю ж норму

Законом України «Про Державний бюджет на 2006 рік».

                Статтею 64 Конституції України

встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть

бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті

нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження

змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

                Рішенням Конституційного Суду

України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії

громадян) визнано таким, що не відповідають Конституції України (є

неконституційними) положення, зокрема, пункту 12 ст. 71 «Про Державний бюджет

на 2007 рік». Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші

правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають

чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх

неконституційність, рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року

зворотньої дії в часі не має, відтак на період до 09 липня 2007 року не

поширюється. Тому задоволенню підлягають вимоги позивачки лише за період з 09

липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

                Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону

України «Про соціальний захист дітей війни», державні гарантії дітям війни,

встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими

нормативно-правовими актами.

                Щодо розрахункової величини

мінімальної пенсії за віком, з якої необхідно рахувати підвищення до пенсії дітям

війни в розмірі 30%, суд приходить до наступних висновків.

                Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону

України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний

розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років

страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які

втратили працездатність.

                При цьому, ч. 3 ст. 28 цього ж

Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений

частиною першою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів

пенсій, призначених згідно з цим Законом.

                Однак, враховуючи той факт, що

Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є єдиним

законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком, та,

зважаючи на позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої

держава не може посилатися на відсутність певного нормативного акту, який

визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у

конституційних та інших актах, а громадяни повинні мати змогу покладатися на

зобов'язання взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у

законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії (Yvonne van Duyn v. Home Office

(Case 41/74 van

Duyn v.

Home Office), суд вважає за можливе застосувати

саме частину 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне

страхування» для розрахунку зазначеного підвищення дітям війни. Крім того, в

даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для

визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як розрахункова величина для

визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом України

«Про соціальний захист дітей війни», оскільки цей Закон передбачає в якості

критерію визначення розміру щомісячної доплати до пенсії саме із розрахунку

мінімальної пенсії за віком, що на думку суду не суперечить вимогам ч. 3 ст. 28

Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

                Пенсійний фонд України діє на підставі Положення

«Про Пенсійний фонд України», здійснює свої повноваження на підставі пункту 15

даного Положення через створені в установленому порядку його територіальні

управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне

пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсії приймається

районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання

пенсіонерів. Територіальним управлінням Пенсійного фонду України за місцем

проживання позивача є Управління Пенсійного фонду України у Великобагачанському

районі полтавської області. Враховуючи вищевикладене Управління Пенсійного

фонду України у Великобагачанському районі полтавської області є належним

відповідачем по даній справі. З цих підстав в позовних вимогах до Головного

Управління Пенсійного фонду України в Полтавської області слід відмовити.

Із змісту

позовної заяви та заперечень відповідачів вбачається, що в даному спорі

фактично оскаржуються бездіяльність територіального управління Пенсійного фонду

України щодо відмови в нарахуванні зазначеного підвищення до пенсії.

                Згідно

ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою повного

захисту прав та інтересів позивача суд вважає необхідним вийти за межі позовних

вимог та задовольняючи позов в цій частині, визнати бездіяльність даного

управління протиправною та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в

Великобагачанському районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії

ОСОБА_1 за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року з підвищенням

пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком та провести відповідні виплати.

Позовні

вимоги ОСОБА_1 щодо зобов'язання відповідного управління Пенсійного фонду

України нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу дитині

війни у визначеній позивачем грошовій сумі, не підлягають задоволенню,

оскільки суд не може перебирати на себе функцію органу, на якого законодавством

покладено такі повноваження.

                Відповідно

до ч.3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо

адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені

позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

           На підставі викладеного, керуючись

ст. 64 Конституції України, ст.ст.  3, 6

Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про

виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»,

ст.ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства

України,  -         

ПОСТАНОВИВ:

                Позов

задовольнити частково.

                Визнати

бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у Великобагачанському районі

Полтавської області протиправною.

                Зобов'язати

Управління Пенсійного фонду України в Великобагачанському районі Полтавської

області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30%

мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України

«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні

виплати за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

                В

іншій частині позовних вимог відмовити.

                Стягнути з Державного бюджету України на користь

ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп.

                Копію

постанови направити сторонам.

Постанова набирає

законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,

якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне

оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом

адміністративного судочинства, постанова набирає законної сили після закінчення

цього строку.

У разі

подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає

законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова

може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Заява про

апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду

апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване

судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її

подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про

апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом

двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна

скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,

якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне

оскарження.

               Суддя                                                                                                   

Ф.Ф.Соколенко                        

ПОЛТАВСЬКИЙ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

вул.

С.Кондратенка, 6, м. Полтава, 36009, тел./факс 8 (05322) 2-78-69                                            

E-mail: inbox@adm.pl.court.gov.ua

<mailto:inbox@adm.pl.court.gov.ua> код ЄДРПОУ 35521510

«20» листопада 2008

року № 1/2-а- 973/08                                                                       

ОСОБА_1 АДРЕСА_1. УПФУ

у Великобагачанському районі

Полтавської області. 38300, смт.В.Багачка, вул.Шевченка, 73. Головне Управління

Пенсійного фонду в Полтавській області.  36000,

м.Полтава, вул. Жовтнева, 66.

Полтавський окружний

адміністративний суд направляє Вам копію постанови від                20.11.2008 р. по

адміністративній справі за позовом Хекало Р.Г. до Управління Пенсійного фонду

України в Великобагачанському районі Полтавської області про

нарахування допомоги дитині війни.

            Додаток: копія постанови на 2 арк.

кожному адресату.

Суддя

Полтавського окружного

адміністративного суду                                                                     Ф.Ф.Соколенко

ПОЛТАВСЬКИЙ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

вул.

С.Кондратенка, 6, м. Полтава, 36009, тел./факс 8 (05322) 2-78-69                                            

E-mail: inbox@adm.pl.court.gov.ua

<mailto:inbox@adm.pl.court.gov.ua> код ЄДРПОУ 35521510

«20» листопада 2008

року № 1/2-а- 973/08                                                                       

ОСОБА_1 АДРЕСА_1. УПФУ

у Великобагачанському районі

Полтавської області. 38300, смт.В.Багачка, вул.Шевченка, 73. Головне Управління

Пенсійного фонду в Полтавській області.  36000,

м.Полтава, вул. Жовтнева, 66.

Полтавський окружний

адміністративний суд направляє Вам копію постанови від                20.11.2008 р. по

адміністративній справі за позовом Хекало Р.Г. до Управління Пенсійного фонду

України в Великобагачанському районі Полтавської області про

нарахування допомоги дитині війни.

            Додаток: копія постанови на 2 арк.

кожному адресату.

Суддя

Полтавського окружного

адміністративного суду                                                                     Ф.Ф.Соколенко