Ухвала

від 10.07.2013 по справі 1/0510/169/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Головуючий в 1 інстанції: Алесєєнко І.П. Суддя: Савкова С.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2013 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючої судді: Савкової С.В.

суддів: Ковалюмнус Е.Л., Єгорової О.І.

за участю прокурора: Щурської І.Ф.,

захисника: ОСОБА_1,

засудженого: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Донецької області кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Гірницького районного суду Донецької області від 26 лютого 2013 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Макіївки Донецької області, громадянин України, з базовою середньою освітою, не одружений, не працює, раніше судимий: 19 січня 2007 року Гірницьким районним судом м. Макіївки за ч. 2 ст. 187 КК України до 7 років позбавлення волі, звільнився 7 травня 2012 умовно-достроково на 10 місяців і 6 днів, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1

засуджений за ч. 2 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі,

На підставі ст. 71 КК України, до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Гірницького районного суду м. Макіївки від 19 січня 2007 року за ч. 2 ст. 187 КК України у виді 7 років позбавлення волі без конфіскації майна (невідбутий строк 10 місяців і 6 днів) і остаточно за сукупністю вироків призначено ОСОБА_2 покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна.

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно вироку суду ОСОБА_2, будучи судимим за ч. 2 ст. 187 КК України до 7 років позбавлення волі, в період невідбутого покарання, у зв'язку із звільненням його з місць позбавлення волі 7 травня 2012 року умовно-достроково на 10 місяців і 6 днів, повторно скоїв відкрите викрадення чужого майна - грабіж при наступних обставинах.

28 червня 2012 року о 2 годині, ОСОБА_2, будучи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись поблизу магазину «Продукти», розташованого навпроти будівлі Центрально-Міського РВ Макіївського МУ ГУМВС України в Донецькій області по вулиці Донецьке шосе в Гірницькому районі міста Макіївки, з метою заволодіння чужим майном підійшов до ОСОБА_4, який знаходився в зазначеному місці, якому з метою усунення перешкод для заволодіння його майном і можливого опору з боку потерпілого, умисно завдав один удар рукою в обличчя, від чого ОСОБА_5 впав на землю, а ОСОБА_2, продовжуючи свої злочинні дії, умисно наніс потерпілому один удар ногою в голову, заподіявши, таким чином, потерпілому садно лобної області і синці лівої половини обличчя, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, і, застосовуючи насильство, не небезпечне для життя чи здоров'я потерпілого, ОСОБА_2 повторно з корисливих мотивів відкрито викрав з кишень одягу потерпілого майно, яке належить останньому: мобільний телефон «Нокіа-Х2-00», вартістю 1220 гривень з картою пам'яті на 8 Гб, вартістю 70 гривень, зі стартовим пакетом абонента МТС, вартістю 10 гривень, на рахунку якого знаходилися гроші в сумі 40 гривень, а також грошові кошти в сумі 100 гривень, після чого з місця скоєння злочину втік, звернувши викрадене на свою користь, заподіявши потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 1440 гривень.

В апеляції засуджений ОСОБА_2 просить вирок суду скасувати. В обґрунтування апеляції посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Зазначає, що між ним та потерпілим відбулася сварка та бійка. Умислу на скоєння грабежу він не мав. Після того, як він завдав удар в обличчя ОСОБА_4, останній побіг та упустив при цьому телефон, після чого він підібрав його з метою повернути. Вказує, що його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 296 КК України.

В судовому засіданні апеляційного суду:

- засуджений ОСОБА_2 та захисник ОСОБА_1 підтримали доводи апеляції;

- прокурор вважав вирок законним та обгрунтованим, а апеляцію такою, що не підлягає задоволенню.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового засідання, провівши судові дебати та надавши останнє слово засудженому, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Суд вірно встановив фактичні обставини по справі, прийшов до правильного висновку про доведеність вини засудженого ОСОБА_2, кваліфікацію його дій, призначив йому законне і справедливе покарання.

Висновки суду підтверджені дослідженими в ході судового слідства і викладеними у вироку доказами.

У судовому засіданні засуджений ОСОБА_2 вину не визнав, при цьому пояснив, що 28 червня 2012 року в нічний час він спав за місцем проживання і не скоював ніякого злочину у відношенні потерпілого ОСОБА_4, якого вперше побачив у райвідділі міліції, коли його затримали. Вилучений у нього мобільний телефон «Нокіа-Х2-00», він 29 червня 2012 року купив за 350 гривень у незнайомого чоловіка на Центральному ринку м. Макіївки для особистого користування. Також він заперечував, що бив при зазначених обставинах потерпілого і не викрадав у нього мобільний телефон і гроші. Він з потерпілим взагалі не спілкувався, на слідстві він його не упізнавав за зовнішніми даними, а голоси можуть бути схожими. Стверджував, що потерпілий помилився, показавши на нього, як на особу, яка скоїла відносно нього злочин, це був не він. На досудовому слідстві ніяких показань не давав, а тільки підписував вже надруковані документи, оскільки до нього працівники міліції застосовували фізичний та психологічний тиск. При відтворенні обстановки та обставин події він також нічого не показував і не розповідав, тільки підписав протокол, так як перед цим слідчою дією йому оперативні працівники міліції Терпелюк і Сафронов сказали, щоб він все підписав і підтвердив, що нібито він ударив потерпілого і забрав його мобільний телефон.

Крім того, із досліджених в судовому засіданні апеляційного суду показань ОСОБА_2, які він давав під час досудового розслідування як підозрюваний, обвинувачений, встановлено, що він визнав частково вину і підтвердив, що ОСОБА_4 його образив, а він завдав йому один удар кулаком в щелепу, від чого потерпілий впав на землю і у нього з руки випав мобільний телефон. Після чого потерпілий піднявся і перебіг на іншу сторону дороги, а він викрав його мобільний телефон (а.с. 26, 31).

Вказані показання були підтверджені і при проведенні очної ставки з потерпілим від 5 липня 2012(а.с. 27), де саме ОСОБА_2 в категоричній формі впізнав потерпілого ОСОБА_5, як хлопця, з яким у нього 28 червня 2012 року стався конфлікт і він його вдарив і викрав його мобільний телефон.

Суд дав вірну оцінку поясненням засудженого, визнавши їх достовірними в тій частині, яка не суперечить та узгоджується з іншими дослідженими доказами та дійшов до вірного висновку про те, що незважаючи на невизнання ОСОБА_2 своєї вини у скоєнні інкримінованого йому злочину, вина останнього в скоєнні відкритого викрадення чужого майна, поєднаного з насильством, повністю підтверджується показаннями потерпілого, свідків.

Потерпілий ОСОБА_6 в суді пояснив, що 28 червня 2012 року у 2 годині ночі вони з другом ОСОБА_7 поверталися додому з кафе, були в стані алкогольного сп'яніння. По дорозі в районі Рудничної лікарні вони познайомилися з двома дівчатами, після чого вони з дівчиною на ім'я ОСОБА_13 пішли через заправку на селище «П'ятирічка». У цей час до них підійшов раніше незнайомий ОСОБА_2, якого ОСОБА_13 представила як свого брата, вони присіли біля магазину навпроти будівлі Центрально-Міського РВ, курили. ОСОБА_2 наніс йому удар рукою в область лівої щоки і він впав, а коли він лежав на землі, ОСОБА_2 ударив його ногою в область лоба. Потім він втратив свідомість, а коли прийшов до тями, то біля нього вже нікого не було, а в кишені одягнутих на ньому джинсових штанів був відсутній належний йому мобільний телефон «Нокіа -Х2-00 », вартістю 1220 гривень, з картою пам'яті, вартістю 70 гривень, сім-картою і грошима на рахунку 40 гривень та гроші в сумі 100 гривень. ОСОБА_2 він упізнав у райвідділі міліції по голосу, а на очній ставці підсудний визнавав, що вдарив його і викрав його мобільний телефон. Виключає можливість самостійного випадання телефону з карману брюк, що були на ньому одягнуті в момент скоєння злочину. Ці пояснення спростовуюь доводи ОСОБА_2 в тій частиі, що після нанесення ударів ОСОБА_4 ударів він втік, а телефон випав з карману. Підстав ставити під сумнів показання потерпілого колегія суддів не вбачає.

Свідок ОСОБА_7 пояснив, що 28 червня 2012 року у 2 годині він спільно з ОСОБА_5 поверталися додому з кафе і біля Рудничної лікарні познайомилися з двома дівчатами, з якими вирішили піти додому до ОСОБА_4 Він з однією з дівчат йшов попереду, а з другої дівчиною ОСОБА_5 йшов ззаду. У районі селища «П'ятирічка» його дівчині хтось подзвонив на мобільний телефон і вона втекла. Він зателефонував на мобільний телефон ОСОБА_4, незнайомий чоловік йому відповів, що ОСОБА_5 біля магазину навпроти Центрально-Міського РВ. Він попрямував шукати потерпілого, але не знайшов, дзвонив йому на мобільний телефон, але він вже був відключений. Тоді він пішов додому і ліг спати. Цього ж дня о 14 годині до нього прийшов ОСОБА_5, весь брудний і побитий, у нього було садно на лобі і припухла ліва щелепа. ОСОБА_5 розповів йому, що коли вони з дівчиною йшли вулицею, то до них підійшов раніше незнайомий хлопець, який представився братом тієї дівчини, попросив закурити, а потім ударив його рукою в обличчя, потерпілий впав, втратив свідомість, а коли отямився вранці, то не виявив свого мобільного телефону і грошей в сумі 100 гривень.

Свідок ОСОБА_8 пояснила, що 28 червня 2012 року вона працювала у нічну зміну в магазині «Продукти», що навпроти Центрально-Міського РВ. Близько 2 години ночі у віконце магазину постукав раніше незнайомий потерпілий ОСОБА_5, який був у стані алкогольного сп'яніння, на обличчі у нього в районі перенісся була кров і садно на лобі. Потерпілий попросив у неї запальничку або сірники, так як йому потрібно було знайти мобільний телефон, про те, що його побили потерпілий їй нічого не говорив, але вона сказала, що у неї в магазині цього товару немає і закрила вікно.

Вищевказані показання підтверджуються протоколом огляду та виїмки від 4 липня 2012 року у ОСОБА_2, згідно якого був виявлений і вилучений мобільний телефон «Нокіа-Х2-00», серійний номер імей якого - НОМЕР_1, корпус чорного кольору, задня кришка металева сірого кольору.

Свідок ОСОБА_9, яка приймала участь у якості понятої пояснила, що 4 липня 2012 року при виїмці у підсудного мобільного телефону «Нокіа», в її присутності ОСОБА_2 підтвердив, що він вкрав цей мобільний телефон, але за яких обставин і в кого не говорив.

Свідок ОСОБА_10 пояснив, що він був присутній при вилученні мобільного телефону у раніше незнайомого підсудного, але який мобільний телефон був вилучений і що з приводу цього мобільного телефону говорив ОСОБА_2, він не пам'ятає.

Свідок ОСОБА_11, який був присутній під час відтворення обстановки та обставин події в якості понятого, пояснив, що ОСОБА_2 давав показання про те, що у районі Центрально-Міського райвідділу міліції на місце біля дерев, він напав на людину і не пам'ятає як, але відібрав у нього мобільний телефон.

Також свідок ОСОБА_12, який приймав участь у якості понятого, пояснив, що під час відтворення обстановки та обставин події ОСОБА_2 давав показання про те, що між ним та потерпілим відбулася бійка, потерпілий втік, у нього випав мобільний телефон, який ОСОБА_2 забрав, але що зробив з ним, не пам'ятає.

Крім того, вина ОСОБА_2 підтверджується висновком судово-медичної експертизи № 611 від 09 серпня 2012 року та показаннями допитаного в судовому засіданні судово - медичного експерта.

Всім зібраним по справі доказам суд дав належну оцінку, зробив обґрунтований висновок про винність ОСОБА_2 у вчиненні злочину, за який він засуджений, правильно кваліфікував його дії.

Покарання, призначене засудженому ОСОБА_2, відповідає вимогам ст.65 КК України, з урахуванням ступеню тяжкості скоєного злочину, особи винного, який раніше скоював злочини і, будучи звільненим з місць позбавлення волі умовно - достроково на 10 місяців і 6 днів, не відбувши повністю покарання, скоїв новий злочин, за місцем проживання характеризується задовільно.

Обставиною, яка обтяжує покарання, суд обгрунтовано визнав вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Викладені в апеляції засудженого ОСОБА_2 доводи про необхідність перекваліфікувати його дії з ч. 2 ст. 186 КК України на ч. 1 ст. 296 КК України - безпідставні, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами.

З урахуванням зазначених обставин, суд вірно призначив ОСОБА_2 покарання за ч. 2 ст.186 КК України, приєднав невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Призначене ОСОБА_2 покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів

Вивченням матеріалів кримінальної справи не встановлено порушень кримінально-процесуального закону, що тягнуть скасування вироку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України в ред. 1960 року, п. 11 Перехідних положень до Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Вирок Гірницького районного суду Донецької області від 26 лютого 2013 року у відношенні ОСОБА_2 залишити без змін.

Судді: