Постанова

від 22.07.2013 по справі 802/2694/13-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

22 липня 2013 р. Справа № 802/2694/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Богоноса М.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання: Поливаної Катерини Павлівни

представника позивача: Пашковського Є.І.

представника відповідача: Герасименка Д.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Магігранд"

до: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби

про: скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ :

07.06.2013 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернувся позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Магігранд" (далі - ТОВ "Магігранд") з адміністративним позовом до відповідача - Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби (далі - Вінницька ОДПІ). У позовній заяві позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.05.2013 року № 0002052202, зменшено суму від'ємного значення з податку на додану вартість на 2530,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань достовірності та повноти нарахування сум податку на додану вартість по взаєморозрахунках з ТОВ "Онікс Компані ЛТД" за березень 2012 року. За результатами перевірки був складений акт № 1597/22-02/35823602 від 26.04.2013 року, на підставі якого Вінницькою ОДПІ винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Позивач вважає протиправними та необґрунтованими висновки викладені в акті перевірки, а податкове повідомлення-рішення незаконним, оскільки ТОВ "Магігранд" у період березня 2012 року відносило до складу податкового кредиту суми сплаченого ПДВ, у зв'язку з придбанням у контрагента (ТОВ "Онікс Компані ЛТД") товару, що підтверджені податковою накладною, оформленою належним чином та іншими документами бухгалтерського обліку, а вказана господарська операція носить реальний характер.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав. Посилаючись на обставини викладені у позовній заяві та пояснення надані у судовому засіданні, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив та просив суд у його задоволенні відмовити повністю. Як на підставу заперечень посилався на безтоварність господарських договорів позивача із ТОВ "Онікс Компані ЛТД" та відсутності вказаного контрагента за місцезнаходженням.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши інші докази, які є у справі, суд приходить до висновку, що заявлений адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Розглядаючи справу, суд встановив, що головним державним податковим ревізором-інспектором, радником податкової служби ІІІ рангу відділу перевірок платників податків управління податкового контролю Вінницької ОДПІ, проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Магігранд" з питань достовірності та повноти нарахування сум податку на додану вартість по взаєморозрахунках з ТОВ "Онікс Компані ЛТД" за березень 2012 року.

За результатами проведеної перевірки складено Акт від 26.04.2013 року № 1597/22-02/35823602 про результати документальної виїзної перевірки ТОВ "Магігранд" з питань достовірності та повноти нарахування сум податку на додану вартість по взаєморозрахунках з ТОВ "Онікс Компані ЛТД" за березень 2012 року (а.с.7-22).

Вказаним актом задокументовано ряд наявних на думку контролюючого органу порушень податкового законодавства, що допущені у своїй діяльності позивачем, в тому числі й ті, яким надається оцінка у справі яка розглядається, а зокрема п.44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого ТОВ "Магігранд" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2012 року в сумі 2530 грн.

Зазначені висновки стали підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 13.05.2013 року № 0002052202, зменшено суму від'ємного значення з податку на додану вартість на 2530,00 грн (а.с. 23).

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач з метою його скасування та захистом своїх прав, звернувся до суду.

Надаючи оцінку наведеним обставинам та визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд бере до уваги, що згідно п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними,оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

В силу п.201.6. ст. 201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

При цьому, п.201.7 ст.201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно п.201.10 ст.201 ПК України, Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

При цьому нормами ч. 2 ст. 9 вказаного закону встановлені вимоги до первинних документів. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Вирішуючи спір, суд встановив, що до складу податкового кредиту з податку на додану вартість позивачем включено суму в розмірі 2530,00 грн., сформовану по взаємовідносинах з контрагентом ТОВ "Онікс Компані ЛТД".

Відповідно до ч.1 ст. 181 Господарського кодексу України, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Про укладення господарського договору у спрощений спосіб позивачем у межах господарської діяльності свідчить рахунок-фактура № он-0000002 від 14.03.2012 року, згідно якого позивачем замовлено товар, що у свою чергу, свідчить про реальні наміри придбати вищезазначений товар.

Також, суд вважає безпідставним посилання відповідача на безтоварність вказаних господарських операцій, оскільки матеріали справи містять виписку із банківських рахунків, що свідчать про оплату позивачем товару, податкову накладну від 30.03.2012 року № 949, видаткову накладну та зазначену вище рахунок-фактуру № он-0000002 від 14.03.2012 року, які у своїй сукупності свідчать про неправомірність посилань відповідача, викладених в акті перевірки щодо відсутності намірів сторін по Договору для настання реальних наслідків. Крім того, про використання товару (калітка з н/ж сталі 1745*2480) позивачем у межах господарської діяльності підтверджується копіями фотосвітлин, що містяться у матеріалах справи.

Отже, наявними в матеріалах справи доказами спростовуються твердження податкового органу про те, що взаємовідносини позивача з його контрагентом не мали реального характеру.

Відповідач посилається також на те, що відповідно до отриманого з ДПІ у Солом'янському районі м. Києва акту встановлено, що зустрічну звірку з контрагентом позивача провести неможливо у зв'язку із відсутністю інформації про трудові ресурси, майно та інші матеріальні ресурси економічно необхідних для зідйснення господарських операцій.

Оцінюючі такі доводи відповідача суд зазначає, що Податковий кодекс України виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставить у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. Несплата продавцем чи його контрагентом податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем, що має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

Крім того, як вже зазначалося, з урахуванням приписів п. 201.1, 201.6, 201.8 ст. 201 ПК України покупець має право на включення ПДВ до складу податкового кредиту за звітній податковий період в разі видачі йому контрагентом, який зареєстрований як платник ПДВ, податкової накладної з усіма необхідними реквізитами, визначеним законом.

Також, суд наголошує на тому, що твердження відповідача стосовно відсутності ТОВ "Онікс Компані ЛТД" за місцезнаходженням на які відповідач посилається як на обставину, що свідчить про безтоварність операцій є безпідставними та не беруться судом до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ "Онікс Компані ЛТД" відсутній за місцезнаходженням товариства з 01.04.2013 року, тобто вже після здійснення господарської операції, що спростовує посилання відповідача на дану обставину, як на підставу для висновку про безтоварність господарської операції.

Таким чином, посилання відповідача на безтоварність укладених правочинів не знаходить свого належного вмотивування під час судового розгляду справи, що свідчить про незаконність податкового повідомлення-рішення, яким визначено суму грошового зобов'язання із податку на додану вартість та наявність підстав для його скасування.

Крім того, суд наголошує на тому, що твердження відповідача стосовно відсутності товаро-транспортних накладних, на які відповідач посилається як на обставину, що свідчить про безтоварність операцій є безпідставними та не беруться судом до уваги з огляду на те, що придбаний товар у ТОВ "Онікс Компані ЛТД" (калітка із нержавіючої сталі), за своїми розмірами (1745*2480) є таким, що може транспортуватись власним транспортом позивача, про що зазначив представник позивача у наданих поясненнях.

Тому відсутність товаро-транспортних накладних сама собою не може бути підставою для висновків про нездійснення господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків в зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

З огляду на викладене суд вважає безпідставними та необґрунтованими висновки контролюючого органу про зменшення ТОВ "Магігранд" розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2012 року в сумі 2530 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби № 0002052202 від 13.05.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Магігранд" (код ЄДРПОУ 35823602) судові витрати в розмірі 114 грн. 70 коп. (сто чотирнадцять гривень 70 копійок) шляхом їх безспірного списання органом Державної казначейської служби України із рахунку Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Богоніс Михайло Богданович