Ухвала

від 25.07.2013 по справі 825/1239/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/1239/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Житняк Л.О. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

25 липня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Шостака О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Північ-Ойл» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Північ-Ойл» звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби та просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 22.10.2012 №0003632320 та №0003642320.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що згідно Актів перевірок контрагентів позивача податковим органом встановлено, що фінансово-господарські операції позивача з ТОВ «Еверестгруп» та ТОВ «ЗАО Супутник» не спричиняють реального настання правових наслідків та проведені з метою ухилення від оподаткування, тобто з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства, документи, отримані ТОВ «Північ-Ойл» від вищевказаних контрагентів, не можуть мати податкових наслідків, - з огляду на що позивачем неправомірно включено суми податку на додану вартість за такими операціями до податкового кредиту.

Перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, ДПІ у м. Чернігові проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Північ-Ойл» з питань достовірності, повноти нарахування ПДВ за податковою декларацією з ПДВ за квітень 2011 року у складі податкового кредиту за операціями з ТОВ «ЗАО Супутник», за березень 2011 року у складі податкового кредиту за операціями з ТОВ «Еверестгруп» та у деклараціях з податку на прибуток підприємства за відповідні періоди.

За результатами перевірки було складено Акт від 08.10.2012 № 1971/22/37418712, яким встановлено порушення п. 44.1 ст. 44, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого ТОВ «Північ-Ойл» занижено ПДВ на загальну суму 76 402,00 грн., у т.ч. за березень 2011 року - 20 416,00 грн., за квітень 2011 року - 55 986,00 грн.; пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого ТОВ «Північ-Ойл» занижено податок на прибуток на загальну суму 89 904,00 грн., у т.ч. за І квартал 2011 року - 25 520,00 грн., за ІІ квартал 2011 року - 64 384,00 грн.

На підставі встановлених порушень відповідачем 22.10.2012 прийняті податкові повідомлення - рішення: № 0003632320, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 89 905,00 грн. (у т.ч. за основним платежем - 89 904,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1,00 грн.); № 0003642320, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 76 403,00 грн. (у т.ч. за основним платежем - 76 402,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1,00 грн.).

Підставою для донарахування позивачу ПДВ у сумі 76 402,00 грн. та податку на прибуток у сумі 89 904,00 грн. стали висновки податкових перевірок контрагентів позивача - ТОВ «Еверестгруп» та ТОВ «ЗАО Супутник», зафіксовані в Акті Кременчуцької ОДПІ від 31.05.2011 №3520/15-322/35414469 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Еверестгруп» за взаємовідносинами з ПП «Кременчук-нафтосервіс» за період з 01.03.2011 по 31.03.2011» та в Акті ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова від 13.07.2011 №1148/23206/22672059 «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЗАО Супутник» з питань документального підтвердження правомірності формування суми податкового кредиту та податкових зобов'язань за період з 01.04.2011 по 30.04.2011».

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що реальність господарських операцій позивача з ТОВ «Еверестгруп» та ТОВ «ЗАО Супутник» та використання позивачем у власній господарській діяльності придбаних у контрагента товарів свідчать наявні у нього первинні документи, які не тільки підтверджують факт дійсного придбання та переміщення товару, але й подальшої його реалізації з націнкою іншим контрагентам. Сформовані податкові зобов'язання своєчасно та в повному обсязі сплачено до бюджету. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до п.п.134.1.1. п. 134.1. ст.131 ПК України об'єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог .

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо, - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Фактичне отримання позивачем відповідних послуг та виконання сторонами умов договору підтверджується наявною в матеріалах справи первинною документацією, зокрема, договорами від 14.04.2011 № 35 та від 17.03.2011 № ЧГ1703, податковими накладними від 18.03.2011 №11, від 21.03.2011 №12, від 21.04.2011 №58 та від 22.04.2011 №59 видатковими накладними від 18.03.2011 №ЕГ-0000023, від 21.03.2011 №ЕГ-0000024, від 22.04.2011 № РН-0000162, товарно-транспортними накладними від 18.03.2011 № 0003521, від 21.03.2011 № 0003527 та 19.03.2011 № 0000003, банківськими виписками 18.03.2011 № 1-00054 та від 21.03.2011 № 1-00055, платіжними дорученнями 21.04.2011 № 986, від 21.04.2011 № 987, від 22.04.2011 № 990 та від 22.04.2011 № 994, вищеозначені документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Відповідно до п. 201.8. ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. На момент укладання договорів контрагенти позивача у відповідності до вимог чинного законодавства були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та як платники ПДВ, установчі документи яких не були визнані в судовому порядку недійсними. Умови договорів повністю відповідають основному виду діяльності позивача - роздрібна торгівля пальним.

Аналізуючи вищевикладене та враховуючи принцип персональної відповідальності платника податку, колегія суддів зауважує, що право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Податковим органом не подано доказів обізнаності позивача про недобросовісний характер діяльності названого контрагента або про допущені ним порушення податкового законодавства.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, з огляду на що, підстави для її задоволення відсутні.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, ще доводи, викладені відповідачем у акті перевірки та апеляційній скарзі не містять правового підґрунтя та спростовуються матеріалами справи, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи колегією суддів не виявлено, суд повно і правильно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив правовідносини, що склалися між сторонами, і дав їм належну правову оцінку, - з огляду на що підстави до скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст.160, 167, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2013 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.