Ухвала

від 24.07.2013 по справі 801/1526/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/1526/13-а

24.07.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Омельченка В. А.,

суддів Дудкіної Т.М. ,

Дугаренко О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 801/1526/13-а за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кузнякова С.Ю. ) від 19.03.13

за позовом Приватного підприємства фірма "Автодель" (пр. Перемоги, 110,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство фірма "Автодель" звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 29.01.2013 р. № 0001112206 щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 44920,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 22460,00 грн. та № 0001142206 щодо збільшення грошового зобов'язання з податку прибуток приватних підприємств у розмірі 51658,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.03.13 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 29.01.2013 року № 0001112206 та № 0001142206.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства Фірма "Автодель" (АР Крим, м. Сімферополь, пр. Перемоги, 110; ЕДРПОУ 30266766) 1190,38 гри. судового збору, шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.03.13 року та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволені позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, апелянт посилається на те, що згідно з висновками акту перевірка позивача встановлено порушення:

- п. п.44.1ст.44; п.138.1, п.138.2, п.138.6, п.138.8, п. п.138.8.1 п.138.8 ст. 138; п. п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (із змінами та доповненнями) та заниження внаслідок цього податку на прибуток підприємств за 4 квартал 2011 року на загальну суму 51 658,00 грн.;

- п.185.1 ст. 185; п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (із змінами та доповненнями) та заниження внаслідок цього ПДВ на загальну суму 44 920,00 грн., в т.ч. за жовтень 2011 р. у сумі 16 227,00 грн., за листопад 2011 р. - у сумі 14 190,00 грн., за грудень 2011 р. - у сумі 14 503,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ в м. Сімферополі АРК ДПС винесені податкові повідомлення-рішення від 29.01.2013 р. № 0001112206 про збільшення суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 44 920,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 22 460,00 грн. (а. с.10); та № 0001112206 про збільшення суми грошових з податку прибуток приватних підприємств у розмірі 51 658,00 грн.

На думку апелянта зазначені висновки відповідача є обґрунтованими, оскільки при формуванні податкового кредиту, позивачем порушено норми діючого законодавства, що встановлено в акті перевірки позивача, та операції позивача з контрагентом має ознаки нікчемності, оскільки не направлені на реальне настання наслідків по укладеним договорам.

Таким чином, на думку апелянта, постанова суду винесена з порушенням норм матеріального права.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2013 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Судом першої інстанції встановлено, що ПП Фірма "Автодель" зареєстровано виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим 25.01.1999 року та має статус юридичної особи: код ЄДРПОУ - 30266766, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 631038 (а. с. 26) та довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА № 012175 (а. с. 27).

Позивач взятий на облік платника податків у ДПІ в м. Сімферополі АР Крим ДПС з 03.02.1999 за № 250 (а. с. 46) та являється платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ від 10.02.1999 № 100326890, виданим ДПІ в м. Сімферополі АР Крим ДПС (а. с. 45).

В період з 14.01.2013 р. по 18.01.2013 р. ДПІ в м. Сімферополі АР Крим ДПС здійснена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП фірма "Автодель" (код за ЄДРПОУ 30266766)з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначені податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП "Скипер" (код за ЄДРПОУ 37081677) за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року, за результатами якої складений акт № 1233/10 від 18.01.2013 (а. с.12-25).

Згідно з висновками вказаного акту перевіркою встановлено порушення:

- п. п.44.1ст.44; п.138.1, п.138.2, п.138.6, п.138.8, п. п.138.8.1 п.138.8 ст. 138; п. п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (із змінами та доповненнями) та заниження внаслідок цього податку на прибуток підприємств за 4 квартал 2011 року на загальну суму 51 658,00 грн.;

- п.185.1 ст. 185; п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (із змінами та доповненнями) та заниження внаслідок цього ПДВ на загальну суму 44 920,00 грн., в т.ч. за жовтень 2011 р. у сумі 16 227,00 грн., за листопад 2011 р. - у сумі 14 190,00 грн., за грудень 2011 р. - у сумі 14 503,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ в м. Сімферополі АРК ДПС винесені податкові повідомлення-рішення від 29.01.2013 р. № 0001112206 про збільшення суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 44 920,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 22 460,00 грн. (а. с.10); та № 0001112206 про збільшення суми грошових з податку прибуток приватних підприємств у розмірі 51 658,00 грн.(а. с.11).

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

03.10.2011 між ПП фірма "Автодель" (Замовник) та ПП "Скипер" (Виконавець) був укладений договір № 178 про виготовлення зовнішньої реклами.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов даного договору ПП "Скипер" були надані рекламні послуги ПП фірма "Автодель" на загальну суму 269 520,00 грн., у т.ч. ПДВ - 44 920,00 грн.

Фактичне здійснення господарських операцій за вказаним договором підтверджується:

- рахунками-фактурами: № 852 від 26.10.2011 (а. с.118) на суму 87 018,00 грн. (в тому числі ПДВ - 14 503,00 грн.), б/н від 31.10.2011 (а. с.117) на суму 10 344,00 грн. ( в тому числі ПДВ - 1 724,00 грн.), б/н від 11.11.2011 (а. с.119) на суму 85 140,00 грн. ( в тому числі ПДВ - 14 190,00 грн.), б/н від 01.12.2011 (а. с.120) на суму 87 018,00 грн. ( в тому числі ПДВ - 14 503,00 грн.);

- затвердженими керівниками сторін: текстами реклами на радіо (а. с.121-124); адресною програмою розміщення рекламних біл-бордів ПП фірми "Автодель" (а. с.125); медіа-планами (а. с.126-161);

- актами прийому-здачі виконаних робіт: від 31.10.2011 (а. с. 166) на суму 10 344,00 грн. (в тому числі ПДВ - 1 724,00 грн.), від 31.10.2011 (а. с.167) на суму 87018,00 грн. ( в тому числі ПДВ - 14 503,00 грн.), від 30.11.2011 (а. с.168) на суму 85 140,00 грн. ( в тому числі ПДВ - 14 190,00 грн.), від 31.12.2011 (а. с. 169) на суму 87018,00 грн. ( в тому числі ПДВ - 14503,00 грн.).

Оплата наданих ПП фірма "Автодель" контрагентом - ПП "Скипер" послуг була здійснена позивачем, про що свідчать платіжні доручення № 1367 від 28.10.2011 (а.с.162) на суму 87 018,00 ( в тому числі ПДВ - 14 503,00 грн.), № 1430 від 14.11.2011 (а.с.163) на суму 85 140,00 ( в тому числі ПДВ - 14 190,00 грн.), № 1372 від 31.10.2011 (а.с.164) на суму 10 344,00 ( в тому числі ПДВ - 1 724,00 грн.), № 1552 від 206.12.2011 (а.с.165) на суму 87 018,00 ( в тому числі ПДВ - 14 503,00 грн.).

Статтею 185 Податкового кодексу України закріплено визначення об'єкта оподаткування, де у п. б) п.п. 185.1. закріплено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку зокрема з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України).

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України виникає у разі здійснення операцій в т.ч. з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПКУ встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПКУ податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

ПП "Скипер" на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій з ПП фірма "Автодель" були виписані податкові накладні.

На підставі викладеного, судова колегія зазначає, що податковий кредит позивача по спірним операціям з ПП "Скипер" в розмірі 44 920,00 грн., підтверджується відповідними первинними документами.

Окрім того, щодо доводів апелянта, відносно нікчемності правочинів позивача з його контрагентами, судова колегія зазначає наступне.

Згідно з ч.5 ст. 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодуванні

Згідно ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

При цьому згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Окрім того, судова колегія зазначає, що відповідачем не надано вироку у кримінальній справі, яким би встановлювались обставини протиправної діяльності позивача, його контрагентів, з яких би вбачався зв'язок та обізнаність позивача щодо можливої протиправної діяльності та щодо можливої спрямованості певних угод на ухилення від сплати податків.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що податковим органом не доведено наявність у позивача умислу на укладання правочинів з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а тому вони не можуть розглядатися як нікчемні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст. 195; ст. 196; ст. 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.03.13 у справі № 801/1526/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко

Судді підпис Т.М. Дудкіна

підпис О.В.Дугаренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя В.А.Омельченко